Продовження строків досудового слідства

Як уже зазначалося, досудове слідство по кримінальних справах повинно бути закінчене не пізніше як у двомісячний строк.

Зазначений строк слідства є умовно максимальним. Це означає, що провадження по будь-якій кримінальній справі

¹ Гуляев А. П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования. — М., 1976. — С. 20—22.

² Томин В. Г. Процессуальные документы, сроки и судебные ограничения в уголовно-процессуальном судопроизводстве: Лекция МВД СССР. — Омск. 1973. — С. 24.

но gyrjj закінчено у встановлений строк за наявності ^П°^В цього реальної можливості. Однак за необхідності зобов'язаний скласти мотивовану постанову щодо

° подовження строку досудового слідства і передати її про-^ПурорУ» ^{якии за законом має} право вирішити це питання. Отзке, встановлені законом строки провадження досудово-

слідства мають умовний характер. Встановлюючи їх, законодавець зобов'язує слідчого на максимально швидке закінчення справи, не виключаючи, однак, можливості проведення слідства в окремих випадках і в довші строки. Про ці окремі випадки йдеться у частинах 2—4 ст. 120 КПК.

До трьох місяців може бути продовжений строк досудового слідства районним, міським прокурором, військовим прокурором армії, флотилії, з'єднання, гарнізону та прирівняних до них прокурорів у разі неможливості закінчення розслідування протягом двох місяців. Час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку досудового слідства не враховується.

В особливо складних випадках строк досудового слідства може бути продовжений прокурором Автономної Республіки Крим, прокурором області, прокурором м. Києва, військовим прокурором округу, флоту і прирівняних до них прокурорів або їх заступниками на підставі мотивованої постанови слідчого — до шести місяців.

Далі продовжувати строк досудового слідства можуть лише у виняткових випадках Генеральний прокурор або його заступники.

При поверненні судом справи для провадження додаткового слідства, а також при відновленні закритої справи строк додаткового слідства встановлює прокурор, який здійснює нагляд за слідством, в межах одного місяця з моменту прийняття справи до свого провадження. Продовження зазначеного строку провадиться на загальних підставах.

Однак правила продовження строків досудового слідства не поширюються на справи, в яких не встановлено особу, Що вчинила злочин. Перебіг строку слідства в таких справах починається з дня встановлення особи, яка вчинила злочин.

На практиці виникає багато спірних питань щодо законності та конституційності порядку продовження стро-

ку досудового слідства. Тому суб'єкт права на конституційне подання — Верховний Суд України — звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням щодо кон-ституційності положень ст. 120 КПК, оскільки «фактично граничні строки досудового слідства ст. 120 КПК України не визначено, а тому виникає питання, протягом якого часу може проводитися досудове слідство».

У листі Голови Верховної Ради України до Конституційного Суду України зазначається, що «з огляду на те, що продовження строку досудового слідства понад шість місяців може здійснюватися лише у виняткових випадках та у разі вчинення особливо небезпечних злочинів тільки Генеральним прокурором України або його заступником, а також те, що ст. 55 Конституції України встановлює можливість оскарження до суду такого рішення найвищих посадових осіб органів прокуратури, можна зробити висновок, що положення ч. З ст. 120 КПК України відповідають Конституції України».

Глава Адміністрації Президента України за дорученням Президента України повідомив Конституційний Суд України про те, що застосування ч. З ст. 120 КПК України «не суперечить статтям 8, 55, 64 Конституції України, оскільки забезпечується обов'язком органу дізнання, слідчого, прокурора і суду додержувати конституційні вимоги, які гарантують громадянам доступ до правосуддя і судовий захист, ураховуючи також положення міжнародно-правових актів, що закріплюють право кожного на розгляд його справи в розумні строки і без невиправданої затримки (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, підпункт «с» п. З ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права)».

Міністерство юстиції України, Генеральна прокуратура України, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України, податкова міліція Державної податкової адміністрації України, Центр порівняльного права при Міністерстві юстиції України вважають, що положення ч. З ст. 120 КІІК України є конституційними. Однак Спілка адвокатів України дійшла протилежного висновку. Немає єдиної точки зору щодо конституційності цієї норми Закони і серед науковців.

Предметом розгляду Конституційним Судом України у цій справі є перевірка на відповідність Конституції Украї-

(конституційності) _{положень ч}, з ст. 120 КПК України ' невизначеності граничного строку досудового

лідс вирішуючи які Конституційний Суд України °иходить з такого, що відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 92 Кон-_йТуції України судочинство, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, а відтак і строки досудового слідства визначаються виключно законами.

у КПК України ці строки встановлено ст. 120, яка, як зазначалося, передбачає, що досудове слідство повинно бути закінчено протягом двох місяців і продовжено до трьох і шести місяців. Далі продовжувати строк досудового слідства можливо лише у виняткових випадках.

Отже, законом встановлено загальне правило — досудове слідство повинно бути закінчено протягом двох місяців, а продовження цього строку є винятком з цього правила. Додержання строків слідства є однією з умов виконання завдань швидкого і повного розкриття злочинів.

Строки досудового слідства відповідно до міжнародних договорів України повинні бути розумними. Статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року передбачено, що кожен має право при розгляді будь-якого пред'явленого йому кримінального обвинувачення бути судимим без невиправданої затримки (підпункт «с» пункту 3).

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків або при встановленні обгрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «розумний строк досудового слідства» є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і Розслідування злочину (злочинів). Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох чинників, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо.

Однак за будь-яких обставин строк досудового слідства

³ повинен перевищувати меж необхідності. Досудове

слідство повинно бути закінчено у кожній справі без по-

рушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Отже, підстав для визнання таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним), положення ч. З ст. 120 КПК України про можливість продовження строку досудового слідства лише у виняткових випадках немає, тому Конституційний Суд України вирішив визнати такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення ч. З ст. 120 КПК України про можливість продовження строку досудового слідства лише у виняткових випадках¹.

Для продовження строку слідства слідчий виносить мотивовану постанову. Якщо виникає необхідність одночасного продовження строку слідства й тримання обвинуваченого під вартою, складається єдина постанова «Про порушення клопотання про продовження строку досудового слідства й утримання обвинуваченого під вартою». Така постанова повинна відповідати вимогам ст. 130 КПК, а також положенням відомчих актів щодо цього питання.

Продовження строку розслідування необхідно вирішувати у відповідних інстанціях завчасно, оскільки для вирішення цього питання потрібен час не тільки начальнику слідчого підрозділу, а й прокуророві.

Щодо трактування закону про продовження строків розслідування серед правознавців та практичних працівників виникають певні розбіжності. Деякі автори вважають, що при вирішенні питання щодо продовження строку слід виходити із загальної тривалості використаного на розслідування по справі часу, за винятком того періоду, коли справа перебуває у прокурора і в суді чи в архіві у зв'язку з її закриттям.

Враховуючи це, необхідно визначати, до якого прокурора слід звертатися із клопотанням щодо продовження строку розслідування². О. Я. Дубинський зазначав, що якщо в законі вказується те, що певні процесуальні дії повинні бути виконані «на загальних підставах», то при цьому мається на увазі неускладнена, початкова для пра-

¹ Див.: Урядовий кур'єр. — 2003. — 19 лютого.

² Шимановсний В. В. Общие условия производства предварительного следствия. — М., 1982. — С. 45—46.

вовідносин, що розглядаються, ситуація. Якби законодавець вважав за необхідне встановити інший порядок продовження строку досудового слідства, при якому враховувався б і той строк, що був затрачений на розслідування по справі, до її направлення до прокурора чи закриття, він би обумовив це прямо в законі¹. В цьому переконує і порівняння з нормою, в якій встановлено процедуру продовження строку тримання під вартою (частини 1—2 ст. 156 КПК), де вказано, що тримання під вартою при розслідуванні злочинів у кримінальних справах не може тривати більше двох місяців. Проте цей строк може бути продовжений.

У разі, якщо в указаний строк розслідування справи закінчити неможливо, а підстав для скасування чи заміни запобіжного заходу на більш м'який немає, він може бути продовжений:

1) до чотирьох місяців — за поданням, погодженим з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, або самим цим прокурором, суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу;

2) до дев'яти місяців — за поданням, погодженим з заступником Генерального прокурора України, прокурором Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів, або самим цим прокурором у справах про тяжкі й особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду;

3) до вісімнадцяти місяців — за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником, або самим цим прокурором в особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, суддею Верховного Суду України.

У кожному випадку, якщо розслідування справи у повному обсязі в указані строки закінчити неможливо і за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу, прокурор, який здійснює нагляд за виконанням законів при провадженні розслідування у даній справі, має право дати згоду про направлення справи до суду в частині доведеного обвинувачення. У цьому разі справа в частині нероз-

¹ Дубивский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел. — К., 1987. — С. 29—30.

слідуваних злочинів чи епізодів злочинної діяльності з додержанням вимог ст. 26 КПК виділяється в окреме провадження і закінчується у загальному порядку.

Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, — з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи на стаціонарному експертному дослідженні у психіатричній медичній установі будь-якого типу. У разі повторного взяття під варту особи у тій самій справі, а також по приєднаній до неї або виділеній з неї справи або пред'явлення нового обвинувачення строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Строк тримання під вартою під час досудового слідства закінчується в день надходження справи до суду, проте час ознайомлення обвинуваченого та його захисника з матеріалами кримінальної справи при обчисленні строку тримання під вартою як запобіжного заходу не враховується. У разі відкликання справи із суду прокурором на підставі ст. 232 КПК перебіг цих строків поновлюється з дня надходження справи до прокурора.

При поверненні судом справи прокуророві на додаткове розслідування строк тримання обвинуваченого під вартою обчислюється з моменту надходження справи прокурору і не може перевищувати двох місяців. Подальше продовження зазначеного строку проводиться з урахуванням часу перебування обвинуваченого під вартою до направлення справи до суду в порядку і в межах, встановлених ст. 156 КПК.

У разі закінчення строку тримання під вартою як запобіжного заходу, передбаченого КПК, і якщо цей строк не продовжено, у встановленому порядку орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язаний негайно звільнити особу з-під варти.

Начальник місця досудового ув'язнення зобов'язаний негайно звільнити з-під варти обвинуваченого, щодо якого постанова судді про продовження строку тримання під вартою на день закінчення строків тримання під вартою, передбачених частинами 1, 2, 6 ст. 156 КПК, не надійшла. При цьому він направляє повідомлення особі чи органу, у провадженні яких перебуває справа, та відповідному прокурору, який здійснює нагляд за розслідуванням.

З урахуванням вищевказаних обставин, в законі встановлено певні строки дізнання та досудового слідства. Передбачається і спеціальний порядок продовження строків розслідування для випадків, якщо його не вдається провести у відведений законом для цього час. Разом із дим нереально було б встановити в законі максимально чіткі строки розслідування, чи, навпаки, чітко його обмежити, оскільки досудове слідство повинно тривати доти, доки зібрані матеріали не дозволять дійти однозначного висновку щодо єдино допустимої форми закінчення досудового слідства. Тому є неточним вислів, що «закон встановлює максимальні строки досудового слідства»¹. У цьому разі недоцільно змішувати строки розслідування та строки тримання під вартою, для яких кримінально-процесуальна межа встановлена до 18 місяців (максимальна). Із закінченням цього часу обвинувачений підлягає негайному звільненню, а розслідування може продовжуватись, оскільки закон не встановлює максимального строку розслідування по кримінальній справі.

Дата добавления: 2014-11-06