Процедура підсумкового контролю та її результати. Події після дати балансу

Аудиторові необхідно проаналізувати і оцінити подальші події за наступними напрямами:

• від дати фінансової звітності до дати аудиторського висновку;

• від дати аудиторського висновку до дати опублікування фінансових звітів;

• після опублікування фінансових звітів.

Подальші події можуть надати інформацію про ситуації на дату фінансових звітів, що можуть потребувати коригувань, або про ситуації, що виникли після дати складання фінансової звітності, які можуть потребувати розкриття.

За наслідками подій, що потребують коригування, підприємство зобов'язане внести зміни до окремих статей балансу чи інших звітних форм. Події, що потребують розкриття, не повинні бути відображені в основних формах річної фінансової звітності. З метою забезпечення користувачів звітності повною і достовірною інформацією, як правило, ці події мають бути розкриті в Примітках до річної фінансової звітності.

До подій, які відбулися після дати складання фінансових звітів і, огляд яких повинен виконати аудитор, зокрема, відносяться:

• істотні зміни в діяльності або фінансовому становищі;

• додаткова інформація відносно статей, відображених в обліку на основі попередньої або неповної інформації;

• здійснення будь-яких незвичних бухгалтерських коригувань;

• будь-які події (або ймовірність того, що вони відбудуться), які поставлять під сумнів відповідність облікової політики, використаної щодо складених фінансових звітів;

• істотні дії, прийняті радою директорів (нові зобов'язання, нові кредитори, позики, гарантії);

• плани або наміри, які можуть вплинути на балансову вартість або класифікацію активів, або зобов'язань у фінансових звітах (здійснені або планують продаж чи придбання суттєвих активів);

• зміни в стані правових питань або істотні нові правові питання;

• початок або зміна в стані перевірки, розпочатої органами державного контролю і регулювання;

• нове законодавство або постанова уряду, що впливає на діяльність підприємства;

• випуск нових акцій або облігацій, реорганізація чи ліквідація підприємства;

• відчуження активів державою або знищення (пожежі, повені, інші стихійні лиха).

Аудитор зобов'язаний одержати достатню впевненість у відношенні всіх істотних подій аж до дати складання аудиторського висновку. Він повинен переконатися в тому, що подальші події прийняті до уваги або розкриті у фінансових звітах. В протилежному випадку, аудитор розглядає питання про модифікацію аудиторського висновку.

Основними аудиторськими процедурами призначеними для визначення подальших подій можуть бути:

• огляд процедур і процесів, які проводить керівництво;

• ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань Ради директорів і інших виконавчих органів, проведених після дати фінансових звітів;

• запити щодо проблем, які обговорені на зборах, протоколи, які ще не готові;

• ознайомлення з самою останньою проміжною звітністю, з кошторисами, прогнозами, бюджетами;

• ознайомлення з оперативними звітами керівництва й персоналу;

• огляд бухгалтерських записів і облікових регістрів після дати фінансових звітів;

• запити юристам щодо судових справ та позовів;

• ознайомлення з переліком укладених та анульованих договорів після дати фінансових звітів, з листами банків, клієнтів;

• вивчення фактичного виконання прогнозів, якщо такі були;

• спілкування з внутрішнім аудитором.

Активний пошук свідоцтв щодо подій, які відбуваються після дати аудиторського висновку, але до дати опублікування фінансових звітів, не є обов'язком аудитора, але аудитор не повинен нехтувати будь-якою інформацією, про яку він довідався до дати затвердження звіту.

Дата добавления: 2014-10-15