Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні якості особистості

Психічна реальність. Система психічних явищ.

Психічна реальність. Система психічних явищ. Психіка як відображення світу.

(4 год.)

Основні питання:

1. Психічна реальність. Система психічних явищ.

2. Класифікація психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні якості особистості.

3. Психіка як відображення світу. Основні функції психіки.

4. Порівняння психіки людини та тварини.

Психіка – функція мозку, що полягає у відбитку об'єктивної дійсності в ідеальних образах, на основі яких регулюється життєдіяльність організму.

Вивченням мозку займаються різні науки. Його будову досліджує анатомія, а його складну діяльність із різних боків вивчають нейрофізіологія, медицина, біофізика, біохімія, нейрокібернетика.

Психологія вивчає ту властивість мозку, що полягає в психічному відбитку матеріальної дійсності, в результаті якого формуються ідеальні образи реальної дійсності, необхідні для регуляції взаємодії організму з навколишнім середовищем.

Основним поняттям психології є поняття психічного образу.

Психічний образ – цілісний, інтегративний відбиток самостійної, дискретної частини дійсності; це інформаційна модель дійсності, використовувана вищими тваринними і людиною для регуляції своєї життєдіяльності.

Психічні образи забезпечують досягнення визначених цілей, і їхній зміст обумовлюється цими цілями. Найбільш загальною властивістю психічних образів є їхня адекватність дійсності, а загальною функцією - регуляція діяльності.

Психіка є продуктом діяльності кори великих півкуль головного мозку. Ця діяльність називається вищою нервовою діяльністю.

Отже, що ж є предметом вивчення сучасної психології? Перш за все психіка людини і тварин, що включає багато суб'єктивних явищ. За допомогою одних, таких, наприклад, як відчуття і сприйняття, увага і пам'ять, уява, мислення і мова, чоловік пізнає мир. Тому їх часто називають пізнавальними процесами. Інші явища регулюють його спілкування з людьми, безпосередньо управляють діями і вчинками. Їх називають психічними властивостями і станами особи, включають в їх число потреби, мотиви, цілі, інтереси, волю, відчуття і емоції, схильності і здібності, знання і свідомість. Крім того, психологія вивчає людське спілкування і поведінку, їх залежність від психічних явищ і, у свою чергу, залежність формування і розвитку психічних явищ від них.

Людина не просто проникає в світ за допомогою своїх пізнавальних процесів. Він живе і діє в цьому світі, творить його для себе з метою задоволення своїх матеріальних, духовних і інших потреб, здійснює певні вчинки. Для того, щоб зрозуміти і пояснити людські вчинки, ми звертаємося до такого поняття, як особистість.

Таким чином, психіка людини складна і багатообразна по своїх проявах.

Психі́чні я́вища або душевні прояви — основний предмет в наукових дослідженнях психіки, сама психіка визначається як система суб'єктивних явищ.

Не існує єдиної класифікації психічних процесів, станів та якостей. Водночас, в літературі вони згадуються у величезній кількості. Часто психічні явища класифікуються не за суттєвими ознаками, а за логікою їх дослідження (виходячи з потреб дослідження, увага трактується і як процес, і як стан). Причиною цього є і недостатнє опрацювання психологічної методології, але головним чином — складність предмету дослідження, в якому рутинні явища межують з унікальними феноменами, і динаміка така, що, наприклад, повторювані психологічні стани закріплюються як індивідуальні властивості.

Це —особливий клас явищ, перебіг яких пов'язаний з внутрішнім суб'єктивним світом. Така особливість різко відрізняє психічні явища від, наприклад, фізичних явищ: останні мають матеріальну природу (речовинну або польову), сприймаються нами через органи відчуттів (часто — опосередковано спеціальними приладами) та можуть бути чітко локалізовані в просторі та часі. На сьогоднішній рівень знань, жодну з цих трьох ознак не можна приписати П.я. Вони, натомість, — ідеальні, тобто існують як ідеї усвідомості та несвідомому шарі психіки, можуть бути пізнані лише через рефлексію або результати душевної діяльности. Водночас, очевидним є тісний зв'язок П.я. з явищами матеріального світу, з роботою головного мозку. Цей зв'язок складає зміст так званих психофізичної та психофізіологічної проблем, які мають більш як двотисячолітню історію розгляду.

З точки зору метафізики, виникає ще одне питання: коли ми говоримо про психічні явища, то що є сутністю, ними проявленою, і якою є природа цієї сутності? З такої точки зору, система сучасного психологічного знання є вкрай неповною непослідовною, оскільки обмежується розглядом наслідкового зовнішнього моменту, забувши про причинний і внутрішній.

Складність досліджуваної реальности приводить ще й до того, що позитивістами «душа, свідомість, явища психіки» оголошуються штучними конструктами, які не підлягають науковому розгляду. Ставиться під питання і науковість психологічної науки (за афоризмом: не точних наук не буває).

Радянська психологічна традиція визначає такі різновиди психічних явищ:

· психічні процеси, спрямовані на пізнання довколишнього та внутрішнього світу;

· психічні стани, що характеризують внутрішні переживання і визначають перебіг діяльностей;

· психічні властивості, стійкі риси, що відрізняють людину від інших як особистість і виявляються у поведінці;

· масовидні явища психіки, подібні до названих вище, але мають місце лише в соціальних взаємодіях великої кількості людей.

Психічні процеси — динамічне віддзеркалення дійсності в різних формах психічних явищ.

Психічний процес — це перебіг психічного явища, що має почало, розвиток і кінець, що виявляються у вигляді реакції. При цьому потрібно мати на увазі, що кінець психічного процесу тісно пов'язаний з початком нового процесу. Звідси безперервність психічної діяльності в стані неспання людини.

Психічні процеси викликаються як зовнішніми діями, так і роздратуваннями нервової системи, що йдуть від внутрішнього середовища організму.

Всі психічні процеси підрозділяються на пізнавальні — до них відносяться відчуття і сприйняття, уявлення і пам'ять, мислення і уява, емоційні — активні і пасивні переживання, регулятивні, – увага і вольові процеси (ухвалення рішення, виконання, вольового посилення і т. д.)

Психічні процеси забезпечують формування знань і первинну регуляцію поведінки і діяльності людини.

У складній психічній діяльності різні процеси зв'язані і складають єдиний потік свідомості, що забезпечує адекватне віддзеркалення дійсності і здійснення різних видів діяльності. Психічні процеси протікають з різною швидкістю і інтенсивністю залежно від особливостей зовнішніх дій і станів особи.

Уся психічна діяльність людини - це сукупність пізнавальних, вольових і емоційних процесів.

Психічний стан - це своєрідність психічної діяльності, обумовлена її змістом і ставленням людини до цього змісту.

Психічні стани є стійкою інтеграцією всіх психічних проявів людини при певній його взаємодії з дійсністю. Психічні стани виявляються в загальній організованості психіки.

Психічний стан - це загальний функціональний рівень психічної активності в залежності від умов діяльності людини і її особистісних особливостей. АБО Під психічним станом слід розуміти відносно стійкий рівень психічної діяльності, що визначається зараз, який виявляється в підвищеній або зниженій активності особи.

Кожна людина щодня випробовує різні психічні стани. При одному психічному стані розумова або фізична робота протікає легко і продуктивно, при іншому — важко і неефективно.

Психічні стани мають рефлекторну природу: вони виникають під впливом обстановки, фізіологічних чинників, ходу роботи, часу і словесних дій (похвала, осуд і т. п.).

Найбільш вивченими є: 1) загальний психічний стан, наприклад, стану уваги, що виявляється на рівні активної зосередженості або неуважності, 2) емоційні стани, або настрої (життєрадісне, захоплене, сумне, сумне, гнівне, роздратоване і т. д.) Цікаві дослідження є про особливий, творчий стан особи, який називають натхненням.

Психічні стани можуть бути короткочасними, ситуативними і стійкими, особистісними.

Усі психічні стани підрозділяються на чотири види:

1. Мотиваційні (бажання, прагнення, інтереси, потяги, пристрасті).

2. Емоційні (емоційний тон відчуттів, емоційний відгук на явища дійсності, настрій, конфліктні емоційні стани - стрес, афект, фрустрація).

3. Вольові стани - ініціативності, цілеспрямованості, рішучості, наполегливості (їхня класифікація пов'язана зі структурою складної вольової дії).

4. Стани різних рівнів організованості свідомості (вони виявляються в різних рівнях уважності).

Дата добавления: 2014-10-15