Склад оплати праці

Основна заробітна плата працівника	Залежить від результатів його; вона визначається тарифними ставниками, відрядними розцінками, посадовими окладами, а також надбавками й доплатами у розмірах, установлених чинним законодавством.
Додаткова оплата праці різних категорій персоналу	Встановлюється залежно від кінцевих результатів діяльності підприємства. Окремими її видами є премії, інші заохочувальні й компенсаційні виплати, а також надбавки та доплати, що не передбачені чинним законодавством або встановлені з перевищенням дозволеної величини.

Державна політика оплати праці практично реалізується через механізм її регулювання. Цех механізм є складовою частиною загального механізму реалізації соціально-економічної політики держави.

Механізм державного регулювання

Соціального захисту

Оплати праці

запровадження

• мінімальної заробітної плати • інших державних норм і гарантій щодо оплати праці (за роботу в надурочний час, святкові й вихідні дні, виконання оплачуваних громадських обов’язків) • умов визначення частин доходу, спрямованих на оплату праці міжгалузевих співвідношень в оплаті праці • умов і розмірів оплати праці в бюджетних організаціях та установах • максимальних розмірів посадових окладів керівників державних підприємств • рівня оподаткування підприємств і доходів їхніх працівників

• бюджетного фінансування державних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури та ін. • участі у формуванні фондів соціального страхування (пенсійного, медичної допомоги, допомоги в разі безробіття тощо) • обмеженого готування цін на товари (послуги), що перебуваюсь під державним контролем • допомоги сім’ям з низькими доходами • різних форм компенсації підвищення цін (для найбільш соціально уразливих верств населення) та обмеженої індексації •дійової системи працевлаштування та допомоги в разі безробіття

Політика оплати праці підприємств, організацій та інших первинних суб’єктів господарювання формується в межах чинного законодавства країни – Закону „Про оплату праці”.

На рівні первинних суб’єктів господарювання конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюється на засадах договірного регулювання оплати праці найманих працівників підприємств укладанням тарифних угод на рівнях:

1. міжгалузевому (генеральна тарифна угода);

2. галузевому (галузеві тарифні угоди) або комунальному (регіональні тарифні угоди);

3. виробничому (тарифна угода як складова частина колективного договору).

Тарифна угода – це договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.

1. Форми і системи оплати праці, що застосовуються для окремих категорій та груп працівників

3. Розміри тарифних ставок за розрядами робіт і посадових окладів відповідних категорій працівників підприємства

2. Мінімальна тарифна ставка, диференційована за видами виробництв у межах рівнів, передбачених генеральною тарифною угодою для відповідних видів (типів) виробництв галузі (підгалузі)

4. Види і розміри доплат, надбавок, премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат та умови їх надання

5. Умови оплати праці за роботу в надурочний час, оплати простоїв, які мали місце не з вини працівника, оплати виготовлення продукції, що виявилася бракованою не з вини працівника, тощо

Предмет тарифної угоди

Основним організаційно – правовим інструментом обґрунтування диференціації заробітної плати працівників різних суб’єктів господарювання (діяльності) є тарифно-посадова система.

Дата добавления: 2014-10-15