І етап війни (1648—1649) — етап максимальних успіхів українців, відродження української державності

Років.

Спокій, що запанував в Україні на поч. XVII ст., після придушення Польщею козацько-селянських повстань, був вдаваним. Серед козаків, селян, міщан жевріло незадоволення, і для організації нового повстання бракувало лише відважного та енергійного провідника. Такий провідник знайшовся в особі Богдана Хмельницького, який на поч. 1648 р. підняв українське населення на Визвольну війну проти Польщі.

Б. Хмельницький (1393 — 1637) — син заможного козацького сотника Михайла Хмельницького, який за свою службу отримав хутір Суботів поблизу Чигирина- Богдан закінчив Єзуїтську колегію у Львові і мав гарну на той час освіту. Служив у війську реєстрових козаків, у 1620 році потрапив на два роки в турецьку неволю. У 1638 році Хмельницький отримав посаду військового писаря, а згодом став сотником Чигиринського козацького полку. Богдан мав кілька синів і дочок, був гарним господарем, досить лояльно ставився до польського уряду.

Та 1646 року сталася подія, яка корінним чином змінила життя вже немолодого Хмельницького. Коли його не було в Суботові, на хутір напав польський шляхтич Чаплинський, пограбував хутір, убив молодшого сина Хмельницького і викрав жінку, з якою щойно овдовілий Богдач мав намір одружитися. Спроба знайти управу на Чаплинського в короля у Варшаві, численні скарги до суду виявилися марними. Самого ж Хмельницького ув'язнили, звідки він втік на Запоріжжя.

У січні 1648 р. запорозькі козаки обирають Хмельницького гетьманом і він звертається з універсалом до українського народу із закликом піднятися на боротьбу проти польських панів. У ході війни Хмельницький проявив себе талановитим полководцем, політиком, дипломатом.

Причини Визвольної війни: здійснення Польщею щодо України політики соціального, національного та релігійного гноблення, утиски козацтва.

Рушійні сили Визвольної війни: козацтво, селянство, міщани. Разом з Хмельницьким боротьбу очолили народні ватажки М. Кривоніс, І. Богун, Д. Нечай, Ф. Джалалій, М. Небаба, С. Кричевський та інші.

Цілі війни: визволення України від польського гноблення, утворення власної держави.

Союзником Б. Хмельницького у війні було Кримське ханство. На цей непопулярний союз гетьман пішов, щоб позбавити се]бе війни на два фронти, а також, щоб посилити своє військо за рахунок татар. Як союзники, татари були ненадійними. Вони переслідували власну мету — максимально ослабити Річ Посполиту, але й не дати можливості постати сильній козацькій державі.

Розглянемо хід війни (див. Рис. 10):

Рис. 10. Воєнні походи Богдана Хмельницького

У 1648 р. козацько-селянське військо Хмельницького здійснило визвольний похід із Запорозької Січі до кордону з Польщею (до м. Замостя), вигравши всі вирішальні битви під Жовтими Водами, під Корсунем, під Пилявцями. Під впливом цих перемог повстала вся Україна.

На початку 1649 р. Хмельницький повертається до Києва, де його вітають як “українського Мойсея”, котрий “звільнив свій народ від польського рабства”.

Дата добавления: 2014-10-15