II етап війни (1650—1651) — етап максимальних поразок українців

У серпні 1649 р. українське військо завдало полякам нищівного удару вЗборівській битві, де військо короля Яна Казимира опинилося в оточенні. Але зрада кримського хана змусила Хмельницького припинити воєнні дії. Підкуплений поляками і побоюючись зміцнення українців, Іслам Гірей відвів свої війська і поставив перед гетьманом вимогу укласти угоду з польським королем. 8серпня 1649 р. між сторонами було укладено Зборівський мир.

Умови Зборівського договору:

• територія трьох воєводств — Київського, Чернігівського і Брацлавського - отримала офіційну назву Військо Запорозьке і перейшла під владу гетьмана; Галичина і частина Волині залишилися в складі Речі Посполитої;

• гетьман мав право на власне військо в кількості 40 тис. козаків;

• усі державні посади в автономії надавались лише православним;

• усім учасникам повстання гарантувалася повна амністія;

•польській шляхті поверталися всі землі в Україні, а українське селянство знову мусило повернутися у кріпацтво.

Значення Зборівського договору:

• уперше на міжнародному рівні зафіксував успіхи Визвольної війни українського народу;

• поклав початок формуванню української козацької державності.

Але замість незалежної Української держави утворювалася автономна область у межах Речі Посполитої, польська шляхта поверталася в Україну, відновлювала попередні порядки.

Незадоволені Зборівським договором, обидві сторони готувалися до продовження війни.

Щоб зміцнити позиції козацької держави, Хмельницький активізує зовнішньополітичну діяльність, встановлює дипломатичні відносини з Туреччиною, Угорщиною, Молдавією, Росією, Швецією, Венецією.

Вирішальна битва цього етапу відбулася в червні 1651 р. на Волині поблизу Берестечка. Українське військо зазнало цайтяжчої за всю війну поразки. Головною причиною поразки стала зрада кримських татар, які покинули поле битви і захопили Б. Хмельницького у полон. Поляки оточили українське військо з оголеного татарами флангу. Полковникам Ф. Джалалію та І. Богуну вдалося вивести частину війська, але втрати були дуже великими: понад ЗО тис. чоловік загинуло, полякам дістався майже весь обоз і артилерія. Поразка у Берестецькій битві призвела до тяжкого для України Білоцерківського договору, укладеного у вересні 1651 р.

Умови договору:

• під владою гетьмана залишається лише Київське воєводство;

• козацьке військо скорочується з 40 до 20 тисяч козаків;

• в Україні відновлюється польсько-шляхетська влада.

Поляки вірили у свою швидку остаточну перемогу над Україною. Вони поверталися на украївські землі, відновлювали свою владу, здійснювали жорстокі репресії проти українського населення. Саме в той час починається масове переселення українців у північно-східні та східні українські землі, які ще з кінця XV ст. перебували під владою Московської держави. Переселенці засновують міста Харків (1655), Суми, Охтирка та інші. Згодом цей край отримав назву Слобідська Україна (від слова “слобода” — так називалися поселення переселенців з України, які отримували від російського царя свободу).

Дата добавления: 2014-10-15