Доходи та їх види, джерела формування. Сутність та механізм розподілу доходів

Тема 11. Доходи населення, їх формування та розподіл. Споживання, заощадження та інвестиції

1. Доходи та їх види, джерела формування. Сутність та механізм розподілу доходів.

2. Споживання та заощадження. Дохід кінцевого використання та споживання.

3. Інвестиції як компонент сукупних витрат. Роль інвестицій в економіці. Сутність та значення мультиплікатора.

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати види та джерела формування доходів; сутність, форми та системи заробітної плати; криву Лоренца; динаміку прожиткового мінімуму і його залежність; графік функції споживання (С) та заощадження (S); роль інвестицій в економіці; чинники зміни процентної ставки; сутність мультиплікатора та акселератора.

Вміти розрізняти доходи за різними критеріями; обґрунтовувати джерела формування доходів; довести значення доходів об’єктів та cуб’єктів господарювання; показати принципи розподілу доходів; графічно пояснити нерівномірність доходів; довести значення інвестицій в економіці; пояснити роль мультиплікатора.

Дохід – багатогранне економічне поняття, яке застосовується у різних значеннях. У широкому розумінні дохід розглядається як грошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя.

У вузькому значенні дохід – це потік грошових надходжень в одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). На відміну від багатства, яке втілюється у запасах активів (будівлях, спорудах, знаряддях праці, цінних паперах, готівкових грошах іт.ін.), дохід передбачає приплив грошей.

В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями:

1. 3а рівнем формування:

–доходи мікроекономічного рівня: заробітна плата, рента, процент, прибуток, амортизація, валовий і чистий дохід підприємства і т. ін.;

– доходи макроекономічного рівня; національний дохід; сукупний особистий дохід; дохід кінцевого використання і т. ін.

2. За суб'єктами привласнення:

–доходи індивіда;

–доходи домогосподарства (сім'ї);

–доходи підприємства (фірми);

–доходи галузі;

–доходи територіальної громади;

–доходи держави;

–доходи суспільства (національний дохід).

3. Залежно від цін, в яких визначається дохід:

– номінальний дохід – визначається в цінах поточного періоду;

– реальний дохід – визначається в цінах базового року (або в цінах поточного року за вилученням рівня інфляції).

4. При аналізі діяльності підприємства (фірми) використовують такі форми доходу:

Валовий дохід, що дорівнює виторгу від реалізованих товарів і послуг;

(11.1)

Середній дохід, що дорівнює валовому доходу, поділеному на кількість реалізованих товарів і послуг:

(11.2)

де АR – середній дохід; Р – ціна одиниці виробленого товару (послуги); (І – кількість реалізованих товарів (послуг).

Граничний дохід – приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг:

(11.3)

5. Залежно від включення доходу в ціну товару;

– первинні доходи включаються в ціну товару: зарплата, процент, рента, прибуток, амортизація, непрямі чисті податки;

– вторинні доходи виникають у зв'язку з перерозподілом первинних доходів: прямі податки, дивіденди, трансфертні виплати державою, підприємством та домогосподарством і т. ін.

6. За джерелом отримання:

Доходи від ресурсу "праця" як такого, що не має відособленого від свого власника існування:

– заробітна плата;

–доходи працівників колективних підприємств;

– доходи від індивідуальної діяльності;

– доходи від підсобного господарства;

–доходи від кооперативної діяльності;

–доходи підприємців.

7. Доходи від власності, яка має відособлене від власника існування:

–дивіденди від акцій;

– відсотки від паю;

– відсотки від банківських вкладів; –доходи від облігацій;

–орендна плата тощо.

8. Доходи, що безпосередньо не пов'язані з оцінкою результатів діяльності:

– часткова компенсація виплат на освіту;

–безоплатне надання послуг з охорони здоров'я;

– адресна допомога малозабезпеченим верствам населення; –благодійні послуги;

–соціальні пенсії тощо.

9. Доходи, що утворюються внаслідок використання певних факторів виробництва (факторні доходи);

–доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів;

–рентний дохід;

–процентний дохід, або прибуток на капітал;

–підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу.

Розподіл доходів – це стадія відтворення, яка займає проміжне місце між виробництвом і споживанням.

Об'єктивно розподіл доходів залежить від того, що новостворена вартість складається з необхідного продукту, який використовується для задоволення потреб безпосередньо виробників, і додаткового продукту для задоволення особистих потреб підприємців і загальних суспільних потреб (розширення виробництва, соціальної та духовної сфери, створення резервів).

Спочатку здійснюється розподіл доходу між державою і підприємством будь–якої форми власності. Об'єктом такого розподілу є прибуток – різниця між ціною, за якою підприємство реалізує свою продукцію, та її собівартістю.

Прибуток підприємства розподіляється на дві частини: одна йде в розпорядження держави, друга – залишається в розпорядженні підприємства. Це особлива форма розподілу, від якої залежить існування держави, фінансування загальнодержавних програм розвитку народного господарства, соціально–культурних заходів, утримання державного апарату, забезпечення оборони країни. Разом з тим в результаті розподілу доходів підприємство повинно мати умови для відповідної господарсько–фінансової діяльності.

Важливе значення має установлення пропорції розподілу прибутку між державою і підприємством. Якщо вилучається надмірна частка прибутку, то підприємство втрачає стимули для розвитку виробництва, не має можливості для поліпшення соціальних умов життя людей. По суті, підривається основна ланка народного господарства, від якої залежить доля розвитку всього суспільства. Розподіл доходів відображається так званою ” кривою Лоренца “

Крива Лоренца (рис.11.1) показує фактичну міру нерівного розподілу доходів у суспільстві.

Область між лінією абсолютної рівності й кривій Лоренца вказує на ступінь нерівності в розподілі доходу. Чим більше цей ступінь, тим більше крива Лоренца коштує далі від прямій ОА й, «притискається» до відрізків ОВ й АВ. Чим більше площа фігури OEAF, тим вище нерівність у розподілі доходу (у крапці В крива Лоренца показує абсолютну нерівність)

Рис. 11.1 Крива Лоренца.

Важливим принципом розподілу доходу є встановлення оптимального співвідношення, яке створювало б сприятливі умови для поєднання економічних інтересів суспільства і підприємств.

Заробітна плата має дві форми: відрядну та погодинну. Кожна з форм зарплати має свої системи.

Відрядна заробітна плата це форма оплати праці, при якій вона нараховується за кожну одиницю виробленої продукції. Всередині відрядної форми можуть використовуватися проста відрядна, відрядно–прогресивна, відрядно–преміальна системи зарплати. Відрядна форма зарплати передбачає також систему доплат за економію палива, енергії, сировини, матеріалів, за ефективне використання устаткування, за ставлення до праці тощо.

Погодинна форма заробітної плати застосовується там, де продукту слід виробляти саме стільки, скільки того вимагає технологія, наприклад, при конвеєрному виробництві. Існує погодинно–нормативна і погодинно–преміальна системи заробітної плати. Перша передбачає оплату за відпрацьований час та при виконанні встановлених нормативів, а друга – ще й додаткову виплату премій за економію витрат, досконаліші форми організації праці, підвищення якості продукції тощо. В останні десятиліття в розвинутих країнах почали використовувати систему дольової участі робітників у розподілі доходів підприємства, яка дозволяє зацікавити робітників у кінцевих результатах роботи фірми, оскільки вони отримують певну частку прибутку або дивіденди на свої акції.

Дата добавления: 2014-10-17