Поняття і види витрат. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат

Тема 25. Витрати виробництва

1. Поняття і види витрат. Економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат.

2. Витрати виробництва у короткотерміновому періоді. Закон зростаючих граничних витрат.

3. Витрати виробництва у довгостроковому періоді. Криві витрат та їх види. Поняття ізокости та її властивості. Карта ізокост.

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: поняття і види витрат;закон зростаючих граничних витрат;

поняття ізокости та її властивості; графічний, алгебраїчний та економічний аналіз рівноваги виробника; концепцію мінімально ефективного розміру підприємства.

Вміти: розрізняти економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат; будувати точки мінімуму; визначати криві витрат та їх види; відображати карту ізокост; порівнювати графічний, алгебраїчний та економічний аналіз рівноваги виробника.

Витрати — зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Класифікація витрат на виробництво за різними ознаками:

За способами перенесення вартості на продукцію — прямі і непрямі (які не можуть бути віднесені безпосередньо до певного об'єкта витрат економічно можливим шляхом).

За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат — змінні і постійні:

— змінні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зростає зі збільшенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням (витрати на сировину, матеріали, технологічне паливо і енергію, на оплату праці виробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи тощо);

— постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється (це витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва).

За календарними періодами:

— поточні — в яких періодичність менше місяця;

— довгострокові — пов'язані з виконанням довгострокового договору (контракту), який не планується завершити раніш ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати);

— одноразові — здійснюються один раз з періодичністю більше місяця і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

При визначенні собівартості продукції до кожного з елементів витрат включаються описані нижче витрати.

1. Матеріальні витрати — витрати на сировину, матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби, придбані у сторонніх організацій паливо і енергію, тару, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, використані в операційній діяльності підприємства.

2. Не включаються до матеріальних витрат:

- куповані матеріали, паливо, енергія, які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві;

- зворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю чи частково споживчі властивості і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються.

3. Витрати на оплату праці — нарахована основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

4.Відрахування на соціальні заходи — нарахування на фонд оплати праці до спеціальних фондів.

5. До елемента "амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріаль–них активів та нематеріальних активів.

6. Інші операційні витрати включають:

- витрати на відрядження;

- оплату послуг банків;

- податки, збори та інші обов'язкові платежі;

- витрати на рекламу, на організацію прийомів, презентацій і свят;

- витрати на зв'язок;

- витрати на оплату послуг транспортних, страхових та посередницьких організацій;

- оплату участі в семінарах, витрати на професійну підготовку та перепідготовку працівників;

- витрати на проведення аудиту;

- сплачену орендну плату (за оперативну оренду);

- оплату мита та митних зборів при експорті;

- витрати на охорону праці, на перевезення працівників тощо.

Існують економічний та бухгалтерський підходи до визначення витрат підприємства.

За бухгалтерським підходом витрати – це фактичні видатки факторів виробництва для виготовлення певної кількості продукції за цінами їх споживання. Витрати підприємства у бухгалтерській та статистичній звітності виступають у вигляді собівартості продукції.

Бухгалтерські витрати включають прямі витрати (на сировину, матеріали, напівфабрикати, витрати на паливо і енергоресурси, зарплату робітникам) і непрямі витрати (накладні витрати, амортизація, заробітна плата управлінському персоналу, проценти на запозичені засоби).

Економічне розуміння витрат виробництва базується на факті рідкісності ресурсів і можливості їх альтернативного використання.

Економічні витрати будь–якого ресурсу, обраного для виробництва товару, дорівнюють його вартості за найкращими із всіх можливих варіантів використання. Вони можуть бути зовнішні, явні (грошові) або внутрішні, неявні (імплицітні).

Дата добавления: 2014-10-17