Витрати виробництва у короткотерміновому періоді. Закон зростаючих граничних витрат

Аналізуючи формування витрат у короткотерміновому періоді, потрібно розмежувати їх на постійні та змінні. Постійні витрати (FC) не залежать від обсягів виробництва. Більше того, вони існують навіть тоді, коли виробництво взагалі припиняється. Справа в тому, Що, як виходить із самого визначення короткотермінового періоду, він недостатній для зміни передусім обсягів капіталу. Постійними витратами можуть бути видатки, пов'язані з виплатою орендної плати, відсотки за отриманий кредит, амортизація тощо.

Змінні витрати (VC) — це вартість змінних ресурсів, що використовуються для виробництва заданого обсягу продукції. До них належать заробітна плата робітників, витрати на придбання сировини, матеріалів, електроенергії для виробничих цілей тощо.

У мікроекономічному аналізі широко використовуються показники не тільки загальних витрат, а й середніх: середні сукупні (АТС), середні постійні (AFC) та середні змінні (AVC) витрати:

АТС = ТС/Q (25.1)

AFC =FC/Q (25.2)

AVC=VC/Q (25.3)

Особливе значення в дослідженні поведінки виробника на ринку надається граничним витратам, які розраховуються як відношення приросту сукупних витрат до приросту обсягів виробництва. Інакше кажучи, граничні витрати показують, яких додаткових витрат коштувало виробнику виробництво додаткової одиниці продукції:

MC = TC/Q (25.4)

Граничні витрати в короткотерміновому періоді не залежать від постійних витрат. На їхній рівень впливають тільки змінні витрати.

Зміни витрат у короткотерміновому періоді відображають дію закону спадної граничної продуктивності змінного фактора. До того часу, поки фірма зможе знаходити всі потрібні ресурси за постійними цінами, зміни витрат у короткотерміновому періоді можна пояснити змінами середнього та граничного продукту змінного фактора.

Закон зростання граничних витрат – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між виробництвом товарів та граничними витратами, за яких (зв'язків) зростання кількості створюваних товарів супроводжується збільшенням граничних витрат кожної додаткової одиниці товару. Граничні витрати – додаткові витрати у виробництві й обігу на даний товар, необхідні для виробництва й продажу одиниці додаткової продукції. Спершу граничні витрати можуть скорочуватися, відповідно до ефекту масштабу (збільшення обсягів виробництва зумовлює зростання доходу). Проте згодом настає момент, коли граничні доходи на підприємстві й граничні витрати збігаються (граничний прибуток дорівнює нулю). За подальшого зростання випуску товарів граничний дохід менший, ніж граничні витрати.

Дата добавления: 2014-10-17