Гастрит. Гастрит — запалення слизової оболонки шлунка

Гастрит — запалення слизової оболонки шлунка. Перебіг хвороби буває гострим і хронічним.

Гострий гастрит. У виникненні гострого гастриту велике значення має харчовий чинник: споживання недоброякісної, грубої, жирної, надто холодної або надто гарячої їжі, міцних алкогольних напоїв. До подразників належать також медика­ментозні засоби. Інколи розвиток гастриту може зумовити алергійна реакція на деякі харчові продукти. Важливу роль у розвитку цієї патології відіграють нервово-психічні перенапру­ження. Гострий гастрит є одним із проявів харчової інфекції. За ступенем і характером ураження гострий гастрит поді­ляють на простий (катаральний), під час розвитку якого ура­жується лише слизова оболонка шлунка; ерозивний, який су­проводжується утворенням ерозій, геморагій; флегмонозний, який характеризується гнійним запаленням; фібринозний — утворення на слизовій оболонці плівки сірого або жовто-корич­невого кольору тощо.

Наслідок гострого гастриту залежить від глибини ушко­дження слизової оболонки шлунка. Так, наприклад, катараль­ний гастрит може закінчитися повним відновленням слизової оболонки, у той час як флегмонозний може призвести до роз­витку атрофії слизової оболонки та її склеротичних змін.

Хронічний гастрит найчастіше зустрічається серед захво­рювань органів травлення. Переважно хворіють чоловіки. Пе­ребіг тривалий, часто латентний, оскільки порушення функції шлунка може компенсуватися за рахунок секреції травних со­ків підшлункової залози, кишок, печінки.

Хронічний гастрит — поліетіологічне захворювання. Етіо­логічні чинники поділяють на екзогенні та ендогенні.

До екзогенних чинників належать: порушення харчуван­ня, вживання гострої та грубої їжі, переїдання, недостатнє пе­режовування їжі, паління, нервово-психічні стреси тощо.

До ендогенних чинників належать: захворювання жовчно­го міхура, ентероколіт, захворювання ендокринної системи, порушення обміну речовин, а також алергійні чинники.

Патологічна анатомія. В основі морфологічних змін ле­жать дистрофічні зміни залозистих елементів, гіперпластичні й атрофічні процеси у слизовій оболонці, своєрідна перебудова слизової оболонки.

Розрізняють: поверхневий гастрит — характеризується дистрофічними змінами і порушенням регенерації поверхне­вого епітелію; атрофічний — атрофія слизової оболонки, її за­лоз, що визначає розвиток склерозу; атрофічно-гіперпластич­ний — разом з атрофією слизової оболонки з'являються ділян­ки гіперплазії.

Наслідки: хронічний гастрит є передраковим захворюван­ням шлунка.

Дата добавления: 2014-10-17