Дані ранжування індивідуально-психологічних чинників, що ускладнюють процес становлення

Чинники успішності професійного становлення молодших командирів військової служби за контрактом у військовій частині

Вивчення наукової літератури з проблеми професійного становлення особистості, матеріали дослідження показують, що систему детермінант досліджуваного процесу становлять чисельні внутрішні – психологічні і зовнішні – педагогічні, соціально-психологічні й інші чинники.

Характер становлення молодшого командира в частині, його поведінка упродовж всього періоду визначається взаємодією названих чинників. Відповідно до теорії пізнання в діалектично суперечливій взаємодії зовнішніх і внутрішніх причин (фактів) розвитку явища визначальними виступають зовнішні причини (чинники). Внутрішні умови, формуючись під впливом зовнішніх, не є, проте, їх безпосередньою механічною проекцією. Внутрішні умови, складаючись і змінюючись у процесі розвитку, самі зумовлюють те специфічне коло зовнішніх впливів, яким дане явище може піддатися. Це загальне положення має особливе значення для розуміння розвитку особистості. З нього випливає, що внутрішні умови як система психічних властивостей, які складаються з якостей і станів, через які переломлюється вплив зовнішніх причин, самі виступають чинником становлення і розвитку молодших командирів військової служби за контрактом. Тому поряд з аналізом зовнішніх чинників у дослідженні здійснювалась спроба виявити і вивчити більшу кількість індивідуально-психологічних показників, що виступають внутрішніми детермінантами процесу становлення молодших командирів військової служби за контрактом. З цією метою завдяки усним і письмовим опитуванням молодших командирів військової служби за контрактом й офіцерського складу військових підрозділів насамперед виявлялися командири, що негативно впливали на перебіг становлення молодших, чинники і причини пережитих ними в цей час труднощів і невдач.

Найважливішими виявилися внутрішні чинники, що впливають на процес становлення, пов'язані з прогалинами в загальній і вольовій підготовці командирів-початківців до майбутньої діяльності. Опитування значної кількості офіцерів і молодших командирів військової служби за контрактом дозволило не тільки виявити такі чинники, але і встановити їх відносну ієрархію в суб'єктивних думках обох категорій військових. Дані про це подані в таблиці 3.24.

Таблиця 3.24.

Індивідуально-психологічні чинники	Значимість рангу показників
офіцерів	молодших командирів
Недостатній розвиток вольових, організаторських і комунікативних якостей (особливостей)
Дефіцит знань, навичок і умінь в навчанні і вихованні підлеглих
Небажання бути командиром, відповідати за підлеглих
Низька психологічна готовність до труднощів у службовій діяльності
Слабкі знання, навички й уміння з військового фаху
Відсутність досвіду командування, роботи з людьми
Невміння встановлювати і підтримувати оптимальні взаємостосунки в підрозділі
Негативні риси характеру
Відсутність реальних уявлень про особливості служби в частині

Порівняння ступеня важливості наведених у таблиці несприятливих індивідуально-психологічних особливостей показує поєднання думок офіцерського складу і молодших командирів за питаннями, що нас цікавлять.

Водночас звертає на себе увагу визначена недооцінка командирами підрозділів умінь молодших командирів військової служби за контрактом в області встановлення взаємостосунків із підлеглими. Так, на думку офіцерів, цей чинник займає сьоме, незначне місце серед низки оцінюваних причин. У той же час молодші командири відводять йому важливе третє місце. Далі спостерігається незначна розбіжність думок молодших командирів військової служби за контрактом з офіцерами щодо оцінки ролі знань, навичок і умінь з військового фаху. Вони не розуміють, що прогалини в цьому виді підготовки до діяльності значно ускладнюють завоювання ними авторитету в колективі, позначаються на загальних темпах становлення. Цей висновок підтвердили результати бесід із молодшими командирами. Поряд із вивченням причин недостатньої ефективності становлення у дослідженні ставилося завдання виявлення індивідуально-психологічних особливостей молодших командирів військової служби за контрактом, що сприяють його успішності. Це завдання вирішувалося шляхом цілеспрямованого спостереження за поведінкою молодших командирів на різноманітних етапах служби, бесід із ними, аналізу результатів експертного оцінювання низки індивідуально-психологічних показників молодших командирів військової служби за контрактом.

Військові психологи і офіцери відзначають, що наявність у військовослужбовців відповідних спроможностей проявляється у швидкості освоєння і результативності процесу виконання ними діяльності. При цьому під здібностями маються на увазі індивідуально-психологічні особливості, що визначають можливості особистості не тільки у свідомій, але й у практичній діяльності. Це у свій час було добре доведено Б. М. Тепловим на прикладі праці полководця [296]. Справді діяльність будь-якого командира, керівника й організатора повсякчас допускає напружену пізнавальну активність, потребує наявності цілої низки специфічних психологічних якостей, що сприяє освоєнню і виконанню практичних завдань. Як властивість особистості, здібності командира характеризуються сумарним, цілісним проявом у мотиваційній, операціональній і функціональній сферах. Вони тісно пов'язані з психологічними пізнавальними, емоційними і вольовими процесами, із усіма психічними властивостями особистості. Розвиток можливостей, їх формування і закріплення відбувається в діяльності за допомогою оволодіння необхідними для її виконання знаннями, навичками й уміннями.

Аналіз результатів експертного опитування дозволив визначити вимоги, які висуває кожен із профілів військової професійної діяльності до спеціаліста, тобто професійно важливі якості. Професійно важливі якості систематизовані у блоки згідно з рівнями функціональної структури особистості, про яку йшлося вище (додаток Д.1).

Розглянемо детально вимоги різних видів військової професійної діяльності до індивідуально-психологічних якостей особистості, а саме командні посади (організаційний профіль). До військово-професійної діяльності цього профілю відносять діяльність військовослужбовців, що перебувають на посадах молодших командирів (командир роти, батареї, танка і т. ін.). Для успішного виконання обов'язків на командних військових посадах сержантам і старшинам необхідні професійні (спеціальні) якості, які розглядаються в описах інших класів подібних військових посад: операторських, зв'язку і спостереження, водійських, спеціального призначення, технологічних та інших.

Перелік якостей, притаманних молодшим командирам: морально-етичні – дотримання військових традицій; гуманність; дотримання етичних норм стосовно ставлення до підлеглих та колег; чесність; принциповість; мужність; сенсорні – уважність; просторова уява; образна, аналітична, рухова та інші види пам’яті; кмітливість; спостережливість; вольові – цілеспрямованість; рішучість; витривалість; наполегливість; самоконтроль; готовність до дій; соціальні – спілкування; небажання спілкування; незалежність; залежність; конкуренція; співробітництво; компроміс; ухилення; пристосування; заздрість; підозра; товариськість; нетовариськість; чесність; справедливість; доброзичливість; тактовність; витриманість; самокритика; скромність; готовність жертвувати особистими інтересами ради загальної справи; віра в свої сили і можливості; відчуття власної гідності; здатність розуміти інших; проявляти вимогливість і пошану до людей; психологічні – особистісні якості; НПС; уникнення; бажання боротьби; реактивна тривожність; емоційна стабільність; врівноваженість; інтро-екстраверсія; нейротизм; фізична агресія; непряма агресія; вербальна агресія; роздратованість; негативізм; почуття порушень; професійні – професіоналізм (майстерність); організаційні здібності; комунікативні здібності; вікові особливості; ригідність; оптимізм; витривалість; дотримання військових традицій; гуманність; дотримання етичних норм по відношенню до підлеглих та колег; чесність; принциповість; мужність; авторитетність; наполегливість; активність; комунікабельність; результати діяльності (ефективність); професійна надійність; здібність до співпраці (добре спрацьовується з іншими); професійна компетентність; ступінь реалізації перспектив професійного зростання; авторитетність; цілеспрямованість; відповідальність; комунікативність; впевненість у собі; психологічна стійкість; професійна активність; готовність до дії; спостережливість; технічне мислення; просторова уява; уважність; емоційна стійкість; рішучість; витривалість; пластичність; наполегливість; дисциплінованість; самоконтроль; обережність; практицизм; професійна активність; уміння упорядкувати свою діяльність; уміння швидко перемикатися з однієї роботи на іншу; уміння направити свою діяльність на досягнення намічених результатів; здатність швидко справлятися з дорученими завданнями; здатність точно дотримуватися встановленого порядку і правил своєї діяльності і поведінки; ініціативність, тобто здатність формулювати і висувати конструктивні пропозиції під час вирішенні службових завдань; завзятість і послідовність у подоланні виникаючих перешкод; здатність не боятися труднощів у роботі, приймати і відстоювати свої рішення; пунктуальність у виконанні будь-якої справи; здатність швидко знаходити вихід зі скрутного становища; здатність ставити перед собою і вирішувати складні завдання; володіння професійними знаннями, уміннями; уміння використовувати отримані знання в процесі виконання службових обов'язків (професійна практична підготовка); ставлення до виконання службових обов'язків; наявність якостей особистості, бажаних для молодшого командира; точність і безпомилковість професійної діяльності; поступове підвищення рівня військової професійної діяльності (професійне зростання); уміння самостійно працювати; здатність успішно працювати в напружених і складних ситуаціях; надійність і витривалість під час виконання довгострокових робіт; службова і військова дисципліна; професійні знання; професійні уміння і навички; виконання посадових обов'язків; знання документів, що регламентують службову діяльність; здатність до накопичення професійного досвіду та реалізація його у службовій діяльності; уміння забезпечувати виконання завдань у бойових умовах, миротворчих операціях; мотивація до професійного самовдосконалення; працездатність; здатність підвищувати бойову готовність, зміцнювати військову дисципліну в підрозділі, частині (частинах); стан фізичної підготовленості; зовнішній вигляд та стройова підтягнутість; штабна культура (культура роботи з документами); стиль управління; уміння формувати морально-психологічний клімат у колективі (підрозділі); уміння організовувати та проводити заняття; уміння проводити службові наради; уміння висловлювати думки (доповіді) у письмовій формі; уміння здійснювати публічні виступи; самостійність та ініціативність службової діяльності; відповідальність та виконавча дисципліна; уміння здійснювати дисциплінарну практику; творчість мислення; здатність до самооцінки; лідерські якості; стресостійкість; самоконтроль в повсякденній діяльності; особиста мотивація на військову службу.

Отже, ми вважаємо, що на командних посадах сержантам і старшинам необхідно знати основи управлінської діяльності, принципи керівництва, правила оцінки обстановки, з'ясовувати завдання, ухвалювати рішення, порядок виконання намічених заходів, досягати намічених результатів, перевіряти виконання; знати основи педагогіки, принципи навчання і виховання, організацію і методи формування і вдосконалення у підлеглих якостей, необхідних солдату (матросу), воїну-фахівцю; бути професійно підготовленим за профілем відділення, екіпажу, розрахунку на рівні фахівця першого або другого класу; мати ясну і розбірливу мову; хорошу фізичну підготовленість. Вони мають володіти аналітичним, гнучким розумом, кмітливістю, далекоглядністю, добрим розвинутим просторовим мисленням і уявою.

Таким чином, для молодших командирів і старшин надзвичайно важливі такі якості, які забезпечують діловий стиль поведінки і діяльності: здатність свідомо і беззаперечно підкорятися вимогам законів, військових статутів, інструкцій і настанов, наказів і розпоряджень командирів (начальників); обов'язковість, вірність слову; здатність поступати відповідно до своїх переконань і принципів; старанність і сумлінність у виконанні дорученої справи; уміння упорядкувати свою діяльність; уміння швидко перемикатися з однієї роботи на іншу; уміння направити свою діяльність на досягнення намічених результатів; здатність швидко справлятися з дорученими завданнями; здатність строго і точно дотримуватися встановлених порядок і правил своєї діяльності та поведінки; ініціативність, тобто здатність формулювати і висувати конструктивні пропозиції під час вирішення службових завдань, проблем, що виникають; завзятість і послідовність у подоланні перешкод, які виникають; здатність не боятися труднощів у роботі, приймати і відстоювати свої рішення; пунктуальність у виконанні будь-якої справи; здатність швидко знаходити вихід зі скрутного становища; здатність ставити перед собою і вирішувати складні завдання.

За даними експертних опитувань, професійно важливими якостями для них є сильна, врівноважена, лабільна нервова система; емоційно-вольова стійкість і хороша регуляція психічних процесів; дисциплінованість; працелюбність; вимогливість; вміння спланувати і організувати справу; простота в спілкуванні; товариськість; активність під час сприймання і переробки інформації; ясність і чіткість мови; вміння переконувати; знання законів і статуту; вміння їх застосовувати. Ці якості забезпечують виконання обов`язків, пов`язаних з організаторською і виховною функцією.

Вимоги до процесів пам`яті, уваги, сенсорно-перцептивної та моторної сфер залежать від приписки до конкретного виду військово-професійної діяльності – моторно-вольового, сенсорного (додаток Д.1).

Тривале вивчення процесу становлення молодших командирів військової служби за контрактом показало, що особливе місце в переліку важливих професійних якостей молодшого командира посідають професійні, соціальні, психологічні, інтелектуальні, моральні, вольові і комунікативні якості особистості (додаток Ж.1).

У дослідженні здійснювалося оцінювання експертами наявності у молодших командирів військової служби за контрактом до 18 і 36 місяців служби на посаді, вищеназваних командирських якостей (додаток Н.1). Одночасно ретроспективно визначався рівень розвитку у них цих якостей упродовж першого місяця служби командиром. А такі результати оцінювання порівнювали з даними про темпи і рівні становлення, досягнутими цими ж військовослужбовцями. З’ясувалося, що освоєння діяльності молодшого командира військової служби за контрактом, які володіють до моменту призначення на посаду такими індивідуально-психологічними особливостями, йшло більш активно, ефективнішим був і процес розвитку самих цих якостей (рис. 3.6).

Рис. 3.6. Рівень розвитку командирських якостей молодших командирів за результатами експертних оцінок та самооцінки

Отже, можна зробити висновок про те, що кінцевий рівень розвитку у молодших командирів військової служби за контрактом індивідуально-психологічних, вольових і комунікативних якостей багато в чому визначає успішність процесу їх становлення. Підтвердженням цього є дані порівняльного аналізу частот (відсотка) розподілу молодших командирів із високим ступенем розвитку окремих цих якостей серед молодших командирів військової служби за контрактом різних рівнів становлення.

З метою виконання такого аналізу результати вимірювання якостей із п’ятибальної шкали порядку перекладалися в дихотомічну шкалу. Вважалось, що при оцінці вище 4 бали військовослужбовець має таку якість, а при меншій оцінці – не володіє нею.

Нами було встановлено, що до 12–го місяця служби командиром розвинену моральну переконаність і принциповість виявляли 98,4% молодших командирів військової служби за контрактом дуже високого, 73,5% високого, 67,4% середнього і лише 31,6% низького рівня командирської зрілості. Цілеспрямованість і послідовність спостерігалися відповідно в 76,8%; 68%; 62,3% і 47,4% молодших командирів, що перебували на цих же рівнях становлення. Щодо самооцінки молодших командирів військової служби за контрактом виражений інтерес і здібності до роботи з людьми були властиві 79,3% із тих, хто досяг повного становлення, 64,4% – у яких відбулося становлення в основному, 56,8% молодших командирів, що досягли рівня часткового становлення, і тільки 12% тих, у кого становлення не відбулося.

Загальна динаміка становлення молодших командирів свідчить, що на другому етапі 63,2% досягли вищого за середній та 21,6% з них високого рівня професійного становлення, на третьому етапі 88% з них досягли вищого за середній та 56% з них високого рівня.

Порівнювані з наведеними результати були отримані з іншими якостями, ніж товариськості. Частоти розподілу цієї якості залежно від рівня освоєння діяльності молодшого командира 18-го місяця служби виявилися близькими одна до одної. Тоді було висунуте припущення, що товариськість як комунікативна якість особистості буде здійснювати помітний вплив на перебіг початкового, адаптаційного періоду становлення. Виходячи з цього, було проведено парне порівняння молодших командирів військової служби за контрактом двох підрозділів щодо ступеня їх товариськості (швидкості і легкості встановлення контактів у колективі) упродовж перших місяців перебування в підрозділі. Потім отримані дані були проранжовані щодо рівнів становлення через 1 і 3 місяці служби на посаді командира. Обчислення коефіцієнта кореляції між отриманими ранговими рядами підтвердило висунуте припущення. Для допрофесійного етапу зв'язок виявився значимим (r_s =0,685, при a = 0,05), для наступного вона зменшилася і виявилася нижче прийнятного рівня (r_s =0,23) значимості.

Важливе місце серед психологічних чинників детермінуючого процесу становлення молодших командирів військової служби за контрактом займає ступінь точності, адекватності самооцінки ними особистісних якостей, рівня свого військово-професійного розвитку. Це дозволяє стверджувати, що успішний розвиток командирських якостей молодших командирів військової служби за контрактом до 36–го місяця виконання обов'язків відбувався на високих рівнях становлення і повільніше тих із них, чиє становлення до цього часу ще не відбулося (рис. 3.7 та 3.8).

Рис. 3.7. Рівень розвитку командирських якостей молодших командирів, становлення яких до 36-го місяця в основному відбулося за результатами експертних оцінок та самооцінки

Рис. 3.8. Рівень розвитку командирських якостей молодших командирів, становлення яких до 36-го місяця в основному не відбулося за результатами експертних оцінок та самооцінки

З наведених даних видно, якщо в групі командирів із високою успішністю процесу становлення розбіжність між їх самооцінками й оцінками експертів ступеня розвитку якостей незначна, то у групі молодших командирів військової служби за контрактом, де становлення відбувалося неефективно, самооцінки своїх командирських якостей істотно завищені порівняно з оцінками, даними їм експертами. Далі молодшим командирам військової служби за контрактом у ході дослідження пропонувалося оцінити, якою мірою, на їхню думку, необхідні молодшому командиру зазначені якості. Підрахунок середніх значень оцінних балів з цього питання для вище згадуваних груп командирів показав такі результати. У молодших командирів військової служби за контрактом, становлення яких ще не відбулося, такі значення становили 4,95 бала, у той час як у військовослужбовців із високою успішністю становлення – 4,17 бала, тобто навіть дещо нижче, ніж середні оцінки експертів наявного рівня цих якостей.

Отже, на завершальному рівні військово-професійного розвитку молодші командири фактично завершують процес свого командирського становлення. Звідси випливає потреба послідовного підвищення вимог до них у міру їх становлення, висування перед ними чергових реальних і досяжних цілей у фаховому удосконаленні.

У цілому вивчення індивідуально-психологічних якостей, які сприяють ефективному становленню молодших командирів військової служби за контрактом, показало, що ті з них, які пов'язані з їх психологічними особливостями, принципово впливають на успішність діяльності. Справа в тому, що у визнаних придатними до військової служби людей такі розходження значні, до того ж вони компенсуються за рахунок складання індивідуального стилю діяльності. Зрозуміло визначені обмеження в цьому змісті накладає військовий фах, можливості молодшого командира військової служби за контрактом з освоєння цього виду службової діяльності й удосконалення в ній.

Дослідження підтвердило, що дефіцит цієї групи якостей, рис, які характеризують соціальну зрілість особистості, не заповнюється ніякими перевагами в розумовому, фізичному й іншому розвитку. Безумовно, перераховані підстави інколи можуть висувати і висувають молодших командирів на авторитетні позиції в колективі, але правилом це стає лише за наявності в них розвинутих моральних, вольових, інтелектуальних, професійних, соціальних і психологічних якостей. Такі якості, являючи собою стійку інтеграцію особистості, її головних мотивів і засобів службової діяльності, розвиваються в міру становлення командира. Формування і закріплення у молодшого командира військової служби за контрактом командирських якостей збільшує внутрішній потенціал розвитку його особистості, виступає джерелом і формою реалізації в діяльності його соціальної, суспільної зрілості і службової активності.

Одним із показників становлення молодших командирів військової служби за контрактом у дослідженні була обрана їх службова активність, яка проявляється в його практичному ставленні до виконання службових обов'язків, у ступені реалізації в повсякденному поводженні ініціативи і самостійності як найважливіших особистісних якостей. Аналіз ходу результатів діяльності виявив реальні розходження в темпах і якісних показниках становлення молодших командирів. Наприклад, через 36 місяців служби на посаді 81,8% (9 із 11) "ініціативних" молодших командирів військової служби за контрактом досягли високих рівнів становлення. У той же час серед "виконавчо активних" "безініціативних" командирів до цього строку становлення в основному відбулося лише в 13,3%, тобто в 6 із 45 їх товаришів по службі, а становлення за посадою не було відзначено взагалі. Часткове освоєння діяльності спостерігалося в 51,1% таких молодших командирів військової служби за контрактом. У тих, хто залишився, становлення так і не відбулося. Важливо зауважити, що з 8 молодших командирів, знятих до 18–го місяця експерименту у займаних посад, 5 були з "безініціативних".

Проте при цьому необхідно підкреслити, що рівень службової активності не залишався постійною і незмінною особистісною характеристикою молодших командирів військової служби за контрактом. Багато в чому він визначався труднощами, пережитими ними в початковий період. Тому з переходом командирів на другий термін контракту їх самостійність, ініціатива значно зросли. Водночас усе-таки можна зробити висновок, що одним із показників і чинників успішного становлення є ступінь загальної і службової активності, який проявляється командиром під час початкового, найбільш важкого періоду служби. Вивчення внутрішніх, психологічних причин різноманітної активності зазначених груп молодших командирів військової служби за контрактом показало, що вони багато в чому визначаються наявністю достатньо розвинутих психологічних якостей, мотивів, рівнем знань, навичок і умінь, тобто вихідною підготовленістю до командирської діяльності. Ті військовослужбовці, які мали згадані індивідуально-психологічні особливості, значно легше входили в новий колектив, у роль молодшого командира, проявляли велику твердість і самостійність у діях.

Висока активність у службовій діяльності, зацікавленість у справах колективу, прагнення цілком засвоїти і чітко виконувати посадові обов'язки забезпечували їм більш сприятливе становище в системі міжособистісних стосунків. Такі молодші командири швидше набували авторитету, морального права командувати, керувати людьми. Справа в тому, що більшість їх підлеглих, як показали бесіди із солдатами, найбільше цінують у командирів військову майстерність, колективізм, волю й уміння справедливо, шануючи гідність підлеглого, вирішувати питання по службі.

В той же час ніщо не викликає ворожості до молодшого командира військової служби за контрактом в такій мірі, як слабкість волі, байдужість до служби, справ колективу, тим більше зарозумілість, грубість із підлеглими. Тому до непопулярних у дослідженні звичайно входили молодші командири, які мають вади у своїй підготовці, емоційно-вольовому розвитку, проявляють пасивність і слабохарактерність.

Підтвердженням слушності вище зроблених узагальнень є подані (рис. 3.10 та 3.11) результати кореляційного аналізу залежностей між досягнутими молодшим командиром військової служби за контрактом рівнями освоєння діяльності і їх індивідуально-психологічними показниками. Значення, які відображають зміст і спрямованість змін особистості командира в міру його становлення, підтверджують, що такі індивідуально-психологічні особливості одночасно є внутрішніми детермінантами військово-професійного розвитку молодших командирів військової служби за контрактом.

Рис. 3.10. Аналіз кореляційних залежностей між досягнутими молодшими командирами рівнями освоєння діяльності і їх індивідуально-психологічними особливостями

Рис. 3.11. Аналіз кореляційних залежностей між досягнутими молодшими командирами рівнями освоєння діяльності і їх індивідуально-психологічними особливостями

Дані рисунків потребують пояснення. З одного боку, оскільки за першими чотирма показниками визначався наявний рівень становлення сержанта, то отримані за ними значення відображають зміст і спрямованість змін особистості командира у міру його становлення і підтверджують, що такі індивідуально-психологічні особливості одночасно є внутрішніми детермінантами військово-професійного розвитку молодших командирів.

Розвиток одного з них спричиняє за собою відповідні зміни інших. Так, наприклад, наявність у молодших командирів військової служби за контрактом високих вихідних рівнів сформованості знань, навичок і умінь службової діяльності дозволяє їм швидше завоювати авторитет у підлеглих і утвердитися в ролі командира. Ці ж обставини надають їм впевненості у собі, безпосередньо впливають на ступінь службової активності, що демонструється ними з перших днів, і прискорюють процес розвитку командирських якостей особистості. Це, у свою чергу викликає відповідне задоволення процесом діяльності, ходом становлення, створює у командира добре самопочуття і виступає додатковим стимулом, що спонукає його переборювати труднощі та виправдовувати довіру людей. У подальшому формування і зміцнення у молодших командирів військової служби за контрактом мотивації службової діяльності, збагачення її усвідомленням суспільної фахової значимості своєї активності розвиває в них інтерес до роботи з людьми, відкидає колишні сумніви в слушності вибору армійського командирського шляху. Одночасно з цим поступово витісняються на менш важливий план мотиваційної сфери особистості мотиви, що базуються на потребі самоствердження, багато в чому визначаючи активність молодших командирів військової служби за контрактом у початковий період становлення. В міру зростання зрілості командира закріплення його військово-фахової мотивації втрачають колишню актуальність ситуативно обумовлені, прагматичні мотиви тощо. Усі разом перераховані зміни створюють якісно новий потенціал військово-професійного розвитку особистості, виступають важливими психологічними чинниками процесу її подальшого становлення.

Результати дослідження (додаток М.1) свідчать, що на процес професійного становлення особистості впливають не тільки психологічні, соціально-психологічні і педагогічні чинники, але і чинники макросередовища, які визначають антагоністичний розвиток індивіда. В цьому аспекті, сприятливий вплив на соціальне зростання молодших командирів робить соціальна та економічна ситуація, що утворилась у Збройних Силах України. Проте широкі суспільні, економічні та на їх підставі психологічні умови впливають на особистість не тільки безпосередньо, але частіше за все опосередковано, переломлюючись найближчим до неї оточенням і самими молодшими командирами. Виходячи з цього, у дослідженні була спроба визначити залежність процесу становлення молодших командирів військової служби за контрактом насамперед від тих зовнішніх чинників, що пов'язані з умовами їх життєдіяльності в первинному військовому колективі. З цією метою виявлено систему таких детермінант, установлено ступінь їх розвиваючого впливу на молодших командирів військової служби за контрактом.

Розвиваючий, формуючий вплив чинників процесу становлення дуже різноманітний. Так, для аналізу ступеня впливу на становлення молодших командирів військової служби за контрактом військової діяльності за допомогою експертного оцінювання, а також з урахуванням власних спостережень експериментатора всі підрозділи, задіяні в експерименті, були розділені на дві групи. Першу склали підрозділи, що відрізнялися високим рівнем організації праці, служби. Вони виділялися з інших рот (батарей) плановістю і цілеспрямованістю процесу бойової підготовки, високим ступенем відповідності служби вимогам статутів, організованістю і дисциплінованістю особового складу, хорошими і відмінними результатами щодо бойової підготовки. Другу групу склали підрозділи, що мають більш низькі показники у бойовому навчанні, службі, дисципліні, організованості. Порівняння результатів щодо оцінювання молодших командирів військової служби за контрактом в обох групах підрозділів показало безсумнівний зв'язок успішності становлення молодших командирів військової служби за контрактом із досліджуваними чинниками. Так, 44,4% від кількості молодших командирів військової служби за контрактом, становлення яких відбулося упродовж перших дванадцяти місяців служби на посаді, служили у трьох підрозділах, що вирізнялися від інших шести більш високим рівнем організації військової діяльності. В такі тридцять шість місяців служби ця залежність ще більше посилилася і частка таких молодших командирів військової служби за контрактом у кращих ротах досягла вже 51,3% від загальної кількості професійно придатних молодших командирів.

Наочне уявлення про таку залежність дає порівняльний аналіз, результати якого подані в табл. 3.25. З таблиці видно, що становлення молодших командирів військової служби за контрактом у підрозділах, що відрізняються більш високим рівнем організації військової діяльності, йшло значно активніше. Відсоток професійно придатних молодших командирів військової служби за контрактом у передових ротах уже через 12 місяців був у 2 рази вищим, ніж в інших.

Таблиця 3.25.

Дата добавления: 2014-10-17