Аналіз ступеня труднощів виконання функцій молодшими командирами

Функції	Командири відділень	Заст. ком. взводу	Середнє
ступінь труднощів
Командно-організаторська	44,6%		42%		43,31%
Воєнно-спеціальна	17,1%		11%		14,05%
Навчання	12,0%		16%		14,00%
Виховання	26,3%		31%		28,65%

Здійснений аналіз довів, що найбільші труднощі у молодших командирів виникають у сфері управління, встановлення службових взаємовідносин і здійснення виховного впливу на підлеглих. При цьому труднощі виховної діяльності починають усвідомлюватися ними тільки на завершальних етапах становлення, коли командир вже успішно і самостійно виконує всі службові обов'язки. З урахуванням цього варто планувати роботу з молодшими командирами.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що особливості службової діяльності молодшого командного складу здійснюють істотний вплив на перебіг становлення, постійно вимагають використання від молодших командирів таких психологічних особливостей, як глибоке розуміння, усвідомлення і внутрішнє прийняття свого службового становища, цілей і завдань діяльності, опанування посадовими обов'язками, достатньо високий рівень розвитку відповідальності, ініціативи, самостійності і соціальної зрілості, особливого ставлення до служби; постійної зібраності, послідовності та цілеспрямованості; рішучість і розпорядливість, впевненість і гідність; висока принциповість, командирська вимогливість до підлеглого у поєднанні з повагою особистої гідності, турботою й увагою до них; розвинена товариськість, уміння встановлювати і підтримувати необхідні для служби стосунки з людьми; ґрунтовні військово-спеціальні знання, навички й уміння, володіння методикою навчання і виховання підлеглих; усвідомлене прагнення до ствердження себе командира, завоювання авторитету, самовдосконалення тощо.

У психології під функціями керівників (командирів) маються на увазі однорідні за змістом об'єктивно існуючі групи стереотипних завдань діяльності, вирішення яких є умовою забезпечення життєдіяльності об'єкта управління на рівні суспільних вимог. Молодші командири у своїй діяльності виконують чотири основні функції. Це такі, як: командно-організаторські, що формуються у повсякденному керівництві підлеглими, під час бойового навчання, служби і військового побуту. Командно-організаторська функція включає розподіл завдань, організацію і контроль перебігу їх виконання, підтримку на певному рівні військової дисципліни, порядку й організованості, перевірку виконання військовослужбовцями своїх статутних обов'язків, доповіді по команді й інше.

Військово-спеціальна функція полягає у виконанні навчально-бойових завдань у ролі спеціаліста, під час дій у складі розрахунку, екіпажу, з озброєнням, бойовою й іншою технікою, у процесі її експлуатації застосування і обслуговування.

Навчально-методична проявляється у вирішенні завдань щодо формування у військовослужбовців основ військової майстерності, стройової підготовки і фізичної витривалості.

Виховна функція являє собою психологічно вмотивовані дії і вчинки з метою пізнання підлеглих, встановлення порозуміння з ними, регуляції їх взаємостосунків і здійснення виховного впливу на військовослужбовців, формування позитивного ставлення до необхідності виконання службових та професійних функцій молодших командирів.

З однієї сторони, для молодших командирів служби за контрактом притаманні: інтерес та романтичне сприйняття військової служби, професійне честолюбство; розвинуте почуття особистої гідності; сумлінність та енергійність; прагнення до самостійності та самоствердження, довіра до старших командирів і підвищена потреба у спілкуванні, близькість до особового складу. З іншої сторони, молодші командири мають невеликий життєвий і службовий досвід, що обумовлює: категоричність у міркуваннях та максималізм під час оцінювання подій і явищ; відсутність стійких переконань, виваженості та поспішність у прийнятті рішень; надмірну емоційність та вразливість; недостатню витривалість і здібності до конфліктності; низький рівень психологічної готовності до дій в екстремальних і нестандартних ситуаціях; відсутність практичних навичок щодо навчання і виховання особового складу, профілактики правопорушень, зміцнення військової дисципліни і морально-психологічного стану серед підлеглих; загострене почуття незадоволення проблемами організації служби і побуту.

Серед частини молодших командирів служби за контрактом відмічається зростання негативних тенденцій користолюбства, обтяження службою і сумніву щодо доцільності вибору професії, намагання достроково звільнитися в запас.

Таким чином, існує проблема становлення молодших командирів служби за контрактом у військовій частині. Вирішення цієї проблеми потребує розроблення принципово нової системи організації психологічного супроводження професійного становлення, яка б інтегрувала всі наявні основні види і способи організованого впливу на свідомість і психіку молодших командирів служби за контрактом.

Проте військова діяльність, як підтвердило дослідження, помітно впливає на особистість тільки за умови, якщо вона організована в суворій відповідності з вимогами статутів, поєднанням з моральним і військовим вихованням молодших командирів військової служби за контрактом усіх військовослужбовців. З психологічної точки зору, умовами розвитку умінь і якостей особистості молодшого командира під час служби в частині є: а) високі вимоги предмета, цілей і завдань, засобів і результатів, а також умов військової, службової діяльності; б) доцільна, свідома й активна діяльність молодшого командира військової служби за контрактом, спрямована як на досягнення соціально важливих результатів у роботі з підлеглими, так і на вироблення в собі необхідних для служби якостей і умінь. Проте для того, щоб повніше використовувати ці розвиваючі можливості важливої праці, наприклад, з метою швидкого становлення молодшого командира військової служби за контрактом, однієї діяльності молодшого командира недостатньо. Вона повинна супроводжуватися керуванням, навчанням і вихованням з боку старших, а діяльність офіцерів з навчання, виховання і управління повсякденною службовою діяльністю молодшими командирами військової служби за контрактом є, таким чином, ще однією умовою розвитку необхідних їм якостей.

Діяльність офіцерів підрозділу іноді є вирішальною і впливає на становлення молодших командирів. Психологічний аспект роботи офіцерів, особливо командирів рот з молодшими командирами військової служби за контрактом, насамперед становлять: а) вплив на них власним прикладом поведінки, ставлення до служби з метою створення діючої мотивації їх повсякденної діяльності; б) навчання молодших командирів військової служби за контрактом засобами роботи із солдатами, уміння правильно будувати взаємостосунки з ними; в) організація виховного впливу на особистість молодшого командира військової служби за контрактом з боку колективу; г) керування повсякденною діяльністю і важлива індивідуально-виховна робота щодо формування у них командирських якостей особистості.

У будь-якому разі ця робота дає бажані результати, якщо носить систематичний, цілеспрямований, комплексний характер, будується з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей молодших командирів військової служби за контрактом. Багато що залежить від розуміння офіцерами того, що молодші командири ще тільки вчаться бути командирами, хоча і закінчили курс підготовки. Виходячи з цього, досвідчені офіцери, навчаючи молодших командирів військової служби за контрактом практики роботи, спеціально розробляють навчальні ситуації, детально інструктують їх, звертають увагу на істотне для розуміння засобів виконання завдань. Вони організовують колективне обговорення з молодшим командиром військової служби за контрактом прийомів роботи з людьми, оцінюють результати засвоєння, загалом, навчають практичної діяльності. Організовуючи практичну роботу молодших командирів, досвідчені офіцери прагнуть максимально використовувати її можливості з метою виховання, регулярно підбивають підсумки діяльності молодших командирів військової служби за контрактом на їх службових нарадах, організовують перевірку рівня виконання ними завдань, вдумливо стимулюють їх активність. У підрозділах, де офіцери вимогливо, але дбайливо ставляться до них, регулярно і на належному рівні проводять заняття з командирської й методичної підготовки, навчальні наради і збори молодших командирів військової служби за контрактом надають їм можливість самостійно вирішувати повсякденні завдання, молодші командири швидше набувають необхідних якостей.

З урахуванням цих ознак здійснювалося парне порівняння показників командирів рот, що брали участь у дослідженні. Потім підпорядковані їм підрозділи були проранжовані залежно від частки молодших командирів військової служби за контрактом із "А" та "Б" рівнями становлення. Між отриманими в результаті цих операцій рядами обчислено коефіцієнт рангової кореляції. Його значення (12-й і 36-й місяці служби молодших командирів військової служби за контрактом) становлять відповідно 0,586 і 0,800. Це дозволило зробити висновок про наявність значно вираженого позитивного зв'язку між успішністю становлення молодших командирів військової служби за контрактом і зусиллями командирів підрозділів з організації їх навчально-виховної діяльності в частині. Водночас вивчення змісту роботи офіцерів підрозділів із молодшими командирами військової служби за контрактом виявило низку психологічних причин її недостатнього впливу на процес становлення молодших командирів. В цьому контексті можна назвати: по-перше, недостатню цілеспрямованість, наполегливість і систематичність роботи з молодшими командирами військової служби за контрактом у військових підрозділах. Незважаючи на те, що в дослідних частинах планується і проводиться чимало заходів із цією категорією командирів, повсякденна робота офіцерів із молодшими командирами військової служби за контрактом безпосередньо в підрозділах поставлена слабо і безсистемно. В ній недостатньо враховується специфіка різноманітних етапів становлення молодших командирів військової служби за контрактом, їх індивідуально-психологічні особливості. Отже, про недостатню увагу з боку офіцерів підрозділів до командирського і методичного навчання поскаржились більше половини всіх опитаних молодих командирів; по-друге, низька психолого-педагогічна підготовка більшості офіцерів щодо керування молодшим командиром військової служби за контрактом. За самооцінкою офіцерів тільки 7% опитаних мають високий рівень підготовки до такої роботи, 64,3% – середній, 23,8% – низький, а 4,9% вважають, що взагалі не мають необхідних для роботи із молодшими командирами військової служби за контрактом знань і не вміють працювати з ними. Аналіз відповідей командирів взводів і рот, тобто тих, хто безпосередньо організовує службову діяльність молодших командирів військової служби за контрактом, показав дещо іншу картину. 56,2% із них оцінили свою підготовку як середню, 31,3% – як низьку, а 12,5% вважали себе не підготовленими до цієї роботи; по-третє, низька зразковість частини офіцерів підрозділів у службі, дефіцит в окремих із них морально-етичних, професійних, психологічних та інших командирських якостей. Про важливість цієї причини свідчать результати вивчення мотивації молодших командирів військової служби за контрактом. Таким чином, приклад офіцера і бажання бути схожим на нього, відзначався в анкетах молодших командирів військової служби за контрактом, становлення яких затяглося "дуже рідко", у той час, як у передових молодших командирів військової служби за контрактом – "постійно" або "майже завжди".

Тут важливо зауважити, що бажання наслідувати приклад офіцера виникає в молодших командирів військової служби за контрактом у тому випадку, якщо між ними виникло порозуміння, співробітництво, якщо офіцер бачить у молодшому командирі військової служби за контрактом особистість. Сильний позитивний вплив на хід і результати становлення роблять нормальні взаємостосунки у первинному колективі підрозділу. Справа в тому, що освоєння молодшими командирами військової служби за контрактом службової діяльності – це не тільки формування її мотивів, цілей і відповідних засобів роботи з підлеглими, але і засвоєння норм і правил поведінки, різноманітних видів стосунків у колективі. Неоціненне значення полягає в тому, що під час тісного службового і позаслужбового спілкування молодші командири мають порозуміння із широким колом осіб – військовослужбовців, іншими молодшими командирами військової служби за контрактом роти, прапорщиками й офіцерами. Кожен із них має різний соціальний досвід (життєвий, військово-спеціальний, службовий, бойовий), а також має особистісні якості і бойову майстерність. Спілкування з ними об'єктивно сприяє становленню і розвитку молодших командирів військової служби за контрактом.

Крім того, роль військового колективу у формуванні особистості командира обумовлена тією обставиною, що саме на армійський вік припадає пік розвитку потреби у визнанні з боку ровесників. Тому ефект колективної діяльності, як правило, виходить далеко за рамки досягнення цілей служби. Молодші командири в процесі вирішення службових завдань взаємодіють з іншими військовослужбовцями: співпрацюють, одержують допомогу від інших і самі допомагають їм, виступають у ролі командира і підлеглого, товариша і друга, проводять різноманітні акції. Ці дії і вчинки (як і оволодіння відповідними знаннями, навичками й уміннями), як правило, підпорядковані досягненню цілей усього військового колективу завдань служби. Вони ж – і це варто особливо підкреслити – виступають і як умови, що формують і розвивають особистість командира.

Водночас позитивний розвиток особистості командира відбувається не завжди, а тільки в колективі достатньо високого рівня зрілості. Міцний, зрілий колектив характеризується не тільки активним ставленням до усіх вимог служби, але і повагою до молодших командирів військової служби за контрактом – початківців – як командирів і начальників, зацікавленістю в тому, щоб вони швидко зайняли гідне місце у внутрішньо колективній структурі.

Члени таких колективів схильні авансувати (приписувати) новачкам позитивні особистісні якості, виявляти діючу групову емоційну ідентифікацію з ними, співпрацювати, підтримувати їх перші командирські кроки і починання. Нерідко, як показало дослідження, зустрічаються достатньо зрілі колективи. У таких підрозділах виражена асоціальна спрямованість міжособистісних взаємин військовослужбовців різного строку служби (регіональної ознаки мешкання), виявляється якісно протилежне ставлення до молодших командирів військової служби за контрактом. Воно втілюється у відсутності позитивного емоційного ставлення до них, в антигуманному характері установок військовослужбовців більшого строку служби стосовно новачків. Прибулим у подібний підрозділ молодшим командирам військової служби за контрактом приписуються негативні, небажані якості і нерідко організовується групова протидія (тиск), спонукання до комфортного прийняття і виконання сформованих негативних норм і стосунків. У більшості обстежених у дослідженні військових підрозділах спостерігалися окремі позитивні ознаки колективів високого рівня розвитку у поєднанні з вище описаними негативними тенденціями.

Складність і суперечливість міжособистісних стосунків, як показало подальше спостереження, породжує відому нестійкість молодших командирів військової служби за контрактом щодо вибору лінії поведінки в колективі, засобів встановлення порозуміння з підлеглими. Вони об'єктивно зацікавлені у швидшому встановленні і підтримці як статутних, так і товариських взаємостосунків із підлеглими, молодшими командирами військової служби за контрактом, з усіма членами колективу. Проте, якщо не зустрічають необхідної підтримки від своїх більш досвідчених колег (молодших командирів військової служби за контрактом), то, як правило, не можуть побудувати свої стосунки в колективі на принциповій основі. Це підтверджує аналіз результатів опитування молодших командирів військової служби за контрактом. Наприклад, 72,3% командирів із високими показниками в службі мали близьких друзів серед молодших командирів військової служби за контрактом свого підрозділу і тільки 27,7% – серед військовослужбовців.

У той же час слабкі, невимогливі молодші командири подружилися в основному з військовослужбовцями (63,8%) і тільки 32% – з іншими молодшими командирами військової служби за контрактом. Характерно, що в 5,2% відстаючих молодших командирів військової служби за контрактом навіть через шість місяців служби в підрозділі "дійсних друзів немає". Різними виявилися і підстави вибору друга. У 51% передових молодших командирів військової служби за контрактом і 18% тих хто відстає, такий вибір пов'язаний із спільністю інтересів по службі, бойового навчання, сфері дозвілля. Значна ж частина, відстоюючи дружні стосунки, встановила на основі земляцтва 35%, а також на основі загального строку служби – 29%.

Близько 80% від всіх опитаних у дослідженні молодших командирів військової служби за контрактом визнали, що в процесі командування підлеглими одержують від своїх друзів практичну підтримку. Звідси зрозуміло, що в умовах різноманітності складу підрозділів і об'єктивно існуючого поки міжпризовного бар'єра наявність негативних приятельських зв'язків призводить: по-перше, до зниження темпів і якісних параметрів становлення молодших командирів військової служби за контрактом, особливо на початку служби, пов’язане з дією стрес-факторів (додаток З.1); по-друге, до розвитку і закріплення в індивідуальному стилі діяльності шкідливих рис (надмірності і грубості стосовно молодих військовослужбовців, панібратства, захисту групівщини і т. д.) на більш пізніх етапах служби; по-третє, до перекручування суті влади таких молодших командирів військової служби за контрактом, як представників колективу, до перекручування рівного справедливого для всіх солдатів характеру підпорядкування, що несе в собі потенційну можливість конфліктів. Крім того, від 22 до 28% опитаних у різних військових частинах молодших командирів зазначили, що їм відомі випадки, коли їх товариші по службі намагаються полегшити службу з представниками однієї з ними групи земляцтва. Близько 14% знали про спроби молодших командирів військової служби за контрактом незаслужено виділяти по службі військовослужбовців за ознакою земляцтва, 23% – за ознакою регіональності, а 47% – за ознакою однакового строку служби.

Отже, можна зробити такі висновки:

1. Проведене дослідження дало змогу встановити основні групи чинників, що впливають на становлення молодших командирів військової служби за контрактом та визначають напрям і характер їх професійного розвитку в частині.

2. Найважливіше значення серед впливових чинників мають: військова діяльність й опосередковані нею колективістські взаємостосунки молодших командирів військової служби за контрактом, кінцевий рівень підготовки до служби і пов'язані з ним мотиваційно-вольові, індивідуально-психологічні особливості особистості.

Дата добавления: 2014-10-17