Порівняльний аналіз показників успішності становлення молодших командирів залежно від рівня організації військової діяльності

Термін контракту		Передові підрозділи	Інші підрозділи
Становлення відбулося	Становлення не завершено	Становлення відбулося	Становлення не завершено
Через 12 міс. служби на посаді	Кіл-ть
%	47,1%	52,9%	23,8%	76,2%
Через 36 міс. служби на посаді	Кіл-ть
%	79,2%	20,8%	56,3%	43,7%

До закінчення 36-го місяця служби частка "слабких" молодших командирів військової служби за контрактом у цих ротах була в 2 рази нижчою, ніж в інших підрозділах. Більшість, близько 80% молодших командирів військової служби за контрактом, успішно справлялися з командирськими обов'язками, у той час, як в інших ротах таких було тільки більше половини (56,3%). Виявлена в експерименті залежність підтвердилася і під час аналізу результатів зрізових вимірів у багатьох військових підрозділах. При цьому виникла необхідність одержання інтегрального показника, що давав би можливість визначити ступінь впливу на процес становлення молодших командирів військової служби за контрактом різноманітних чинників, встановити їх ієрархію. Таким простим і зручним показником виявився коефіцієнт спряженості Q. Для його обчислення в необхідних випадках складався чотири клітинний альтернативний розподіл частот появи ознаки "становлення" у передових і звичайних підрозділах, потім виконувалися відповідні математичні дії. Для молодших командирів військової служби за контрактом, обраних для проведення експерименту, через 12 місяців служби командирами – Q = 0,48, через 36 місяців Q = 0,49.

3начення коефіцієнта спряженості для зрізового результату становило 0,746, тобто майже в два рази вище, ніж для даних, отриманих в констатуючому експерименті. Це пояснюється тим, що для таких вимірів за результатами експертного опитування відбиралися тільки кращі і гірші підрозділи. Тому природно, що розходження успішності становлення молодших командирів військової служби за контрактом у них були більш полярні і виявилися в істотному збільшенні ступеня зв'язку.

Отже, сильний позитивний і систематичний вплив на процес становлення і розвитку молодших командирів здійснює добре організована в підрозділі (частині) їх навчально-бойова і службова діяльність. Вони створюють сприятливі можливості для розвитку, закріплення і практичної реалізації сформованих на етапі підготовки до служби знань, навичок, умінь командирів, їх діях і вчинках.

Службова діяльність, умови її перебігу у конкретному підрозділі суттєво впливають на молодших командирів військової служби за контрактом, викликають необхідність додаткового формування, закріплення і нерідко зміни наявних у них знань, навичок, умінь, властивостей і якостей особистості. Тому становлення молодших командирів військової служби за контрактом у частині характеризується насамперед накопиченням ними досвіду практичного виконання службових обов'язків, появою самостійності, впевненості в діях і вчинках, завоюванням авторитету у підлеглих і формуванням майстерності. Тобто воно являє собою процес освоєння молодшим командиром військової служби за контрактом у службовій діяльності, утвердження на посаді, формування, розвиток і закріплення практичних умінь і професійно важливих якостей особистості командира.

У міру становлення відповідно до вимог займаної посади й умов конкретного підрозділу у них трансформується і закріплюється індивідуальна система цілей, мотивів і напрямів службової діяльності. Психічні процеси, стани, утворення і властивості особистості приходять у відносну відповідність із вимогами й умовами військової праці. Відбувається інтеграція психічних явищ, формуються й удосконалюються командирські якості особистості, укладається й закріплюється індивідуальний стиль діяльності, зростають здібності особистості до саморегуляції, самостійності, активності й ініціативи. Зміцнюється впевненість у собі як у командирі і відносному задоволенні процесом і результатами діяльності свого військово-професійного розвитку. Підвищується ефективність роботи, здобуття визнання, авторитет у підлеглих і старших начальників. Водночас для чіткого розуміння природи і специфіки таких змін, з'ясування передумов ефективного процесу становлення молодших командирів військової служби за контрактом у частині необхідно проаналізувати сформовану практику добору підготовки і проходження служби молодших командирів. Обирати військовослужбовців, що потенційно спроможні не лише до освоєння військового фаху, а й до вдосконалення індивідуальних можливостей щодо організації управлінської діяльності.

Анкетування, бесіди з офіцерським складом і молодшими командирами військової служби за контрактом дозволили виявити загальні причини недоліків у підготовці майбутніх молодших командирів військової служби за контрактом. До них належить: відсутність планової ритмічності навчального процесу в частинах, відрив курсантів від навчання для виконання будівельних і господарських робіт; обмежені для успішного навчання пізнавальні можливості деяких курсантів; прогалини в загальноосвітній і фізичній підготовці військовослужбовців; недосконалість планів, програм та існуючих методик навчання; недостатня психолого-педагогічна компетентність частини офіцерів і більшості прапорщиків навчальних центрів; пасивність, відсутність творчості у діяльності деяких керівників під час впровадження прогресивних методик і нових підходів до організації навчання.

Відзначається і те, що в цілому навчальний процес, сам курс підготовки молодших командирів військової служби за контрактом не орієнтований на загальний, культурний і психічний розвиток майбутніх командирів; у них не формується самостійність, ініціатива, комунікативні та інші важливі якості особистості. Насамперед у цьому вбачаються значні резерви підвищення ефективності підготовки, а значить і практичної діяльності командирів. Розумна ініціатива військовослужбовців, підвищення мотивації на службову та управлінську діяльність сприятиме самостійності у прийнятті та реалізації управлінських рішень.

З моменту прибуття в частину і призначення молодших командирів військової служби за контрактом на посади в підрозділах починається вирішальний етап їх становлення. Перед ними постає завдання повсякденного виконання службових обов'язків, що припускає самоствердження в ролі командира, набуття практики управління, досвіду роботи з людьми, зміна у розвитку відповідних особистісних якостей. Дослідження показує, що на ефективний перебіг вирішального етапу становлення впливають низькі показники у фаховому розвитку молодших командирів військової служби за контрактом, викликані обставинами, що раніше визначались. Водночас виникають і проявляються суперечності, несприятливі тенденції етапу практичного оволодіння ними командирською діяльністю. Суперечливість цього часу настільки висока, що нерідко складається парадоксальна ситуація, яку відзначають як практики, так і військові психологи. Суть її полягає в тому, що молодші командири, призначені з рядових солдат частини, що не пройшли спеціального курсу підготовки, нерідко швидше засвоюють службові обов'язки й успішніше командують, ніж їх товариші по службі, які прибули з навчальних центрів. Звичайно, це пов'язують із недоліками відбору і підготовки курсантів навчальних частин, але дослідження довело, що причини лежать глибше – у специфіці службової діяльності в умовах військ, формуванні відповідної позитивної самооцінки майбутніх молодших командирів.

На процес становлення специфічно впливають цілі і завдання службової діяльності молодших командирів військової служби за контрактом, що знаходять своє найбільш повне втілення у загальних обов'язках командирів і начальників. Аналіз цих обов'язків, вивчення практики роботи молодших командирів військової служби за контрактом дозволили визначити загальні цілі діяльності. З психологічної точки зору, вони полягають у послідовній організації служби та побуту, дій та поведінки підлеглих, у регуляції їх службової та міжособистісної взаємодії, ставленням у колективі, у загартуванні військовослужбовців і формуванні бойової майстерності.

Все розмаїття можливих завдань молодших командирів створює рольову структуру їх службової діяльності та поведінки. Її аналіз показує, що, хоча вона менш масштабна порівняно з рольовими розпорядженнями старших командирів, проте набагато сильніше регламентована. Реалізація складових її завдань допускає цілеспрямовані, практично безупинні за часом дії. Природним є те, що молодшому командиру військової служби за контрактом – новачку за короткий термін важко засвоїти на практиці всю повноту рольової поведінки, звикнути до значного службового навантаження. Період становлення специфічно проявляється через засоби діяльності молодших командирів військової служби за контрактом. У роботі з людьми як знаряддя праці відсутні, а взаємодія з підлеглими здійснюється лише психологічними засобами – словом, власним прикладом, поведінкою і виконанням дій. У зв’язку з цим головним засобом діяльності виступає сама особистість командира, його особистісна переконаність, підготовленість, вольові риси характеру, ставлення до служби і виконання посадових обов'язків. Формування колективістського ставлення до підлеглих та корпоративної культури під час взаємодії.

Зрозуміло, що не всі молодші командири спроможні з перших днів командирської служби впливати на військовослужбовців власним прикладом. Для цього необхідно мати високий ступінь підготовки на службі, захоплення нею й інтерес до роботи з людьми. Крім того, потрібно вміти трансформувати, перетворювати в засоби і форми індивідуальної роботи з військовослужбовцями отримані в період навчання психолого-педагогічні й інші знання, що також потребує часу, оскільки це пов'язано з досвідом людини, формуванням відповідальності за свої вчинки та власного прикладу щодо виконання поставлених завдань.

Специфіка труднощів становлення молодших командирів військової служби за контрактом дозволяє здійснити аналіз функціонально-рольової структури їх діяльності. З точки зору впливу функціональної структури на процес освоєння молодшими командирами діяльності, особливий інтерес становить ступінь складності для них тієї чи іншої функції. Такі дані були отримані в результаті узагальнення відповідей молодших командирів на запитання анкети про ступінь труднощів для них основних завдань діяльності, що подані в таблиці 3.26.

Таблиця 3.26.

Дата добавления: 2014-10-17