Гідравлічні опори в трубопроводах

Рівняння Бернуллі для в’язких рідин

При русі реальних рідин в них виникають сили внутрішнього тертя, на долання яких витрачається частина енергії рідини. Внаслідок цього повна енергія реальної рідини при її переміщенні по трубопроводу поступово зменшується на величину енергії, затраченої на долання сил тертя (гідравлічних опорів).

Зрозуміло, що ця втрачена енергія повинна бути врахована в рівняннях Бернуллі для реальної рідини, які мають такий вигляд:

	= const const

де - втрачений тиск (na) або втрачена енергія

- втрачений напір (м) або втрачена енергія

Ці величини зв'язані співвідношенням

Визначення втраченого напору (тиску) являється важливою задачею
гідродинаміки при проектуванні трубопроводів і технологічних апаратів.

При русі в’язких рідин в трубопроводах і апаратах виникають спротиви, на долання яких витрачається енергія. Розрізняють два види гідравлічних опорів:

- супротив (опір) тертя;

- місцеві опори.

Опір тертя обумовлений силами тертя між рідиною і стінками трубопроводу і пропорційний довжині його. Його величина залежить від режиму руху рідини. При збільшенні турбулентності потоку збільшується турбулентна в’язкість рідини і, як наслідок, збільшується опір тертя.

Місцеві опори обумовлені створенням турбулентних вихорів в перерізах потоку, де швидкість рідини різко змінюється по величині або напряму.

Прикладами місцевих опорів являються:

- раптове розширення потоку
- раптове звуження потоку
- відвід потоку під деяким кутом
- засувки, вентиля і інші запиральні и регулюючі устрої

Дата добавления: 2014-10-17