Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналіз балансу робочого часу




Показники На одного робітника Відхилення (±)
за планом фактично на одного робітника на всіх робітників (958 осіб)
Календарний фонд часу, днів    
у т. ч.:        
— святкові    
— вихідні    
Кількість робочих днів    
Невиходи на роботу, днів     +9 +8622
у т. ч. з поважних причин:     +4 +3832
— чергові відпустки 22,4 21,6 –0,8 –766
— відпустки на навчання     +1 +958
— відпустки через вагітність і пологи     –1 –1916
—хвороби     +5 +4790
— виконання громадських обов’язків 1,6 2,4 +0,8 +766
Втрати робочого часу, днів   +5 +4790
у т. ч.:        
— простої   +2 +1916
— прогули   +1 +958
— невиходи з дозволу адміністрації   +2 +1916
із них з ініціативи адміністрації
— масові невиходи на роботу (страйки)
Відпрацьовано, днів     –9 –8622
Тривалість робочого дня, год.   7,6 –0,4 –383
Усього тривалість робочого часу, год.     –156 –149 448
Надурочно відпрацьований час, год. 3,6 +3,6 +3448
Невиробничі витрати часу, год. 104,4 +104,4 +100 000

Дані табл. 7 свідчать, що на збільшення цілоденних втрат робочого часу вплинули:

— підвищення планової величини відпусток на навчання +1 день
— хвороби +5 днів
— виконання громадських і державних обов’язків +0,8 дня
— простої +2 дні
— прогули +1 день
— невиходи з дозволу адміністрації +2 дні
Разом +11,8 днів

Цілоденні втрати робочого дня було частково компенсовано скороченням тривалості:

– чергових відпусток –0,8 дня
– відпусток через вагітність –2 дні
Разом -2,8 днів

Усього невиходів на роботу [11,8 + (–2,8)] = +9 днів.

За лікарняними листками вивчають причини захворювань і розробляють заходи щодо поліпшення умов праці, профілактики захворювань. Потрібно перевірити, з яких причин надавались адміністративні відпустки. Кількість днів, утрачених у зв’язку з ними, становить у розрахунку на всіх робітників – 1916 днів (2 * 958).

В процесі аналізу слід звернути особливу увагу на внутрішньозмінні простої, які спричиняються недоліками в організації виробництва й управління, простоями обладнання, машин і механізмів, браком сировини і матеріалів, низькою трудовою дисципліною.

Належить зазначити, що розрахунок втрат робочого часу не повністю відображає реальну картину, оскільки до розрахунку не потрапляють втрати робочого часу тривалістю 15-20 хв. (а інколи й більше), які не документуються. Тому фактично завищується відпрацьований час. Величину таких втрат визначають способом вибіркових спостережень і опитувань робітників, фотографією робочого дня тощо.

На підприємстві мають місце й приховані втрати робочого часу, пов’язані з виготовленням бракованої продукції, виправленням браку, порушенням нормальних умов праці або з потребою додаткових затрат праці через використання нестандартних матеріалів. Величину цих втрат можна визначити за доплатними листками, які виписують робітникам за виконання таких робіт, або за кількістю забракованих виробів, а також за нарядами на оплату, за актами, повідомленнями, відомостями про браковану продукцію.

Втрати робочого часу на підприємстві через суб’єктивні причини (прогули, простої, додаткові відпустки з дозволу адміністрації) у розрахунку на одного робітника становили 40,4 год. [(2+1+2) * 8+0,4], а на всіх робітників – 38703 год. (40,4 * 958). Ці втрати можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення цих втрат дало б можливість вивільнити 22 робітники (38703: 1752).

Вплив цілоденних, внутрішньозмінних і невиробничих втрат робочого часу на середньогодинну продуктивність праці одного робітника розраховується множенням цих втрат на планову денну (годинну) продуктивність праці: (1596 – 1752) * 4,794 / 1000 = 0,748 тис. грн., а на всіх робітників – 717 тис. грн. (0,748 * 958).

Отже, у зв’язку з погіршенням фактичних показників порівняно з плановими втрачено понад 149 тис. робочих годин [(1596 – 1752) * 958 = 149448], що спричинило необхідність утримувати 85 фактично зайнятих робітників (149448 / 1752) і призвело до зменшення випуску продукції на 717 тис. грн.

Проте втрати робочого часу не завжди призводять до зменшення випуску продукції, оскільки можуть компенсуватися підвищенням продуктивності праці робітників підприємства. Вивчення конкретних причин втрат і непродуктивних витрат робочого часу дозволяє вжити необхідних заходів для їх усунення.

12.3 Аналіз трудомісткості продукції.

Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці чи всього обсягу виготовленої продукції.

В економічному аналізі є два поняття трудомісткості:

Питома трудомісткість – це загальні витрати людино-годин на продукцію (на один виріб, на одну тисячу гривень товарної продукції).

– Технологічна трудомісткість – це витрати нормованого робочого часу основних робітників-відрядників на виробництво продукції.

Між показниками трудомісткості та продуктивності праці існує обернено пропорційний зв’язок – при зниженні трудомісткості продуктивність праці зростає, і навпаки. Скорочення затрат робочого часу на виробництво одиниці продукції безпосередньо впливає на величину середньогодинного виробітку.

На трудомісткість виробництва продукції і відповідний рівень виконання норм виробітку впливають такі фактори: кваліфікаційний і професійний рівень робітників; технічну й енергетичну озброєність праці; механізацію та автоматизацію технологічних процесів; впровадження прогресивної техніки, технології, матеріалів; організацію нормування праці; покращення якості і асортименту продукції; удосконалення організації виробництва й управління.

У процесі аналізу трудомісткості вивчається її динаміка, причини зміни її величини і вплив на продуктивність праці. Динаміку та вплив зміни величини трудомісткості на продуктивність праці робітника аналізують, використовуючи показник питомої трудомісткості в розрахунку на 1000 грн. продукції (табл. 7).

Таблиця 7




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-22; Просмотров: 638; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.