Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

План реагування на ризики




Аналіз сценаріїв — це техніка аналізу проектного ризику, що дає змогу врахувати як чутливість МРУ до зміни вхідних змін­них, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення.

Аналіз чутливості — це техніка аналізу проектного ризику, яка показує, як змінити значення КРУ-проекту при заданій зміні вхідної змінної за інших рівних умов.

Аналіз ризиків

Після того як ризики ідентифіковані, їх треба проаналізувати. Огляд математичних моделей і методів, які використовуються при аналізі ризиків, наведено в табл.7.3. Розглянемо детальніше деякі ме­тоди [2]:

Аналіз чутливостірозглядає зміну окремих змінних проекту, ви­являючи величину їх критичних значень.

Таблиця 7.3.Характеристика методів аналізу ризиків

Вид методів аналізу Метод Характеристика методу
Кількіс- ні Аналіз показників граничного рівня Визначення ступеня стійкості проек­ту по відношенню до можливих змін умов його реалізації
    Аналіз чутливості проекту Метод дозволяє оцінити, як зміню­ються результуючі показники реалі­зації проекту при різних значеннях заданих змінних, необхідних для роз­рахунку
    Імітаційні методи Базуються на покроковому знаход­женні значення результуючого показ­ника за рахунок проведення багато­кратних дослідів із моделлю
Якісні Ймовірнісний аналіз Вірогідність виникнення втрат ви­значається на основі статистичних даних, що передували ризикованому періоду, достатності інвестицій, кое­фіцієнта ризику
    Експертний аналіз Метод застосовується в разі відсут­ності або недостатнього обсягу почат­кової інформації і полягає в залученні експертів для оцінки ризиків
    Метод аналогів Використання бази даних по здійсне­них аналогічних проектах для перене­сення їх результативності на проект, що розробляється
    Аналіз сценаріїв роз­витку проекту Метод передбачає розробку декількох варіантів (сценаріїв) розвитку проек­ту і їх порівняльну оцінку. Розрахо­вується песимістичний варіант мож­ливої зміни змінних, оптимістичний і найбільш вірогідний варіант
    Метод побудови «де­рева рішень» Передбачає покрокове розгалуження процесу реалізації проекту з оцінкою витрат, збитків і вигод

 

 

Якщо порівнюються два проекти, то проект з більш чутливою МРУ розглядається як ризикований, оскільки малі зміни вхідної змінної спричиняють великий розкид значень МРУ довкола очікува­ного, тобто більшу невизначеність, а отже і більший ризик.

Методи Монте-Карло — це загальна назва групи методів для вирішення різних робіт за допомогою випадкових послідовностей. Ці методи (як і вся теорія ймовірностей) з'явились внаслідок спроб людей поліпшити свої шанси в азартній грі. Цим пояснюється і той факт, що назву цій групі методів дало місто Монте-Карло — столиця європейського грального бізнесу.

Імітаційне моделювання по методу Монте-Карло дозволяє побудувати математичну модель для проекту з невизначеними значеннями параметрів і, знаючи ймо­вірнісні розподіли параметрів проекту, а також зв'язок між зміна­ми параметрів (кореляцію), отримати розподіл досліджуваного ризику проекту (наприклад, прибутковості).

Першим кроком є встановлення закону ймовірнісного розподілу випадкових величин вхідних змінних, від яких залежить величина грошових потоків. Відтак, за допомогою датчика випадкових чисел, введеного у програму, проводиться відповідно до відомого закону роз­поділу вибір значень вхідних даних. Для цих реалізацій випадкових величин розраховують значення змінних, які з ними тісно пов'язані, наприклад, податки. Значення цих змінних використовуються для розрахунку грошових потоків, NPV, IRR та інших характеристик.

Матриця ризиків є інструментом для оцінювання пріоритет­ності ризиків.

Зазвичай організація самостійно встановлює поєднання імовірнос­ті і впливу, на основі яких ступінь ризику визначається як «високий», «середній» або «низький», що, в свою чергу, визначає значущість для планування реагування на кожен ризик. Ці поєднання в процесі плану­вання управління ризиками можуть переглядатися і адаптуватися до кожного проекту. На основі цього та аналогічного розподілу для загроз проекту від наслідків дії ризику будується матриця ризиків (табл. 7.4).

 

 

Таблиця 7.4 Матриця ризиків

Ймовірність/наслідок Низький=1 Середній=2 Високий=3
Висока=3      
Середня=2      
Низька=1      

 

Важливість ризику з таблиці має такі якісні характеристики: 1-2 — низький ризик; 3-4 — середній; 6-9 — високий.

У матриці ризиків розміщують ймовірність і наслідок ризику в двовимірному просторі. Це дає декілька переваг:

1. Ризики високої ймовірності і низького рівня втрат й низької ймовірності і високого рівня втрат розрізняються.

2. Ризики можна візуально порівняти.

3. Ступінь пріоритетності ризиків визначається в послідовності зверху справа, де розміщаються ризики високої ймовірності і високого рівня втрат аж до ниж­ньої лівої частини матриці, де малоймовірні ризики з низьким рівнем втрат.

Після пріоритезації ризиків готується таблиця головних ризиків проекту (табл. 7.5).

Таблиця 7.5. Таблиця головних ризиків

Пріо­ритет Причина Наслідок Імовір­ність Загроза Очікувана величина ризику
  Затягнутий в часі графік проекту Втрати фінан­сування в кінці року 80%   2.4
  Відсутність стан­дартів кодування для нової мови програмування Випуск про­дукту з помил­ками 45%   0.9
  Відсутність спе­цифікації вимог у письмовому ви­гляді Деякі вимоги не будуть реа­лізовані 30%   0.6

 

На даному етапі повинен бути вироблений план боротьби з ризи­ками.

Всі ризики з планом відповіді мають бути введеними в документ План реагування на ризики. Статус ризику вказує на його ідентифікованість. Не варто розробляти безліч антиризикових захо­дів на кожен можливий і неможливий ризик в проекті. Інакше можна отримати величезний перелік робіт за проектом, що збільшує термін його виконання як мінімум у 2 рази.

Це відволікає увагу від основної мети проекту, зосереджуючи ре­сурси на запобіганні можливих негативних наслідків.

Тому при оцінці ризиків і розробці заходів щодо їх запобігання доречний принцип Парето 80/20.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 698; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.015 сек.