Методичні рекомендації. 1. Правова природа суб’єктивного права особи на сім’ю

Тест 4

Тест 3

Тест 2

Тест 1

Тестові завдання

ВАРІАНТ 17

1. Правова природа суб’єктивного права особи на сім’ю.

2. Права та обов’язки інших членів сім’ї та родичів.

Практичні завдання:

Задача 1

Костів та Липова уклали шлюб у 1995 році. У 1999 році за спільно зароблені кошти вони купили квартиру. З кінця 2000 року до кінця 2001 року Костів не проживав з своєю дружиною, не вів з нею господарства і на словах просив розлучитися. На початку січня 2001 року Костів повернувся до Липової. У 2000 році Липова придбала меблевий гарнітур, а Костів - квартиру, куди й переїхало подружжя після примирення і перевезли з іншими речами гарнітур. Квартиру, куплену ними в 1999 році, вони у січні 2004 року продали, і за кошти був зроблений вклад у банку на ім`я Костіва. У лютому Костів зняв гроші з вкладу (без відома дружини) і купив квартиру, зазначивши у договорі єдиним покупцем свою матір. Ще через півмісяця подружжя посварилося, і Костів звернувся з позовом про розірвання шлюбу і поділ майна.

Питання:

Дайте юридичну оцінку ситуації.

Задача 2

Громадяни Андрушків О. та Гладка Р. уклали шлюб. Кожен з них залишив дошлюбне прізвище. Два місяці потому за порадою родичів Андрушків став наполягати, щоб дружина змінила прізвище, тобто взяла його прізвище, і вимагав від неї, щоб вона подала відповідну заяву до органу РАЦС. Гладка не погоджувалася, пояснюючи, що це питання вони вже вирішили за взаємною згодою ще до реєстрації шлюбу. Тоді Андрушків особисто звернув­ся до органу РАЦС із заявою, щоб його дружині терміново змінили прізвище, оскільки він вважає, що сім’я не може існувати, якщо у чоловіка та дружини різні прізвища. Працівник відділу РАЦС відмовив у прийнятті згаданої заяви. Андрушків став погрожувати дружині, що розлучиться з нею, якщо вона не виконає його вимогу.

Питання:

Як оцінити дії чоловіка?

Чи правильно діяв працівник відділу РАЦС?

Як слід аргументувати рішення працівника РАЦС?

Якими нормами регулюються питання вибору прізвища і якою мірою?

Шлюб з особою, яка приховала свою тажку хворобу,

а) признається недійсним за рішенням суду;

б) є недійсним;

в) може бути визнаний недійсним за рішенням суду.

Методами сімейного права є:

а) диспозитивний;

б) диспозитивно- імперативний;

в) імперативний;

Зменшення розміру аліментів на дитину можливе за таких підстав:

а) домовленість сторін;

б) зміна матеріального або сімейного стану платника аліментів;

в) за рішенням суду.

Позбавлення батьківських прав:

а) обмежено терміном;

б) не обмежено терміном;

в) має необоротний характер;

г) має оборотний характер.

1. Розкриваючи питання щодо правової природи суб’єктивного права особи на сім’ю, слід звернути увагу студентів, що вперше в історії розвітку сімейного законодавства це право, як і саме поняття сім’ї, отрималі своє легальне правове закріплення у ст. 3 СК України.

У контрольній роботі в першу чергу треба визначити поняття сім'я. Разом з тим слід зазначити, що єдиного визначення сім'ї законодавець не дає, вказуючи лише, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. В науці сімейного права поняття сім'ї розглядається у двох аспектах: соціальному та юридичному. Крім того, в літературі надається дуже багато визначень сім'ї, практичне значення яких полягає в окресленні кола осіб, які відносяться до членів сім'ї, оскільки суб'єктами сімейних правовідносин виступає не сім'я як колективне утворення, а кожний член сім'ї окремо, що повинно бути розкрито студентами у роботі. Слід зазначити, що на сьогодні в законодавстві поняття "член сім'ї" застосовується в різних значеннях в залежності від сфери правовідносин і законодавцем не встановлено вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім'ї, але визначені критерії, за якими осіб, не пов'язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них (п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99). Судова практика взагалі розрізняє поняття "родичі" та "члени сім'ї" (ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Аналіз ст. 3 СК України свідчить, що вона окреслює загальні ознаки, яким повинен бути зв'язок між фізичними особами для того, щоб вони вважалися сім'єю, які необхідно уважно проаналізувати у контрольній роботі. Разом з тим, ознаки членів сім'ї не можна розглядати окремо від підстав створення сім'ї, передбачених у частині 4 ст. 3 СК України, оскільки спільне проживання та побут та наявність взаємних прав та обов'язків можуть бути і у інших суб'єктів, які не є членами сім'ї (наприклад, проживання кількох студентів в одній кімнаті в гуртожитку).

Аналізуючи поняття сім’ї слід звернути увагу, що із загального правила про обов'язкове спільне проживання членів сім'ї стаття 3 СК України робить два виключення. Частина 3 ст. 3 СК України передбачає, що права члена сім'ї має одинока особа. У контрольній роботі треба визначити, що означає така норма.

У частині четвертій ст. 3 СК України визначений перелік підстав створення сім'ї. Слід звернути увагу, що перелік цей не є вичерпним. Підставами створення сім'ї є шлюб (ст. 21 СК), кровне споріднення, усиновлення (ст. 207 СК). Також сім'я може створюватися на інших підставах, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Цим підставам необхідно надати відповідну характерістику у контрольній роботі.

При визначенні правової природи права особи на сім'ю, яке закріплено у ст. 4 СК України, необхідно звернути увагу студентив, що це право, як одне із особистих немайнових прав фізичної особи, які забезпечують її природне існування, визначено і ст. 291 ЦК України. У контрольній роботі треба надати правову характерістику цього права, розкривши три основні його елемента: право особи на створення сім'ї; право на проживання в сім'ї та право особи на повагу до свого сімейного життя

2. Розкриваючи друге питання стосовно прав та обов’язків інших членів сім’ї та родичів, слід звернути увагу студентів, що законодавцем у СК України цим правам присвячено окремий Розділ 5 (ст. ст. 257-274), норми якого визначають самостійний інститут сімейного права. Глава 21 СК України регулює особисті немайнові відносини між іншими членами сім'ї та родичами. Структурована вона таким чином, що передбачає відповідні права та обов'язки по вихованню, піклуванню, спілкуванню та захисту прав і інтересів інших членів сім'ї та родичів. У контрольній роботі треба розкрити суб'єктний склад особистих немайнових правовідносин, що виникають між іншими членами сім'ї та родичами, визначивши поняття "член сім'ї". Слід зазначити, що СК України не розкриває поняття "член сім'ї", відповідно і інший член сім'ї, однак вказує на перелік осіб, яких слід розглядати як інших членів сім'ї та родичів. Серед особистіх немайновіх відносин між іншими членами сім'ї та родичами законодавець регламентує права баби, діда, прабаби, прадіда на виховання внуків та правнуків, зміст яких та механізм їх реалізації треба визначити у работі.

Важливе місце в системі особистих немайнових прав та обов'язків інших членів сім'ї та родичів є право баби і діда щодо захисту внуків, яке включає право на самозахист внуків та право на відповідне звернення до компетентних органів без спеціальних на те повноважень, що гарантувано ст. 258 СК України. Відповідна норма відсилає до ст. 19 ЦК України, яка закріплює право на самозахист.

Частина 1 ст. 259 СК України визначає право братів і сестер на спілкування. Аналізуючи це право, слід звернути увагу, що відповідним правами і обов'язками закон наділяє рідних братів і сетер, серед яких: повнорідні (брат і сестра, які мають спільних батька і матір) та неповнорідні: (єдинокровні, що мають спільного батька, але різних матерів; єдиноутробні (мають спільну матір, але різних батьків). Зі змісту статті випливає, що таким особистим немайновим правом як право на спілкування закон наділяє лише рідних братів і сестер, тобто двоюрідні брати і сестри такого права не набувають в силу того, що згідно ч. 4 ст. 2 СК України вони не є учасниками сімейних відносин.

Суденти повінні надати характерістику й іншим правам, які входять у систему особистих немайнових відносин між іншими членами сім'ї та родичами - це права та обов'язки особи, яка взяла у свою сім'ю дитину, щодо її виховання; права таких осіб як сестра, брат, мачуха, вітчим та інші члени сім'ї на захист дітей тощо. Важливе значення мають норми ст. 263 СК України, які регламентують питання щодо вирішення судом спору щодо участі баби, діда, прадіда, братів, сестер, мачухи, вітчима у вихованні дитини. Аналізуючи їх, слід звернути увагу, що ст. 263 СК України носить відсилочний характер, оскільки вказує, що відповідний спір вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України. Вказана норма передбачає порядок вирішення спору, способи визначення участі особи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання особи), місце та час спілкування тощо. Крім цього, законодавець передбачає заходи відповідальності за невиконання рішення суду у формі відшкодування матеріальної та моральної шкоди.Найголовнішим у вирішення цього питання судом є максимально можливе урахування інтересів дитини при поставленні такого рішення.

У контрольній роботі слід проаналізувати і норми Глава 22 СК України, яка регулює відносини, пов'язані з утриманням інших членів родини, визначенням розміру та порядку сплати аліментів на їх користь. При цьому, слід відзначити, що виникнення аліментних зобов'язань між правнуками та прадідом чи прабабою вперше отримало законодавче закріплення у нормах СК України. Крім того, необхідно звернути увагу, що СК України поділяє аліментні зобов'язання інших членів сім'ї та родичів за системою зобов'язальних осіб а тому у залежності від кола зобов'язальних суб'єктів Глава 22 СК України регулює аліментні зобов'язання баби і діда по утриманню внуків (ст. 265), внуків, правнуків по утримання баби, діда, прабаби і прадіда (ст. 266), братів та сестер по утриманню один одного (ст. 267), мачухи, вітчима щодо свого пасинка і падчерки (ст. 268), вихователів по утриманню дитини (ст. 269), падчерки, пасинка стосовно мачухи та вітчима (ст. 270), та зобов'язання особи утримувати тих, з ким вона проживала однією сім'єю до досягнення повноліття (ст. 271).

Дата добавления: 2014-10-31