Погодити — узгодити

НА ЧЕСТЬ — У ЧЕСТЬ

Якщо ми хочемо що-небудь зробити, створити і т. ін. на знак поваги, на пошану когось, у пам'ять про когось або щось, то вживаємо сполуки на честь, у (в) честь чию, кого і чого. Отже, влаштовувати вечір на честь гостя, вечірка на честь приїзду,

здравиця на честь ювіляра, пам'ятник на честь полеглих, салют на честь Дня незалежності, вечори поезії в честь ювілею Івана Драча, назвати онука^ дідову (батькову) честь тощо.

Зауважимо, що хоча за матеріалами картотеки Інституту української мови сполука у (в) честь уживається рідше, але за своїм функціональним призначенням, змістом форми на честь та .у (в) честь цілком взаємозамінні. Напр.: "Кібели дерево на честь тобі саджаю, Цю хвою, хай тебе прославить скрізь вона.." (М. Зеров); "Заходьте в світ, де склиться джерело.., Де в честь оратая пшениця гне стебло.." (М. Рильський); "Три вечори в мою честь дали — страх сказати!" (Леся Українка); "Давайте посадимо на честь вашого приїзду хоча б одну яблуньку!" (Ю. Мартович).

ПЕРИФЕРІЙНИЙ — ПЕРИФЕРИЧНИЙ

Прислівник периферійний кваліфікується у словниках як стилістично нейтральний і має тлумачення "який міститься, перебуває на периферії", тобто на віддаленій від центру частині, території. Отже, найчастіше зустрінемо сполуки периферійне місто, периферійне село, тобто віддалені від столиці держави чи її обласних міст поселення. Відповідно й соціально-культурні реалії цих територій мають назви типу периферійний театр, периферійна галерея, периферійний кореспондент, периферійний артист, периферійний журнал. Чи ж може так послідовно витримуватися ота "нейтральність" прикметника? Очевидно, ні. Скажімо, до наведених словосполучень можна навести тлумачні відповідники темне, забите, невеселе (село), маловідомий, малознаний (кореспондент, журнал), непопулярний, неталановитий, посередній (артист) і под. Навіть у такому книжному словосполученні, як периферійна тематика, відчувається значення "вторинна, другорядна, мало важлива" порівняно з головною. Відповідно протиставляємо: центральний — периферійний, столичний — периферійний.

А от прикметник периферичний не викликає таких асоціацій, емоцій, оскільки є книжним словом з доволі обмеженою сферою вживання — периферична нервова система.

У публіцистичному та офіційно-діловому стилях слова погодити, узгодити часто функціонують як взаємозамінні, хоч кожне має свою сполучуваність.

Говоримо: погодити робочі плани з дирекцією, погодити методи наукових досліджень з експериментальним відділом, погодити проекти з головним архітектором, погодити комерційні справи із законодавчою владою, погодити вимоги до робочого дня з Міністерством охорони праці, погодити умови праці з роботодавцем тощо. У цих висловах змістове навантаження слова погодити виявляється у необхідності згоди вищих інстанцій або посадових осіб робити, планувати, вимагати, діяти так, а не інакше. Таке значення цієї лексеми подає і одинадцятитомний Словник української мови: "одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось". Отже, стилістично правильними є конструкції, в яких йдеться про певні нормативні, правові, законодавчі і т. ін. акти, документацію, результати наукових досліджень, діяльність різноманітних організацій та установ і т. д., що вимагають дозволу, підтвердження, регулювання, згоди вищих інстанцій, посадових осіб тощо. Погоджувати свої розробки можна також добровільно з авторитетними колами чи окремою людиною. Наприклад: "Затверджені методичні рекомендації щодо підготовки обгрунтування проектів регуляторних актів та Положення про порядок їх підготовки вимагають погодити всі законодавчі акти з вимогами відповідних правових інстанцій".

Слово узгоджувати має інше значення, а саме: "встановлювати відповідність, єдність між чимось": узгодити позиції цивільного і процесуального кодексів, узгодити дії людей всередині колективу, узгодити напрямки діяльності двох інститутів, узгодити роботу Президента і Верховної Ради, узгодити плани з їх реальним утіленням у життя.

Отже, слово узгоджувати доречніше використати, коли йдеться про діяльність двох чи більше суб'єктів. Це можуть бути службові, приватні особи, установи, організації, які шукають гідності, відповідності як у методах, так І в результатах своєї праці. Наприклад: "Нині ситуація змінилася, і діячі православ'я намагаються узгодити своє вчення про абсолютного і всеблагого Bora з реальною дійсністю, теологічне мотивувати участь віруючих у вирішенні сучасних глобальних проблем". Контекст визначає правильний вибір синонімічної одиниці.

Дата добавления: 2014-10-31