Графоаналітична модель потенціалу підприємства

Метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень.

У найзагальнішому вигляді графічна модель потенціалу, призначена для проведення діагностики можливостей підприємства, має форму сфери. Така форма відображає всі напрямки діяльності підприємства і тим самим розкриває діалектику його потенціалу (Рис. 2.1). Але на практиці важко користуватися сферичною формою для оцінки потенціалу підприємства.

Рисунок 2.1. Графоаналітична модель потенціалу підприємства

Залежно від вибору кількості напрямків діагностики потенційних резервів підприємства можлива спрощена графічна модель потенціалу до форми кола чи до іншої фігури (рис. 2.2).

Рисунок. 2.2. Квадрат потенціалу підприємства

Діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками (рис. 2.3).

Рисунок. 2.3. Розподіл діяльності підприємства за функціональними блоками для оцінювання його потенціалу

За першим блоком ‑ «Виробництво, розподіл та збут продукції» необхідно проаналізувати: обсяг, структуру та темпи виробництва; фонди виробництва; наявний парк обладнання і рівень його використання; місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури; екологію виробництва; стан продажу.

За другим блоком ‑ «Організаційна структура та менеджмент» розглядаються: організація і система управління; кількісний і якісний склад робітників; рівень менеджменту; фірмова культура.

Наступний, третій блок ‑ «Маркетинг» передбачає дослідження: ринку, товару та каналів збуту; нововведень; комунікаційних зв’язків, інформації та реклами; маркетингових планів і програм.

Четвертий блок ‑ «Фінанси» - потребує аналізу фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів рентабельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.

Перелік показників повинен задовольняти такі вимоги: якнайповніше охоплення усіх сторін виробничо-господарської, фінансової та інших видів діяльності підприємства; простота збирання показників; брак дублювання показників.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладається порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємством або з реальним підприємством, що має найліпші результати на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб’єктивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оцінювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурентній боротьбі. Цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник намагається за всіма показниками діяльності бути ліпшим за свого конкурента.

Графоаналітичний метод «Квадрат потенціалу» дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Він має декілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при обґрунтуванні управлінських рішень.

Існує зв’язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом (рис. 2.4). Аналіз рис. 2.4 свідчить, що на першій стадії — «стадії розвитку» перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії.

На другій стадії — «стадії успіху» розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середнього на велике. Стадія занепаду свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.

Рисунок 2.4. Зв’язок форми та розміру квадрата потенціалу

з його життєвим циклом

Дата добавления: 2014-10-31