Структура потенціалу підприємства

Існує кілька можливих підходів до структуризації потенціалу підприємства:

1. Блочно-модульна.

2. Функціональна.

3. Об’єктно-суб’єктна.

Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства заснована на взаємодії трьох складових, що дозволяють досягти поставлені цілі, та повно характеризують внутрішній стан підприємства - ресурсів, системи управління та діяльності персоналу.

1. Блок ресурсів потенціалу підприємства розглядається як система ресурсів, що вступають у взаємодію й обумовлюють результати. Найбільше поширення одержала концепція виділення в сукупності ресурсів наступних елементів:

• технічні ресурси (виробничі потужності та їхні особливості, обладнання, матеріали і т. ін.);

• технологічні ресурси (технології, наявність конкурентоспроможних ідей, наукові розробки й ін.);

• кадрові ресурси (кваліфікаційний, демографічний склад працівників, їхнє прагнення до знань і удосконалювання, інтелектуальний капітал);

• просторові ресурси (характер виробничих приміщень і території підприємства, розташування об'єктів нерухомості, комунікацій, можливість розширення й ін.);

• інформаційні ресурси (кількість і якість інформації про внутрішнє та зовнішнє середовище, каналів її поширення, можливості розширення та підвищення вірогідності інформаційної бази і т. ін.);

• ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнучкість керуючої системи, швидкість проходження керуючих впливів і ін.);

• фінансові ресурси (наявність і достатність власного та позикового капіталу, стан активів, ліквідність, наявність кредитних ліній і т. ін.).

2. В блоці системи управління формулюється місія, розробляється стратегія розвитку, визначаються цілі на найближчу перспективу, ставляться задачі. Розрізняють три підсистеми:

1) планування – націлена на виявлення майбутнього потенціалу успіху. З урахуванням довгострокових цілей підприємство повинне вирішити, чи треба намагатися формувати новий потенціал або діяти за раніше наміченим курсом, тобто використовувати уже виявлений;

2) реалізації – має завданням створення нового потенціалу та перетворення існуючого у фактори успіху, забезпечення трансформації компетенцій та внутрішніх ресурсів у ринкові конкурентні переваги;

3) контроль – спрямована на перевірку ефективності здійснення планів та рішень і вірогідності планових передумов (план базується на очікуванні певного розвитку ринкової ситуації і вимагає постійної перевірки на придатність у випадку будь-яких змін)..

3. Особлива увага приділяється блоку діяльності персоналу, оскільки будь-яка організація - це насамперед люди. Даний блок містить три складові:

1) аналітична діяльність персоналу - містить у собі наукові дослідження та розробки і є основою для виробництва того чи іншого ресурсу або продукції;

2) виробнича діяльність персоналу - охоплює безпосередньо діяльність, пов’язану зі здійсненням виробничого процесу;

3) комунікаційна діяльність персоналу - діяльність, спрямована на взаємодію з ринком.

Підприємство, як об’єкт оцінки та діагностики, з одного боку є складовою частиною більш великих систем, таких як держава, промисловість, галузь, регіон, місто, які накладають певні обмеження на його потенціал, але і приймають участь у його формуванні. З іншого боку, підприємство складається з елементів різного рівня, взаємопов’язаних у процесі виробництва чи реалізації продукції – функціональні та часткові елементи.

Потенціал функціонального елементу носія – це властивості системи, яка створена у складі підприємства з метою забезпечення вимог усіх інших елементів носія щодо їх поповнення за рахунок зовнішнього середовища через відповідні ринки. До функціональних елементів відносять потенціал:

- виробництва та реалізації продукції – властивість системи виробляти потрібний за технологією обсяг операцій циклу виробництва з реалізації продукції;

- енергозабезпечення - властивість системи забезпечити відповідною кількістю енергії інші елементи упродовж всього циклу виробництва;

- постачання - властивість системи забезпечити потреби інших систем у сировині, матеріалах, комплектуючих виробах та малоцінних засобів виробництва;

- фінансів та кредиту - властивість системи забезпечити фінансову та інвестиційну діяльність за оптимальними співвідношеннями власних, позикових та інших коштів;

- забезпечення кадрами - властивість системи забезпечити потреби усіх функціональних елементів підприємства у кваліфікованій праці;

- розвитку та підтримки - властивість системи забезпечити розвиток підприємства до рівня сучасних технологій та знизити рівень фізичного зносу до оптимального рівня, за яким втрати від браку і якість будуть знаходитись на рівні нормативів;

- управління - властивість системи забезпечити керування функціональною діяльністю усіх елементів носія на основі вхідної інформації щодо розвитку ринків збуту та постачання (система маркетингу), технічної, юридичної та іншої інформації (функціональна).

Об’єктно-суб’єктна структуризація передбачає розподіл потенціалу підприємства на об’єктні та суб’єктні складові.

До об’єктних складових, які пов’язані з матеріально-речовинною та особовою формою потенціалу підприємства відносять наступні види потенціалу:

1. Виробничий - включаєпотенціалземлі та природно-кліматичних умов, основних фондів, оборотних фондів, нематеріальних активів, технологічного персоналу.

2. Інноваційний - це можливості підприємства в сфері розробки та впровадження інновацій.

3. Ф інансовий являє собою обсяг власних, позикових та залучених фінансових ресурсів підприємства, які знаходяться в його розпорядженні для здійснення поточних і перспективних витрат.

4. Відтворення характеризує можливості діючої системи формування та відновлення основних фондів забезпечення необхідного рівня конкурентоспроможності продукції підприємства.

5. Інформаційний – це можливості створеної інформаційної бази гарантувати своєчасне та повне насичення підприємства достовірною інформацією для прийняття рішень у процесі господарської діяльності підприємства та досягнення цілей його розвитку.

6. Інфраструктурний являє собою привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій та інших факторів.

До суб’єктних складових потенціалу підприємства, що пов’язані із суспільною формою прояву та не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономічний, загальногосподарський соціальний фактор раціонального використання об’єктних складових відносять наступні види потенціалу:

1. Науково-технічний (характеризує здатність працівників підприємства здійснювати наукові дослідження та розробки, спрямовані на удосконалення виробничих і технологічних процесів, видів продукції).

2. Маркетинговий максимальна можливість підприємства спрямовувати всі свої функції на задоволення потреб споживачів і використання потенційних ринків збуту.

3. О рганізаційної структури управління (характеризує можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функціонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища).

4. Кадровий (сукупність здібностей і можливостей кадрів забезпечувати ефективне функціонування організації);

5. У правлінський (сукупність здібностей і можливостей системи управління забезпечувати досягнення стратегічних цілей діяльності).

Дата добавления: 2014-10-31