Тема 4. Середовище життєдіяльності людини. 1 страница

Умовні рефлекси — це поведінка, яку набувають у результаті навчання або у разі дій, які часто повторюються, особливо якщо послідовність їх виконання довго залишається незмінною. Це дозволяє виконувати такі дії в напівавтоматичному режимі. Ці дії називають динамічним стереотипом.

Нервова система під впливом навколишнього середовища протягом еволюційного розвитку людини поступово ускладнюється. Результатом еволюції нервової системи є розвиток психіки людини.

Психіка — це здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивних образів об’єктивного світу. Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості.

Психічні процеси — це короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею (наприклад відчуття, сприйняття, пам’ять і мислення, емоції, воля тощо).

Психічні стани відображають порівняно тривалі душевні переживання, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія, стрес).

Психічні властивості - сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо).

Ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі життєдіяльності.

Людині притаманні такі види поведінки: інстинкт, навички, свідома поведінка.

Інстинктивна поведінка - це дії, вчинки, які успадковуються видом «Ноmо sаріеns». На цьому рівні концентрується вся інформація, накопичена у ході еволюції людства. До відомих дій та вчинків інстинктивної поведінки людини належать ті, які пов’язані із самозбереженням, продовженням роду тощо.

Поведінка за навичками - це дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань. Як наслідок людина виробляє навички, у неї формуються звички і під контролем свідомості (тренування), і без нього (спроби і помилки).

Свідома поведінка - найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.

Розрізняють свідомість конкретної людини і її самосвідомість.

До властивостей людини як особистості належить все те, що:

· зумовлює її відмінність від інших (стать, темперамент, риси);

· виявляється у взаємодіях з іншими суб’єктами або предметами навколишнього середовища (особливості поведінки, спілкування, поведінка в конфліктних ситуаціях).

Властивостей людини безліч, та всі вони характеризуються умовами появи, ступенем прояву та можливостями вимірювання. Класифікують їх за трьома основними ознаками:

1. Атрибути - це невід’ємні властивості, без яких людину не можна уявити і без яких вона не може існувати (стать, вік, темперамент, здоров’я, мова, спрямованість).

2. Риси - це стійкі властивості, що проявляються постійно, їх дуже багато (розум, наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо).

3. Якості - це ті властивості, які мають різний ступінь вияву залежно від умов, ситуацій (здібності, сприйняття, пам’ять, мислення тощо).

Властивості людини становлять неперервну єдність з внутрішнім і зовнішнім середовищем.

Тож, атрибутами людиниє:

Стать - сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, яка забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі та чоловічі особливості. Відмінності статей: генетичні, морфологічні, фізіологічні, психологічні.

Вік - поняття, яке характеризує період (тривалість) життя людини, а також стадії її життя. Відлік віку ведеться від народження до фізичної смерті. Можна виділити чотири підвиди віку: хронологічний, біологічний, соціальний і психологічний.

Психологічний вік тісно пов’язаний з поняттям психологічного часу, а саме з тим, як людина сама оцінює у внутрішньому світі свій вік.

Знання психологічних особливостей кожного вікового періоду (нестійкість і максималізм молоді; висока працездатність і професіоналізм дорослої людини; підвищена образливість, інтерес до спілкування, втомлюваність людей старшого віку) - необхідна умова для забезпечення ефективної праці й результативної поведінки.

Нашу індивідуальність визначає і така риса, як темперамент.

Від типу темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік) залежить як саме людина реалізує свої дії. Темперамент виявляється в особливостях психічних процесів, впливає на швидкість відтворення і міцність запам’ятовування, рухливість розумових операцій, стійкість і переключення уваги тощо.

На базі темпераменту в людини формуються її риси:

Інтелект (глузд, розум, розсудливість) у загальному розумінні - це здатність людини мислити.

Відповідальність - це поняття, яке відбиває об’єктивний, конкретно-історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення висунутих взаємних вимог. Відповідальність визначає ставлення людини до обов’язку і до наслідків своєї поведінки.

Характер - це сталі риси особистості, що формуються і проявляються в її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способи поведінки. Характер є сукупністю певних рис особистості.

Існує декілька підходів до класифікації характеру людини, зокрема класифікація за ставленням людини до певних аспектів діяльності: до праці, до інших людей, колективу, суспільства; до самого себе; до речей [3, с.92-104].

Захищеність людини або її схильність до нещасних випадків характеризують індивідуальні якості – природжені і придбані, - які уявляються як комплекс психофізіологічних, соціальних, виробничих якостей [1, с.278].

Якості людини - це ті її властивості, які виявляються по-різному залежно від умов, ситуацій.

Основними властивостями людини, які значною мірою впливають на її життєдіяльність, є здібності, емоційні та вольові якості.

Здібності - це психофізіологічні властивості людини, які реалізують функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття, сприйняття, пам’ять, увага, мислення, психомоторика (рухи, довільні реакції, дії, увага).

Розрізняють загальні та спеціальні здібності. Загальні - притаманні багатьом людям, спеціальні — це такі властивості, які дають змогу досягти високих результатів в якійсь галузі діяльності. Особливі здібності, які виявляються в творчому розв’язанні завдань, називаються талантом, а людей, яким вони притаманні - талановитими. Найвищий ступінь у розвитку здібностей - геніальність.

Природні можливості розвитку здібностей кожної людини називають задатками.

Задатки розвиваються у процесі виховання, навчання та практичної діяльності.

Відчуття - це основа знань людини про навколишній світ, це відображення властивостей предметів, що виникають у людини при безпосередній дії їх на її органи чуття.

Відображення дійсності розуміють як сприйняття. Фізіологічною основою сприйняття є складна аналітико-синтетична діяльність усієї кори головного мозку.

Сприйняття - це відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їх безпосередній дії на органи чуття.

Інформація, яку сприймає людина, накладається на ту, яка в неї вже є.

Сприйняття поділяються на види за кількома ознаками:

· за провідним аналізатором (зорове, слухове, дотикове тощо);

· за формою існування матерії (простір, час, рух);

· за активністю (сприйняття мимоволі і навмисне).

За допомогою сприйняття людина спроможна своєчасно виявити небезпечну ситуацію і адекватно реагувати на неї.

Одна з найважливіших функцій людського мозку – це пам’ять - здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички). Людська пам’ять утримує два види інформації: генетичну (видову) та набуту (прижиттєву).

Види і форми пам’яті: генетична; набута; рухова; зорова; слухова; емоційна; символічна (словесна, логічна); набута (миттєва, короткочасна, довготривала); професійна.

Пам’ять є суттєвою характеристикою пізнавальних здібностей людини. Проникнення в таємниці пізнання явищ навколишнього світу можливе лише завдяки мисленню.

Мислення - це найвища форма відображення реальності та свідомої цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування, абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і зв’язків між явищами. Найважливіше значення в процесі мислення мають слова, мова, аналізатори.

Уся розумова діяльність (судження, умовиводи, розуміння, формування понять) складається з таких розумових операцій: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстракція і конкретизація.

Аналіз - це мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

Синтез - мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.

Узагальнення - виділення на підставі порівняння головного, загального, особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета, об’єкта.

Абстракція - виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ або понять.

Конкретизація - перехід від загального до часткового, зв’язок теорії з практикою, перехід до конкретної дійсності, до чуттєвого досвіду.

Для забезпечення надійності та безпеки в складних ситуаціях необхідні такі риси мислення, як винахідливість, кмітливість, швидкість прийняття рішення, критичність, розсудливість.

Увага - це спрямованість та зосередженість у свідомості на об’єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності.

До основних функцій уваги належать вибір впливів, регулювання і контроль діяльності доти, доки не буде досягнуто її мети. Увагу характеризують концентрація, стійкість, розподіл, переключення й обсяг.

Вплив конкретної ситуації на поведінку людини визначається тим, як людина переживає цю ситуацію. Переживання ситуації, різноманітні реакції людини на неї розуміють як емоції.

Емоції - це психічні процеси, які відображають особисту значущість та оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі переживання.

Прояв емоційного життя людини відбувається у таких станах, як афекти, власне емоції, почуття, настрій і стрес.

Афект - це найсильніша емоційна реакція. Афект повністю захоплює людину і підкоряє її думки і рухи. Він завжди ситуаційний, інтенсивний і відносно короткий. Афект виникає як наслідок якогось сильного потрясіння. В афекті змінюється увага: знижується можливість переключення, забувається все, що відбувалося до події, яка викликала афектну реакцію (стан ейфорії після звільнення від небезпеки, ступор при повідомленні про смерть).

Власне емоції - це більш тривалі реакції і ті, що виникають не тільки внаслідок події, яка сталася, а й ті, що передбачаються або згадуються.

Почуття - стійкі емоційні стани, які мають чітко означений предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення.

Настрій - найстійкіший емоційний стан. Настрій відображає загальне ставлення щодо сприйняття або не сприйняття людиною світу. Настрій може бути похідним від темпераменту.

Стрес - це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; це фізіологічна реакція, що мобілізує резерви організму і готує його до фізичної активності типу опору, боротьби, до втечі. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо).

Емоційна урівноваженість сприятливо впливає на життєдіяльність людини і зменшує її схильність до небезпеки.

Біологічні ритми - це періодичне повторювання зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.

Усі біологічні ритми поділяються на три гру пи (за Ф. Хальбергом):

Ритми високої частоти з періодом, що не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м’язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечнику.

Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб. Сюди входять: зміна сну і бадьорості, активності і спокою, добові зміни в обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти поділу клітин, коливання складу крові.

Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічних процесів цієї періодичності належать ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли [3, с.104-114].

Не лише визначати, а й прогнозувати, передбачати той стан організму, який характеризується як стан на межі хвороби дозволяє біоритмологія.

Важливим напрямом біоритмології є дослідження індивідуальних особливостей біоритмологічного стану організму людини. Відповідно до визнаної у світі класифікації біоритмологічних типів всі люди належать до однієї з трьох груп: ранішньої (“жайворонки”), вечірньої (“сови”) та проміжної (“голуби”).

Біологічні ритми є основою раціональної регламентації розпорядку життя і діяльності людини, оскільки висока працездатність і добре самопочуття можуть бути досягнуті лише в тому випадку, коли ритм життя відповідає властивому організму ритму фізіологічних функцій [2, с.70].

Таким чином, під впливом змін умов навколишнього середовища в організмі людини формується інформація про необхідність зміни організації життєвих процесів з метою запобігання ушкодженню та загибелі організму. До основних психологічних особливостей людини, які забезпечують її психологічну надійність з точки зору БЖДЛ, належать пам’ять, емоції, сенсомоторні реакції, увага, мислення, воля, темперамент, почуття обережності тощо. Функціональні ж зміни у нервовій системі або інших системах чи органах, що мають хворобливий характер або близький до цього стан стійко підвищують імовірність наразитись на небезпеку [2, с.23,48].

Основна література

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / Березуцький В.В., Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П. та ін.; За ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 384 с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Вид. 4-те, доповнене. – Львів: Афіша, 2001. – 256 с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. 3-є вид. / За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – 328 с.

4. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б. Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Київ: Кондор, 2003. – 424 с.

Додаткова література

5. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Л.А. Михайлов, В.П. Соломин, А.Л. Михайлов, А.В. Старостенко и др. – СПб: Питер, 2005. – 302 с.

6. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМО, 1996. – 427 с.

7. Безпека життєдіяльності / Всеукраїнський науково-популярний журнал. 2003 – 2006.

ТЕСТИ № 3

ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

Тести містять у собі запитання різного виду. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені колом (○ –), то в такому питанні міститься тільки одна вірна відповідь. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені квадратом (1 –), то в такому питанні передбачено декілька вірних відповідей. Питання, що містять у собі три крапки (…), потребують вставити пропущене слово, кількість таких позначень у питанні відповідає кількості пропущених слів. При відповіді на питання – “привести до відповідності”, треба проти літери лівого стовпчика вказати відповідну цифру правого стовпчика. Звертаємо увагу до того, що відповіді на деякі питання тесту потребують проведення попередніх розрахунків.

Якщо внаслідок відповіді на наведені тестові завдання Ви набираєте від 404 до 449 балів, то рівень Ваших знань з цього модулю відповідає оцінці “відмінно” або “ А ” за європейською системою перерахунків кредитів (ECTS); від 382 до 403 балів – “добре” –“ ВС ”; від 269 до 337 балів – “задовільно” – “ DЕ ”; менше 269 балів “незадовільно” – “ FX ” – треба повернутися до вивчення матеріалу цього модулю.

1. Нервова система – це … … в організмі людини, яка об`єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. (2 бали)

2. Нервова система – це сукупність структур в … …, яка об`єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. (2 бали)

3. Нервова система – це сукупність структур в організмі людини, яка … … усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. (2 бали)

4. Нервова система – це сукупність структур в організмі людини, яка об`єднує діяльність усіх … і … і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. (2 бали)

5. Нервова система – це сукупність структур в організмі людини, яка об`єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує … … як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. (2 бали)

6. Нервова система – це сукупність структур в організмі людини, яка об`єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як … … в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем. (2 бали)

7. Нервова система – це сукупність структур в організмі людини, яка об`єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній …) із … (зовнішнім) середовищем. (2 бали)

8. Функції нервової системи людини(3 бали):

А) 1 – сприймає зовнішні і внутрішні подразнення;

Б) 1 – аналізує, відбирає і перетворює сприйняту інформацію;

В) 1 – координує функції організму;

Г)1 – формує погляди людини на навколишнє середовище.

9. До функцій нервової системи людини не відносяться:(4 бали)

А) ○ – сприймає зовнішні і внутрішні подразнення;

Б) ○ – аналізує, відбирає і перетворює сприйняту інформацію;

В) ○ – координує функції організму;

Г) ○ – формує погляди людини на навколишнє середовище.

10. Чим керує центральна нервова система людини? (4 бали)

А) ○ – діяльністю внутрішніх органів;

Б) ○ – відносинами людини з іншими людьми;

В) ○ – відносинами людини із зовнішнім світом;

Г) ○ – усіма функціями організму.

11. Центральна нервова система складається з: (7 балів)

А) 1 – спинний мозок;

Б) 1 – великі півкулі головного мозку;

В) 1 – передній мозок;

Г) 1 – проміжний мозок;

Д) 1 – середній мозок;

Е) 1 – задній мозок;

Ж) 1 –довгастий мозок;

З) 1 – мозочок.

12. Яка частина не входить до складу центральної нервової системи?(8 балів)

А) ○ – спинний мозок;

Б) ○ –великі півкулі головного мозку;

В) ○ – передній мозок;

Г) ○ – проміжний мозок;

Д) ○ – середній мозок;

Е) ○ – задній мозок;

Ж) ○ – довгастий мозок;

З) ○ – мозочок.

13. Яку основну функцію виконує вегетативна нервова система людини?(4 бали)

А) ○ – формує відносини людини із зовнішнім світом;

Б) ○ – відповідає за усі функції організму;

В) ○ – керує діяльністю внутрішніх органів;

Г) ○ –формує погляди людини на навколишнє середовище.

14. Які функції не виконує вегетативна нервова система людини? (3 бали)

А) 1 – формує відносини людини із зовнішнім світом;

Б) 1 – відповідає за усі функції організму;

В) 1 – керує діяльністю внутрішніх органів;

Г) 1 –формує погляди людини на навколишнє середовище.

15. Встановлено, що функція … … головного мозку людини відповідає за вербально-знакову інформацію, читанні, рахунок.(2 бали)

16. Встановлено, що функція лівої півкулі … … людини відповідає за вербально-знакову інформацію, читанні, рахунок.(2 бали)

17. Встановлено, що функція лівої півкулі головного мозку людини відповідає за …-… інформацію, читанні, рахунок.(2 бали)

18. Встановлено, що функція лівої півкулі головного мозку людини відповідає за вербально-знакову інформацію, …, ….(2 бали)

19. Встановлено, що функція лівої півкулі головного мозку людини … за вербально-знакову …, читанні, рахунок. (2 бали)

20. До функцій лівої півкулі головного мозку людини відносяться:(3 бали)

А) 1 – оперування вербально-знаковою інформацією;

Б) 1 – оперування образами;

В) 1 – читання;

Г) 1 – орієнтування у просторі;

Д) 1 – рахунок.

21. До функцій лівої півкулі головного мозку людини відносяться:(4 бали)

А) ○ – оперування вербально-знаковою інформацією;

Б) ○ – оперування образами;

В) ○ – читання;

Г) ○ – рахунок.

22. До функцій лівої півкулі головного мозку людини не відносяться:(4 бали)

А) ○ – оперування вербально-знаковою інформацією;

Б) ○ – читання;

В) ○ – орієнтування у просторі;

Г) ○ – рахунок.

23. Встановлено, що функція … … головного мозку людини відповідає за оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь.(2 бали)

24. Встановлено, що функція правої півкулі … … людини відповідає за оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь. (2 бали)

25. Встановлено, що функція правої півкулі головного мозку людини відповідає за … …, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь. (2 бали)

26. Встановлено, що функція правої півкулі головного мозку людини відповідає за оперування образами, … у … (просторі), розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь. (2 бали)

27. Встановлено, що функція правої півкулі головного мозку людини відповідає за оперування образами, орієнтування у просторі, … … тонів, розпізнавання складних предметів, продукування сновидінь. (2 бали)

28. Встановлено, що функція правої півкулі головного мозку людини відповідає за оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, … складних … (предметів), продукування сновидінь. (2 бали)

29. Встановлено, що функція правої півкулі головного мозку людини відповідає за оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання складних предметів, … …. (2 бали)

30. Встановлено, що функція правої півкулі головного мозку людини … за оперування образами, орієнтування у просторі, розрізняння музичних тонів, розпізнавання … (складних) предметів продукування сновидінь. (2 бали)

31. До функцій правої півкулі головного мозку людини відносяться: (5 балів)

А) 1 – оперування образами;

Б) 1 – оперування вербально-знаковою інформацією;

В) 1 – орієнтування у просторі;

Г) 1 – розрізняння музичних тонів;

Д) 1 – розпізнавання складних предметів;

Е) 1 – продукування сновидінь.

32. До функцій правої півкулі головного мозку людини відносяться: (5 балів)

А) 1 – оперування образами;

Б) 1 – читання;

В) 1 – орієнтування у просторі;

Г) 1 – розрізняння музичних тонів;

Д) 1 – розпізнавання складних предметів;

Е) 1 – продукування сновидінь.

33. До функцій правої півкулі головного мозку людини відносяться:(5 балів)

А) 1 – оперування образами;

Б) 1 – рахунок;

В) 1 – орієнтування у просторі;

Г) 1 – розрізняння музичних тонів;

Д) 1 – розпізнавання складних предметів;

Е) 1 – продукування сновидінь.

34. До функцій правої півкулі головного мозку людини не відносяться:(6 балів)

А) ○ – оперування образами;

Б) ○ – оперування вербально-знаковою інформацією;

В) ○ – орієнтування у просторі;

Г) ○ – розрізняння музичних тонів;

Д) ○ – розпізнавання складних предметів;

Е) ○ – продукування сновидінь.

35. До функцій правої півкулі головного мозку людини не відносяться:(6 бали)

А) ○ – оперування образами;

Б) ○ – читання;

В) ○ – орієнтування у просторі;

Г) ○ – розрізняння музичних тонів;

Д) ○ – розпізнавання складних предметів;

Е) ○ – продукування сновидінь.

36. До функцій правої півкулі головного мозку людини не відносяться:(6 балів)

А) ○ – оперування образами;

Б) ○ – рахунок;

В) ○ – орієнтування у просторі;

Г) ○ – розрізняння музичних тонів;

Д) ○ – розпізнавання складних предметів;

Е) ○ – продукування сновидінь.

37. Для лівопівкульно мислячих людей (логічний тип) характерні наступні риси:(5 балів)

А) 1 – оптимістичність;

Б) 1 – самостійність;

В) 1 –легко вступають у контакт з іншими людьми;

Г) 1 – продуктивно працюють навіть у несприятливих умовах;

Д) 1 – більше покладаються на розрахунки у роботі, ніж на інтуїцію;

Е) 1 – інформації з офіційних джерел довіряють більше, ніж власним враженням.

38. Для лівопівкульно мислячих людей (логічний тип) не характерні наступні риси:(6 балів)

А) ○ – оптимістичність;

Б) ○ – самостійність;

В) ○ –легко вступають у контакт з іншими людьми;

Г) ○ – продуктивно працюють навіть у несприятливих умовах;

Д) ○ – більше покладаються на розрахунки у роботі, ніж на інтуїцію;

Е) ○ – інформації з офіційних джерел довіряють більше, ніж власним враженням.

39. Для правопівкульно мислячих людей (художній тип) характерні наступні риси:(5 балів)

А) 1 – нахил до певного песимізму;

Б) 1 – більше покладаються на власні почуття, ніж на логічний аналіз подій;

В) 1 – самостійність;

Г) 1 – не дуже товариські;

Д) 1 – можуть продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах;

Е) 1 – наявність образного мислення.

40. Для правопівкульно мислячих людей (художній тип) не характерні наступні риси:(6 балів)

А) ○ – нахил до певного песимізму;

Б) ○ – більше покладаються на власні почуття, ніж на логічний аналіз подій;

В) ○ – самостійність;

Г) ○ – не дуже товариські;

Д) ○ – можуть продуктивно працювати навіть у несприятливих умовах;

Е) ○ – наявність образного мислення.

41. Для лівопівкульно мислячих людей (логічний тип) краще працювати:(6 балів)

А) 1 –лікарем;

Б) 1 – викладачем;

В) 1 – конструктором;

Г) 1 – організатором виробництва;

Д) 1 – програмістом;

Е) 1 – пілотом;

Ж) 1 – водієм;

З) 1 – архітектором.

42. Для правопівкульно мислячих людей (художній тип) краще працювати:(4 бали)

А) 1 – художником;

Б) 1 – актором;

В) 1 – конструктором;

Г) 1 – лікарем;

Д) 1 – вихователем;

Е) 1 – пілотом.

43. Для лівопівкульно мислячих людей (логічний тип) не бажано працювати:(7 балів)

А) ○ – лікарем;

Б) ○ – викладачем;

В) ○ – конструктором;

Г) ○ – організатором виробництва;

Д) ○ – програмістом;

Е) ○ – пілотом;

Дата добавления: 2014-10-31