Матриця оцінки ризику 1 страница

Частота, з якою відбувається подія (ймовірність)	Категорія небезпеки (наслідки)
І катастрофічна	ІІ Критична	ІІІ гранична	ІV незначна
(А) Часто	1А	2А	3А	4А
(В) Вірогідно	1В	2В	3В	4В
(С) Час від часу	1С	2С	3С	4С
(Д) Віддалено	1Д	2Д	3Д	4Д
(Е) Неймовірно	1Е	2Е	3Е	4Е
Індекс ризику небезпеки
Класифікація ризику	Критерії ризику
1А, 1В, 1С, 2А, 2В, 3А	Неприпустимий (надмірний)
1Д, 2С, 2Д, 3В, 3С	Небажаний (максимально припустимий)
1Е, 2Е, 3Д, 3Е, 4А, 4В	Припустимий з перевіркою (прийнятний)
4С, 4Д, 4Е	Припустимий без перевірки (знехтуваний)

Схильність людей до ризикованої для свого життя поведінки пояснюється з еволюційної точки зору, тобто у боротьбі за своє існування людина як вид має дотримуватися певного допустимого порогу ризикованої поведінки, в іншому випадку вона була б знищена ворожим для неї оточенням, або виродилася б у результаті пасивної поведінки.

Існує низка ознак ризиків природних, соціальних, фінансових, бізнесових та інших, за якими їх можна класифікувати на окремі види. Сфери безпеки життєдіяльності стосуються такі види ризиків:

ü за масштабами розповсюдження – ризики стосовно людини, групи людей, населення регіону, нації, всього людства;

ü з позицій доцільності – обґрунтований та необґрунтований (безглуздий) ризики;

ü за волевиявленням – добровільні та вимушені ризики;

ü стосовно до сфери людської діяльності – економічний, побутовий, виробничий, політичний, соціальний ризики та ризик у природокористуванні;

ü за ступенем припустимості – знехтуваний, прийнятний, гранично допустимий, надмірний ризики [2, с.20].

На практиці досягти нульового рівня ризику, тобто абсолютної безпеки, неможливо. Прямим наслідком неможливості забезпечення нульового рівня ризику є необхідність зниження ризику до деякого допустимого рівня.

Сучасна концепція безпеки життєдіяльності базується на досягненні саме допустимого (прийнятного) ризику. Допустимий рівень ризику формується індивідуальною та суспільною свідомістю і є функцією соціального, економічного та культурного рівня розвитку суспільства.

Концепція допустимого ризику – досягнення такого малого ризику, який, з одного боку, є технічно можливим, а з іншого – допустимим суспільством на певному етапі свого розвитку [1, с.155].

Причиною виникнення ризиків є невизначеність, яка існує у кожному виді діяльності. Поряд із відомими ризиками, тобто такими, які названі, оцінені і для яких можливе планування дій з метою протистояння можливій їх реалізації, мають місце і невідомі ризики – невизначені, приховані ризики і небезпеки, які складно передбачити.

Успіх роботи щодо зниження рівня ризиків чи їх мінімізації прямо залежить від продуктивності дій з управління цим специфічним видом діяльності. Класичною схемою дій з управління ризиками, коли ризик сприймається як сукупність частоти реалізації небезпеки (ризику) і завданої ним шкоди (збитку), що виражається, як правило, у грошовій формі, є наступна послідовність:

Управління ризиками Планування управління

Ідентифікація ризиків Якісна та кількісна оцінка ризиків

Заходи реагування на ризики Моніторинг і контроль [1, с.158-165].

Основними питаннями теорії і практики безпеки життєдіяльності є питання підвищення рівня безпеки. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити ймовірність ризику до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Досягти цієї мети в будь-якій ситуації можна такими шляхами:

· повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки;

· заміна небезпечних операцій іншими – менш небезпечними;

· удосконалення технічних систем та об’єктів;

· розробка та використання спеціальних засобів захисту;

· заходи організаційно-управлінського характеру, в тому числі контроль за рівнем безпеки, навчання людей з питань безпеки, стимулювання безпечної роботи та поведінки.

Аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек. Методи аналізу та прийоми, які використовуються при його виконанні, відомі під різними назвами. Серед них типи аналізу:

ü попереднійаналіз небезпек (ПАН);

ü системний аналіз небезпек (САН);

ü підсистемний аналіз небезпек (ПСАН);

ü аналіз небезпеки робіт та обслуговування (АНРО).

Методи та прийоми, що використовуються при аналізах:

ü аналіз пошкоджень та викликаного ними ефекту (АПВЕ);

ü аналіз дерева помилок (АДП);

ü аналіз ризику помилок (АРП);

ü прорахунки менеджменту та дерево ризику (ПМДР);

ü аналіз потоків та перешкод енергії (АППЕ);

ü аналіз поетапного наближення (АПН);

ü програмний аналіз небезпек (ПрАН);

ü аналіз загальних причин поломки (АЗПП);

ü причинно-наслідковий аналіз (ПНА);

ü аналіз дерева подій (АДПд) [3, с.50-53].

Вивчення ризику проводиться в три стадії:

1. Попередній аналіз небезпеки – визначення системи й виявлення загалом потенційних небезпек.

1.1. Виявлення джерел небезпеки.

1.2. Визначення частин системи (підсистем), що можуть викликати ці небезпечні стани.

1.3. Уведення обмежень на аналіз ризику.

2. Виявлення послідовності небезпечних ситуацій – визначення усіх можливих варіантів відмов у системі й знаходження значень імовірності для цих варіантів.

2.1. Побудова дерева подій.

2.2. Побудова дерева відмов.

3. Аналіз наслідків – використання даних, отриманих на стадії попередньої оцінки небезпеки і на стадії виявлення послідовності небезпечних ситуацій [1, с.165-175].

Аналіз дерева помилок (АДП) - вважається одним з найбільш корисних аналітичних інструментів у процесі системної безпеки.

Будь-яка небезпека реалізується, завдаючи шкоди з якоїсь певної чи кількох причин. Реальних небезпек без причин не існує. Відповідно, попередження небезпек або захист від них базується на знанні причин. Між реалізованими небезпеками і їх причинами існує причинно-наслідковий зв’язок. Небезпека є наслідком деякої причини (причин), яка, у свою чергу, є наслідком іншої причини, і т.д. Таким чином, причини і небезпеки утворюють ієрархічні, ланцюгові структури, або системи.

Графічне відображення таких залежностей нагадує гіллясте дерево. Говорячи про безпеку об’єктів, використовують терміни “дерево причин”, “дерево відмов”, “дерево небезпек”, “дерево подій”. У “дерев”, які будуються, як правило, є “гілки” причин і “гілки” небезпек, що цілком відбиває діалектичний характер причинно-наслідкових зв’язків. Побудова “дерев” виявляється найефективнішим методом при виявленні небажаних подій (аварій, травм, пожеж, дорожньо-транспортних пригод і т.п.). Але численний процес утворення “дерева” вимагає уведення обмежень з метою визначення його меж. Ці обмеження повністю залежать від цілей дослідження. Загалом, межі гілок визначаються логічною доцільністю отримання нових гілок.

З твердження аксіоматичного характеру про те, що будь-яка діяльність є потенційно небезпечною, стає очевидним, що, не дивлячись на застосовувані захисні заходи, остаточний ризик завжди зберігається [5, с.32].

Як же досягти безпеки? Найперший і найголовніший спосіб полягає у підвищенні інформованості населення. Іншого шляху не існує, тому що небезпеки за своєю природою імовірнісні (тобто випадкові), потенційні (тобто приховані), перманентні (тобто постійні, безперервні) і тотальні (тобто всезагальні). Відповідно, не існує на Землі людини, якій би не загрожували небезпеки. Але є безліч людей, які про це не підозрюють. Їх свідомість працює у режимі відчуження від реального життя, бо однією з особливостей людської свідомості є те, що вона не надає пріоритетного значення інформації, яка носить імовірнісний характер.

Попередження та запобігання потенційного небезпеки – основна формула безпеки життєдіяльності [5, с.15].

Основна література

1. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник / Березуцький В.В., Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П. та ін.; За ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 384 с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. Підручник. – Вид. 4-те, доповнене. – Львів: Афіша, 2001. – 256 с.

3. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів. 3-є вид. / За ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2004. – 328 с.

4. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б. Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. – Київ: Кондор, 2003. – 424 с.

Додаткова література

5. Безопасность жизнедеятельности: Учебник для вузов / Л.А. Михайлов, В.П. Соломин, А.Л. Михайлов, А.В. Старостенко и др. – СПб: Питер, 2005 – 302 с.

6. Захарченко М.В., Орлов М.В., Голубєв А.К. та ін. Безпека життєдіяльності у повсякденних умовах виробництва, побуту та у надзвичайних ситуаціях: Навч. посібник. – К.: ІЗМО, 1996. – 427 с.

7. Безпека життєдіяльності / Всеукраїнський науково-популярний журнал. 2003 – 2006.

ТЕСТИ № 2

ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

Тести містять у собі запитання різного виду. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені колом (○ –), то в такому питанні міститься тільки одна вірна відповідь. Якщо варіанти відповідей у завданні позначені квадратом (1 –), то в такому питанні передбачено декілька вірних відповідей. Питання, що містять у собі три крапки (…), потребують вставити пропущене слово, кількість таких позначень у питанні відповідає кількості пропущених слів. При відповіді на питання – “привести до відповідності”, треба проти літери лівого стовпчика вказати відповідну цифру правого стовпчика. Звертаємо увагу до того, що відповіді на деякі питання тесту потребують проведення попередніх розрахунків.

Якщо внаслідок відповіді на наведені тестові завдання Ви набираєте від 404 до 449 балів, то рівень Ваших знань з цього модулю відповідає оцінці “відмінно” або “ А ” за європейською системою перерахунків кредитів (ECTS); від 382 до 403 балів – “добре” –“ ВС ”; від 269 до 337 балів – “задовільно” – “ DЕ ”; менше 269 балів “незадовільно” – “ FX ” – треба повернутися до вивчення матеріалу цього модулю.

1. Ризик визначається як відношення кількості … з … наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний період часу. (2 бали)

2. Ризик визначається як відношення кількості подій з небажаними … до … можливої їх кількості за конкретний період часу. (2 бали)

3. Ризик визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально … їх … за конкретний період часу. (2 бали)

4. Ризик визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до … … їх кількості за конкретний період часу. (2 бали)

5. Ризик визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої їх кількості за конкретний … …. (2 бали)

6. За якою формулою визначається ризик (R), якщо n - кількість подій з небажаними наслідками; N – максимально можлива кількість подій за один і той же час (5 балів):

А) ○ – R = n x N;

Б) ○ – R = n + N;

В) ○ – R = n / N;

Г) ○ – R = N^n;

Д) ○ – R = N – n.

7. Чому дорівнює ризик отримати травму на виробництві за 2005 рік, якщо загальна кількість працюючих становила – 14805711, а кількість травмованих на виробництві за цей же час – 47 529? (5 балів)

А) ○ – R = 0,0015;

Б) ○ – R = 0,032;

В) ○ – R = 0,0028;

Г) ○ – R = 0,0032;

Д) ○ – R = 0,0048.

8. Чому дорівнює ризик загибелі на виробництві за 2005 рік, якщо загальна кількість працюючих становила – 14805711, а кількість загиблих на виробництві за цей же час – 1 559? (5 балів)

А) ○ – R = 1,1 · 10^-5;

Б) ○ – R = 1,05 · 10^-4;

В) ○ – R = 1,053 · 10^-4;

Г) ○ – R = 1,053 · 10^-5;

Д) ○ – R = 1,1 · 10^-4.

9. Чому дорівнює ризик отримати травму у побуті за 2005 рік, якщо загальна кількість населення України становила – 48057110, а кількість травмованих у побуті за цей же час – 2047529? (5 балів)

А) ○ – R = 0,0826;

Б) ○ – R = 0,0426;

В) ○ – R = 0,426;

Г) ○ – R = 0,0626;

Д) ○ – R = 0,0226.

10. Чому дорівнює ризик загибелі у побуті за 2005 рік, якщо кількість населення України становила – 48057110, а кількість загиблих у побуті за цей же час – 61 559? (5 балів)

А) ○ – R = 0,0013;

Б) ○ – R = 0,015;

В) ○ – R = 0,0053;

Г) ○ – R = 0,00053;

Д) ○ – R = 0,0011.

11. До категорії серйозності небезпек відносяться (4 бали):

А) 1 – катастрофічна;

Б) 1 – можлива;

В) 1 – критична;

Г) 1 – гранична;

Д) 1 – незначна.

12. До категорії серйозності небезпек відносяться (4 бали):

А) 1 – катастрофічна;

Б) 1 – часта;

В) 1 – критична;

Г) 1 – гранична;

Д) 1 – незначна.

13. До категорії серйозності небезпек відносяться (4 бали):

А) 1 – катастрофічна;

Б) 1 – випадкова;

В) 1 – критична;

Г) 1 – гранична;

Д) 1 – незначна.

14. До категорії серйозності небезпек відносяться (4 бали):

А) 1 – катастрофічна;

Б) 1 – віддалена;

В) 1 – критична;

Г) 1 – гранична;

Д) 1 – незначна.

15. До категорії серйозності небезпек відносяться (4 бали):

А) 1 – катастрофічна;

Б) 1 – неймовірна;

В) 1 – критична;

Г) 1 – гранична;

Д) 1 – незначна.

16.

1) смерть або зруйнування системи 2) серйозна травма, стійке захворювання, суттєве пошкодження у системі 3) незначна травма, короткочасне захворювання, пошкодження у системі 4) менш значні травми, захворювання, пошкодження у системі

Приведіть до відповідності вид категорії серйозності небезпек і опис нещасного випадку (4 бали):

А) катастрофічна –

Б) критична –

В) гранична –

Г) незначна –

17.

1) І 2) ІІ 3) ІІІ 4) IV

Приведіть до відповідності вид серйозності небезпек і номер категорії (4 бали):

А) катастрофічна –

Б) критична –

В) гранична –

Г) незначна –

18.

1) смерть або зруйнування системи 2) серйозна травма, стійке захворювання, суттєве пошкодження у системі 3) незначна травма, короткочасне захворювання, пошкодження у системі 4) менш значні травми, захворювання, пошкодження у системі

Приведіть до відповідності номер категорії серйозності небезпек і опис нещасного випадку (4 бали):

А) І –

Б) ІІ –

В) ІІІ –

Г) IV –

19. Приведіть до відповідності вид ймовірності небезпек і їх рівень (5 балів):

1) А 2) В 3) С 4) D 5) E

А) часта

Б) можлива

В) випадкова

Г) віддалена

Д) неймовірна

20.

1) велика ймовірність того, що подія відбудеться 2) може трапитися декілька разів за життєвий цикл 3) іноді може відбутися за життєвий цикл 4) малоймовірна, але можлива подія протягом життєвого циклу 5) настільки малоймовірна, що можна припустити, що така небезпека ніколи не відбудеться

Приведіть до відповідності вид ймовірності небезпек і опис наслідків (5 балів):

А) часта

Б) можлива

В) випадкова

Г) віддалена

Д) неймовірна

21.

1) велика ймовірність того, що подія відбудеться 2) може трапитися декілька разів за життєвий цикл 3) іноді може відбутися за життєвий цикл 4) малоймовірна, але можлива подія протягом життєвого циклу 5) настільки малоймовірна, що можна припустити, що така небезпека ніколи не відбудеться

Приведіть до відповідності рівень ймовірності небезпек і опис наслідків (5 балів):

А) A

Б) B

В) C

Г) D

Д) E

22. Які з перелічених класифікацій ризику відносяться до неприпустимих (надмірних)? (5 балів)

А) 1 – 1А;

Б) 1 – 1В;

В) 1 – 1С;

Г) 1 – 1D;

Д) 1 – 2A;

Е) 1 – 2B.

23. Які з перелічених класифікацій ризику відносяться до неприпустимих (надмірних)? (3 бали)

А) 1 – 2А;

Б) 1 – 2В;

В) 1 – 3A;

Г) 1 – 2C;

Д) 1 – 2D;

Е) 1 – 3B.

24. Які з перелічених класифікацій ризику відносяться до небажаних (гранично допустимих)? (5 балів)

А) 1 – 1D;

Б) 1 – 2C;

В) 1 – 2D;

Г) 1 – 1E;

Д) 1 – 3B;

Е) 1 – 3C.

25. Які з перелічених класифікацій ризику відносяться до припустимих з перевіркою (прийнятних)? (5 балів)

А) 1 – 1Е;

Б) 1 – 2Е;

В) 1 – 3D;

Г) 1 – 4E;

Д) 1 – 4А;

Е) 1 – 4В.

26. Які з перелічених класифікацій ризику відносяться до припустимих з перевіркою (прийнятних)? (5 балів)

А) 1 – 1Е;

Б) 1 – 2Е;

В) 1 – 3D;

Г) 1 – 4С;

Д) 1 – 4А;

Е) 1 – 4В.

27. Які з перелічених класифікацій ризику відносяться до припустимих без перевіркою (знехтуваних)? (3 бали)

А) 1 – 4С;

Б) 1 – 4Е;

В) 1 – 4D;

Г) 1 – 3E;

Д) 1 – 4А;

Е) 1 – 4В.

28. Які з перелічених класифікацій ризику не відносяться до неприпустимих (надмірних)? (6 балів)

А) ○ – 1А;

Б) ○ – 1В;

В) ○ – 1С;

Г) ○ – 1D;

Д) ○ – 2A;

Е) ○ – 2B.

29. Які з перелічених класифікацій ризику не відносяться до неприпустимих (надмірних)? (4 бали)

А) ○ – 2А;

Б) ○ – 2В;

В) ○ – 3A;

Г) ○ – 2C.

30. Які з перелічених класифікацій ризику не відносяться до небажаних (гранично допустимих)? (6 балів)

А) ○ – 1D;

Б) ○ – 2C;

В) ○ – 2D;

Г) ○ – 1E;

Д) ○ – 3B;

Е) ○ – 3C.

31. Які з перелічених класифікацій ризику не відносяться до припустимих з перевіркою (прийнятних)? (6 балів)

А) ○ – 1Е;

Б) ○ – 2Е;

В) ○ – 3D;

Г) ○ – 4E;

Д) ○ – 4А;

Е) ○ – 4В.

32. Які з перелічених класифікацій ризику не відносяться до припустимих з перевіркою (прийнятних)? (6 балів)

А) ○ – 1Е;

Б) ○ – 2Е;

В) ○ – 3D;

Г) ○ – 4С;

Д) ○ – 4А;

Е) ○ – 4В.

33. Які з перелічених класифікацій ризику не відносяться до припустимих без перевіркою (знехтуваних)? (4 бали)

А) ○ – 4С;

Б) ○ – 4Е;

В) ○ – 4D;

Г) ○ – 3E.

34. Знехтуваний ризик має настільки … …, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня. (2 бали)

35. Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він … в … допустимих відхилень природного (фонового) рівня. (2 бали)

36. Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в … … відхилень природного (фонового) рівня. (2 бали)

37. Знехтуваний ризик має настільки малий рівень що він перебуває в межах допустимих … … (фонового) рівня. (2 бали)

38. Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень … (фонового) …. (2 бали)

39. … … має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня. (2 бали)

40. Прийнятним вважається такий … …, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. (2 бали)

41. Прийнятним вважається такий рівень ризику, який … може … (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. (2 бали)

42. Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство … … (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. (2 бали)

43. Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи … -економічні та … можливості на даному етапі свого розвитку. (2 бали)

44. Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та … … на даному етапі свого розвитку. (2 бали)

45. … вважається такий рівень …, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку. (2 бали)

46. Гранично допустимий ризик – це … …, який не повинен перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат. (2 бали)

47. Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не … …, незважаючи на очікуваний результат. (2 бали)

48. Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись, … на … результат. (2 бали)

49. Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не … перевищуватись, незважаючи на очікуваний …. (2 бали)

50. Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен …, … на очікуваний результат. (2 бали)

51. … … … – це максимальний ризик який не повинен перевищуватись), незважаючи на очікуваний результат. (3 бали)

52. Надмірний ризик характеризується … … рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків. (2 бали)

53. Надмірний ризик характеризується виключно високим …, який у переважній більшості … призводить до негативних наслідків. (2 бали)

54. Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків … до … наслідків. (2 бали)

55. Надмірний ризик характеризується виключно високим рівнем, який у переважній … випадків призводить до негативних …. (2 бали)

56. … … характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків. (2 бали)

57. Сутність концепції … (допустимого) … полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. (2 бали)

58. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у … … таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. (2 бали)

59. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку … …, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. (2 бали)

60. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає … у … час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. (2 бали)

61. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з … …, соціально-політичного та економічного становища, розвитку науки та техніки. (2 бали)

62. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, … - … та економічного становища, розвитку науки та техніки. (2 бали)

63. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та … …, розвитку науки та техніки. (2 бали)

64. Сутність концепції прийнятного (допустимого) ризику полягає у прагненні створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час, виходячи з рівня життя, соціально-політичного та економічного становища, розвитку … та … (техніки). (2 бали)

65. Яким вважається максимально прийнятний рівень індивідуального ризику загибелі людини на рік в нашому суспільстві? (5 балів)

А) ○ – 10^-5;

Б) ○ – 10^-6;

В) ○ – 10^-7;

Г) ○ – 10^-8;

Д) ○ – 10^-9.

66. Який вигляд має графік залежності технічного ризику загибелі людей за рік від витрат на безпеку? (3 бали)

Ризик загибелі людей за рік

А)

		Витрати на безпеку

Ризик загибелі людей за рік

Б)

		Витрати на безпеку

Дата добавления: 2014-10-31