Аналіз існуючих форми об'єднання бізнесів

Комбінації бізнесів можуть приймати будь-які з безлічі форм. При поглинанні (acquisition) акції або активи компанії здобуваються покупцем. Злиття (merger), що представляє собою головним чином юридичну тонкість, відбувається через об'єднання двох компаній, у якому перша абсорбується другій або з первісних двох формується нова юридична особа.

Менш радикальна форма об'єднання - це спільне підприємство (joint venture), звичайно означає формування й взаємне володіння двома компаніями третьою організацією, найчастіше для досягнення певної локальної мети.

Самою молодшою формою зобов'язання в стратегічній комбінації є альянс (alliance), що представляє собою формальний спільний проект двох незалежних компаній, реалізований для досягнення конкретної мети; або ліцензування (licensing) технології, продукту або інтелектуальної власності іншої організації. Таким чином, з погляду контролю, інвестування й зобов'язань, поглинання забезпечує найсильнішу позицію, а потім уже йде злиття. Коли бажаний менший обсяг зобов'язань, можна використовувати спільні підприємства, альянси або навіть просто ліцензійні угоди.

Процес планування повинен ідентифікувати стратегію, що стоїть за комбінаціями, а також і очікувані від них вигоди. При їх розгляді різні потенційні варіанти поглинань звичайно можна віднести до однієї з наступних категорій:

• Горизонтальні поглинання. Здобуваючи іншу фірму в тій же самій галузі, покупець звичайно прагне досягти економії на масштабі в області маркетингу, виробництва або розподілу, а також збільшити частку ринку, поліпшити позиціонування продукту й свою ринкову позицію.

• Вертикальне поглинання. Переміщаючись “нагору” або “вниз за течією”, покупець прагне придбати постачальника, дистриб'ютора або клієнта. Ціль звичайно складається в одержанні контролю над джерелом відсутніх ресурсів або поставками для цілей виробництва або контролю над якістю, а також у поліпшенні доступу до певної клієнтської бази або продуктів або послугам більше високої вартості у виробничому ланцюжку.

• Суміжні поглинання. Покупці можуть бачити можливості в суміжних галузях, де вони можуть заробити на пов'язаних технологіях, процесах виробництва або стратегічних ресурсів, які можуть обслуговувати різні ринки або клієнтські бази.

Процес стратегічного планування, описаний у главі 3, ідентифікує конкурентоспроможність компанії й установлює мету, що дозволяють використовувати її відносно сильні сторони при зменшенні впливу слабких елементів бізнесу.

Стратегія компанії в сфері М&А повинна доповнювати цей процес, вибираючи як мету тільки ті галузі й компанії, які здатні зміцнити сильні сторони покупця або знизити негативний вплив слабких.

Маючи план поглинання, зосереджений на цій меті, керівництво може зменшити витрати й час, що витрачаються на аналіз і відбір виникаючих інвестиційних можливостей.

Можливості, що не відповідають цим критеріям, можуть бути швидко відкинуті в через їх невідповідності загальному стратегічному плану. Поглинання варто розглядати лише як одну з декількох альтернативних стратегій, доступних для досягнення основної мети бізнесу.

Коли кращі менші інвестиції або зобов'язання, більш доцільною формою комбінації можуть виявитися альянси, спільні підприємства або ліцензійні угоди.

Як правило, головна перевага поглинання над внутрішнім розвитком складається в більш швидкому досягненні цілей бізнесу. Крім того, поглинання допомагає знизити ризик, пов'язаний з виходом покупця за рамки свого основного бізнесу.

Стійкий бізнес приносить із собою один або декілька з числа наступних моментів:

• репутацію;

• менеджмент;

• компетентність;

• продукти;

• торговельні марки;

• клієнтську базу.

Внутрішній розвиток авіакомпанії може не мати всі ці вищезазначені переваги. Компанія-мета також може мати слабкі сторони, які повинні зменшувати її вартість як окремого бізнесу.

Ці атрибути варто розглядати в порівнянні з можливостями покупця оцінити їх вплив на майбутні фінансові результати.

Дата добавления: 2014-10-31