Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Тема 8. Склад злочину




 

План:

Вступ.

1. Поняття та кримінально-правове значення складу злочину.

2. Елементи й ознаки складу злочину, їх органічна єдність.

3. Види складів злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

 

Література:

1. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. – М., 1969.

2. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Вид-во Київського ун-ту, 1964. – 188 с.

3. Брич Л.П. Поняття розмежування складів злочинів (термінологічний аспект) // Право і лінгвістика. – 2003. – Ч. І. – С. 69-73.

4. Волков Б.С. Детерминистическая природа преступного поведения. – Казань, 1979.

5. Карпушин М.П., Курлянский Н.И. Уголовная ответственность и состав преступления. – М., 1974.

6. Коржанський М.Й. Кваліфікація злочинів. – К., 1997.

7. Кудрявцев В.Н. Общая теория квалификации преступлений. 2-е изд. перераб. и дополн. – М., Юрист, 1999.

8. Новоселов Г.П. Учение об объекте преступления. Методологические аспекты. – М.: Издательство НОРМА, 2001.

9. Огурцов Н.А. Правоотношения и ответственность в уголовном праве. – Казань, 1975.

10. Трайнин А.Н. Общее учение о составе преступления. – М.: Госюриздат, 1957. – 363 с.

 

Роботу над темою рекомендується розпочати з вивчення поняття кримінальної відповідальності та її підстави (ст. 2 КК), поняття злочину (ст. 11 КК), суб’єкта злочину та його ознак (ст. ст. 18-22 КК), вини та її форм (ст. ст. 23-25 КК), а також з аналізу рекомендованої та іншої літератури за даною темою.

При роботі над вступом необхідно звернути увагу на історію виникнення та розвитку поняття складу злочину.

Розкриваючи поняття складу злочину, насамперед слід відмітити, що кримінальне законодавство не містить цього поняття, воно дається наукою кримінального права, виходячи із законодавчого визначення підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину та теоретичного узагальнення ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК. Треба мати на увазі, що перелік складів злочинів у чинному законодавстві є вичерпним. Далі необхідно ґрунтовно проаналізувати ознаки складу злочину, а також його кримінально-правове значення, розкрити зміст його функцій. Особливе значення необхідно приділити співвідношенню понять злочину та складу злочину. Слід зауважити, що злочин співвідноситься зі складом конкретного злочину як явище реальної дійсності та юридичне поняття про нього (логічна модель, шаблон, юридична категорія чи конструкція, що закріплює типові ознаки будь-якого діяння, відбиваючи його злочинну сутність). Тому встановлення ознак складу злочину у суспільно небезпечних діях особи свідчить про те, що нею вчинений злочин. Юридична конструкція, що розглядається, складається з чотирьох обов’язкових елементів.

Висвітлення наступного питання рекомендується розпочати з висновку про сукупність, систему об’єктивних та суб’єктивних ознак, що у своїй єдності й утворюють склад злочину. Необхідно окремо розглянути об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону як елементи складу злочину, ознаки, що характеризують кожен з елементів, розкрити їх зміст та функції, особливо зауважити на їх співвідношенні та органічній єдності. У цьому питанні слід провести поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, визначити їх поняття та зауважити на значенні такого поділу.

Розглядаючи третє питання, необхідно з’ясувати, у зв’язку з чим запроваджується поділ складів злочину на види, значення класифікації складів злочинів, які види складів злочину існують у кримінальному праві (критерії класифікації), а також яким чином поділення складів злочину за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) впливає на диференціацію кримінальної відповідальності.

Відповідаючи на останнє питання теми, спочатку необхідно визначити поняття кваліфікації злочинів, потім звернути увагу на значення вірної кваліфікації злочинів та її передумови.

В заключній частині слід зробити самостійні висновки за даною темою, у тому числі – наскільки відповідає сучасним вимогам така юридична конструкція як склад злочину, яке його значення та перспективи розвитку, та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-10-31; Просмотров: 440; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.