Тема 20. Вчинення злочину з прямим умислом

План:

Вступ.

1. Поняття умислу в кримінальному праві, його види та значення.

2. Характеристика інтелектуального моменту прямого умислу.

3. Характеристика вольового моменту прямого умислу.

4. Відмінність прямого умислу від непрямого за інтелектуальним та вольовим моментами.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Дагель П.С., Котов Д.Л. Субъективная сторона преступления и ее установление. – Воронеж, 1972.

2. Зелинский А.Ф. Осознаваемое и неосознаваемое в преступном поведении. – Харьков, 1986.

3. Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. - М., 1972.

4. Ломако В.А. Зміст умислу і його види: Текст лекції. – Харків: ЮІ, 1991. – 16 с.

5. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. - М.,1961.

6. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб., 2002.

7. Утевский Б.С. Вина в советском уголовном праве. - М., 1980.

Приступаючи до розгляду цієї теми, слід ознайомитись зі ст. 24 КК України. Після цього, виходячи з положень статті та своїх знань, рекомендується дати визначення самого умислу та його видів: прямого та непрямого. Потім рекомендується вказати на їх спільні та відмінні риси. Завершуючи відповідь на перше питання, слід зробити висновок про значення умислу у кримінальному праві.

Далі рекомендується перейти до розгляду інтелектуального та вольового моментів прямого умислу, розкриваючи їх зміст, використовуючи при цьому матеріали судової практики. При аналізі інтелектуального моменту слід звернути увагу на те, що саме усвідомлюється винним при вчиненні злочину і на характер передбачення ним наслідків, що настали в результаті діяння. При розгляді вольового моменту прямого умислу рекомендується звернути увагу на те, що розуміється під бажанням настання суспільно небезпечних наслідків і в яких випадках можна говорити про наявність такого бажання.

В кінці відповіді на це питання рекомендується акцентувати увагу на проблемі змісту прямого умислу у злочинах з формальним складом. При цьому слід враховувати, що об’єктивна сторона злочину з формальним складом не включає в себе суспільно небезпечних наслідків, а це означає, що психічне відношення до них не входить у зміст умислу, отже злочини з формальним складом можуть вчинятися тільки з прямим умислом.

Останнє питання полягає у встановленні відмінності прямого умислу від непрямого за інтелектуальним і вольовим моментами.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31