Тема 28. Загальна характеристика обставин, що виключають злочинність діяння

Тема 27. Помилка та її значення у кримінальному праві

План:

Вступ.

1. Поняття помилки у кримінальному праві та її значення.

2. Юридична помилка, її види та вплив на кваліфікацію злочину.

3. Фактична помилка, її види та вплив на кваліфікації злочину.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и её установление. – Воронеж, 1974.

2. Кириченко В.Ф. Значение ошибки по советскому уголовному праву. – М., 1950.

3. Рарог А.И. Квалификация преступлений по субъективным признакам. – СПб., 2002.

4. Якушин В.А. Ошибка и ее уголовно-правовое значение. – Казань: Изд-во Казан, ун-та, 1988. – 128 с.

5. Якушин В.А. Субьективное вменение и его значение в уголовном праве. – Тольятти: ТолПИ, 1998. – 296 с.

Ця тема має тісний зв’язок з темою „Суб’єктивна сторона складу злочину”. Сутність помилки полягає в тому, що особа має неправильне уявлення про обставини вчиненого. Передусім, слід дати визначення помилки взагалі, а потім визначення помилки в кримінальному праві. Аналізуючи значення помилки у кримінальному праві, слід мати на увазі, що помилка істотно впливає на кваліфікацію злочину та призначення покарання.

Далі рекомендується розглянути види помилки. У кримінально-правовій літературі існує різна класифікація помилок в залежності від різних підстав. І це не тільки юридична або фактична помилка, але й помилки вибачлива та невибачлива та інші. Необхідно розглянути різні точки зору з приводу підстав поділу помилок, що висловлюються в літературі.

Потім слід дати визначення юридичної помилки, вказати її види та вплив на кваліфікацію злочину, враховуючи при цьому, що в літературі існують різноманітні підходи до встановлення видів юридичної помилки, а також її впливу на кримінальну відповідальність.

При розгляді фактичної помилки треба дати її визначення та назвати її види. Слід звернути увагу на вплив фактичної помилки на кваліфікацію. Існують розбіжності з приводу віднесення помилок в об’єкті та помилок в предметі, в причинному зв’язку та відхилення дії тощо. Цю проблему слід уважно вивчити та проаналізувати, висловити свою точку зору.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

План:

Вступ.

1. Історія правового інституту обставин, що виключають злочинність діяння.

2. Загальна характеристика правового інституту обставин, що виключають злочинність діяння.

3. Класифікація обставин, що виключають злочинність діяння.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Х.: Основа, 1991. – 360 с.

2. Блинська С. Обставини, що виключають злочинність діяння в зарубіжному та українському законодавствах // Міліція України. – 2003. – № 6. – С. 26-27.

3. Блинська С. Обставини, що виключають злочинність діяння в зарубіжному та українському законодавствах // Міліція України. – 2003. – № 8. – С. 20-21.

4. Блинська С. Обставини, що виключають злочинність діяння в зарубіжному та українському законодавствах // Міліція України. – 2003. – № 9. – С. 20-21.

5. Мантуляк Ю. Конкуренція кримінально-правових норм про обставини, що виключають злочинність діяння // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 7. – С. 53-61.

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 1 „Про судову практику у справах про необхідну оборону”// Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 3 (31).

7. Сидоров Б.В. Уголовно-правовые гарантии правомерного, социально полезного поведения. - Казань, 1992.

8. Слуцкий И.И. Обстоятельства, исключающие уголовную ответственность. – Л., 1956.

Перед написанням курсової роботи за даною темою необхідно уважно ознайомитись з Конституцією України (ст.ст. 3, 8, 27, 55, 68), Кримінальним кодексом України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 11, 13, 17-25, 36-43, 115, 118, 119, 124), Постановою Пленуму Верховного Суду України № 1 від 26.04.2002 „Про судову практику у справах про необхідну оборону”, рекомендованою навчальною, науковою літературою і з’ясувати, навіщо законодавець створив правові норми, які утворюють інститут обставин, що виключають злочинність діяння, і чому розмістив їх саме у Кримінальному кодексі України; яке системно-правове значення це має.

Викладаючи історію обставин, що виключають злочинність діяння, необхідно звернути увагу на те, що вони складають один з найстаріших інститутів кримінального права, і мали своє відображення ще в першій пам’ятці національного писаного права – “Руській Правді”. В подальшому автору необхідно простежити збільшення кількості обставин, що передбачалися безпосередньо в кримінальному законодавстві і виявити тенденції змін відповідних норм.

В наступному питанні необхідно висвітлити місце інституту „Обставин, що виключають злочинність діяння” в системі Загальної частини кримінального права і в системі національного права взагалі, його функції і значення.

Далі слід детально проаналізувати склад даного інституту і провести класифікацію окремих обставин за різними підставами, у тому числі за правовою природою. Доцільним є складання схем, що ілюструють позицію автора курсової роботи.

Висновок мають скласти результати синтезу з’ясованого матеріалу, зокрема визначення правового інституту „Обставин, що виключають злочинність діяння” й окремих його складових; оцінка відповідності чинного законодавства потребам регуляції суспільних відносин у цій сфері; окреслення можливих шляхів удосконалення тексту відповідних кримінально-правових норм. Крім того, потрібно проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31