Тема 25. Порушення вимог законодавства про охорону праці

План:

Вступ.

1. Безпека виробництва як об’єкт кримінально-правової охорони.

2. Особливості потерпілого від порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Характеристика об’єктивних ознак злочину.

4. Характеристика суб’єктивних ознак злочину.

5. Кваліфікуючі ознаки злочину, передбаченого ст. 271 КК.

6. Відмежування порушення вимог законодавства про охорону праці від суміжних злочинів проти безпеки виробництва.

7. Злочини проти безпеки виробництва за кримінальним законодавством зарубіжних країн.

Висновки.

Аналіз судової практики.

Список використаної літератури.

Література:

1. Батуринська О. До питання про потерпілого від порушень вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України) // Право, підприємництво і господарство. – 2003. – № 8. – С. 85-88.

2. Борисов В.I. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони праці. – К., 1991.

3. Борисов В. Конституція і кримінально-правова охорона безпечності виробництва // Право України. – 1992. – № 10. – С. 35-37.

4. Борисов В., Пащенко О. Щодо родового об’єкта злочинів проти безпеки виробництва // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1.

5. Борисов В.И. Ответственность за нарушение техники безопасности на производстве. – К., 1984.

6. Борисов В.И. Ответственность за преступное нарушение правил безопасности промышленного производства. – Х., 1976.

7. Борисов В.И. Уголовная ответственность за нарушение правил при производстве строительных работ. – Харьков, 1977. – 113 с.

8. Борисов В.І. Родовий об’єкт злочинів проти безпеки виробництва // Вісник Академії правових наук України. – 1995. – № 3. – С. 144-151.

9. Борисов В.Л. Науково-практичний коментар до розділу X „Злочини проти безпеки виробництва” КК України 2001 року // Право і безпека. –2003. – № 2’2.

10. Лановенко І.П. Боротьба із злочинами проти трудових прав і безпеки виробництва. – К., 1972. – 215 с.

11. Маляренко В., Борисов В. Практика розгляду справ про порушення правил охорони праці і безпеки ведення робіт: Коментар судової практики з кримінальних справ // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1996. – № 6. – С. 81-88.

12. Пінчук О. Відповідальність за порушення актів про охорону праці // Охорона праці. – 1997. – № 6.

Курсову роботу необхідно починати з вступу, після чого перейти до аналізу поняття „безпека виробництва” як об’єкта кримінально-правової охорони, визначити його складові, з’ясувати ознаки та особливості, вказати джерела виробничої небезпеки. Слід звернутися до ч. 4 ст. 43 Конституції України, де закріплено положення, відповідно до якого кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

При розгляді другого питання необхідно визначити особливості потерпілого від порушення вимог законодавства про охорону праці. Ними можуть бути як робітники підприємства, організації так і інші особи, постійна або тимчасова діяльність яких пов’язана з таким виробництвом (наприклад, студенти-практиканти, особи, які відряджені на таке виробництво). Спричинення ж шкоди здоров’ю сторонніх осіб в таких випадках кваліфікується в залежності від характеру злочинних дій за статтями, що передбачають відповідальність за злочини у сфері службової діяльності або злочини проти особи.

У третьому питанні слід дати характеристику об’єктивних ознак порушення вимог законодавства про охорону праці, з’ясувати зміст об’єктивної сторони, пам’ятаючи, що диспозиція ст. 271 КК є бланкетною, навести конкретні прояви цього злочину, визначити момент його закінчення, проаналізувати зміст наслідків.

Потім необхідно проаналізувати суб’єктивні ознаки порушення вимог законодавства про охорону праці, особливу увагу приділити з’ясуванню ознак суб’єкта, а при характеристиці суб’єктивної сторони – формі вини, зокрема психічному ставленню винної особи до наслідків.

Розглядаючи п’яте питання, слід визначити, які обставини передбачив законодавець в якості кваліфікуючих ознак порушення вимог законодавства про охорону праці, висловивши власну думку з приводу включення інших ознак як таких, що обтяжують відповідальність за даний злочин.

У шостому питанні необхідно провести відмежування порушення вимог законодавства про охорону праці від суміжних злочинів проти безпеки виробництва, передбачених статтями 272-274 КК, визначити критерії такого розмежування.

В останньому питанні рекомендується дати кримінально-правову характеристику порушення вимог законодавства про охорону праці за кримінальним законодавством окремих зарубіжних країн, визначити спільні та відмінні риси з національним законодавством.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань та проаналізувати матеріали судової практики з даного питання.

Дата добавления: 2014-10-31