Переважно антипсихотична дія

Трифтазін (стелазін) - діє на маячення, галюцінації та психічні автоматизми. Дає екстрапірамідні ускладнення. Доза: 30-80 мг/добово.

Метеразин - значна стимулююча дія і загальний антипсихотичний вплив на синдроми із загальмованістю. Доза: 200-300 мг/добово.

Мажептіл - один з найсильніших антипсихотиків, діє на поліморфну симптоматику, особливо кататонічну та гебефренічні розлади. Активуюча дія, не викликає загальмованості. Доза: 30-60 до 200 м г/добово.

Етаперазін (тріфалон) - активуючий препарат, але без розгальмованості, впливає на вербальні галюцінації. Доза: 40-60 мг/добово.

Френолон: стимулюючий (при дозі 5-20 мг/добово) + седативний (40-60 мг/добово) + антипсихотичний ефект.

Галоперідол (клас бутирофенолів) - впливає на галюцінації, маячення, дає редукцію синдрому Кандинського-Клерамбо, паранойяльних, парафренних синдромів. Застосовують при психомоторному збудженні. Доза: 20-40 мг/добово.

Триседіл - один з найсильніших нейролептиків. Діє на галюцинації, маячення, маніакальне та кататонічне збудження. Доза: 0.5-15 мг/добово. Значні екстрапірамідні розлади.

Еглоніл - поєднує нейролептичні та тимоаналептичні якості, тому застосовується при депресивно-маячних станах і як стимулятор при апатико-абулічних станах. Доза: 200-800 мг/добу.

Седатики.

Аміназін (хлорпромазін) - седативний нейролептик. При його застосуванні уповільнюється перебіг психічних процесів, рухи, мова, наростає загальмованість, млявість, нівелюються емоційні

прояви, стає монотонною міміка та моторика. Саме тому він найефективніший при лікуванні синдромів з переважанням збудження.

При ступорі, апатико-абулічному синдромі, депресіях призначення його небажане. Дози: 50-100 мг х 2-3 рази на добу, max - 1200 мг.

Пропазін - менш токсичний, але слабкіший за параметрами своєї дії. Застосовується в дитячій та геронтологічній практиці.

Тезерцин (левомепромазін) - теж має гальмівні компоненти своєї дії, але не сприяє розвитку депресії. Ефективний при тривожних станах, маніакальному та кататонічному збудженні. Резистентні до його дії ступорозні стани, та апатичні з перевагою негативної симптоматики над продуктивною. Даза: 300 мг/денно.

Терален - ефект загальмованості поєднується з активізацією хворого. Позитивно впливає на сенестопатії, нав'язливі стани, фобії. Доза: 25-400 мг/добово.

Сонапакс (меллерил) - заспокійлива дія з деяким стимулюючим ефектом. Застосовується при явищах тривоги, напруженості в поєднанні з іпохондрією, нав'язливими станами, фобіями, сенес-

топатіями. Має антидепресивну дію. Доза: 300-600 мг/добово.

Неулептил - переважає гальмівний ефект, немає стимулюючого. Ефективний при психопатичних та психопатоподібних порушеннях, тобто розладах поведінки, незалежно від нозології цих розладів.

Доза: 30-50 мг/добово.

Хлорпротіксен (тарактан) - виражений седативний ефект без сонливості. Ефективний при різного генезу збудженнях, а також тривожних та тривожно-депресивних станах. Доза: 200-400 мг/добово.

Лепонекс (азалептин, клозепін) - седатик, застосовується при всіх видах збудження, не впливаючи на продуктивну симптоматику. Не дає екстрапірамідних ускладнень. Доза: 50-200 мг/добово.

Нейролептичні засоби пролонгованої дії.

Нейролептики пролонгованої дії (дюрантні, ретардовані або депо- препарати) мають виражену антипсихотичну активність і значно полегшують організацію стаціонарного і амбулаторного лікування хворих. Терапію препаратами пролонгованої дії можна проводити тривалий час, звільняючи при цьому пацієнтів від щоденного прийому лікарських засобів. Важливою перевагою цих препаратів являється можливість досягнення відносно постійної концентрації нейролептика у крові, що створює рівномірність фармакологічного впливу на психопатологічний синдром. Найбільш розповсюджені нейролептики, пролонгована дія яких зумовлюється сповільненим гідролізом в організмі на карбонову кислоту (енантанову, деканову, пальмітинову й ундециленову) і діючу речовину.

До них відносять фторфеназин-деканоат, піпотіазин та трилафон-депо. Крім того, застосовуються нейролептики, пролонгована дія яких зумовлена сповільненим обміном в організмі - пенфлюридол, пімозид, а також сповільненим всмоктуванням у зв'язку із створенням мікрокристалічного депо (флушпірилен), або у зв'язку з особливим приготуванням таблеток чи капсул (меллерил-ретард). У залежності від способу виготовлення лікарських форм, методу введення і дозування тривалість дії препаратів складає від 24 годин до 4 тижнів. Ці препарати використовуються при варіантах шизофренії з безперервним та приступоподібно-прогредієнтним перебігом захворювання. Також нейролептики пролонгованої дії з успіхом використовуються для підтримуючої терапії в амбулаторних умовах, що має додаткове психотерапевтичне значення, оскільки при цьому у хворих не виникає відчуття прив'язаності до лікарських засобів.

Дата добавления: 2014-11-25