Контроль виконання лабораторної роботи. Дослід 2. Кількісне визначення кетонових тіл у сечі

Дослід 2. Кількісне визначення кетонових тіл у сечі.

Принцип методу. Див. попередній дослід пробу Ланге.

Матеріальне забезпечення: див. попередній дослід пробу Ланге.

Хід роботи. Беруть 5 пробірок. У всі, крім першої, наливають по 1мл дистильованої води. У першу та другу пробірки додають по 1 мл сечі хворого на цукровий діабет. Таким чином, у першій пробірці сеча не розведена, а в другій розведена у двічі. Після перемішування з другої пробірки відбирають 1 мл суміші і переносять у третю пробірку, з третьої в четверту і т. д. З останньої пробірки 1 мл виливають для вирівнювання об’єму з іншими пробірками. Таким чином, сеча розводиться у 2, 4, 8 (і т. д.) разів.

Потім у кожну пробірку додають по 8 крапель 50 % розчину амонію сульфату для збільшення густини розчинів по 8 крапель ацетатної кислоти (концентрованої) та натрію нітропрусиду. Вміст пробірок перемішують і у кожну з них обережно по стінках, починаючи з останньої пробірки, нашаровують приблизно по 1 мл концентрованого аміаку (реактив відбирати обережно лише за допомогою гумової груші, працюючи з ним під витяжною шафою). Спостерігаючи за пробірками, позначають ту з них, у якій при максимальному розведенні сечі впродовж 3-4 хв ще помітне фіолетове кільце на межі рідин. Звернути увагу, що для успішного проведення досліду аміак необхідно нашаровувати обережно, по стінках. Акцентувати увагу на час отримання фіолетового кільця.

Розрахунок проводять за формулою:

Х = 0,85 ´ А ´ 15,

де Х – концентрація ацетону в сечі, мг/добу;

0,85 – емпіричне число;

А – розведення сечі;

15 – перерахунок на добову сечу 1500 мл.

Після проведення розрахунків зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. У здорової людини в крові вміст кетонових тіл – 1,3-185 мкмоль/л (1,5-20 мг/л), з сечею виділяється 20-40 мг на добу. Це переважно ацетоацетатна і b-оксимасляна кислоти. Різке зростання концентрації кетонових тіл супроводжується порушенням кислотно-основного стану і розвитком метаболічного кетоацидозу, що є небезпечним, в першу чергу, для нормального функціонування клітин головного мозку.

Підвищення концентрації кетонових тіл у крові (кетонемія) і появу їх у сечі (кетонурія) спостерігають при цукровому діабеті, тиреотоксикозі, ураженні печінки, важких інтоксикаціях, голодуванні. Зниження концентрації кетонових тіл не має клінічного значення.

1. Принцип методу виявлення ацетону (кетонових тіл) в сечі реакцією з нітропрусидом натрію. Значення виявлення кетонових тіл в крові та сечі для медицини.

2. У чому полягає принцип методу визначення кетонових тіл (проба Ланге)?

A. У здатності ацетону утворювати фіолетове кільце з натрію нітропрусидом при нашаруванні аміаку

B. В утворенні забарвлених продуктів конденсації з оксиметилфурфуролом

C. У здатності утворювати дрібнодисперсну емульсію

D. В утворенні забарвленого триметинового комплексу при реакції з тіобарбітуровою кислотою

E. У здатності за присутності ацетатного ангідриду і суміші ацетатної і сульфатної кислот утворювати сполуку зеленого кольору

3. Вказати вміст кетонових тіл в крові у нормі:

А. 2,5-8 мкмоль/л

В. 0-2,5 мкмоль/л

С. 180-250 мкмоль/л

D. 13-185 мкмоль/л

Е. 205-317 мкмоль/л

4. Для підвищення результатів спортсмену рекомендували застосовувати препарат, який містить у собі карні тин. Який процес в найбільшому ступені активується карнітином?

А. Транспорт жирних кислот до мітохондрій

В. Синтез кетонових тіл

С. Синтез стероїдних гормонів

D. Синтез ліпідів

Е. Тканинне дихання

5. На чому ґрунтується виявлення кетонових тіл за пробою Герхардта?

A. На здатності утворювати червоне забарвлення з оксиметилфурфуролом

B. На здатності утворювати із ферумом хлориду (Ш) сполуку червоного кольору

C. На окисненні бензидину киснем

D. На утворенні феруму лактату жовто-зеленого кольору

E. На здатності утворювати червоне забарвлення з діазореактивом

6. У раціоні людини відсутні рослинні олії. До яких наслідків це може призвести?

7. У крові людини виявлено високу концентрацію вільних жирних кислот. Які причини цього явища?

8. У добовій сечі виявлено 120 мг кетонових тіл. Які причини і наслідки такого стану для організму?

Приклади тестів „Крок-1”

1.Жири є необхідним енергетичним матеріалом для організму. Який основний шлях перетворення жирних кислот у мітохондріях клітини?

А. b-Окиснення

В. Декарбоксилювання

С. Відновлення

D. a-Окиснення

Е. g-Окиснення

2. При цукровому діабеті та голодуванні в крові збільшується вміст ацетонових тіл, які використовуються як енергетичний матеріал. Назвіть речовину, з якої вони синтезуються?

А. Ацетил-КоА

В. Цитрат

С. Сукциніл-КоА

D. a-Кетоглутарат

Е. Малат

3. Після тривалого голодування у крові людини спостерігається підвищення вмісту кетонових тіл. Це зумовлено:

А. Збільшенням окиснення жирних кислот в печінці

В. Мобілізацією ліпопротеїнів високої густини

С. Утворенням ацетил-КоА

D. Зниженням рівня вільних жирних кислот у сироватці крові

Е. Зниженням мобілізації триацилгліцеролів у жировій тканині

4. У хворого на цукровий діабет у крові виявлено ацетон. Яким чином він утворюється в організмі?

А. При конденсації двох молекул ацетил-КоА

В. У процесі b-окиснення жирних кислот

С. У процесі a-окиснення жирних кислот

D. У процесі g-окиснення жирних кислот

Е. У циклі Кребса

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Патології, пов’язані з порушенням ліпідного обміну.

Література

Основна:

1. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С.194-209.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2009. – С. 237 – 263.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С.366-378.

4. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Київ: Медицина, 2010. – С.87-106.

5. Біохімічні показники в нормі і при патології. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Медицина, 2007. – С.102-111.

6. Клінічна біохімія. / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2006. – С. 63-79.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С.188 – 203, 298 – 304, 363 – 406.

2. Колосова Н.Г. Возрастные изменения окислительности белков и липидов в печени преждевременно стареющих крыс // Биомед. химия. – 2004. – Т. 50, № 1. – С. 73 – 78.

3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – 469 с.

4. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека.– М.: Мир; Бином. Лаборатория знаний, 2009. – т. 1., С. 225 – 246, 287 – 298.

5. Скляров О.Я., Сергієнко О.О., Фартушок Н.В. та ін. Обмін вуглеводів. Біохімічні та клінічні аспекти. – Львів: Світ, 2004. – 111с.

Дата добавления: 2014-11-25