КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Модуль II. Захворювання внутрішніх органів у дорослих 1 страница
БЛОК 1. Змістові модулі: 5. Навчання пацієнта здоровому способу життя, оцінка та корекція факторів ризику найбільш поширених захворювань 6. Хвороби органів дихання Змістовий модуль 5. Навчання пацієнта здоровому способу життя, оцінка та корекція факторів ризику найбільш поширених захворювань Конкретні цілі: - Володіти принципами консультування пацієнтів та їх родин з питань здорового харчування, нормальної фізичної активності, нормальної маси тіла, шкідливих звичок. - Виявляти та аналізувати значимість факторів ризику найбільш розповсюджених захворювань в практиці сімейного лікаря. - Розробляти та надавати індивідуалізовані рекомендації щодо фізичної активності пацієнтів. - Розробляти план надання допомоги щодо боротьби зі шкідливими звичками. Тема 13. Консультування з питань здорового харчування. Рекомендації пацієнтам різного віку з питань здорового харчування, в тому числі, для нормалізації маси тіла. Принципи консультування при наявності факторів ризику розвитку захворювань серцево-судинної системи та інших найбільш розповсюджених захворювань в практиці сімейного лікаря. Тема 14. Консультування з питань фізичної активності. Індивідуалізовані рекомендації щодо фізичної активності пацієнтам різних вікових груп з урахуванням супутніх захворювань та наявних факторів ризику розвитку найбільш поширених захворювань внутрішніх органів. Тема 15. Консультування з питань шкідливих звичок. Консультування пацієнтів зі шкідливими звичками (паління, зловживання алкоголем тощо). Складання плану надання допомоги щодо боротьби зі шкідливими звичками. Покази до направлення на консультацію вузьких спеціалістів. Змістовий модуль 6. Хвороби органів дихання Конкретні цілі: - Володіти методикою збору анамнезу та фізикального обстеження пульмонологічного хворого. - Визначати наявність та оцінювати значимість факторів ризику розвитку найбільш поширених захворювань органів дихання (пневмонії, ХОЗЛ, бронхіальної астми). - Проводити консультування хворих та їх сімей з приводу первинної профілактики захворювань органів дихання та корекції виявлених факторів ризику їх розвитку. - Проводити вторинну і третинну профілактику для пацієнтів з патологією органів дихання. - Знати принципи медичної та трудової експертизи. - Володіти методикою ведення амбулаторної карти хворого з патологією органів дихання та іншої статистичної документації. - Виявляти, систематизувати, аналізувати, проводити диференційну діагностику основних пульмонологічних симптомів та встановлювати попередній діагноз. - Складати довготривалий план ведення хворого з хронічними захворюваннями органів дихання. - Знати показання до призначення лабораторних та інструментальних методів дослідження, принципи, які лежать в основі цих обстежень, їх специфічність, чутливість, ризик для пацієнта. - Вміти інтерпретувати одержану в дослідженнях інформацію. - Визначати послідовність наступних діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів в залежності від одержаних результатів. - Надавати допомогу при респіраторному дистрес-синдромі дорослих, синдромі гіпервентиляції, легеневій кровотечі. - Вміти користуватись пікфлоуметром та аналізувати отримані показники. - Аналізувати показники спірографії, спірометрії, пневмотахометрії. - Проводити пункцію плевральної порожнини. Тема 16. Методи обстеження хворих з патологією органів дихання. Симптоми захворювання і діагноз. Діагностичне значення фізикальних методів дослідження. Загальноклінічні лабораторні методи дослідження. Цитологічне дослідження мокротиння і плеврального ексудату. Рентгенологічне дослідження. Бактеріологічне, вірусологічне і серологічне дослідження. Імунологічне дослідження. Біохімічне дослідження. Бронхоскопія. Метод біопсії. Дослідження функції зовнішнього дихання (пікфлоуметрія, спірографія, пневмотахографія). Дослідження легеневої гемодинаміки. Тема 17. Хронічне обструктивне захворювання легень. Визначення ХОЗЛ. Патогенез. Патофізіологія. Діагностика. Рівні досліджень при ХОЗЛ. Диференційна діагностика. Класифікація. Профілактика та лікування відповідно стадії і ступеню важкості перебігу ХОЗЛ, поза загостренням та при загостренні на амбулаторному етапі. Своєчасне скерування до пульмонолога. Складання плану та проведення профілактичних заходів – для індивідуума та родини для корекції виявлених факторів ризику, консультування з приводу здорового та лікувального харчування, фізичної активності, боротьби зі стресами і поганими звичками. Тема 18. Бронхіальна астма. Визначення БА. Патогенез. Патофізіологія. Потенційні фактори ризику розвитку БА. Клінічні симптоми. Порушення показників зовнішнього дихання. Алергологічне дослідження. Гіперреактивність бронхів. Клінічна класифікація БА. Ступеневий підхід до фармакотерапії. Ступені загострення БА та їх лікування на догоспітальному етапі. Своєчасне скерування до пульмонолога. Складання плану та проведення профілактичних заходів – для індивідуума та родини для корекції виявлених факторів ризику, консультування з приводу здорового та лікувального харчування, фізичної активності, боротьби зі стресами і поганими звичками. Тема 19. Пневмонії. Визначення пневмонії. Класифікація. Етіопатогенез. Патофізіологія. Діагностика негоспітальної пневмонії (НП). Критерії діагнозу НП. Оцінка тяжкості перебігу НП та вибір місця лікування хворого. Групи хворих на НП. Емпірична антибактеріальна терапія хворих на НП в амбулаторних умовах. Вибір стартової антибактеріальної терапії. Критерії ефективності антибактеріальної терапії. Ускладнення НП. Затяжний перебіг НП. Помилки в лікуванні хворих на НП. Тема 20. Абсцеси і гангрени легень. Визначення. Етіопатогенез. Класифікація. Клініка. Диференційна діагностика. Ускладнення. Своєчасна діагностика та скерування хворого до спеціаліста. Профілактика. Тема 21. Бронхоектатична хвороба. Визначення. Етіопатогенез. Клінічна картина і перебіг. Ускладнення. Своєчасна діагностика та скерування хворого до спеціаліста. Профілактика. Лікування на амбулаторному етапі. Тема 22. Системні грибкові інфекції. Кандідоз, аспергильоз, криптококкоз. Епідеміологія. Етіопатогенез. Клініка. Своєчасна діагностика грибкових захворювань легень та скерування хворого до спеціаліста. Тема 23. Легеневе серце. Визначення. Патогенез. Класифікація. Фактори ризику. Клінічна картина. Діагностика.Складання плану та проведення профілактичних заходів – для індивідуума та родини для корекції виявлених факторів ризику, консультування з приводу здорового та лікувального харчування, фізичної активності, боротьби зі стресами і поганими звичками. Вторинна і третинна профілактика Лікування на амбулаторному етапі. Тема 24. Захворювання плеври. Пневмоторакс. Класифікація. Етіологія. Патогенез. Клініка. Ускладнення. Диференційна діагностика. Діагностика. Надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі. Профілактика рецидиву. Ексудативний плеврит. Етіологія. Клініка. Діагностика. Своєчасне скерування хворого до спеціаліста. Тема 25. Пульмонологічні синдроми та стани, які потребують невідкладної допомоги. Респіраторний дистрес-синдром дорослих. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Синдром гіпервентиляції. Етіологія. Патогенез. Клініка. Ускладнення. Диференційна діагностика. Діагностика. Лікування. Легенева кровотеча. Етіологія. Діагностика. Лікування. Астматичний статус. Клініка. Діагностика. Лікування. Орієнтовна структура залікового кредиту модулю ІІ “ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ДОРОСЛИХ” блоку 1
Тематичний план лекцій кредиту модулю ІІ “ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ДОРОСЛИХ” блоку 1
Тематичний план практичних занять кредиту модулю ІІ “ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ДОРОСЛИХ” блоку 1
Тематичний план семінарських занять кредиту модулю ІІ “ ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ДОРОСЛИХ” блоку 1
Завдання для самостійної роботи слухачів модулю ІІ „ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ДОРОСЛИХ” блоку 1
БЛОК 2 Змістові модулі: 7. Хвороби серцево-судинної системи Змістовий модуль 7. Хвороби серцево-судинної системи Конкретні цілі: - Володіти методикою збору анамнезу та фізикального обстеження кардіологічного хворого. - Визначати наявність та оцінювати значимість факторів ризику розвитку найбільш поширених захворювань та патологічних станів ССС (атеросклерозу, ІХС, артеріальної гіпертензії, інфекційного ендокардиту, некоронарогенних хвороб міокарда та вад серця, хронічної серцевої недостатності). - Проводити консультування хворих та їх сімей з приводу первинної профілактики захворювань ССС та корекції виявлених факторів ризику їх розвитку. - Проводити вторинну і третинну профілактику для пацієнтів з патологією ССС. - Знати принципи медичної та трудової експертизи. - Володіти методикою ведення амбулаторної карти хворого з патологією ССС та статистичної документації. - Виявляти, систематизувати, аналізувати, проводити диференційну діагностику основних кардіологічних синдромів та встановлювати попередній діагноз. - Складати довготривалий план ведення хворого з захворюваннями ССС. - Знати показання до призначення лабораторних та інструментальних методів дослідження, принципи, які лежать в основі цих обстежень, їх специфічність, чутливість, ризик для пацієнта. - Вміти інтерпретувати одержану в дослідженнях інформацію, визначати послідовність наступних діагностичних, лікувальних, профілактичних заходів в залежності від одержаних результатів. - Вміти знімати ЕКГ та інтерпретувати одержані дані. - Володіти методикою проведення серцево-дихальної реанімації. - Надавати невідкладну допомогу при загрозливих для життя порушеннях діяльності серця; гострому коронарному синдромі; набряку легень, кардіогенному шоці; гострих порушеннях провідності серця; гіпертензивних кризах; ТЕЛА; фібриляції/тріпотінні шлуночків; пароксизмі мерехтіння/тріпотіння передсердь; пароксизмі суправентрикулярної тахікардії; раптовій смерті. - Проводити лікування хворих з захворюваннями ССС на догоспітальному етапі. Тема 26. Методи обстеження хворих з патологією серцево-судинної системи. Основні симптоми та синдроми ураження ССС. Діагностичне значення фізикальних методів обстеження. Лабораторні та інструментальні методи обстеження хворих з патологією ССС на амбулаторному етапі. Показання та протипоказання, специфічність, чутливість, інтерпретація результатів. Підготовка та оцінка ризику для пацієнта лабораторних та інструментальних методів обстеження, що призначаються спеціалістом: ВЕМ, добового моніторування АТ і ЕКГ, ЕхоКГ, коронарографії, аортографії, артеріографії, черезстравохідної кардіостимуляції, встановлення водія ритму. Тема 27. Профілактичні заходи при захворюваннях серцево-судинної системи. Методика збору анамнезу, оцінка наявності та значимості сімейних, генетичних, індивідуальних факторів ризику найбільш розповсюджених захворювань серцево-судинної системи. Складання плану та проведення профілактичних заходів – для індивідуума та родини для корекції виявлених факторів ризику, консультування з приводу здорового та лікувального харчування, фізичної активності, боротьби зі стресами і поганими звичками. Вторинна і третинна профілактика. Тема 28. Ішемічна хвороба серця. Визначення ІХС. Етіопатогенез. Фактори ризику. Класифікація. Клініка. Діагностика. Ускладнення. Формулювання діагнозу. Діагностика хронічних та гострих форм ІХС на амбулаторному етапі. Показання до госпіталізації. Основні фармакотерапевтичні засоби для лікування пацієнтів з хронічними та гострими формами ІХС. Особливості застосування препаратів різних груп, комбінована терапія, лікування на амбулаторному етапі. Невідкладна допомога при гострому коронарному синдромі та ускладненнях ІМ. Ведення хворого з ІМ на післягоспітальному етапі: реабілітація, консультування з приводу харчування, фізичної активності, якості життя, нагляд за ефективністю лікування. Медична і трудова експертиза. Тема 29. Артеріальна гіпертензія. Визначення. Патогенез. Фактори ризику. Показники нормального АТ. Класифікація. Ускладнення. Формулювання діагнозу. Методика вимірювання АТ на верхніх та нижніх кінцівках. Методика добового моніторування АТ, оцінка одержаних результатів. Складання плану ведення пацієнта з АГ, визначення та корекція наявних факторів ризику, модифікація способу життя, діагностика уражень органів-мішеней, призначення лікування на амбулаторному етапі, контроль за ефективністю лікувальних заходів. Особливості застосування основних класів антигіпертензивніх препаратів, комбінована терапія, критерії ефективності лікування. Показання до направлення на консультацію до кардіолога, госпіталізацію. Фармакотерапія гіпертензивних кризів: невідкладна та екстрена допомога. Діагностика ускладнень. Медична і трудова експертиза. Тема 30. Некоронарогенні захворювання міокарда. Функціональні (НЦД), метаболічні та дегенеративні, запальні (міокардити), морфологічні (кардіоміопатії). Клінічні прояви. Класифікація. Діагностика. Формулювання діагнозу. Критерії діагностики нейроциркуляторної дистонії (астенії), обсяг обов’язкових та, за наявності показань, додаткових діагностичних досліджень на амбулаторному етапі. Обсяг лікувальних заходів та критерії ефективності лікування. Своєчасне скерування до спеціалістів. Критерії діагностики кардіоміопатій внаслідок ендокринних хвороб, порушень харчування та метаболізму (тиреотоксичне серце, подагричне серце, міокардіофіброз, дегенерація міокарда тощо). Обсяг обов’язкових та, за наявності показань, додаткових діагностичних досліджень на амбулаторному етапі. Обсяг лікувальних заходів та критерії ефективності лікування. Своєчасне скерування до спеціалістів. Міокардити. Визначення. Патогенез. Фактори ризику. Класифікація. Ускладнення. Формулювання діагнозу. Обсяг обов’язкових та, за наявності показань, додаткових діагностичних досліджень на амбулаторному етапі. Обсяг лікувальних заходів (санація вогнищ інфекції та медикаментозне лікування) та критерії ефективності лікування на амбулаторному етапі. Вторинна профілактика. Консультування з приводу харчування, фізичної активності, якості життя. Трудова та медична експертиза. Своєчасне скерування до спеціалістів. Кардіоміопатії. Визначення. Патогенез. Фактори ризику. Класифікація. Ускладнення. Формулювання діагнозу. Обсяг обов’язкових та, за наявності показань, додаткових діагностичних досліджень на амбулаторному етапі. Своєчасне скерування до спеціаліста. Тема 31. Порушення серцевого ритму та провідності. Характеристика основних видів порушення серцевого ритму та провідності: суправентрикулярної тахікардії/брадикардії, миготливої аритмії/тріпотіння передсердь, фібриляції шлуночків, екстрасистолії, атріовентрикулярної блокади різних ступенів, блокади ніжок пучка Гіса. Клінічна та ЕКГ-діагностика, ризик розвитку загрозливих для життя станів. Перелік обов’язкових та, за наявності показань, додаткових діагностичних досліджень. Невідкладна допомога при приступах Морган’ї-Адамса-Стокса, нападі миготливої аритмії, суправентрикулярної тахікардії, фібриляції шлуночків, асистолії. Проведення дефібриляції. Виявлення та корекція провокуючих факторів. Обсяг лікувальних заходів. Диференційований підхід до лікування аритмій. Критерії ефективності лікування. Вторинна профілактика. Показання до направлення на консультацію, госпіталізацію. Реабілітація, медична та трудова експертиза. Тема 32. Інфекційний ендокардит. Визначення. Патогенез. Фактори ризику. Класифікація. Ускладнення. Формулювання діагнозу. Обсяг обов’язкових та, за наявності показань, додаткових діагностичних досліджень на амбулаторному етапі. Обсяг лікувальних заходів (санація вогнищ інфекції та медикаментозне лікування) та критерії ефективності лікування на амбулаторному етапі. Доцільність антибіотико-профілактики при різноманітних маніпуляціях. Критерії вилікуваності та рецидиву. Консультування з приводу харчування, фізичної активності, якості життя. Трудова та медична експертиза. Реабілітація. Своєчасне скерування до спеціалістів. Ведення пацієнтів на післягоспітальному етапі, вторинна та третинна профілактика. Тема 33. Хронічна серцева недостатність. Визначення. Класифікація. Функціональні класи. Перелік обов’язкових та, за наявності показань, діагностичних досліджень. Показання до направлення на консультацію кардіолога та госпіталізацію. Ведення пацієнтів на амбулаторному етапі. Обсяг лікувальних заходів (лікування основного захворювання та корекція факторів ризику, медикаментозне лікування). Критерії ефективності лікування. Консультування з приводу харчування, фізичної активності; модифікація стилю життя. Медична та трудова експертиза. Тема 34. Невідкладні стани в кардіології. Надання невідкладної допомоги на амбулаторному етапі при: · гострому коронарному синдромі; · набряку легень, кардіогенному шоці; · гострих порушеннях провідності серця; · гіпертензивних кризах; · ТЕЛА; · фібриляції/тріпотінні шлуночків; · пароксизмі мерехтіння/тріпотіння передсердь; · пароксизмі суправентрикулярної тахікардії; · раптовій смерті. Орієнтовна структура залікового кредиту модулю ІІ “ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ДОРОСЛИХ” блоку 2
Тематичний план лекцій кредиту модулю ІІ „ЗАХВОРЮВАННЯ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ У ДОРОСЛИХ” блоку 2
Дата добавления: 2014-11-25; Просмотров: 380; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |