Група овочевих рослин

Сюди належать морква посівна (Daucus sativus), петрушка кучерява, або городня (Petroselinum crispum). кріп пахучий (Anethum graveolens), пастернак посівний (Pastinaca sativa), селера пахуча (Apium graveolens) та ін представники.

Рід Морква (Daucus). В Україні росте два види моркви.

М. дика (D. carota). Багаторічник, дворічник або однорічна рослина з багаторазово перисторозсіченими листками. Зонтик з обгорткою й обгорточка­ми; листочки обгортки великі, трійчасто- або перисто-розсічені, з лінійними сегментами; листки обгорточки цілісні, зубчасті або трироздільні. Зубці чашечки дрібні, трикутні. Пелюстки білі або жовтуваті, із загнутою всередину верхівковою часткою, зовнішні помітно більші. Плід з двороздільним карпофором, овальний; мерикарпії злегка стиснуті зі спинки, кожен з чотирма поздовжніми рядами довгих плоских шипів, котрі закінчуються якірцем з довгих шипиків; між рядами шипів нитковидні ребра, покриті щетинками.

М. посівна (D. saliva) відрізняється від м. дикої лише тим, що має м'ясистий, їстівний, забарвлений корінь. Культивується по всій Україні як харчова, вітамінна, ефіроолійна й лікарська рослина. Походить із Середземномор'я.

Рід Петрушка (Petroselinum). Однорічник заввишки 30-100 см. цвіте в червні-липні. Рослина гола. Корені товсті, веретеновидні. Стебло круглясте, уздовж штриховане. Листки темно-зелені, зверху блискучі. Прикореневі і нижні стеблові листки довгочерешкові, перисторозсічені, з оберненояйцевидними, при oснові клиновидними, тричінадрізаними або глибокозубчастими листочками, верхні — трироздільні. Плоди 2,5 мм завдовжки, сірувато-бурі, широкояйцевидні. В Україні росте лише один вид — п. кучерява, н. городня (P. crispum). Культивується як харчова лікарська та ефіроолійна рослина, іноді дичавіє. Походить із Середземномор'я.

Рід Кріп (Anethum). Однорічна гола рослина заввишки 40-100 см з синюватою поволокою. Стебло кругляс­те, посмуговане, галузисте. Листки двічі-, тричіперистороздільні, з лінійними, нитковидними кінцевими част­ками; нижні листки чергові, верхні — сидячі, збілооблямованими піхвами і зменшеними пластинками. Зонтики великі, двадцяти-, п'ятидесятипроменеві. Плоди 3,5-4 мм завдовжки. В Україні розводять на городах один вид — к. пахучий (A. graveoJens), який іноді дичавіє і трапляється як бур'ян. Цінна пряність, містить вітамін А.

Рід Пастернак (Pastinaca). Багаторічники або дворічники заввишки 50-200 см. Стебло борозенчасте, разом з черешками листків шорстко-щетинисте. Листки перисторозсічені, з одинарно- або двічі-перистими листками з трьома-сімома парами довгасто-яйцевидних, зарубчасто-пилчастих і часто надрізано-лопатевих сегментів. Зонтик з восьми-, десятигранчастими, пухнастими променями. Зонтик з обгорткою чи без неї; обгорточки розвинуті або відсутні. Зубці чашечки непомітні. Пелюстки жовті або оранжеві, із загнутою всередину часткою.

Плід 5-7 мм завдовжки, з двороздільним карпофором, стиснутий зі спинки; мерикарпії плоскі, кожний з п'ятьма ребрами, з яких крайові розширені в криловидну облямівку, а спинні нитковидні; олійні канальці добре помітні, веретеновидні, тягнуться вздовж всього мерикарпія, по одному між ребрами і по два на поверхні спайки.

В Україні відомо три види пастернаку, з них два — види природної флори, а п. посівний (P. sativa) — дворічник заввишки 80-200 см, який культивують по всій Україні як харчову, лікарську та ефіроолійну рослину. Стебла і листки знизу майже голі. Обгорток і обгорточок немас. Корінь м'ясистий солодкуватий, їстівний. Росте як бур'ян на відкритих місцях по всій Україні, крім Карпат. Іноді культивують. Походить з Євразії.

Рід Мірис (Myrrhis). Трав'янисті багаторічники заввишки 50-100 см. Стебло коротковолосисте, порожнисте; вузли стебла і піхви листків опушені досить довгими тонкими, часто відігнутими донизу волосками. Листки великі, трикутні, дво-, чотири-перисто-розсічені. знизу дрібноволосисті. Обгорток немає. Обгорточки з п'ятп-семи лінійних, майже повністю плівчастих, по краю торочкуватих листочків. Плоди — 2-2,5 см завдовжки, блискучі, оливково-чорні, довші за ніжку. В Україні росте лише один культивований вид — м. запашний (М. odorata), що походить із Західної Європи і іноді дичавіє. Цвіте в травні-липні. Харчова, ефіроолійна, лікарська рослина.

Рід Селера (Арuim). Однорічні або дворічні рослини заввишки 30-100см. Корінь веретеновидний, галузистий (на другий рік дерев'яніє), в культурних форм м'ясистий, округло-ріповидний.

Рослини голі. Листки блискучі, перисто-розсічені, нижні довгочерешкові, з п'ятьма сегментами. верхні — майже сидячі, з трьома сегментами. Зонтики численні, дрібні, на коротких ніжках, з 6-І2 голими променями. Плоди дрібні, до 1.5 мм завдовжки. В Україні відомий однії вид цього роду — с. пахуча (A. graveolens)(мал.116)— однорічна або дворічна культивована гола рослина, котра іноді дичавіє (на побережжі Чорного п Азовського морів, особливо на Південному березі Криму). Цвіте в липні-серпні. Харчова, вітамінна, лікарська та ефіроолійна (пряна) рослинa.

Мал.116 Селера запашна (Apium grave-olens): 1 - загальний вигляд рослини (верхівка та окремий листок); 2 - "корнеплід"; З - квітка; 4 - плід; 5 - діаграма квітки

Дата добавления: 2014-11-25