Вибірки – це будь-який підклас популяції. Наприклад, підклас з популяції зірок чи тарганів

Неповна індукція

Імовірний умовивід, у якому висновок про приналежність ознаки цілому класу предметів робиться на підставі приналежності цієї ознаки частині предметів даного класу, називається неповною індукцією.

Логічна структура неповної індукції може бути виражена в такий спосіб:

Р(а)

Р(b)

Р(с)

Р(n)

Класові Р належать: a, b,…n.

Для неповної індукції характерно те, що береться сукупність предметів, і робиться висновок про цілу безліч (сукупностей) предметів. Чим більшою величиною характеризується вибрана кількість предметів, тим більша імовірність одержання вірних результатів. У неповній індукції завжди ймовірні помилки. Клас предметів, які піддаються аналізові, називаються у логіці популяцією. Наприклад, популяція стільців, популяція тарганів, популяція цеглин.

Вимоги до неповної індукції характеризуються такими рисами:

1. Надійність вибірки збільшується зі збільшенням кількості самої вибірки. Наприклад, розглянемо безліч листів. Чим більше вибірок, тим більша ступінь одержання вірного результату.

2. Вибірка повинна носити випадковий характер.

3. Вибірка повинна робити усю диференціацію популяції.

Неповна індукція містить у собі небезпеку бути спростованою. Неповна індукція має два різновиди: популярна індукція і наукова індукція.

Популярна індукція – це неповна індукція через простий перелік за відсутністю суперечного випадку.

Наукова індукція – це неповна індукція, в якій на підставі пізнання необхідних ознак деяких предметів певного класу робиться загальний висновок про всі предмети цього класу.

Популярна індукція (або індукція через просте перечислення). Її повна назва “індукція через просте перечислення, коли не зустрічають суперечливого випадку”. Повсякденне життя людей свідчить про безліч прикладів такої індукції. Так, не один раз спостерігали, як ластівки перед дощем літають низько над землею. На цій підставі був зроблений висновок: “Ластівки низько літають над землею – бути дощу”. Такого роду індукція і отримала назву “популярна (народна індукція)”. Суттєвим недоліком популярної індукції є те, що її висновки мають характер лише імовірного знання. Ступінь вірогідності отримання істинного висновку на основі популярної індукції залежить від двох важливих умов: 1) кількості випадків, які розглядаються; 2) якості висновків, тобто характеру їх суттєвості для даного класу предметів.

Але навіть врахування цих двох обставин не дає можливості подолати головні недоліки популярної індукції. Один із недоліків популярної індукції полягає у тому, що враховується лише просте перечислення випадків повторюваності тієї ж самої ознаки і проводиться свідомий відбір типових фактів та їх спеціальний аналіз. Інший недолік полягає у тому, що узагальнення відбувається на основі простого спостереження, іноді і випадкових ознак, і не досліджується причина самого явища.

Названі недоліки популярної індукції долаються науковою індукцією, в якій важливе місце посідають методи встановлення причинного зв'язку.

Більш точною, більш визначеною є індукція, що заснована на причинному зв'язку. Індукція, заснована на причинному зв'язку, – це така індукція, у якій висновок про цілий клас однорідних предметів робиться на підставі знання необхідних (істотних) ознак частини предметів даного класу.

Під причиною розуміється така подія або явище, яке породжує іншу подію або явище. Причина носить об'єктивний характер, тобто не залежить від свідомості людини. Між причиною і наслідком завжди існує тимчасове відношення. З погляду філософії, “причина” завжди активна. Дія причини не характеризується тимчасовим інтервалом. Дії утримуються в самій причині. Дії не можна виносити за межі причини. Причина і наслідок завжди взаємодіють за певних умов.

У логіці існують кілька методів встановлення причинного зв'язку.

Дата добавления: 2014-11-25