Захворювання і розлади функції органів травлення

Більшість жінок скаржаться на нудо­ту, слюнотечу і блювання протягом ва­гітності. Ці симптоми різного ступеня про­яву — ранкове блювання вагітних, не­вгамовне блювання вагітних у вітчизня­ному акушерстві дістали назву раннього гестозу (раннього токсикозу вагітних).

Гастроезофагальний рефлюкс спостерігається якнайменш у 50 % ва­гітних у III триместрі. Це явище не має негативних наслідків для матері й пло­да, але спричиняє дискомфорт у вагіт­ної. Причиною його є зменшення вну­трішньочеревного об`єму і тиску вна­слідок збільшення матки. Крім того, підвищення концентрації прогестерону зменшує тонус сфінктера стравоходу. Лікування полягає у заспокоєнні паці­єнтки, піднятті головного кінця її ліж­ка, частому, дрібними порціями харчу­ванні, вживанні антацидних засобів на ніч і після приймання їжі.

Апендицит виявляється в 0,1 % ви­падків і є найпоширенішим хірургічним захворюванням у вагітних. Материн­ська смертність становить 2 % в І і II триместрах і зростає до 10 % у III три­местрі порівняно з 0,25 % у невагітних жінок. Зростання смертності пов`язане, по-перше, з запізненням діагностики і, по-друге, з можливою перфорацією чер­воподібного відростка під час вагітнос­ті. Найчастішими перинатальними ус­кладненнями є загроза викидня і перед­часні пологи. Клінічними симптомами апендициту під час вагітності є нудота, блювання, анорексія, біль навколо пуп­ка або в правому нижньому квадранті живота. Синдром Щоткіна — Блюмберга може бути невираженим. Внаслідок зміни розташування червоподібного від­ростка й ізолювання запального ексуда­ту локалізація болю може бути нехарак­терною. Невідкладне хірургічне лікуван­ня з наступним призначенням антибіо­тиків є необхідним для таких хворих. Протягом хірургічної операції здійснює­ться моніторинг за діяльністю серця пло­да. Пологи рекомендується проводити консервативно; кесарів розтин викону­ють за акушерськими показаннями.

Панкреатит спостерігається менше ніж у 0,1 % випадків вагітності. Це ус­кладнення розвивається переважно в III триместрі вагітності, що пов`язане з максимальним підвищенням рівня триг-ліцеридів у плазмі крові. До групи ри­зику розвитку цього ускладнення нале­жать жінки, хворі на жовчнокам`яну хворобу, хронічний алкоголізм, тяжку артеріальну гіпертензію під час вагіт­ності, а також пацієнтки з хронічними захворюваннями печінки. Материнська смертність може досягати 10%, перинатальна - 10-40 %.

Діагноз грунтується на таких симп­томах, як нудота, блювання, біль у надчревній ділянці, що поширюється на спину і стає оперізуючим. Лабораторні ознаки захворювання включають лей­коцитоз, транзиторне підвищення рів­нів сироваткових амілази і ліпази, амі­лази (діастази) сечі, в тяжких випад­ках — гіпокальціємію,гіпокальціємією. Проте рівень амілази не завжди відповідає тяжкості захворювання.

Лікування проводять разом із хірургом. Воно охоплює: симптоматичну терапію; внутрішньовенне введення розчинів для підтримання об`єму цирку- люючої крові та адекватного діурезу, голодування з метою пригнічення панкреатичної секреції; назогастральну аспірацію, призначення спазмолітичних і знеболювальних засобів, введення інгібіторів протеолізу (контрикалу гор- доксу, трасилолу). Інфузійну терапію проводять під контролем гематокритного числа, добового діурезу, враховуючи втрату рідини з блюванням і диханням. Антибіотики широкого спектра дії і значають у разі підвищення температури тіла до 38 "С і вище. Якщо лікування адекватне, панкреатит, як правило регресує під час вагітності.

Пологи проводять природними по логовими шляхами, обов`язково здійснюють профілактику кровотечі

Виразкова хвороба шлунка і дв а надцятипалої кишки під час загострення захворювання (у 20-25 % вагітних) характеризуються болем у підчеревній ділянці, пов`язаним з уживання їжі, який зменшується після блювання вживання молока або лужних розчииг, також диспепсичними розладами (ну дота, відригування, метеоризм). У калі виявляється кров.

Діагностика проводиться шляхом фіброгастроскопії, досліджений ба зальної секреції шлунка. Загостися виразкової хвороби частіше винииаі І триместрі вагітності або за 2-3 тижні до пологів. Комплексне стаціонарне» лікування охоплює дієту № 1-16за Певзнером, антацидні (альмагель,фосфолюгель) і в`яжучі засоби(білаглина, відвари з квітів ромашки, тра звіробою тощо), спазмо- і холінолітичні (метацин) препарати, полівпами лужні мінеральні води.

Непрохідність кишок є тяжким ускладненням і здебільшогопов`язана зпідвищенням тиску матки, що зросіна спайки, які залишилися після попе­редніх черевних операцій. Смертність може бути дуже високою внаслідок за-пізнілої діагностики, відмови від хірур­гічного втручання, невдалого проведен­ня операції. Консервативне лікування починають з інфузійної терапії, введен­ня атропіну сульфату, евакуації вмісту шлунка, призначення сифонної клізми. У випадку неефективності консерватив­ного лікування рекомендують хірургіч­не втручання. Обсяг операції визначає хірург. Переривання вагітності реко­мендується у разі динамічної непрохід­ності кишок, спричиненої вагітністю, якщо хірургічне лікування виявилось неефективним. При операції кесарево­го розтину в умовах перитоніту вико­нують видалення матки.

Хронічні запальні захворювання ки­шок (виразковий коліт, регіонарний ен­терит, або хвороба Крона) — відносно часто спостерігаються у жінок репродук­тивного віку і можуть ускладнювати ва­гітність. Здебільшого вагітність не впли­ває на перебіг цих захворювань. У жі­нок з активною формою хвороби на по­чатку вагітності не спостерігається знач­ного покращення або погіршення стану. Хірургічне лікування, якщо потрібно, проводять до або після вагітності.

Гепатит є найпоширенішим захворю­ванням печінки і причиною жовтяниці (підвищення рівня білірубіну понад 40 мг/л) протягом вагітності. Найчастіше має вірусну етіологію (див. «Інфекцій­ні хвороби»).

Застій жовчі (внутрішньопечінковий холестаз вагітних) виявляється в 0,1 % випадків і є другою після гепатиту при­чиною жовтяниці у вагітних. Найчасті­ше він спостерігається в III триместрі, але може виникати в будь-якому термі­ні вагітності. Це явище пов`язане, мож­ливо, зі зростанням чутливості печінки до естрогенів, що призводить до холес-тазу без ушкодження гепатоцелюлярних клітин, як у випадку холециститу або жовчнокам`яної хвороби.

У вагітних виявляють генералізовану, часто інтенсивну жовтяницю, яка супроводжується стомлюваністю, свер­бежем шкіри різної інтенсивності й поте-мнішанням сечі. В сироватці крові зрос­тають рівні жовчних кислот у 10-100 ра­зів, термолабільної (печінкової) фрак­ції лужної фосфатази — в 10 разів, а також білірубіну. Виконують ультра­звукове дослідження печінки, сулемо­ву і тимолову проби. Активність транс­фераз (АСТ, АЛТ) є трохи підвищеною. Зменшення абсорбції філохінонів (віт. К) може призводити до порушень у сис­темі зсідання крові.

Лікування полягає у призначенні низькомолекулярних декстранів, роз­чинів електролітів, глюкози, вітамінів, есенціале. Для зменшення свербежу шкіри застосовують антигістамінні пре­парати, лігнін, клофібрат, холестира-мін і місцеві засоби на основі ланоліну. Повне усунення свербежу шкіри спо­стерігається лише після пологів. Холес­таз може повторюватися під час наступ­них вагітностей або внаслідок вживан­ня оральних контрацептивів.

Загострення хронічного холециститу (частіше в III триместрі вагітності) су­проводжується болем і відчуттям важко­сті в правому підребер`ї, нудотою, блю­ванням, печією. Під час об`єктивного об­стеження виявляються зони гіперестезії Захар`їна — Геда в правому підребер`ї, під правою лопаткою, позитивні симпто­ми Кера (біль під час пальпації у право­му підребер`ї на вдосі), Ортнера (біль під час постукування краєм долоні по пра­вій реберній дузі), Мерфі (біль під час введення кисті у праве підребер`я на вдо­сі), Гергієвського — Мюссі (біль під час пальпації між ніжками грудинно-ключично-соскового м`яза) тощо.

Вагітним призначають відповідну.дієту, жовчогінні засоби (квіти безчертника. кукурудзяні приймочки,

пл оди шипшини, насіння кропу, листки м`яти перцевої), холосас, ліпотропні

засоби (метіонін, ліпоєва кислота), полівітаміни, за показаннями — антибіотики.

Жовчнокам`яна хвороба (холелітіа з) виявляється в 0,1 % випадків вагіт­ності, як і в загальній популяції. Внаслідок несвоєчасного або неадекватного лікування перинатальна смертність достає. Перенасичення жовчі холестеролом із наступною кристалізацією і формуванням жовчних каменів призво­дить до дискомфорту в ділянці жовч­ного міхура, блокади жовчної протоки спричиняє жовчну коліку або жовтяницю. Однією з причин цього усклад­нення є вживання жирної їжі. Зростання рівнів естрогенів і прогестерону про­тягом вагітності також зумовлює підвищецня концентрації холестерину й утворення жовчних каменів. У крові зрос­тають рівні печінкових ензимів і білі­рубіну. Дані ультрасонографії підтвер­джують діагноз.

Безсимптомна жовчнокам`яна хворо­ба протягом вагітності не потребує ліку­вання, за винятком обмеженого вживан­ая жирної їжі. Якщо виникає жовчна коліка, проводять назогастральну аспі­рацію, гідратацію, вводять спазмолітич­ні і знеболювальні засоби і за показан­нями призначають антибактеріальну те­рапію. Неефективність лікування або приєднання до жовчнокам`яної хворо­би панкреатиту є показанням до холецистектомії.

Гостра жирова дистрофія печінки — рідке ускладнення, проте материнська смертність через нього може становити ЗО % усіх випадків захворювання. Важ­ливе значення мають своєчасна діагно­стика і лікування цього ускладнення. Це захворювання, як правило, розви­вається в пізні терміни вагітності. З часом виникають головний біль, сплутаність свідомості, біль у надчеревній ділянці. Через від­сутність лікування швидко розвивають­ся коагулопатія, коматозний стан, поліорганна недостатність і смерть. У си­роватці крові спочатку помірно зроста­ють рівні білірубіну і трансаміназ. Не­виразні дані лабораторних досліджень нерідко зумовлюють запізнілу діагно­стику. Лікування полягає у корекції ко-агулопатії, електролітного дисбалансу, підтримці діяльності кардіореспіратор-ної системи і терміновому розроджен­ні, бажано природними пологовими шляхами.

Внаслідок тяжкої прееклампсії або еклампсії печінка також зазнає патоло­гічних змін. Так, виникнення болю в надчеревній ділянці або в правому вер­хньому квадранті живота при преек­лампсії може свідчити про внут-рішньопечінковий або субкапсулярний крововилив і навіть про розрив печінки або її капсули з фатальною кровотечею.

Дата добавления: 2014-11-09