Філософія в УРСР

У Зах. Україні і на еміграції.

За міжвоєнного часу в Зах. Україні й на еміграції філософія мала обмежені можливості розвитку. Українець В. Зіньківський досліджував історію Ф. в Україні в рамках рел. Ф. в Росії, сам він представляв рел.-філос. думку в Рос. Правос. Церкві.

На тлі слов. Ф. і культури вивчав історію укр. Ф. автор «Логіки і етики» Д. Чижевський («Нарис з історії Ф. на Україні, 1931; «Гегель в Росии», 1939).

В УВУ, як і Чижевський, почав свою діяльність І. Мірчук (знавець І. Канта й історик укр. культури). У Празі при Укр. Високому Пед. Ін-ті ім. Драгоманова діяло Філос. Т-во ім. Сковороди. У

Галичині працювало кілька адептів Ф. в Гр.-Кат. Богословській Академії: М. Конрад (історія Ф. і соціології), Й. Сліпий (неотоміст) і містик Г. Костельник («Шляхи віри модерної людини», 1936).

В Укр. Таємному Ун-ті викладав логіку С. Балей, згодом проф. Варшавського Ун-ту. На філос. теми писав М. Шлемкевич-Іванейко, автор праці «Філософія», та низки есе їв на суспільно-світоглядові теми.

Філософічно намагалися обґрунтовувати свої політ. доктрини В. Липинський (консерватизм), Д. Донцов і Ю. Вассиян (інтегральний націоналізм).

Власну етичну систему, базовану на щасті, розвинув письм. В. Винниченко у творах «Щастя» (листи до юнака) і «Конкордизм — система будування щастя».

По другій світовій війні діяла кафедра Ф. при УВУ в Мюнхені (керівники: І. Мірчук, О. Кульчицький). Модерні філос. теорії вивчали о. В. Маланчук (нім. і франц. реалізм), В. Рудко і К. Митрович (екзистенціалізм і дослідження Г. Сковороди). Визначним інтерпретатором С. Кіркеґора був Г. Маланчук (див. додаток), що жив у Данії.

З усіх наук Ф. посідала спеціальне місце в держ., політ., наук. і навчальних установах УССР. її розглядали як інтегральну частину офіційної ідеології марксизму-ленінізму.

Марксизм-ленінізм включає в себе два гол. складники: діалектичний матеріалізм (діамат) й іст. матеріалізм. У ділянці діамату включені основні тези про буття, сутність природи і людини та закономірності розвитку, називані діалектичними законами. Іст. матеріалізм є ділянкою, що пристосовує категорії діамату до розвитку суспільства й історії і виходить із засади, що підставою людської свідомості й історії є екон. процеси. Марксисти-ленінці твердили, що Ф. має соц. спрямований класовий характер, тому що вона обґрунтовує прагнення людей та обороняє інтереси певних соц. груп.

[1] Сковорода Григорій Савич

Твори: у 2-х т. – К.: АТ “Обереги”, 1994. – (Гарвард. б-ка давнього укр. письменства).

Том І, Ст. 114

[2] Сковорода Григорій Савич

Твори: у 2-х т. – К.: АТ “Обереги”, 1994. – (Гарвард. б-ка давнього укр. письменства).

Том І, Ст. 141

[3] Сковорода Григорій Савич

Твори: у 2-х т. – К.: АТ “Обереги”, 1994. – (Гарвард. б-ка давнього укр. письменства).

Том І, Ст. 223

Дата добавления: 2014-11-09