Психологічні особливості профілактичної діяльності

Соціальні перетворення, що відбуваються в нашій країні протягом останніх років, вимагають докорінних змін в кримінальній політиці, правоохоронній і правозастосовній практиці. В зв’язку з вимогами щодо радикальних змін стилю, форм і методів роботи на сучасному етапі, декларованими відповідними документами МВС, слід визнати нагальною потребу в суттєвій активізації людського чинника в діяльності органів внутрішніх справ.

Нова стратегія розвитку МВС України передбачає переорієнтацію міліції, в тому числі служби дільничних інспекторів міліції, в напрямку пріоритетності людини, конституційні права якої мають бути надійно захищені. Перед працівниками міліції громадської безпеки ОВС поставлено завдання переходу від жорстких адміністративних методів роботи до співробітництва з громадськістю. Основним напрямом діяльності працівників має стати не стільки прискіпливий пошук правопорушень, скільки надання соціально-правової допомоги. На сучасному етапі керівництво МВС орієнтує співробітників служби на соціально-правове обслуговування населення, передбачає більш широке застосування заходів по підтриманню громадського порядку, охороні життя, здоров’я, прав і законних інтересів громадян. Це потребує своєчасного збору і оперативного аналізу значущої інформації, встановлення безпосереднього контакту з населенням, зокрема, за допомогою відвідування громадян удома, вирішення дрібних конфліктів на місці, спостереження і контролю за поведінкою криміналізованих осіб.

Оскільки профілактична функція реалізується в ході здійснення практично всіх основних видів діяльності дільничних інспекторів міліції (адміністративної, оперативно-розшукової, кримінально-процесуальної), вона набуває значення комплексу організаційно-правових впливів співробітників ОВС для досягнення поставленої мети – забезпечення і підтримання правопорядку. Діяльність ДІМ є особливим видом управлінських відносин, де організація набуває особливого значення як управління у сфері правопорядку.

У зв’язку з зазначеним докорінно змінюються звітні показники в роботі дільничних інспекторів. Перш за все, це забезпечення контролю за раніше засудженими та кримінально налаштованими особами, запобігання злочинам у сфері економіки, попередження правопорушень на вулицях та в громадських місцях, робота з неповнолітніми, боротьба з нелегальною міграцією, реалізація контрольно-наглядових функцій тощо.

Сьогодні на різних обліках дільничних інспекторів перебуває понад 700 тисяч громадян. Серед них – особи, що перебувають під адміністративним наглядом, раніше засуджені, засуджені умовно, а також неблагополучні сім’ї, батьки, що негативно впливають на виховання дітей, п’яниці, наркомани і деякі категорії психічно хворих осіб (ті, що можуть становити суспільну небезпеку). Тобто це люди, від яких можна чекати вчинення злочинів і правопорушень. Щодо кожної такої особи дільничному інспектору необхідно здійснювати комплекс організаційних і профілактичних заходів. Можна стверджувати, що діяльність дільничного інспектора міліції не може бути ефективною без застосування загальних і спеціальних психологічних знань. Тому психолого-педагогічні знання, вміння та навички є необхідним функціональним елементом діяльності дільничних інспекторів міліції, що допомагає краще орієнтуватися в роботі з населенням, цілеспрямовано здійснювати аналіз оперативної обстановки на адміністративній дільниці, улагоджувати сімейно-побутові конфлікти, ефективно розглядати скарги та заяви громадян, активно взаємодіяти з представниками громадськості.

Згідно з сучасною концепцією, ДІМ має стати “сімейним міліціонером”, а відтак ця діяльність потребує належного психологічного забезпечення. При цьому істотного значення набувають особливості спілкування, встановлення психологічного контакту з громадянами. ДІМ – це співробітники, які щодня спілкуються з населенням, за їх професійними діями формується громадська думка про роботу міліції загалом і стан справ у державі, бо інколи дільничний інспектор міліції є чи не єдиним представником влади для тисяч громадян, наприклад, у сільській місцевості. До речі, за офіційною статистикою МВС України, в сільській місцевості за допомогою дільничних розкривається понад 40% злочинів, а в великих містах – майже вдвічі менше.

Крім цього, суттєвою складовою професійної діяльності дільничних інспекторів міліції є її напруженість, екстремальність багатьох службових ситуацій як похідна від повсякденного спілкування з різними категоріями громадян, у тому числі – негативно налаштованими щодо правоохоронних органів. Близько 55% всіх службових ситуацій дільничні інспекторі міліції визначають як екстремальні, такі, що суттєво впливають на особистість, містять елементи небезпеки для життя та здоров’я працівника. За офіційними даними МВС України, у структурі злочинів, вчинених проти працівників міліції, служба дільничних інспекторів займає друге місце після патрульно-постової служби міліції, далі йдуть працівники ДАІ та карного розшуку.

Історично сформована традиційна система організації діяльності ДІМ обумовлюється двома чинниками: територіальним і соціально-демографічним. Тому її конкретний зміст у сфері охорони громадського порядку і профілактики правопорушень завжди прямо або опосередковано пов’язаний із мікросередовищем – ця обставина накладає певний відбиток на форми і методи роботи, що у цілому детермінуються кримінологічними, соціально-економічними, географічними, психологічними й іншими чинниками, що визначають оперативну обстановку.

Протягом останніх 20 років служба ДІМ зазнала значних організаційно-функціональних змін. У ході її становлення і розвитку цей інститут змушений був вирішувати комплекс проблем, частина з яких залишилася актуальною й донині (багатофункціональність, відволікання співробітників на виконання функцій, не пов’язаних із обслуговуванням дільниці, розпорошеність зусиль, нечіткість критеріїв і показників оцінки ефективності праці, слабка спеціалізація співробітників). Певний елемент організаційної і правової невизначеності вносить в її роботу і відсутність загального Положення про адміністративну службу міліції, як нормативно-правового акту, регламентуючого діяльність і правове положення ДІМ в системі МВС України.

На даний час ДІМ керуються “Інструкцією дільничного інспектора міліції”, затвердженою в 1992 році, та іншими нормативно-правовими актами, що вже не відповідають вимогам сучасності. Так, у ній визначені дві основні функції:

- охорона громадського порядку, попередження та розкриття злочинів;

- проведення індивідуальної профілактичної роботи.

Загально-профілактична та функція сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків, як самостійні напрямки роботи не відзначені, а функція надання соціальної та правової допомоги громадянам зовсім відсутня.

Основними завданнями ДІМ на адміністративній дільниці є:

- захист прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань;

- проведення профілактичної роботи серед осіб, схильних до вчинення злочинів та інших правопорушень;

- забезпечення охорони громадського порядку;

- запобігання, припинення та розкриття злочинів;

- здійснення адміністративного нагляду за особами, щодо яких його встановлено;

- боротьба з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією.

Якщо виходити з того, що завдання дільничного інспектора повинні бути подальшою конкретизацією завдань міліції, вичерпно перелічених в Законі України “Про міліцію”, то від нього слід вимагати зосередження зусиль на здійсненні загальної і індивідуальної профілактичної роботи з особами, охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинністю на закріпленій дільниці. Зокрема, одним із завдань міліції є “…участь у наданні соціальної та правової допомоги, сприяння в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, закладам та організаціям у виконанні покладених на них законом обов’язків. В основі діяльності повинна бути співпраця з населенням, що позитивно впливає на стан правопорядку на адміністративній дільниці, поліпшує відносини і зміцнює довіру громадян до міліції в цілому”.

Згідно закономірностей управління в ОВС, обов’язок – це закріплена в відповідних нормативних актах конкретизація функцій. Згідно Інструкції, на ДІМ покладається набагато більше обов’язків, ніж визначено функцій. Наприклад, ДІМ зобов’язаний: складати протоколи при порушенні правил вуличного руху, паспортних правил, правил пожежної безпеки, правил торгівлі тощо; перевіряти та контролювати об’єкти дозвільної системи; встановлювати прояви безгосподарності; проводити досудову підготовку матеріалів за протокольною формою; виступати перед населенням з правових питань, виконувати доручення різних керівників, надавати сприяння народним депутатам і посадовим особам, органам СБУ, прокуратури і судам, органам охорони здоров’я та ветеринарного нагляду (дотриманням санітарних правил, проведення карантинних заходів при епідеміях та епізоотіях), природоохоронним органам (охорона зелених насаджень, захист від забруднення навколишнього середовища, боротьба з браконьєрством і порушеннями правил полювання і рибальства).

Отже, відсутність обгрунтованих організаційних засад у забезпеченні діяльності ДІМ призводить до дублювання діяльності самостійних галузевих служб і підрозділів ОВС та інших відомств (паспортної служби, державної автомобільної інспекції, дозвільної системи, інспекції виправних робіт військових комісаріатів та ін.).

Для ефективного вирішення широкого кола службових обов’язків необхідно регулярно взаємодіяти з іншими співробітниками органів внутрішніх справ, із працівниками інших правоохоронних органів, державних відомств, установ і громадських організацій. Це потребує звертання до багатьох джерел для одержання необхідної інформації, а також вимагає багато часу для процесуального оформлення скарг і заяв громадян, повідомлень про злочини і правопорушення, численних відповідей на запити. У традиційних умовах кожний ДІМ витрачає на заповнення, опрацювання і підготування різних документів у середньому до 30% службового часу, природно, на шкоду своїй основній профілактичній роботі.

Окрім того, така організація інформаційного пошуку не дозволяє забезпечити ефективну аналітико-прогностичну функцію виявлення закономірностей, причин і умов, що лежать в основі розвитку негативних соціальних явищ, яким покликані протидіяти органи внутрішніх справ. Щоденна оцінка оперативної обстановки, правильне реагування на різні її стани, оптимальне використання сил і засобів, комплексний підхід до організації охорони громадського порядку і протидії злочинності – ця вимога часу може бути вирішена тільки на основі досконалої інформаційної системи.

Діяльність ДІМ відбувається в надзвичайно складних і різноманітних умовах. Прийом громадян, що займає 2-3 години службового часу, як зазначено в Інструкції не менше двох разів на тиждень (практика свідчіть, що прийом може здійснюватись майже щоденно) і робота з документацією найчастіше сполучаються. Значний час займають обхід адміністративної дільниці, розгляд скарг, індивідуально-профілактична робота і т.ін. Тому тривалість робочого дня дільничного інспектора складає в середньому 11 годин на добу, причому відсутні регулярні дні відпочинку, частими є нічні чергування; виконання численних доручень, не пов’язаних із обслуговуванням території; участь в охороні громадського порядку, робота за спеціальними оперативними і профілактичними планами. До зазначеного слід додати значні переміщення по території при відсутності службового автотранспорту (у сільській місцевості середня адміністративна дільниця містить у собі 5-8 населених пунктів); різноспрямовані обов’язки, розмаїтість локальних завдань, неможливість планування у зв’язку з великою кількістю різноманітних доручень, суперечливих вказівок різних керівників та ін.

Оцінка діяльності дільничного інспектора міліції має кількісні і якісні характеристики:

а) показник результативності – кількість виконаних за певний період часу однорідних дій у рамках реалізації певного функціонального обов’язку (число розкритих злочинів, складених протоколів про адміністративні правопорушення і т.ін.);

б) показник якості – кількість дій, що не дали очікуваного результату виконаних із порушенням законодавства чи встановлених термінів (число допущених порушень законності, скасованих прокурором постанов і ін.);

в) показник ефективності – співвідношення показників результативності та якості, що характеризують виконання певного функціонального обов’язку.

Основними функціями діяльності ДІМ по виконанню завдань, зазначених у Законі України “Про міліцію”, є:

1) участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам;

2) здійснення загальної профілактики (пропаганда боротьби з пияцтвом, алкоголізмом і наркоманією, правова пропаганда, пропаганда безпеки дорожнього руху, пожежної безпеки та ін.), а також діяльність по встановленню та нейтралізації причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів і правопорушень;

3) здійснення індивідуально-профілактичної роботи (стосовно осіб, схильних до вчинення правопорушень; осіб, які допускають правопорушення в сфері сімейно-побутових відносин; неповнолітніх правопорушників, батьків та осіб, що їх заміняють, які негативно впливають на виховання дітей; осіб, які відбули покаранні у вигляді позбавлення волі; умовно-засуджених та умовно-звільнених осіб та ін.);

4) охорона громадського порядку на території закріпленої дільниці;

5) участь у розкритті злочинів, встановлення злочинців, які переховуються, і інших розшукуваних осіб. Дільничний інспектор міліції, зокрема: до прибуття слідчо-оперативної групи забезпечує охорону місця події, збереження слідів злочинців, організовує надання невідкладної допомоги потерпілим особам; з’ясовує обставини злочину, встановлює свідків, прикмети злочинців, про що негайно доповідає керівникам слідчо-оперативної групи, органу внутрішніх справ або черговим чергової частини; організовує та особисто вживає заходів для переслідування і затримання осіб, які вчинили злочин.

Виходячи з перелічених функцій, можна конкретизувати основні напрями діяльності ДІМ: профілактичний, адміністративний, кримінально-процесуальний, організаційний, соціально-правової допомоги.

Визначення служби дільничних інспекторів міліції в якості найважливішої ланки перебудови діяльності системи органів внутрішніх справ у цілому обумовлено двома чинниками. Перший із них визначається особливим місцем дільничного, що:

а) здійснює самостійно або бере участь у реалізації на закріпленій за ним адміністративній дільниці практично всіх напрямків діяльності і функцій міськрайоргану внутрішніх справ (на нього покладене виконання 86 функціональних обов’язків і 276 видів робіт);

б) є організатором діяльності (насамперед – взаємодії) на обслуговуваній території представників органу внутрішніх справ, інших державних органів, громадських формувань із протидії злочинності та охорони правопорядку;

в) представляє ОВС перед населенням, яке проживає на адміністративній дільниці.

Другий чинник полягає в тому, що здійснення професійних функцій потребує високого рівня не лише матеріально-технічного забезпечення, але й професійної, і тому числі професійно-психологічної підготовки ДІМ через необхідність здійснення профілактичної роботи щодо все більш проблемних категорій населення.

3. Психологічний зміст та опосередкування функціональних обов’язків дільничного інспектора міліції

При проведенні психологічного аналізу діяльності ДІМ не можна обмежитися тільки з’ясуванням сукупності видів його діяльності. Психологічна структура діяльності містить у собі не лише певні її види, але й сукупність елементів, функцій, дій, навичок, необхідних і реалізованих у кожному з них. Тому будь-який вид діяльності є складною структурою, що виявляється через вивчення її елементів, здійснюваних дій, умов, методів досягнення цілей.

ДІМ, обраний у якості об’єкта дослідження, відноситься до такого класу об’єктів психологічного вивчення, як особистість професіонала. Звідси до двох основних, традиційних напрямків психологічного аналізу особистості, особистості як об’єкта і особистості як суб’єкта психологічних відносин, додається третій – вивчення її професійної діяльності.

При вивченні діяльності в ній виявляються більш і менш значимі психологічні чинники, постійні і тимчасові, необхідні і випадкові. У процесі аналізу ці моменти обов’язково повинні враховуватися для того, щоб не припуститися помилки при дослідженні, не змішати випадкові елементи з закономірними, тимчасові чинники з постійними тощо.

Розглянемо основні різновиди діяльності дільничного інспектора міліції.

1. Пізнавальна діяльність. Пізнання входить складовою частиною в будь-яку діяльність людини. При здійсненні трудової діяльності людина пізнає об’єкт праці, його взаємозв’язки з іншими об’єктами та ін. У процесі діяльності цілі, об’єкти, способи пізнання можуть істотно змінюватися, а це означає, що змінюється структура пізнавальної діяльності.

Особливості пізнавальної діяльності ДІМ: 1) неспецифічність об’єктів пізнання (накопичення, опрацювання і використання інформації про обслуговувану територію та населення, яке на ній проживає) при специфічності її спрямування на реалізацію профілактичної функції; 2) широкий спектр напрямів пошуку інформації (місця масового відпочинку, потенційно криміногенні місця, місця збереження товарно-матеріальних цінностей незалежно від форм власності, об’єкти дозвільної системи, аптеки та інших місця, де зберігаються, переробляються або застосовуються наркотичні засоби тощо); 3) необхідність кримінологічного узагальнення одержаної інформації та її подальшого структурування (корислива, насильницька, необережна; правопорушення неповнолітніх, рецидив, групові правопорушення, жіночі правопорушення і т. ін.) та розробки системи відповідних заходів; 4) значна питома вага елементів прогнозування.

2. Комунікативна діяльність. Досягнення мети діяльності ДІМ, як правило, неможливе без попереднього впливу на іншу особу, без складної комунікативної організації взаємодії. Професійне спілкування виступає тут як психологічний засіб вирішення оперативно-службових завдань. Складність професійного спілкування визначається розмаїттям цілей і задач, суб’єктів і об’єктів, форм і методів, засобів і умов взаємодії. У спілкуванні відбувається обмін інформацією, взаємовплив і взаєморозуміння людей, здійснюється вплив один на одного, передача досвіду.

Особливості комунікативної діяльності ДІМ: 1) спілкування з різними категоріями громадян (від посадовців високого рівня до соціально та психологічно деградованих осіб); 2) вирішення конфліктних ситуації, що потенційно небезпечні вчиненням правопорушень та злочинів; 3) необхідність допроцесуального реагування на одержані повідомлення з одночасним визначенням їх процесуальної перспективи.

3. Організаторська діяльність. У своїй основі організаторська діяльність спрямована на створення оптимальних умов для здійснення всіх інших видів діяльності ДІМ, забезпечення їхнього узгодження, координації. Значення такої взаємодії полягає в тому, що вона: гарантує оптимальне виконання завдань із охорони громадського порядку і протидії злочинності; виключає паралелізм і дублювання в діяльності суб’єктів взаємодії, а також дозволяє ефективно використовувати всі сили і засоби, специфічні форми і методи роботи.

Особливості організаторської діяльності ДІМ: 1) неможливість повного передбачення кінцевих результатів прогнозованих дій; 2) необхідність координації різних за змістом видів діяльності (пошукової, аналітичної, комунікативної) та на різні проміжки часу (день, тиждень, місяць) із виділенням резерву часу на непередбачені обставини.

4. Конструктивна діяльність. У найбільш широкому значенні під конструктивною діяльністю розуміють прогнозування і планування дій для досягнення намічених цілей. Попереднє уявлення перебігу і результатів дій у тому чи іншому ступені є обов’язковим компонентом будь-якого виду професійної діяльності.

5. Засвідчувальна діяльність – закріплення одержаних у процесі пізнання та комунікації фактів, прийнятих рішень та складення різних видів документів.

Засвідчувальна діяльність ДІМ визначена правозастосувальною діяльністю адміністративного характеру і передбачає складання наступних документів:

а) організаційні (ведення обліку даних, що характеризують адміністративну дільницю і розташовані на ній об’єкти; ведення обліку роботи з усіх напрямків та звітних документів; б) адміністративні (документування адміністративних правопорушень (упорядкування адміністративних протоколів; ведення обліку матеріалів на осіб, які підлягають індивідуальному профілактичному впливу); в) кримінально-процесуальні – документування невідкладних слідчих дій із встановлення і закріплення слідів злочинів у межах своєї компетенції.

Засвідчувальну діяльність можна розглядати як особливість, відмінну рису пізнання: кожна дія з пізнання факту закріпляється в матеріалах таким чином, щоб це відповідало вимозі перевірюваності; письмова форма покликана гранично обмежити можливість появи випадків прийняття помилкового рішення під впливом негативного емоційного стану.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Охарактеризуйте специфіку кримінологічної та віктимологічної профілактики за об’єктами діяльності.

2. Назвіть основні напрями загальнопрофілактичної діяльності.

3. Назвіть основні напрями індивідуальної профілактики.

4. Назвіть професійно-психологічні складові діяльності дільничного інспектора міліції.

5. Охарактеризуйте загальну та спеціальну профілактичну діяльність.

6. Визначте основні загально-профілактичні завдання ДІМ на адміністративній дільниці.

7. Які кількісні і якісні характеристики має оцінка діяльності дільничного інспектора міліції?

8. Назвіть основні функції і відповідні напрями діяльності ДІМ із виконання завдань, зазначених у Законі України “Про міліцію”.

9. Охарактеризуйте особливості основних різновидів діяльності дільничного інспектора міліції.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреев Н.Г., Клушкин О.З. О критериях и показателях оценки результатов деятельности участковых инспекторов милиции // Вопросы теории и практики управления органами внутренних дел. Труды Академии МВД СССР. М., 1985.

2. Барко В.І., Заросинский Ю.Л., Шматко І.О. Дослідження індивідуально-психологічних особливостей дільничних інспекторів міліції // Українська академія внутрішніх справ. Науковий Вісник. К., 1996.

3. Довідник дільничного інспектора міліції / Упоряд. Остапеко О.І., Новіков В.В., Чистоклєтов Л.Г., Ярмакі Х.П. Львів, 1997.

4. Додин Е.В, Олефир В.И. Рассмотрение участковым инспектором милиции жалоб, предложений и заявлений граждан: Учебн. пособие. К., 1992.

5. Етичні основи підготовки та діяльності дільничних інспекторів міліції. Матеріали науково-практичного семінару. Івано-Франківськ, 2004.

6. Козловская Е.А. Психолого-педагогические основы деятельности участкового инспектора милиции: Учебное пособие. М., 1990.

7. Мышляев М.П., Портнов И.П., Савенков В.П. Индивидуальная профилактика, осуществляемая УИМ: Учебное пособие. М., 1990.

Дата добавления: 2014-11-16