Розвиток пiзнавальних процесiв у молодших школярiв

Ігровa дiяльнiсть.Перехiд дитини вiд гри до учiння є серйозною подiєю в життi, пов'язаною з появою нових мотивiв. Але це не означає, що гра має бути виключена з діяльності школяра. У навчаннi молодших школярiв, зокрема першокласників, певною мiрою використовуються iгрові дiї. Гра, як вид дiяльностi, не тiльки зберiгається в їx життi, а й продовжує розвиватися.

Умiння вчитись виробляється в практицi навчальної дiяльностi учнiв, умiло керованої вчителем.

Активнiсть i самостiйнiсть у навчаннi пов’язані мiж собою, але не тотожнi. Молодший школяр може активно повторювати певнi дiї визначеним йому способом (списування тексту, заучування вiрша тощо) i пасувати перед труднощами, якi в нього виникають, коли змінюється характер завдань, виникає потреба знайти спосiб розв'язування задачi, дещо вiдмiнної від ранiше розв'язуваних.

Формуванню самостiйностi сприяє поступове збільшення обсягу самостiйних робiт на уроках, урiзноманiтнення завдань, запровадження творчих робiт, поєднання їх з роботами тренувального характеру.

Самостiйна робота активізує дiяльнiсть вихованцiв, посилює у них iнтepec до певного матерiалу, розвиває iнiцiативу i привчає застосовувати набутi знания в пiзнаннi нових фактiв та в практичнiй дiяльностi.

Вплив батьків на успіхи у навчанні дітей. Американський психолог Г.Крайг, узагальнюючи дослiдження своїх колег, видiлив три ознаки у поведiнцi тих батькiв, у як их дiти мають хорошi результати у навчаннi. 1. Батьки мають реальне уявлення про поточнi досягнення своїх дiтей. Taкi батьки допомагають дiтям розвивати упевненiсть у собi, заохочують до виконання вiдповiдних віку завдань у школi i вдома. 2. Ставлення батькiв до дiтей вiдрiзняється теплотою i любов'ю. Вони використовують методи контролю i пiдтримки дисциплiни, xapaктернi скорiше для авторитарного, нiж демократичного стилю. Дiти знають межi дозволеного, але при цьому почувають себе у безпецi i знають, що вони бажанi i любимi. 3. Батьки постiйно спiлкуються з дiтьми, читають їм книги, уважно вислуховують дiтей, розмовляють з ними, пiдтримують iнтepec до пiзнання (Г. Крайг).

Разлучения батькiв, насилля в родинi створюють сильнi стреси у дiтей i суттєво впливають на їх шкiльне навчання. Неповна родина по-рiзному впливає на навчальнi успiхи молодших школярiв.

Особливе значення для розвитку дитини має сюжетно-рольова гра. У молодшому шкiльному вiцi вона стає змicтовнiшою, нiж у дошкiльному. У рольових iгpax дошкiльнята творчо успадковують та копiюють подiї з життя сім”ї, дитячого садка, тодi як рольова гра молодших учнiв грунтується на взаємовiдносинах у класному i шкiльному колективi, на стосунках лiтературних та iсторичних гepoїв тощо. У рольовiй гpi діти розвивають свою творчу фантазiю, самостiйно тренуються в засвоюваннi соцiальних форм поведiнки.

Подальшого розвитку у молодшому шкiльному вiцi набувають конструктивнi iгри. Вони сприяють бiльшiй обiзнаностi з властивостями рiзних матерiалiв, усвiдомленню просторового їx розмiщення, диференцiацiї форм тощо.

Вмiло спрямована вчителем i батьками гра молодших учнiв може стати одним iз засобiв органiзацii та полiпшення навчально-виховноi роботи. Розвиток irpoвої дiяльностi в молодших школярiв іде вiд побутових iгop з виробничим сюжетом та iз тим, що вiдображає суспiльно-полiтичнi подii. Поряд iз сюжетними значне мiсце займають рухливi i настiльнi iгри.

Розвиток вiдчуттiв i сприймань. У процесi навчання здiйснюється розвиток в учнiв пiзнавальних процесiв, який характеризується кiлькiсними та якiсними їх змiнами. Вони виявляються зокрема в розвитку сприймання. Кiлькiснi змiни полягають у зростаннi швидкостi перебiгу процесу сприймання, узбiльшеннi числа сприйнятих об'єктiв, розширеннi обсягу їx запам'ятовування тощо. Якiснi змiни являють собою певнi перетворення структури сприймання, виникнення нових його особливостей, якi знаменують собою пiднесення його пiзнавальної ефективностi.

Дата добавления: 2014-11-16