Шийна вагосимпатична блокада 3 страница

- Новокаїнамід – антиаритмічний препарат, подовжує ефективний рефрактерний період, блокує вагусні реакції;

- Натрію гідрокарбонат – компонент позаклітинної буферної системи, уводиться з метою відновлення чутливості міокарда до адреналіну при вихідній гіперкаліємії, тяжкому метаболічному ацидозі, передозуванні трициклічних антидепресантів або фенобарбіталу.

в) Шляхи введення препаратів:

- Кращим є введення препаратів у центральну вену, однак цілком ефективним є введення в периферичну вену.

- При неможливості отримати внутрішньовенний доступ можна скористатися альтернативним шляхом введення - ендотрахеальним, при цьому потрібно враховувати, що не всі препарати можна вводити в трахею (наприклад, натрію гідрокарбокарбонат). У просвіт трахеї препарати вводять або через ендотрахеальну трубку (якщо зроблена інтубація трахеї), або через катетер, уведений за допомогою мікрокрикоконікотомії;

- Внутрішньом'язове й підшкірне введення, а також призначення препаратів у таблетованому вигляді під язик не використовують через те, що в умовах штучного кровообігу значно знижується усмоктування препаратів із тканин;

- Внутрішньосерцеве введення препаратів у цей час відповідно до рекомендацій Європейської ради по реанімації не рекомендується.

г) Дози препаратів залежно від шляху введення:

Препарат	Доза для першого введення	Дози повторних введень	Максимальна добова доза
Адреналіну гідрохлорид	1-2 мг	1-2 мг/3 хв	5 мг
Атропіну сульфат	3 мг	–	3 мг
Аміодарон	300 мг	150 мг/5 хв	2 г
Лідокаїн	1 мг/кг	0,5-1,5 мг/кг/5-10 хв	3 мг/кг
Новокаїнамід	30 мг/хв		17 мг/кг
Натрію гідрокарбонат	1 ммоль/кг	0,5 ммоль/кг/10 хв	–

Примітки: 1) при введенні препаратів у трахею доза повинна бути
подвоєна й розведена фізрозчином до 10 мл;
2) 1 ммоль NaHCO₃ міститься в 1 мл 8,4% розчину.

Б) Електрокардіографічна діагностика виду зупинки кровообігу:

а) Види зупинки кровообігу при клінічній смерті:

- Асистолія;

- Фібриляція шлуночків;

- Шлуночкова тахікардія без пульсу;

- Електромеханічна дисоціація («неефективне серце»).

б) Характеристика видів зупинки кровообігу:

- Асистолія – повна відсутність електричної активності міокарда; найбільш несприятливий вид зупинки кровообігу, тому що зустрічається найчастіше в пізній термін клінічної смерті, тобто через 3-4 хв. із моменту розвитку;

» ЕКГ-ознака: ізолінія у всіх відведеннях

- Фібриліяція шлуночків – наявність неупорядкованої електричної активності міокарда, при якій скорочення окремих міокардіоцитів не погоджені між собою й не підкоряються єдиному водію ритму; первинно розвивається як форма порушення серцевого ритму при гострій ішемії міокарда (інфаркт), ураженні електричним струмом; вторинно розвивається при «неефективному серці» внаслідок ішемії міокарда; у міру розвитку клінічної смерті переходить в асистолію;

» ЕКГ- ознака: хвиляста лінія із хвилями різної амплітуди без чітко виділюваних зубців

- Шлуночкова тахікардія без пульсу – синхронні скорочення міокардіоцитів шлуночків із власною високою частотою, при якій у діастолу вони не встигають наповнюватися кров'ю;

» ЕКГ - ознака: хвилі однакового виду з високою частотою й чітким ритмом;

- Електромеханічна дисоціація – упорядкована електрична активність міокардіоцитів із дотриманням циклічної послідовності скорочень, при якій систолічний викид недостатній для ефективного кровообігу; часто є початковою формою зупинки кровообігу, надалі переміняючись фібриляцією шлуночків й асистолією.

» Можливі причини:

1) масивна крововтрата або гостра дегідратація;

2) тромбоемболія легеневої артерії;

3) тампонада серця;

4) напружений пневмоторакс;

5) пригнічення сили серцевих скорочень (ішемія міокарда, метаболічна або токсична кардіодепресія);

6) парез тонусу артеріальних судин (дистрибутивний шок);

7) грубе порушення серцевого ритму (повна AV-блокада, тріпотіння передсердь й ін.);

» ЕКГ-ознака: повторювані комплекси зубців, які можуть бути як зміненої, так і незміненої форми;

В) Електроімпульсна терапія.

а) Принцип, що лежить в основі: імпульс електричного струму великої потужності викликає деполяризацію мембран міокардіоцитів, як тих, які вже реполяризувались, так і тих, які перебувають у фазі реполяризації, що сприяє встановленню більшості міокардіоцитів у ту саму фазу циклу скорочення. У цих умовах, при наявності імпульсу, що йде від синусового вузла, відновлюється фізіологічна послідовність скорочення міокардіоцитів, тобто відновлюється ритмічна активність серця.

б) Виды електричних розрядів, що застосовуються для електроімпульсної терапії:

- монофазний (струм проходить тільки в одному напрямку);

- біфазний (струм проходить спочатку в одному напрямку, а потім у зворотному, що дозволяє знизити потужність розряду майже в 2 рази).

Монофазний імпульс (Едмарк)

Біфазний імпульс (Гурвич)

в) Місця накладення електродів:

- Головні умови, пропоновані до локалізації електродів:

» струм під час розряду повинен проходити через максимально можливий об’єм міокарда;

» електроди повинні розташовуватися таким чином, щоб струм між ними йшов або уздовж електричної осі серця, або поперек неї.

- при передньо-передньому варіанті:

» один електрод установлюється в правій підключичній ділянці;

» другий електрод установлюється на рівні V-VI міжребер’я ліворуч від лівої средньоключичної лінії.

- при передньо-задньому:

» один електрод розташовують із боку спини хворого на рівні кутів лопаток;

» другий електрод розташовують ліворуч по парастернальній лінії.

г) Сила розрядів:

Форма імпульсу	1-й розряд	2-й розряд	3-й розряд
Монофазний	200 Дж	250-300 Дж	360 Дж
Біфазний	65-90 Дж	140 Дж	190 Дж
4,0 кв	5,7 кв	7,0 кв

д) Правила безпеки електроімпульсної терапії:

- хворий не повинен торкатися металевих частин ліжка й не повинен лежати на металевій поверхні;

- ніхто не повинен торкатися тіла хворого або його ліжка під час розряду, тому реанімаційні заходи на час розряду припиняються;

- електроди повинні бути змазані спеціальним електропровідним гелем або на тіло хворого кладуть марлеві серветки, змочені фізрозчином.

Контрольні питання до розділу 1

1.1. Загальні принципи організації хірургічної допомоги

1.Дайте визначення медичної допомоги.

2.На яких принципах базується надання медичної допомоги населенню України?

3.Які види хірургічної допомоги виділяють?

4. Дайте визначення екстренної хірургічної допомоги.

5. Дайте визначення планової хірургічної допомоги.

6.Від чого залежить обсяг хірургічної допомоги?

7.Що включає амбулаторно-поліклінічна допомога?

8. На які види підрозділяється стаціонарна хірургічна допомога?

9. Що включає поняття «загальнохірургічна» кваліфікована допомога?

10.Що включає поняття «спеціалізована» хірургічна допомога?

11.Які форми фінансування хірургічної допомоги населенню України існують?

1.2. Загальні питання, термінологія й періоди хірургічного лікування

1. Дайте визначення передопераційного періоду.

2. Від чого залежить тривалість передопераційного періоду?

3. Які основні завдання передопераційного періоду?

4. Які супутні захворювання впливають на передопераційну підготовку?

5. Що включає підготовка нервової системи й психіки хворого?

6. За якими показниками можна судити про стан гомеостазу у хворого і якими засобами можна на нього вплинути?

7. На підставі яких даних оцінюють стан серцево-судинної системи хворого й у чому полягає підготовка її до операції?

8. Які існують протипоказання з боку органів дихання до планових операцій?

9. Яким чином проводять підготовку органів дихання до операції?

10. Яке значення має підготовка ротової порожнини?

11. У чому полягає підготовка шлунково-кишкового тракту до операції?

12. На підставі яких даних можна судити про стан функції нирок?

13. Що включає передопераційна підготовка органів сечовиділення?

14. Що включає підготовка шкіри хворого до операції?

15. Як треба готувати операційне поле?

16. Від чого залежить характер спеціальної підготовки хворого до операції?

17. Яке значення має оцінка стану водно-електролітного обміну?

18. Якими методами можна проводити корекцію порушень водно-електролітного обміну?

19. Яке значення має клінічний аналіз крові й сечі?

20. Які зміни можуть бути в біохімічних дослідженнях крові й сечі (глюкоза, білірубін, загальний білок і білкові фракції, діастаза, залишковий азот і т.п.). Про що вони свідчать?

21. Що таке післяопераційний період?

22. Які основні завдання післяопераційного періоду?

23. Які Ви знаєте етапи післяопераційного періоду?

1.3. Загальний і спеціальний догляд за хірургічними хворими

1. Що включає поняття «догляд за хворими»?

2.На які види підрозділяється догляд за хворими?

3.Які основні складові загального догляду за хворими?

4.Що включає поняття «режим роботи лікувальної установи»?

5.Які головні положення санітарного режиму лікувально-профілактичної установи?

6.Що включає поняття «лікувально-охоронний режим»?

7.Які види індивідуального режиму хворого Ви знаєте?

8.Що включає загальний догляд за хворими в приймально-діагностичному відділенні?

9.Який обсяг санітарно-гігієнічної обробки хворого й від чого він залежить?

10.Які гігієнічні вимоги пред'являються до постелі хворого?

11.Які види положення хворого в постелі Ви знаєте?

12.У чому полягає особиста гігієна хворого?

13.Які заходи необхідно вживати для профілактики пролежнів?

14.Методика проведення термометрії і її реєстрація.

15.Які види пропасниці Ви знаєте?

16.Який догляд за хворими з пропасницею?

17.Які існують методи введення лікарських препаратів в організм хворого?

18.Загальні правила виконання ін’єкцій.

19.Техніка виконання внутрішньошкірних ін’єкцій.

20. Техніка виконання підшкірних ін’єкцій.

21. Техніка виконання внутрішньом'язових ін’єкцій.

22. Техніка виконання внутрішньовенних ін’єкцій.

23. Підготовка систем для внутрішньовенних уливань

24. Техніка проведення внутрішньовенних вливань.

25. Які постін’єкційні ускладнення можуть виникнути?

26. Методика застосування гірчичників.

27.Правила накладення компресів.

28. Методика застосування грілок і мішків із льодом.

29. Методика проведення промивання шлунка.

30. Методика застосування газовідвідної трубки.

31. Які види клізм Ви знаєте?

32. Показання й методика виконання очисної клізми.

33. Показання й методика виконання гіпертонічної клізми.

34. Показання й методика виконання сифонної клізми.

35. Показання й методика виконання лікувальної клізми (мікроклізми).

36. Методика виконання катетеризації сечового міхура.

37. У чому полягає спеціальний догляд за хворими після операцій на грудній клітині і її органах?

38. У чому полягає спеціальний догляд за хворими після операцій на черевній порожнині і її органах?

39. У чому полягає спеціальний догляд за хворими після урологічних операцій?

40. У чому полягає спеціальний догляд за хворими після проктологічних операцій?

41. У чому полягає спеціальний догляд за тяжкохворими й агонізуючими? Правила поводження з трупом.

1.4. Десмургія

1. Дайте визначення десмургії.

1. Які властивості повинен мати перев’язний матеріал?

2. Дайте визначення пов'язки.

3. Дайте визначення первинної пов'язки і які вимоги пред'являються до неї.

4. Дайте визначення вторинної пов'язки.

5. Назвіть класифікацію пов'язок: за метою, за формою перев'язного матеріалу, за щільністю, за способом накладення.

6. Які існують пов'язки залежно від консистенції використовуваного матеріалу? Наведіть приклади.

7. Як класифікуються пов'язки залежно від мети? Приклади.

8. Назвіть основні правила накладення бинтових пов'язок.

9. Яким вимогам повинна відповідати готова пов'язка?

10. Які показання для застосування косинкових пов'язок?

11. Які особливості накладення спіральної пов'язки на грудну клітину?

12. Які особливості накладення бинтової пов'язки на ліву молочну залозу?

13. Які існують правила накладення пов'язок із трубчастих трикотажних й еластичних сітчастих бинтів на голову, грудну клітину?

14. Що ми називаємо перев'язкою?

15. Які бинтові пов'язки можна накласти на I, II, III, IV, V пальці кисті?

16. Які пов'язки накладаються на конічні частини тіла - передпліччя, гомілку, куксу?

17. Де починається “черепашача” пов'язка, що сходиться й розходиться? Показання до накладення “черепашачої” збіжної й розбіжної пов'язки.

18. Де починаються «колосоподібна» висхідна й спадна пов'язки? Показання до накладення «колосоподібної» пов'язки (висхідної й спадної).

19. Чи повинна «колосоподібна» пов'язка обмежувати рухи в плечовому й тазо-стегновому суглобах?

20. Особливості накладення пов'язки Дезо на праву руку.

21. Особливості накладення пов'язки, що повертається, на стопу.

22. Назвіть пов'язки, які накладаються всупереч класичним правилам (голівка бинта в лівій руці).

23. Перелічте показання до накладення пов'язок еластичним трубчастим бинтом і ретеластом.

Дата добавления: 2014-11-18