Класифікація профілактичних заходів

Головними підставами класифікації профілактичних заходів є суб’єкти та об’єкти профілактики, її завдання, форми і методи, ступінь правового регулювання попереджувальної діяльності.

Заходи загальної профілактики поділяються:

1. За суб’єктом – на загальні і спеціальні. Загальні заходи застосовуються тими суб’єктами, для яких попереджувальна діяльність не є основною функцією. Спеціальні заходи використовують суб’єкти, для яких ця діяльність є основною або однією з головних;

2. За об’єктом – на заходи попередження будь-яких злочинів; заходи попередження окремих видів злочинів (неповнолітніх, насильницьких, рецидивних, тощо); заходи попередження конкретних злочинів;

3. За характером завдання – на заходи спрямовані на виявлення детермінантів злочинів, та заходи, спрямовані на усунення (нейтралізацію) цих детермінантів;

4. За організаційною формою – на заходи-сигнали і заходи-дії.

Заходами-сигналами є інформація про необхідність цілеспрямованого впливу на виявлені криміногенні фактори (подання органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, окремі ухвали судів). Ці заходи, як правило, здійснюють спеціальні суб’єкти попереджувальної діяльності.

Заходи-дії - це робота інших суб’єктів над усуненням виявлених детермінантів злочинів. Вони в свою чергу поділяються на: організаційні, економічні, правові, моральні, технічні (ефективне використання патрудьно-постової служби, вдосконалення бухгалтерського обліку, використання сучасних обчислювальних пристроїв, сигналізації тощо);

5. За ступенем правового регулювання – на заходи правового і неправового характеру.

Заходи індивідуальної профілактики залежно від завдань, на вирішення яких вони спрямовані, можна поділити на три групи:

1. Інформаційні;

2. Заходи впливу;

3. Заходи контролю;

До інформаційних належать такі, що спрямовані на виявлення осіб, які потребують профілактичного впливу, а також збирання необхідних відомостей про них, аби правильно побудувати роботу з ними.

Заходи впливу покликані забезпечити усунення дефектів соціалізації особи і тим самим уберегти її від вчинення злочину.

Заходи контролю спрямовані на перевірку ефективності застосування заходів впливу, і залежно від цього, мають визнати їх достатніми або намітити додаткові заходи профілактики.

Заходи індивідуальної профілактики можна також розділити на заходи переконання, примусу і допомоги.

В кримінології виділяють в окремий підвид ранню профілактику злочинів. Під слід розуміти спеціальну діяльність щодо виправлення і перевиховання особи, чия поведінка відхиляється від моральних та правових норм, але ще не стала злочинною.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Поняття, цілі, завдання, функції та межі профілактики злочинів.

2. Система профілактики злочинів.

3. Класифікація профілактичних заходів.

4. Заходи загальної профілактики.

5. Заходи індивідуальної профілактики.

6. Методи і форми профілактичної діяльності

Література:

1. Токарев А.Ф. Основные понятия криминологии. – М., 1989

2. Зелінський А.Ф. Кримінологія –Х.; 2000

3. Джужа О.М. Курс кримінології. Підручник в 2-х томах. –К.;2001

4. Лановенко И.П. и др. Расследование и предупреждение преступлений.-Киев, 1970

5. Криминологические и уголовно-правовые идеи борьбы с преступностью.-М., 1996

6. Голина В.В. Криминологическая профилактика преступлений.-Киев, 1989

7. Криминология и профилактика преступлений.-М., 1989

8. Материали VIII Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями.-Киев, 1991

9. Жалінський А.Є., Костицький М.В. Ефективність профілактики злочинів і кримінологічна інформація.-Львів, 1980.

Лопушанский Ф.А. Следственная профилактика

10.преступлений.-Киев, 1980

11.Комплексна програма профілактики злочинності на 2006-2008 роки.

12.Проект Закону України “Про профілактику злочинів” від 12.05.1998 р.

Дата добавления: 2014-11-18