ТЕМА 6. Прогнозування та планування боротьби зі злочинністю

При опрацюванні матеріалу, студенти мають звернути увагу на те, що кримінологічне прогнозування є частиною соціального прогнозу, який охоплює всі явища і процеси життєдіяльності суспільства: перспек­тиви розвитку науки й техніки, економіки, демографічних й етнічних процесів, охорони здоров'я, освіти, мистецтва, держави і права тощо. Тому видами галузевого прогнозування можуть бути будь-які специфіч­ні сфери суспільства. Однією з важливих галузей соціального прогно­зування є передбачення розвитку кримінологічно значимих явищ і про­цесів.

Прогнозування — процес отримання наукового знання про майбут­нє, що ґрунтується на закономірностях певних явищ, в результаті аналізу їх стану в минулому і сьогоденні.

Прогноз — результат передбачення, висновок про ймовірність настання певних змін в об'єкті дослідження.

Кримінологічне прогнозування є, з одного боку, різновидом соціаль­ного передбачення, а з іншого, — однією з галузей юридичного прогнозу­вання. 3 цього випливає, що поняття кримінологічного прогнозування включає в себе два аспекти: соціальний і юридичний.

Метою кримінологічного прогнозування (відповідно до предмета кри­мінології) є встановлення всіх параметрів злочинності в перспективі, ви­явлення на цій основі небажаних тенденцій та пошук засобів їх зміни у позитивному напрямку.

У кримінологічному прогнозуванні використовуються певні методи. Найпоширенішим є метод екстраполяції. Його сутність полягає у співставленні минулого і сучасного станів об'єкта, що досліджується та пере­несенні на майбутнє виявлених закономірностей його розвитку.

Метод моделювання передбачає прогнозування кіль­кісних характеристик злочинності, які відображають її залежність від дії соціально-економічних, політичних, ідеологічних, правових та інших чинників. Підставивши у модель значення факторів, що обумовлюють злочинність на прогнозований період, визначають майбутній її стан.

Якість кримінологічних прогнозів підвищується при поєднанні екс­траполяції і моделювання з методом експертних оцінок. Останній поля­гає в узагальненні думок фахівців щодо можливих змін кількісних і якіс­них показників злочинності за прогнозований проміжок часу.

За термінами кримінологічні прогнози поділяються на короткостро­кові (1—3 роки), середньострокові (до 5 років) і довгострокові (10 і біль­ше років). Чим довший термін прогнозу, тим менша його достовірність (так само, як і в метеорологічних прогнозах).

З кримінологічним прогнозуванням тісно пов’язане і кримінологічне планування, яке представляє собою цілеспрямований про­цес розробки плану, в якому на основі цілей і завдань боротьби зі зло­чинністю окреслюються шляхи й засоби їх досягнення, нормативне, ін­формаційне, організаційне, методичне та ресурсне забезпечення на ви­значений термін.

План — це різновид управлінського рішення, поданого у вигляді сис­теми взаємопогоджених і взаємопов'язаних заходів, які потрібно здійсни­ти у встановленій послідовності та у визначені строки з метою досягнен­ня поставлених цілей.

Планування — це формування низки планів в системі певної галузі. Скажімо, якщо йдеться про органи внутрішніх справ, то маються на увазі плани як цього міністерства, так і всіх служб та підрозділів.

Кримінологічне планування ґрунтується на принципах наукової обґрунтованості, актуальності, реальності, конкретності, несуперечливості, законності, субординації, інформативності,

Кримінологічне планування має свої етапи. Основними з них є: підготовчий; збору пропозицій; узгодження плану; затвердження плану.

Для реалізації принципів планування використовують відповідні ме­тоди. При цьому на кожному етапі суб'єкт планування повинен обирати найдоцільніші з них. На першому етапі застосовуються методи, які умо­вно можна об'єднати в групу методів збирання та обробки інформації. До них належать: 1) соціологічні методи — анкетування, інтерв'ювання, спостереження; 2) математичні методи — сітьового, лінійного, динамічного плану­вання, метод послідовних наближень, балансовий метод.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Поняття, функції кримінологічного прогнозування.

2. Методи кримінологічного прогнозування.

3. Основи кримінологічного планування.

4. Види кримінологічних прогнозів.

5. Прогнозування індивідуальної злочинної поведінки

Література:

1. Токарев А.Ф. Основные понятия криминологии. – М., 1989

2. Зелінський А.Ф. Кримінологія –Х.; 2000

3. Джужа О.М. Курс кримінології. Підручник в 2-х томах. –К.; 2001

4. Лановенко И.П. Расследование и предупреждение преступлений. -Киев, - 1970

5. Криминологические и уголовно-правовые идеи борьбы с преступностью. - М., 1996

6. Голина В.В. Криминологическая профилактика преступлений.-Киев, 1989

7. Криминология и профилактика преступлений.-М., 1989

8. Материали VIII Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями.-Киев, 1991

9. Жалінський А.Є., Костицький М.В. Ефективність профілактики злочинів і кримінологічна інформація.-Львів, 1980.

10. Лопушанский Ф.А. Следственная профилактика преступлений.-Киев, 1980.

11. Проект Закону України “Про профілактику злочинів” від 12.05.1998 р.

Дата добавления: 2014-11-18