Поняття про бухгалтерський баланс, його значення і використання в управлінні

Для оперативного управління підприємством необхідні відомості про ресурси, що є у нього. Тобто необхідно знати якими засобами володіє підприємство на певну дату і з яких джерел ці засоби поступають.

Всі ці відомості можливо отримати з бухгалтерського балансу, де всі господарські засоби (активи) і їх джерела економічно згруповані і представлені в єдиному грошовому вимірнику на певну дату.

Згідно П(С)БО-1, баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до визначення і розкриття його статей визначаються П(С)БО-2 “Баланс”. Норми цього положення застосовуються до балансів підприємств, організацій і інших юридичних осіб всіх форм власності, окрім банків і бюджетних установ. Для малих підприємств може передбачатися скорочена форма балансу. Для материнських підприємств передбачено складання консолідованого балансу, згідно П(С) БО-20 “Консолідована фінансова звітність”.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У міжнародній практиці датою балансу є дата закінчення фінансового року, яка може не співпадати з календарним. В Україні традиційно бухгалтерську звітність складали на початок нового календарного року. Згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, календарний рік залишається звітним періодом для складання фінансової звітності, але передбачається складання балансу підприємства станом на кінець останнього дня звітного періоду (місяця, кварталу, року).

Як одна з форм звітності, баланс включає заголовок, розділи і статті.

В заголовку даються:

– назва підприємства, його організаційно-правова форма і місцезнаходження;

– назва звіту;

– дата, станом на яку складений звіт;

– валюта, в якій складений звіт і рівень її точності;

– коди, передбачені чинним законодавством.

Баланс дає інформацію про наявність у підприємства ресурсів і прийнятих ним зобов'язань. Ресурси або активи підприємства забезпечуються зобов'язаннями і капіталом власників, тому в основі балансу лежить рівняння:

Активи = Зобов'язання + Власний капітал.

Звідси, Власний капітал = Активи – Зобов'язання.

Таким чином, власний капітал – це частка власників в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.

Представлене співвідношення є основним балансововим рівнянням.

Типова форма звітності “Баланс” (Ф-1) наведена в Додатку Б.

2.Структура балансу, зміст і оцінка окремих статей.

За своєю будовою баланс є двосторонньою таблицею, де ліва частина (“Актив”) – показує склад і розміщення господарських засобів (активів), а права частина (“Пасив”) – відображає джерела формування цих засобів, серед яких власний капітал і зобов'язання, і їх цільове призначення.

Суми активів і пасивів балансу повинні бути рівні. Ця рівність обумовлена тим, що і в “Активі” і в “Пасиві” балансу відбиті одні й ті ж самі засоби, але згруповані за різними ознаками:

– в „ Активі” – за складом і розміщенням;

– в „Пасиві” – за джерелами формування і цільовим призначенням.

Структура балансу відповідно до П(С) БО-2 представлена в таблиці 2.

Таблиця 2

Дата добавления: 2014-11-18