Приклад

Приклад

Підприємство роздрібної торгівлі реалізує комплектуючі до комп’ютерів. Загальна номенклатура комплектуючих для комп’ютерів даної марки нараховує 20 видів, з яких на підприємстві постійно наявні 10 видів. Рівень сервісу підприємства складає:? = 10 / 20 х 100 = 56%.

Для оцінки рівня логістичного обслуговування обираються найбільш значимі види послуг, тобто послуги, надання яких поєднується із значними витратами, а ненадання – з істотними втратами на ринку.

Рівень обслуговування можна оцінювати також спів вставляючи час на виконання логістичних послуг, які надаються фактично в процесі постачання, з часом, який необхідно було б затратити для надання всього комплексу можливих послуг у процесі того ж постачання.

Розрахунок виконують за такою формулою:? = • 100,

де N – кількість послуг, які теоретично можна надати;

n – фактична кількість наданих послуг;

tі – час на виконання і-тої послуги.

У таблиці 11.1 наведено загальний список послуг, які фірма може надати в процесі реалізації своєї продукції, а також час, необхідний для надання кожної окремої послуги. Однак фактично фірма надає тільки послуги №№ 1, 3, 7, 8, 10.

Таблиця - Перелік послуг, які фірма може потенційно надати

Номер послуги	Час, необхідний для надання послуги, люд./год.
	3,5
	0,5

Рівень обслуговування, який надає дана фірма, складає: = 71,7%.

Починаючи від 70% і вище затрати сервісу зростають експоненціально залежно підрівня обслуговування, а якщо останній сягає 90% і вище, сервіс стає невигідним. Фахівці підрахували, що за умови підвищення рівня обслуговування від 95% до 97% економічний ефект підвищується на 2%, а витрати зростають на 14%.

У той же час, зниження рівня обслуговування нижче “порога оптимальності”, який встановлюється індивідуально, веде до збільшення сукупних втрат, які зумовлюються погіршенням якості логістичного сервісу.

Таким чином, зростання конкурентоспроможності підприємства, викликане зростанням рівня обслуговування, супроводжується з одного боку, зниженням втрат на ринку, а з іншого – підвищенням витрат на сервіс. Завдання логістичної служби полягає у пошуку оптимальної величини рівня обслуговування.

На ринку логістичних послуг спостерігається стійка тенденція до зростання вимог споживачів щодо їх комплексності та якості.

До ключових параметрів якості логістичного обслуговування відносять:

- час від отримання замовлення постачальником до постачання продукції споживачу (замовнику);

- гарантовану надійність постачання за будь-яких умов;

- реальну можливість доставки за першою вимогою замовника;

- наявність необхідних запасів у логістичній системі;

- стабільність матеріально-технічного забезпечення клієнтів;

- максимальна відповідність виконанню замовлень вимогам клієнтів;

- прогресуючий ступінь доступності виконання замовлень у діючий логістичній системі;

- зручність подання замовлення в логістичній системі в будь-який час;

- якнайшвидше підтвердження замовлення, прийнятого постачальником для виконання;

- об’єктивність цін на логістичні послуги;

- регулярність інформування клієнтів про рівень і структуру витрат на логістичне обслуговування;

- наявність у логістичній системі можливостей надання постійним клієнтам товарних кредитів і прихованих знижок у вигляді логістичних послуг, які надаються безкоштовно;

- високу ефективність технології вантажопереробки на складах та інших трансформаційних об’єктах логістичної системи;

- забезпечення високої якості пакування товарної продукції;

- прогресуючу можливість здійснення пакетних і контейнерних перевезень.

Тема 9 Склад і транспорт в логістиці

1. Роль складів при виробництві і розподілі продукції

2. Сучасні тенденції формування складської мережі підприємства

3. Типові логістичні рішення при оптимізації складської підсистеми

4. Логістична оцінка-видів транспорту

1. Роль складів при виробництві і розподілі продукції

Логістичний процесна складі досить складний, оскільки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж технологічний процес і забезпечує:

- постачання запасами і контроль за поставками;

- розвантаження і приймання вантажів;

- внутрішньоскладське транспортування та перевалку вантажів;

- складування і зберігання вантажів;

- комплектацію замовлень клієнтів та відвантаження;

- транспортування та експедирування замовлень;

- збирання та доставку порожніх товароносіїв;

- контроль за виконанням замовлень;

- інформаційне обслуговування складу;

- обслуговування клієнтів (надання послуг).

Взагалі під складом розуміють (рис. 9.1):

Рис. 9.1. Визначення складу

Склад – це місце перетворення матеріальних потоків, направлених на задоволення потреб клієнтської бази. Логістика займаєт­ься не управлінням складом, але управлінням товарними потоками, що проходять через склад і складську мережу.

Рис. 9.2. Переваги складування

Класифікація складів подана в табл. 9.1.

Таблиця 9.1 Класифікація складів

№	Ознаки	Склади
	За функціональними сферами	постачання виробництва розподілення (дистрибуції)
	За видами продукції (матеріаль­них потоків)	сировини матеріалів комплектування незавершеного виробництва готової продукції тари залишків і відходів інструментів
	За формами власності	власні (щодо фірми) комерційні орендовані державних або муніципальних підприємств
	За функціональним (розподіль­ним) призначенням	підсортувальні розподільні сезонного чи тривалого зберігання транзитно-перевальні (вантажні термінали) постачання виробничих процесів
	Стосовно учасників логістич­ної системи (фірма)	виробників торгівельних компаній торгівельно-посередницьких компаній транспортних компаній експедиторських компаній логістичних посередників
	За товарною спеціалізацією	спеціалізовані неспеціалізовані універсальні змішані
	За технічною оснащеністю	частково механізовані механізовані автоматизовані
	За типом складських будівель, споруд: за технічною будовою	відкриті майданчики майданчики під накриттям закриті споруди
за поверховістю будівлі	багатоповерхові і одноповерхові
	За наявністю зовнішніх транспортних зв’язків	із причалами та рейковими під’їзними шляхами із рейковими під’їзними шляхами із автодорожнім під’їздом

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Управління логістикою складування пов’язано з:

1) координацією зі суміжними службами, які забезпечують проходження продукції через склад (рис. 9.3, 9.4);

2) організацією вантажопереробки на складі.

Рис. 9.3. Завдання логіста у складуванні

Матеріальний потік проходить три функціональні ділянки логістики, кожна з яких характеризується наявністю складів певного вигляду (див. рис. 9.5).

Матеріальний потік

Рис. 9.5. Логістика складування

· Механізація розвантажувальних робіт; · Скорочення простоювання засобів; · Вирішення проблем оптимальної вантажної одиниці; · Скорочення часу на складську переробку вантажів; · Можливість регулювати частоти та ритмічність постачань; · Скорочення кількості перевалювань і кількості технологічних операцій; · Максимальне використання складських потужностей

· Вибір постачальників; · Оптимальний вибір транспортних засобів; · Розроблення маршрутів доставки; · Розроблення політики управління закупівлями; · Розміщення замовлень; · Вибір систем управління запасами; · Аналіз та вибір тари та то­вароносія

Координація

· Оптимальне управління наявними трудо­вими та матеріальними ресурсами; · Швидке виконання замовлень; · Мінімізацію часу підготовчих робіт з прове­дення переробки вантажів; · Цілковиту відповідальність скомплектова­ного замовлення до заявки клієнта; · Оптимізацію партії відправки; · Раціональну структуру парку транспортних засобів і контроль за їх використанням; · Раціональне використання наявних площ й об`ємів

Служба маркетингу та продажів

Координація

Служба закупівлі

· Вироблення політики обслуговування клієнтів; · Розроблення стандарту послуг; · Диверсифікація товарів та послуг; · Аналіз споживачів; · Аналіз конкурентів

Рис. 9.4. Координація діяльності суміжних служб на складі

У більшості випадків функціональні ділянки логістики починаються та закінчуються складами. Склад одночасно є водночас і межею цих ді­лянок, і об`єднуючим елементом руху матеріальних потоків між ланками логістичної системи.

2. Сучасні тенденції формування складської мережі підприємства

Логістичний процес на складі представлений на рис. 9.6.

7. Транспортування й експедування замовлень

8. Збирання та доставка порожніх товароносіїв

9. Контроль за виконанням замовлень

10. Інформаційне обслуговування складів

11. Обслуговування клієнтів (послуги)

Логистичний процес на складі

2. Контроль за постачаннями

1. Забезпечення запасами

3. Розвантаження та приймання вантажів

5. Складування та збереження вантажів

4. Внутрішньоскладське транспортування та перевалювання вантажів

6. Комплектування (комісіонування) замовлень клієнта та відвантаження

СЛУЖБА ЗАКУПІВЕЛЬ

СЛУЖБА ПРОДАЖ ІВ

Рис. 9.6. Схема логістичного процесу на складі

Як можна побачити на рис. 9.6 логістичний процес на складі скла­дається з: операцій, пов’язаних з функцією логістичної координації поста­чання (закупівлі) і продажів; операцій, пов’язаних із переробкою вантажу та відповідним обі­гом документів.

Здійснити оцінювання ефективності логістичного процесу на складі можна на підставі показників, поданих у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2 Показники ефективності логістичного процесу на складі

Ключові чинники	Показники ефективності та результативності
Якість складського сервісу та задоволеність споживачів	Забезпечення своєчасного виконання замовлення Цілковита задоволеність рівнями запасів Точність параметрів замовлення Чисельність повернених замовлень, відсутність запасів, підвищення тарифів Помилки при виконанні замовлень Випадки втрат, крадіжок, псування тощо Повернення покупцями товарів Скарги споживачів Оцінка споживачами ступеню задоволеності сервісом
Інвестиції	Швидкість і кількість обороту запасів Прискорення обороту оборотного капіталу Середній рівень запасів на складі Повернення на інвестиції в основні фонди Інвестиції в складську інфраструктуру Інвестиції в технологічне (підйомно-транспортне) устатку­вання
Логістичні витрати	Витрати на управління складськими запасами Витрати на внутрішньоскладське транспортування Витрати, пов’язані з якістю продукції та сервісу (збитки від недостатнього рівня якості, втрати продажів, повер­нення товарів, застарілість запасів тощо) Витрати на складську переробку вантажів і зберігання Витрати, пов’язані з процедурами замовлень
Тривалість логістич­них циклів	Тривалість складових циклу замовлення Термін поповнення запасів Термін обробки замовлень споживачів Термін доставки замовлення Термін підготовки та комплектації замовлення Тривалість циклу закупівлі товарів Тривалість циклу підготовки звітів
Продуктивність	Кількість оброблених замовлень на одиницю часу Вантажні відправлення на одиницю складських потужнос­тей та вантажної місткості транспортних засобів Використання складського простору Кількість операцій переробки вантажу на годину Загальні логістичні витрати на одиницю інвестованого у складські запаси капіталу Загальні логістичні витрати на одиницю складського товарообігу

Рис. 9.7. Алгоритм формування складської мережі

Логістичний процес на складі досить складний, оскільки вимагає узгодженості функцій постачання запасами, переробки вантажу і розподілу замовлень. Логістика на складі охоплює усі основні функціональні галузі, що розглядаються на мікрорівні. Тому логістичний процес на складі є набагато ширшим, ніж технологічний процес і забезпечує:

· постачання запасами;

· контроль за поставками;

· розвантаження і приймання вантажів;

· внутрішньоскладське транспортування та перевалку вантажів;

· складування і зберігання вантажів;

· комплектацію (комісіонування) замовлень клієнтів та відвантаження;

· транспортування та експедирування замовлень;

· збирання та доставку порожніх товароносіїв;

· контроль за виконанням замовлень;

· інформаційне обслуговування складу;

· обслуговування клієнтів (надання послуг).

Функціонування усіх складових логістичного процесу має розглядатися у взаємозв’язку та взаємозалежності. Такий підхід не тільки дає змогу чітко координувати діяльність служб складу, він є основою планування і контролю за просуванням вантажу на складі з мінімальними витратами.

Умовно весь процес можна поділити на три частини:

1) операції, спрямовані на координацію служби закупівлі;

2) операції, безпосередньо пов’язані з переробкою вантажу та його документацією;

3) операції, спрямовані на координацію служби продаж.

Координація служби закупівлі здійснюється в ході операцій з постачання запасами та завдяки контролю за веденням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає у забезпеченні складу товаром (чи матеріалом) відповідно до можливостей його переробки на даний період при повному задоволенні замовлень споживачів. Тому потреби у закупівлі запасів визначаються узгоджено зі службою закупок і потужністю складу.

Облік та контроль за одержанням запасів та відправкою замовлень дає змогу забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання об’єму складу та необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим збільшити оборот складу, як це показано на рис. 9.8.

Рис. 9.8. Схема логістичного процесу на складі

Розвантаження і приймання вантажів

При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, знижуються витрати обертання.

Операції, що проводяться на даному етапі, включають:

· розвантаження транспортних засобів;

· контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;

· документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;

· формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування і перевалка вантажу

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою піднімально-транспортних машин та механізмів.

Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (з одного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.

Складування та зберігання вантажів

Процес складування полягає у розміщенні та укладанні вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування — ефективне використання об’єму зони зберігання. Передумовою цього є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського обладнання. Обладнання під зберіган­ня має відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти та площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням нормальних умов роботи піднімально-транс­портних машин і механізмів. Для упорядкованого зберігання вантажу і економного його розміщення використовують систему адресного зберігання за принципом твердого (фіксованого) чи вільного (вантаж розміщується на будь-якому вільному місці) вибору місця складування.

Процес складування та зберігання включає:

а) закладання вантажу на зберігання;

б) зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;

в) контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється через інформаційну систему.

Комплектація (комісіонування) замовлень та відвантаження

Процес комплектації означає підготовку товару відповідно до замовлень споживачів.

Комплектація і відвантаження замовлень включають:

а) одержання замовлення клієнта (відбірковий лист);

б) відбір товару кожного найменування за замовленням клієнту;

в) комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта згідно з його замовленням;

г) підготовку товару до відправки (укладання в тару, на товароносій);

д) документарне оформлення підготованого замовлення та контроль за підготовкою замовлення;

е) об’єднання замовлень клієнтів у партію відправки та оформлення транспортних накладних;

є) відвантаження вантажів у транспортний засіб.

Замовлення клієнтів комісіонують у зоні комплектації. Підготовка та оформлення документації здійснюються через інформаційну систему. Адресна система зберігання дає змогу вказувати у відбірковому листі місце відібраного товару, що значно скорочує час відбору та допомагає відслідковувати відпуск товару зі складу.

При комплектації відправки інформаційна система полегшує поєднання вантажів у економічну партію відвантаження, що дає можливість максимально використовувати транспортний засіб. При цьому обирається оптимальний маршрут доставки замовлень. Відвантаження здійснюється на навантажувальній рампі (вимоги до відвантаження аналогічні до вимог розвантаження).

Транспортування та експедирування замовлень можуть здійснюватись як складом, так і самим замовником. Останній варіант є ефективним лише у тому разі, коли замовлення виконується партіями, що дорівнюють місткості транспортного засобу, і при цьому запаси споживача не збільшуються. Найбільш поширеною та економічно виправданою є централізована доставка замовлень складом. Тоді завдяки уніфікації вантажів та оптимальним маршрутам доставки значно скорочуються транспортні витрати і з’являється реальна можливість здійснювати поставки дрібними партіями і частіше, що скорочує непотрібні страхові запаси споживача.

Збирання і доставка порожніх товароносіїв займають значну частину у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери, тара-обладнання) за умов внутрішньоміських перевезень частіш за все багатооборотні, а тому вимагають повернення відправнику. Ефективний обмін товароносіїв можливий лише тоді, коли достовірно визначена їх оптимальна кількість і чітко виконується графік обміну ними зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і є стрижнем функціонування усіх служб складу. Залежно від технічної оснащеності управління матеріальними потоками може бути як самостійною системою (на механізованих складах), так і складовою підсистеми загальної автоматизованої системи управління матеріальними та інформаційними потоками (на автоматизованих складах).

Інформаційне обслуговування охоплює:

· обробку вхідної документації;

· пропозиції по замовленнях постачальників;

· оформлення замовлень постачальників;

· управління прийманням та відправкою;

· контролювання наявності вантажів на складі;

· приймання замовлень споживачів;

· оформлення документації для відправки;

· диспетчерську допомогу, включаючи оптимальний вибір партій відвантаження та маршрути доставки;

· обробку рахунків клієнтів;

· обмін інформацією з оперативним персоналом та верхнім ієрархічним рівнем;

· різноманітну статистичну інформацію.

На забезпечення координації діяльності служби продажу в пер­шу чергу спрямовані операції контролю за виконанням замовлень і надання послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслуговування. Успішне логістичне обслуговування покупців може стати найважливішою, до того ж стратегічною ознакою, що вигідно вирізняє дану фірму серед конкурентів.

Виділяють три основні категорії елементів обслуговування: допродажне, на час продажу та післяпродажне. Наданням допродажних послуг займається служба продажу (маркетингова служба).

Склад забезпечує виконання таких продажних послуг:

¨ сортування товарів;

¨ повну перевірку якості товарів, що постачаються;

¨ фасування та пакування;

¨ заміну замовленого товару;

¨ експедиторські послуги зі здійсненням розвантаження;

¨ інформаційні послуги;

¨ підписання договорів з транспортними агентствами;

а також післяпродажних послуг:

n встановлення виробів;

n гарантійне обслуговування;

n забезпечення запчастинами;

n тимчасову заміну товарів;

n приймання дефектної продукції та її заміну.

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу передбачається досягнення:

1) раціонального планування складу при визначенні робочих зон, що сприяє зниженню витрат та удосконаленню процесу переробки вантажу;

2) ефективного використання простору при розстановці обладнання, що дає змогу підвищити потужність складу;

3) використання універсального обладнання, яке виконує різноманітні складські операції, що призводить до істотного скорочення парку піднімально-транспортних машин;

4) мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і зростання пропускної спроможності складу;

5) здійснення уніфікації партій відвантажень та використання централізованої доставки, що уможливлює істотне скорочення транспортних витрат;

6) максимального використання можливостей інформаційної системи, що значним чином скорочує час та витрати, пов’язані з документооборотом та обміном інформації тощо.

Іноді резерви раціональної організації логістичного процесу, навіть і не досить значні, випливають з простих речей: розчистки загороджених проходів, покращання системи освітлення, організації робочого місця. У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все має аналізуватися, а результати аналізу — використовуватись для покращання організації логістичного процесу.

3. Типові логістичні рішення при оптимізації складської підсистеми

Загальна концепція вирішення складської системи, у першу чергу, має бути економічною. Економічний успіх можливий, якщо планування і реалізація складської системи розглядаються з точки зору інтересів усієї фірми і є лише частиною загальної концепції складу, а рентабельність складу зрештою — ос­новним критерієм обраної загальної концепції.

Система складування (СС) передбачає оптимальне розміщення вантажу на складі і раціональне управління ним. У процесі розробки системи складування необхідно враховувати взаємозв’язки та взаємозалежності між зовнішніми (що входять на склад та виходять з нього) та внутрішніми (складськими) потоками об’єкта та пов’язані з ними фактори (параметри складу, технічні засоби, особливості вантажу тощо).

Розробка СС базується на виборі раціональної системи з усіх технічно можливих систем для вирішення поставленого завдання методом кількісного і якісного оцінювання. Процес вибору та оптимізації передбачає виявлення пов’язаних між собою факторів, систематизованих у декількох основних підсистемах. Отже, система складування містить такі складські підсистеми:

· складована вантажна одиниця;

· вид складування;

· обладнання з обслуговування складу;

· система комплектації;

· управління переміщенням вантажу;

· обробка інформації;

· «будова» (конструктивні особливості будов і споруд).

Вибір раціональної системи складування має здійснюватись у наступному порядку:

1) визначається місце складу у логістичному ланцюжку та його функції;

2) визначається загальна спрямованість технічної оснащеності складської системи (механізована, автоматизована, автоматична);

3) визначається завдання, якому підпорядкована розробка системи складування;

4) обираються елементи кожної складської підсистеми;

5) створюються комбінації обраних елементів усіх підсистем;

6) здійснюється попередній вибір конкурентоспроможних варіантів з усіх технічно можливих;

7) проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкуренто­спроможного варіанту;

8) здійснюється альтернативний вибір раціонального варіанту.

Елементи складських підсистем вибирають, застосовуючи схеми та діаграми чи завдяки розробленим на ЕОМ програмам. Цей методичний підхід враховує усі можливі варіанти.

Визначення місця складу у логістичній системі і загальна спрямованість його технічної оснащеності

Місце складу в логістичній системі та його функціональна спрямованість впливають на технологічну оснащеність складу.

Склад є частиною різноманітних функціональних галузей логістики (постачальницької, виробничої та розподільчої).

Необхідно пам’ятати, що незалежно від спрямованості технічної оснащеності переробки вантажу обробка інформаційних потоків має бути автоматизованою. Тим більше що сучасним логістичним системам властива єдина інформаційна система для всіх її учасників.

Оптимальна система складування передбачає раціональність технологічного процесу на складі. Основною умовою тут є мінімальна кількість операцій з переробки вантажу. Саме тому важливо визначити оптимальний вид і розмір товароносія, на якому формується складська вантажна одиниця. Такими товароносіями можуть стати: стоїчні, сітчасті, ящичні, пласкі піддони та напівпіддони, а також касети, ящики для дрібних вантажів тощо.

Складський товароносій пов’язує номенклатуру перероблюваного вантажу, зовнішні та внутрішні матеріальні потоки і всі елементи системи.

На вибір товароносія впливають:

· вид та розміри упаковки та транспортної тари;

· система комплектації замовлення;

· оборотність товару;

· застосоване технологічне обладнання для складування вантажу;

· особливості підйомно-транспортних машин та механізмів, що обслуговують склад.

Основним критерієм правильного вибору товароносія є те, що при формуванні замовлення покупців складські вантажні одиниці не повертаються із зони комплектації до зони зберігання.

Дата добавления: 2014-11-20