ІІ. Конкретні цілі

І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Тема 1. ПОРУШЕННЯ ПЕРИФЕРІЙНОГО КРОВООБІГУ ТА МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ

До порушень периферичного кровообігу відносять артеріальну та веноз­ну гіперемію, ішемію, стаз, тромбоз та емболію. Їх виникнення і розвиток мо­жуть бути зумовлені як порушенням нервово-гуморальної регуляції місцево­го кровообігу, так і патологією відповідних органів і тканин.

Розлади місцевого кровообігу потребують детального вивчення, ос­кіль­ки є важливою ланкою патогенезу багатьох захворювань. Знання загаль­них закономірностей їх патогенезу необхідні для успішного лікування та профі­лак­тики відповідних порушень.

1. Знати причини, види, механізми розвитку основних форм порушень периферійного кровообігу.

2. Знати причини, види, механізми розвитку основних форм порушень мікроциркуляції.

3. Вміти оцінювати основні клінічні та патофізіологічні ознаки артеріальної та венозної гіперемії, ішемії, тромбозу, емболії, стазу.

4. Вміти застосовувати теоретичні знання для пояснення механізмів розвитку артеріальної гіперемії, венозної гіперемії, ішемії, що відтворюються в експерименті.

5. Аналізувати такі поняття, як порушення мікроциркуляції, сладж-феномен, капілярно-трофічна недостатність.

ІІІ. БАЗОВІ ЗНАННЯ, ВМІННЯ, НАВИЧКИ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ (МІЖДИСЦИПЛІНАРНА ІНТЕГРАЦІЯ)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
Анатомія	Периферійне судинне русло – види судин, структура
Нормальна фізіологія	Функції судин різного типу

IV. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПРАЦІ ПІД ЧАС
ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
Артеріальна гіперемія	збільшення кровонаповнення тканини чи органа внаслідок надмірного надходження крові по артеріальних судинах
Венозна гіперемія	збільшення кровонаповнення тканини чи органа внаслідок утрудненого відтоку крові по венозних судинах
Ішемія	зменшення кровонаповнення органа або тканини внаслідок обмеження або повного припинення припливу артеріальної крові
Стаз	сповільнення та зупинка течії крові в капілярах, дрібних артеріях і венах
Тромбоз	складний прижиттєвий процес утворення в кро­воносних судинах або порожнинах серця згустків крові, здатних в тій чи іншій мірі перешкоджати діяльності серця і(або) руху крові по судинах
Емболія	перенесення течією крові або лімфи тіл (емболів), які в нормі не зустрічаються, або закупорка ними судин
Мікроциркуляція	рух крові і лімфи мікроциркуляторним кровоносним і лімфатичним руслом
Недостатність лімфа­тичної системи	стан, при якому лімфатичні судини не виконують свою основну функцію (здійснення постійного й ефективного дренажу інтерстицію)

2. Теоретичні питання до заняття:

1. Артеріальна гіперемія: визначення, причини, види, механізми розвитку, зовнішні прояви, наслідки.

2. Венозна гіперемія: визначення, причини, механізми виникнення, зовнішні прояви, наслідки.

3. Ішемія: визначення, причини, види, механізми виникнення, зовнішні клінічні ознаки. Порушення обміну речовин в ішемізованій ділянці, наслідки ішемії.

4. Стаз: визначення, причини, види, механізми виникнення, наслідки.

5. Поняття про тромбоз. Причини та умови тромбоутворення. Наслідки.

6. Структура і види тромбів, механізми їх утворення.

7. Емболія: визначення, етіологія, класифікація, механізми виникнення, наслідки.

8. Особливості перебігу емболії малого та великого кола кровообігу, ворітної вени.

9. Типові порушення мікроциркуляції.

10. Сладж-феномен: причини, механізми виникнення, розвитку, клінічні та патофізіологічні прояви.

11. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.

12. Капілярний (справжній) стаз.

13. Порушення тонусу, механічної цілісності і проникності мікросудин.

14. Позасудинні порушення мікроциркуляції. Капіляротрофічна недостатність.

15. Типові порушення лімфообігу. Механічна, динамічна та резорбційна недостатність лімфообігу.

3. Практичні роботи, які виконуються на занятті:

Дослід 1. Вивчити характер порушень кровообігу під час артеріальної гіперемії.

Завдання	Вказівки до завдання
Знерухомити та зафіксувати жабу.	За допомогою зонду зруйнувати спинний мозок, зафіксувати жабу на дощечці догори спиною так, щоб її ротовий отвір знаходився біля нижнього краю отвору дощечки.
Зафіксувати язик.	Пінцетом обережно витягнути язик (корінь язика у жаби міститься спереду і язик закинутий назад) та зафіксувати шпильками біля краю отвору.
Вивчити початковий стан кровообігу язика.	Під малим збільшенням мікроскопа ознайо­митися із розміщенням язикових вен та артерій і вивчити кровообіг язика; швидкість течії крові, густину сітки капілярів, їх просвіт.
Відтворити артері­альну гі­пер­емію. Оформити результа­ти дос­ліду.	Поверхню язика протерти сухою ватою, потім визначити зміни кровообігу в тканинах язика.

Дослід 2. Вивчити особливості місцевого кровообігу під час венозної гіперемії.

Завдання	Вказівки до завдання
Відтворити венозну гі­пер­емію, вивчити міс­це­вий кро­вообіг.	Дослід провести на тій самій жабі. За до­по­мо­гою пінцету відтягнути вбік край язи­ка біля його кореня. Провести лігатуру між розташо­ваною зовні веною та артерією. Перев’язати вену. Під малим збільшенням мікроскопа спос­терігати зміну швидкості течії крові, збіль­шення просвіту венозних судин.
Оформити результати дослі­ду.

Дослід 3. Вивчити особливості місцевого кровообігу під час ішемії.

Завдання	Вказівки до завдання
Відтворити ішемію.	Дослід провести на тій самій жабі. Накласти лігатури на обидві артерії біля кореня язика.
Вивчити кровообіг в тка­нині язика жаби.	Спостерігати під мікроскопом зменшення просвіту артеріальних судин, швидкості кровотоку, зникнення раніше видимих капілярів.
Оформити результати дослі­ду.

Дослід 4. Вивчити особливості місцевого кровообігу в процесі тром­бо­утворення.

Завдання	Вказівки до завдання
Зафіксувати жабу.	Для досліду використати ту саму жабу. Жабу пришпилити до дощечки черевцем до­гори так, щоб її правий бік торкався круглого отвору дощечки.
Виділити і зафік­су­вати пет­лю тон­кої кишки жаби.	Бічним розрізом справа розітнути черевну порожнину. Пінцетом обережно витягнути тон­ку кишку, пришпилити її біля краю отвору та­ким чином, щоб брижа була легко напнута над ним. Під контролем мікроскопа покласти крис­талик хлориду натрію біля вени.
Отримати прис­тін­ковий тромб.	Спостерігати утворення пристінкового тромбу у вені.
Оформити результати.

Дослід 5. Вивчити особливості місцевого кровообігу в судинах брижі жаби під час емболії.

Завдання	Вказівки до завдання
Відтворити жирову ем­­бо­лію.	Розкрити грудну клітку жаби, серце звіль­нити від перикарда. У шлуночок серця ввести 0,2-0,3 мл підігрітої вазелінової олії. Під малим збільшенням мікроскопа вивчити судини брижі, рух краплин жиру в них і порушення кровообігу, спричинені емболією.
Вивчити місцевий кро­­­во­обіг.
Оформити результати дос­ліду.

V. ЗМІСТ ТЕМИ

VI. МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

А. Завдання для самоконтролю:

Завдання	Вказівки до завдання
Відтворити у вигляді схеми патогенез усіх видів ішемії
Подати у вигляді схеми патогенез тромбоемболії ворітної вени
Назвати три види сладжу	Пов’язати із розміром, характером контурів і щільністю пакування агрегатів
Назвати три стадії порушення мікроциркуляції при сладжі	Встановити залежність від ступеня обтурації просвіту мікросудин
Перерахувати біологічно активні речовини, що відповідають за розвиток різних фаз збільшення судинної проникності, місце і механізм їхньої дії	Вказати ранню та пізню фази
Назвати основні механізми переходу речовин через судинну сітку

Б. Задачі для самоконтролю:

Задача 1. Під час проходження медкомісії у призовника віком 18 років виявлено ваду серця (незрощення міжшлуночкової перегородки).

1. Ризик виникнення якої емболії може існувати в юнака?

2. Вкажіть, яка іще вроджена вада серця може стати причиною емболії?

3. Охарактеризуйте рух емболів при даній патології

Задача 2. Під час оперативного втручання з приводу пухлини стегна було пошкоджено стегнову артерію. У ділянці ушкодження накладено судинний шов. Пульсація артерії після накладання шва – задовільна. Через добу після операції у хворого з’явився біль в оперованій кінцівці. Пульс на ступні не пальпується, пальці не рухаються. Шкіра білого кольору, холодна на дотик.

1. Про яку форму розладів периферичного кровообігу свідчить симптоматика, що розвинулась у хворого?

2. Яка ймовірна причина місцевого розладу кровообігу в даному випадку?

3. Які наслідки можуть виникнути при даному розладі кровообігу?

Задача 3. Під час експериментального моделювання тромбозу виявлено, що в ділянці порушення кровообігу, нижче місця утворення тромбу, кровоплин сповільнений, мікросудини звужені, внутрішньосудинний тиск знижений.

1. Тромбоз якої судини (артеріальної чи венозної) було змодельовано в експерименті?

2. Назвіть три основні фактори, що сприяють тромбоутворенню (тріада Вірхова).

3. Які негативні наслідки може мати тромбоутворення в умовах патології?

Задача 4. У хворої періодично з’являються відчуття заніміння, поколювання, біль у нижніх кінцівках, блідість та зниження температури шкірних покривів кінцівок, послаблення пульсації артерій ступні.

1. Про який розлад місцевого кровообігу свідчать ці ознаки?

2. Які можливі наслідки даного розладу місцевого кровообігу?

3. Чим визначається характер функціональних та обмінних порушень в даному випадку?

Задача 5. Через 15 хвилин після декомпресії у водолаза, який працював на глибині 15 м, з’явились ознаки кесонної хвороби: свербіж, болі в суглобах та м'язах, запаморочення, нудота, загальна слабість.

1. Яке порушення периферичного кровообігу розвинулось у водолаза?

2. Поясніть механізм даного порушення.

3. Які заходи необхідно провести для усунення даних порушень?

Задача 6. Хворому із закритим переломом плечової кістки наклали гіпсову пов'язку, після чого на наступний день у пацієнта з'явилися припухлість, синюшність і похолодання кисті травмованої руки.

1. Про який розлад периферичного кровообігу свідчать ці ознаки?

2. Чим зумовлене похолодання кисті травмованої руки?

3. Які можливі наслідки можуть виникнути при даному розладі периферичного кровообігу?

Задача 5. У хворого на фоні атеросклеротичного ураження судин нижніх кінцівок відзначено місцеве зниження температури шкіри та її блідість, послаблення пульсації артерії ступні, появу болю при ходьбі.

1. Яке порушення периферичного кровообігу виникло у хворого?

2. Які зміни мікроциркуляції виникли при даному порушенні периферичного кровообігу?

3. Які наслідки можуть виникнути при даному розладі кровообігу?

Задача 8. Хворому з приводу асциту проведено пункцію черевної порожнини і одномоментно евакуйовано близько 7 літрів рідини. Після проведеної маніпуляції пацієнт втратив свідомість. Даний стан був розцінений як прояв недостатнього кровопостачання головного мозку.

1. Яке порушення периферичного кровообігу виникло у судинах черевної порожнини після пункції?

2. Поясніть механізм розвитку цього порушення периферичного кровообігу.

3. Поясніть причину втрати свідомості хворим.

Задача 9. В експериментальної тварини, після парентерального введення етилового спирту, спостерігається сповільнення течії крові в судинах брижі і поява великої кількості дрібних, подібних на гранули еритроцитарних агрегатів.

1. Яке порушення мікроциркуляції виникло у тварини?

2. Поясніть механізм утворення еритроцитарних агрегатів.

3. В яких судинах мікроциркуляторного русла, в першу чергу, спостерігається поява еритроцитарних агрегатів?

Задача 10. Внаслідок механічної травми у вагітної почалося передчасне відшарування плаценти, яке ускладнилося ВСЗК (внутрішньосудинне згортання крові).

1. Збільшення концентрації яких прокоагулянтів веде до підвищення активності системи зсідання крові?

2. Що є патогенетичною основою розвитку ВСЗК?

3. Чим зумовлюється перехід ВСЗК у тромбоз?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Патологічна фізіологія / За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця. – К.: Вища школа, 1995. – 615 с.
2. Атаман О.В. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях: Навч. посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2007. – 512 с.

Додаткова:

1. Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини: Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 494 с.
2. Патофизиология // Под ред. В.Ю. Шанина – СПб: ЭЛБИ-СПб, 2005. – 639 с.

Дата добавления: 2014-11-20