Традиційний формат звіту про прибуток

Аналіз беззбитковості та цільове планування прибутку

Аналіз беззбитковості або аналіз витрат, прибутку та обсягу виробництва (CVP-аналіз), як його ще іноді називають – це аналітичний підхід до вивчення взаємозв’язку між витратами та доходами при різних рівнях виробництва.

Використовується класифікація витрат по характеру їх поведінки при зміні обсягу реалізації готової продукції. Витрати поділяються на постійні та змінні. Робиться припущення, що вся виготовлена продукція буде реалізована протягом планового періоду. В якості критерію для аналізу приймається прибуток до виплати податків, тобто операційний прибуток.

В межах CVP-аналізу використовується формат звіту про прибуток, який відрізняється від традиційного.

Таблиця 11.2.

Виручка від продажу (без ПДВ)		120,000
Мінус виробничі витрати		60,000
Мінус невиробничі витрати:
Пов’язані з реалізацією	31,000
Адміністративні	19,000	50,000
Чистий прибуток (до сплати податків)		10,000

З метою планування використовується так називаний формат звіту про прибуток на основі „вкладеного доходу” (Contribution Format), який наведений в таблиці 11.3.

Таблиця 11.3.

Формат звіту про прибуток на основі „вкладеного доходу”

Виручка від продажу (без ПДВ)		120,000
Мінус змінні витрати:
Виробничі	20,000
Пов’язані з реалізацією	6,000
Адміністративні	4,000	30,000
Вкладений дохід		90,000
Мінус постійні витрати:
Виробничі	40,000
Пов’язані з реалізацією	25,000
Адміністративні	15,000	80,000
Чистий прибуток		10,000

З’являється новий елемент аналізу – вкладений дохід на одиницю продукції, який лишається постійним, доки не зміниться ціна одиниці продукції та змінні витрати на одиницю продукції

Вкладений дохід – це різниця виручки від реалізації та змінних витрат на виробництво цієї продукції.

Для розрахунку точки беззбитковості використовуються прості співвідношення, що базуються на балансі виручки:

(11.11)

Нехай p – ціна одиниці продукції, а Q – обсяг виробництва за деякий відрізок часу. NI –прибуток до сплати податків:

(11.12)

де F – величина постійних витрат з період часу, v – це величина змінних витрат на одиницю продукції.

Точка беззбитковості (BEP) згідно визначення відповідає умові NI = 0, звідки

(11.13)

Одиничний вкладений дохід (Unit Contribution Margin) дорівнює величині постійних витрат розділеній на різницю між ціною продаж продукції та сумою змінних витрат на одиницю продукції.

Цільовий обсяг продаж Q_T – це такий обсяг продаж, що забезпечує задане значення прибутку NI_T,

(11.14)

Запас безпеки (Safety Margin)- різниця між запланованим обсягом реалізації та точкою беззбитковості.

(11.15)

Чим вищий даний показник, тим безпечніше почувається підприємство перед загрозою негативних змін (зменшення виручки або збільшення витрат).

Цікавим підходом до комплексної оцінки потенціалу підприємства як бази його економічного розвитку є так званий кінематичний підхід. Згідно з ним підприємство, яке протягом тривалого часу розвивається високими і стійкими темпами, набуває своєрідної інерції зростання.

Вона сама по собі може бути джерелом подальшого руху, якщо при цьому не витрачається потенціал. Зіставленням темпів зростання кінцевих показників підприємства, і, відповідно, показників ефективності (рентабельності) можна визначити різновид економічної динаміки. Якщо вказане співвідношення не перевищує одиниці, значить, підприємство витрачає („проїдає”) свій потенціал, і дана тенденція має бути оцінена відповідно.

ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Формула , де використовується для розрахунку:

а) Середнього відхилення;

б) Стандартного відхилення;

в) Середньорічного темпу зростання;

г) Прогнозованого значення.

2. Контроль дохідності загальних активів компанії є основною задачею бюджетування, коли за мету взято:

а) Швидко зростаючий бізнес;

б) Високорентабельний бізнес;

в) Швидко зростаючу вартість компанії;

г) Стабільні обсяги продаж і вартість активів компанії.

3. Найбільш розповсюдженою бюджетною моделлю є:

а) універсальна бюджетна модель;

б) бюджетування окремих областей діяльності;

в) бюджетування фінансових потоків;

г) бюджетування товарно-матеріальних потоків.

4. Контроль стану ліквідності компанії є основною задачею бюджетування, коли за мету взято:

а) Швидко зростаючий бізнес;

б) Високорентабельний бізнес;

в) Швидко зростаючу вартість компанії;

г) Стабільні обсяги продаж і вартість активів компанії.

5. Реакції на неочікувані події, тобто дії у відповідь на події, що вже відбулися, мають назву:

а) Перспективні;

б) Проактивні;

в) Реактивні;

г) Виправні.

6. Технологія фінансового планування, обліку і контролю доходів і витрат, що одержані від бізнесу на всіх рівнях управління, – це:

а) Аудит;

б) Бюджетування;

в) Стратегічне планування;

г) Контролінг.

7. Короткострокове планування здійснюється на період до:

а) 1 місяця;

б) 3 місяців;

в) 6 місяців;

г) 12 місяців.

8. Довгострокове планування звичайно оформлюється у вигляді:

а) Інвестиційного бюджету;

б) Інвестиційного балансу;

в) Інвестиційного проекту;

г) Інвестиційного проспекту.

9. Сума оборотних коштів підприємства повинна перевищувати суму його короткострокових заборгованостей – в цьому полягає:

а) Принцип відповідності;

б) Принцип постійної потреби в робочому капіталі;

в) Принцип надлишку коштів;

г) Принцип прозорості.

10. Формула використовується для розрахунку:

а) Середнього відхилення;

б) Стандартного відхилення;

в) Середньорічного темпу зростання;

г) Прогнозованого значення.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1) Загальні принципи фінансового планування.

2) Аналіз беззбитковості та цільове планування прибутку.

3) Методичні засади процесу бюджетування на підприємстві.

4) Стратегічне планування діяльності.

Дата добавления: 2014-11-20