Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Організація алфавітного каталогу




 

Організація алфавітного каталогу — це виявлення його струк­тури, наповнення, процес його внутрішнього і зовнішнього оформ­лення. Алфавітний каталог має просту структуру, згідно з алфаві­том. Проте не можна розглядати складання алфавітного каталога як чисто технічний процес; головне, чому слід приділяти увагу, — наповнення каталога, його відповідність завданням пропаганди літератури. Розставляючи картки, виходять із перших слів бібліографічних записів, чи то прізвище або найменування автора, чи то назва документа. Основні і додаткові записи складають один алфавітний ряд. У цей же ряд вміщують і допоміжні картки. Вони не мають бібліографічних записів, їх призначення — допомогти читачам розібратися в структурі алфавітного каталога. Є два види допоміжних карток — посилальні та довідкові. Запис, що відсилає від заголовка, під яким у каталозі матеріал не збирається, до ін­ших, які його збирають, зветься загальним посиланням, його характерною ознакою є слово «див.» (дивись):

 

 

Косач Л. П.

див.

Українка Леся

 

В алфавітному каталозі використовують також і часткові по­силання, хоча й не так часто, як загальні. Їхня характерна озна­ка - «див. також». Таке посилання використовується у винятко­вих випадках, коли в заголовках використовуються різні форми авторського заголовка:

Харківський інститут культури

див. також

Харківський бібліотечний інститут

Довідкова картка, крім заголовка, має пояснюючий текст. Вона може складатися на дійсне прізвище автора і на псевдонім, пояснювати складові частини заголовка:

Салтиков-Щедрін М. Є

Справжнє прізвище автора: М.Є.Салтиков; писав також під псевдонімом Н.Щедрін

Довідкові картки складають також, щоб роз'яснити, як розшуку­вати видання колективного автора, документи з типовими назвами, наприклад:

Міністерство

Видання міністерств див. у каталозі під найменуванням країни з наступною за ним назвою міністерства. Наприклад: Україна. Міністерство культури і туризму.

Розставляючи бібліографічні записи в каталозі, слід дотриму­ватися деяких правил, що стосуються їх певних груп.

Бібліографічні записи творів під авторами розставляють в ал­фавітному порядку авторських прізвищ. Записи творів авторів з однаковими прізвищами розставляють за алфавітом авторських ініціалів. Слід намагатись, щоб на картках були наведені два іні­ціали, інакше твори одного автора можуть опинитися в різних місцях. Подвійні прізвища при розстановці карток розглядають як два слова. Картки на твори авторів з такими прізвищами ставлять після карток на твори авторів, прізвища яких збігаються з першою частиною подвійного прізвища.

Якщо початкові слова різних записів тотожні але в одному випадку таке слово означає прізвище автора, в другому — найме­нування колективу, в третьому — перше слово назви, то записи розставляють в такому порядку:

Харківський М.О. (індивідуальний автор)

Харківський інститут культури (колективний автор)

Харківський історичний музей (назва книги)

Слід зазначити, що суворий алфавітний порядок у розташуванні бібліографічних записів не завжди забезпечує найбільшу зруч­ність і оперативність пошуку, тому в деяких випадках замість гру­пування записів за алфавітом використовують в розстановці еле­менти систематизації, що сприяє створенню логічних комплексів. Використання елементів систематизації не є обов'язковим для всіх бібліотек, це факультативний прийом, але переважна більшість бібліотек нашої країни логічні комплекси створюють, оскільки це полегшує пошук і дає змогу більш активно і цілеспрямовано про­пагувати твори окремих індивідуальних і колективних авторів. Так, розставляючи записи творів одного автора, вводять елементи систе­матизації, порушуючи дещо алфавіт. Бібліографічні записи розташовують у порядку зменшення повноти видань: повне зібрання творів, зібрання творів, твори, вибрані твори, окремі твори і тема­тичні та жанрові збірники в єдиному алфавіті назв. Така розста­новка забезпечує кращу пропаганду творів певного автора, полег­шує довідково-бібліографічну роботу.

Рильський М. Т.

Зібрання творів

Рильський М. Т.

Твори: в 10 т.

Рильський М. Т.

Твори: в 3 т.

Рильський М. Т.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-20; Просмотров: 1865; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.