Популяризація бібліотечних каталогів

Найдосконаліші каталоги не зможуть у повній мірі виконувати свої функції, якщо ними не будуть користуватися читачі. Тому зав­дання бібліотеки полягає не тільки у створенні повноцінних ката­логів, а й у тому, щоб зробити їх доступними читачам, навчити останніх користуватися ними.

Читацькі каталоги мають знаходитись у приміщенні, де читачам зручно працювати. Найкраще, якщо воно ізольоване і вміщує всі основні каталоги, має добре освітлення, достатню кількість столів і стільців. Робоче місце чергового бібліотекаря має розміщуватися так, щоб він міг бачити каталоги і читачів. Слід намагатися розташовувати всі каталоги разом, оскільки методика пошуку за допомогою каталогів передбачає можливість послідовного переходу від одного каталога до іншого, від покажчика до каталога тощо.

Черговими біля каталогів або консультантами можуть бути пра­цівники різних відділів бібліотеки (бібліографи, співробітники відділів комплектування і обробки, обслуговування та ін.), але всі вони повинні мати високу кваліфікацію, щоб не просто навести довідку для читача, а навчити його користуватися каталогами і картотеками, іншими частинами довідково-бібліографічного апа­рата.

Пропаганда каталогів і картотек серед читачів — важливе зав­дання працівників бібліотек, вона входить як складова частина в систему пропаганди бібліотечно-бібліографічних знань. Заходи, спрямовані на прилучення читачів до каталогів, мають інформацій­ний та навчальний характер, тобто вони можуть інформувати про систему каталогів і картотек, навчати читачів методиці її використання. Вони також залежать від підготовленості групи читачів, для яких призначаються.

Пропаганда каталогів і картотек здійснюється за допомогою різ­них форм і методів. Перш за все широко використовуються форми і методи наочної пропаганди. Важливу роль відіграє зовнішнє оформлення: чіткі написи на етикетках, таблички з назвами ката­логів, зручність роботи з окремими картками в каталожній скринь­ці, для чого скринька має бути заповнена досить вільно. Поряд із каталогами розміщують бібліотечні плакати, що допомагають орієн­туватися в них. Так, у плакаті біля алфавітного каталога звичайно наводять відомості про розстановку карток у російсько-українсько­му алфавітному ряду, про правила розстановки карток на книги авторів з однаковими прізвищами, на книги одного автора, докумен­ти колективних авторів, основні правила розстановки карток із опи­сами за назвою. В плакаті, призначеному для пропаганди система­тичного каталога, наводять основний ряд ББК, роз'яснюють, як далі будується каталог на конкретному прикладі, які відомості наводяться на каталожному роздільнику і суть посилань, як розташо­вуються картки в діленні, як користуватися алфавітно-предметним покажчиком. У центральній бібліотеці і в бібліотеках-філіалах розміщують плакати, на яких є відомості про всі читацькі ка­талоги і картотеки ЦБС, щоб читачі мали уявлення про всю си­стему.

На плакатах доцільно навести алгоритм (тобто шлях) пошуку, роз'яснити, як за допомогою шифру зберігання розшукати книгу на полиці. Обов'язково слід запропонувати читачеві звернутися до бібліотекаря при виникненні певних проблем. (Алгоритм пошуку в АК див. додаток № 7; Алгоритм пошуку в СК див. додаток № 8).

Такі ж відомості містять і пам'ятки на допомогу орієнтуванню у каталогах, але в них дають більш докладні роз'яснення. Пам'ятки мають бути в усіх відділах бібліотеки, вони можуть видаватися чи­тачам додому.

Найбільш ефективною формою пропаганди каталогів є усна пропаганда. Перш за все це індивідуальні бесіди з читачами при запису в бібліотеку і при наступних відвідуваннях. Знайомлячи нового читача з бібліотекою, бібліотекар має приділити увагу каталогам, причому не тільки тим, що є в даному відділ або філіалі, а й усім основним каталогам ЦБС, роз'яснити, для чого і як вони використовуються. Крім індивідуальних, проводяться і групові бе­сіди. В такому випадку їх слід розраховувати на певні читацькі групи. Наприклад, якщо бесіда призначається для читачів, що не мають бібліотечно-бібліографічної підготовки або мають дуже слабку (робітнича молодь, учні тощо), то передусім треба розкрити значення каталогів і основні правила їх побудови. В роботі з більш підготовленими читачами висвітлюють питання взаємозв'язку ката­логів і картотек, розповідають про їх систему. Бажано, щоб бесіди супроводжувалися виконанням практичних завдань на здійснення пошуку.

Усе більш активно в бібліотеках використовують сучасні носії інформації для пропаганди бібліотечних каталогів, наприклад, бе­сіду можна записати на диск, який читачі мають змогу прослухати самостійно в зручний для них час.

Дійовими є комплексні форми пропаганди каталогів — екскур­сії, семінари, лекції, про проведення яких читачів повідомляють заздалегідь. У ході здійснення цих заходів поєднують усне роз'яс­нення функцій, призначення, структури, методики користування ка­талогами з показом їх, з демонстрацією шляхів пошуку за каталогом, використовують наочність (схеми, плакати тощо) і технічні засоби. Доцільно, здійснюючи пропаганду бібліотеки за допомогою преси, радіо, телебачення, приділяти увагу і системі її каталогів і картотек.

Запорукою ефективності роботи з пропаганди каталогів є її систематичність, а також охоплення всіх груп читачів. Уже дітей молодшого шкільного віку слід привчати користуватись картоте­ками. На абонементі на спеціальному столі розкладають «ширми» і турнікети для дітей 6-7-літнього віку. Дітям цікаво розглядати ці матеріали і вони потім легко переходять до карток. Учням 8-9 років розповідають про каталожну картку, про основні відо­мості, які на ній розташовуються. Від картки легко перейти до ка­талога, розповісти про внутрішнє і зовнішнє оформлення, про те, як за допомогою каталога можна знайти книгу на полиці. Важливо не відокремлювати каталоги від фондів, а, навпаки, вчити користуватись каталогами і розкривати книжковий фонд для читачів пев­ного віку. Більш старших школярів можна навчати користуватись каталогами, починаючи з плакатів, пам'яток, альбомів, а потім підкріплювати здобуті знання, виконуючи завдання у каталозі. Про­ведення практичних занять — важлива частина роботи, тільки при її наявності діти сприймають правила роботи з каталогами. Учнів 10-14 років знайомлять з аналітичним описом, роз'яснюють, як користуватися покажчиками, що входять до системи каталогів, звертають їхню увагу на краєзнавчу картотеку.

Читачі, які навчились користуватися каталогами в дитячій біб­ліотеці, потім без утруднень сприймають довідково-бібліографічний апарат, призначений для дорослих. Каталогізатори постійно стежать за тим, наскільки каталоги бібліотеки задовольняють читачів, які утруднення виникають при роботі з каталогами. Основу такого зворотного зв'язку від читача до каталогізатора створює журнал обліку запитів читачів, у якому фіксуються звернення до чергового консультанта. Цей журнал дає великий матеріал для аналізу причин звернень: чи то незадо­вільне оформлення каталога, незрозуміла читачам структура, чи незадовільне комплектування літературою з певних питань тощо.

Щоб здійснювати цілеспрямоване удосконалення каталогів, не­обхідно провести спеціальні дослідження їхньої якості та ефектив­ності використання. Виходячи з вимог, що ставлять до каталогів читачі, можна визначити основні критерії якості каталогів. Значна частина цих критеріїв відноситься до всіх каталогів, наприклад, від­повідність віковому, освітньому рівню читачів; можливість одер­жати консультації, наявність різноманітних інформаційних матеріалів; правильність оформлення, наявність високоякісного посилально-довідкового апарата; повнота відтворення складу фонду бібліотеки; оперативність відображення в каталозі нових надходжень; точність, багатоаспектність відображення фонду; зручність користування каталогом. Деякі критерії якості можна ужити тільки щодо окремих каталогів, алфавітно-предметного покажчика, на­приклад, відповідність термінології і змісту формулювань рубрик АПП рівню розвитку науки. Виходячи з цих критеріїв, розроблена система показників якості каталогів, які можна проаналізувати і представити у кількісному вираженні. Оцінивши каталог за певними параметрами, виявивши його конкретні вади, значно легше ліквідувати їх.

Якість каталога в певній мірі зумовлює його функціональну ефективність, тобто рівень виконання каталогом завдань, що стоять перед ним, його функцій. Критерій ефективності — найповніше за­доволення читацьких запитів. Зрозуміло: чим краще задовольняють­ся інформаційні запити читачів за допомогою каталога, тим вища його ефективність. Дослідження ефективності використання ката­логів провадиться в кількох напрямках: вивчення інформаційних запитів читачів; інтенсивності використання каталогів; пошукової ситуації та якості консультаційної допомоги читачам при користу­ванні каталогами. Невід'ємною частиною має стати вивчення дум­ки читачів про результативність їхньої роботи з каталогом. Ігнорування цієї думки може призвести до серйозних вад у дослідженні.

Унаслідок дослідження якості та ефективності використання каталогів розробляють програму їхнього удосконалення, усунення виявлених вад. Після реалізації цієї програми доцільно знову провести дослідження якості та ефективності використання каталогів, щоб перевірити правильність здійснених заходів.

Висока якість каталогів, добре організоване обслуговування читачів за допомогою каталогів, їхнє активне використання забезпечують високу ефективність каталогів і, як результат, найповніше користування читачами скарбами бібліотечних фондів.

Дата добавления: 2014-11-20