Первинна організація каталогів

Популяризація бібліотечних каталогів

Редагування каталогів

Ведення каталогів

Первинна організація каталогів

План

Тема 6.5. Процеси роботи з каталогами

Ключові слова: первинна організація каталогів, ведення каталогів, редагування каталогів, популяризація каталогів

Бібліотека не може нормально функціонувати, не маючи необ­хідних каталогів, тому, відкриваючи нову бібліотеку, одночасно з комплектуванням фондів здійснюють створення системи катало­гів. Заздалегідь вирішується питання про те, які каталоги слід мати в бібліотеці, як вони пов'язуються між собою і як зробити їх доступними для читачів. Перш за все розробляється необхідна до­кументація і забезпечується матеріальна база.

Заздалегідь забезпечують наявність каталожних шаф, ката­ложних карток, роздільників. У каталожних скриньках розстав­ляють оформлені роздільники: для алфавітного каталога на пер­шому етапі досить буквених, а для систематичного — оформлюють роздільники на основі робочих таблиць, де визначені ділення для каталога.

Після цієї підготовчої роботи можна розпочинати обробку до­кументів. Для складання опису, систематизації і предметизації від­бирають по одному примірнику кожного видання. Його звіряють з картотекою друкованих каталожних карток і, якщо картка є – її використовують, якщо картки немає — складають самостійно бібліографічний опис, систематизують, роблять також необхідні додат­кові картки і записи, картку для АПП.

По завершенні обробки наявного фонду за розглянутою у від­повідних розділах навчального посібника методикою, організують алфавітні і систематичні каталоги, алфавітно-предметний покаж­чик до систематичного каталога, формують ділення, розставляють картки, оформлюють каталоги зовні і всередині. Створені каталоги і АПП редагують. На кожний каталог і основні картотеки складають «Паспорт...», застосовуючи спеціальний бланк. (“Паспорт каталогу” див. додаток № 6).

На жаль, деякі діючі бібліотеки не мають каталогів, а склада­ти їх в умовах роботи бібліотеки значно складніше, ніж при її від­критті. Перш за все, необхідно підготувати фонд, тобто перегля­нути його весь, вилучаючи застарілу, непрофільну літературу. По­тім складають необхідну документацію і забезпечують матеріаль­ну базу. Доцільно розшукати і розставити в алфавітному порядку картки, наявні в бібліотеці, оскільки їх, можливо, можна буде використати. Рекомендується розпочинати роботу з галузевих відді­лів, а потім перейти до художньої літератури. Одночасно складають два каталога — алфавітний ї систематичний. Якщо використовують старі картки, їх обов'язково перевіряють і з точки зору правиль­ності складання опису, і правильності систематизації, і правиль­ності авторського знака. Паралельно складають картки для АПП.

Основна складність такої роботи — забезпечити кожну книгу проходженням каталогізації, адже бібліотека працює, читачі ко­ристуються книгами і важливо, щоб книга, повернута читачем, не вляглася на полицю, не пройшовши перевірки. Тому доцільно на книгах і на книжкових полицях робити позначки про проведення каталогізації.

Надалі тривають такі ж процеси створення каталогів, як і в пер­шому випадку.

Якщо в бібліотеці є каталоги, але бібліотекар має великі сумні­ви щодо повноти і якості відображення в них бібліотечного фонду, слід здійснити вибіркову звірку алфавітного каталога з облі­ковим документом — обліковим каталогом ЦБС або інвентарною книгою. При наявності пропусків проводять роботу з відновленням каталогів. Її суть полягає в перевірці за обліковими документами пов­ноти відображення фонду з одночасним редагуванням каталога. На відсутні в каталозі книги складають картки і включають їх до каталога, а наявні бібліографічні записи перевіряють, вади та помилки в наповненні, структурі, оформленні каталога виправляють.

Певні особливості має організація центральних каталогів ЦБС. Перш за все необхідна значна підготовча робота, яку здійснюють співробітники відділу комплектування і обробки ЦБС, оскільки саме цей відділ організовує роботу по створенню центральних ка­талогів і веде потім центральні алфавітні та центральний система­тичний каталог, у ході підготовчої роботи складають скоординова­ні між собою документи, розраховані як на центральну бібліотеку, так і на бібліотеки-філіали (робочі таблиці класифікації, «Поло­ження про систему каталогів і картотек... бібліотеки» тощо). Вони обговорюються з працівниками ЦБС, розглядаються також методи і терміни створення каталогів, затверджується план роботи.

Центральні каталоги організовують на базі каталогів централь­ної бібліотеки і включають відомості з каталогів бібліотек-філіалів. Таким чином, запорукою вагомості центральних каталогів є висока якість каталогів, покладених в їх основу. Тому важливо, щоб каталоги бібліотек-філіалів на час створення центральних каталогів перебували у належному стані. З працівників відділу комплектування і обробки, працівників інших відділів і філіалів ство­рюють робочу бригаду, яка надає допомогу в створенні і вдоскона­ленні каталогів. Бригада за спеціальним графіком приїздить до бібліотек-філіалів, аналізує їхні фонди, редагує каталоги або ство­рює заново, якщо філіал їх немає.

Після цього розпочинають звірку алфавітних каталогів філіалів з каталогом центральної бібліотеки. На звороті картки алфавітного каталога центральної бібліотеки проставляють сигли (умовне по­значення кожного філіалу) і кількість примірників у фонді.

За відсутності книги у фонді центральної бібліотеки і наявності її у фонді філіалу картку пишуть заново і включають її до каталогу. Склавши алфавітний каталог, доповнюють систематичний каталог відомостями про твори, наявні у фондах філіалів.

Після організації каталогів робота з ними має вестися постійно, важливо, щоб наповнення каталогів завжди відповідало складу і змісту бібліотечного фонду.

Дата добавления: 2014-11-20