Толокно

11.13. Для вироблення толокна використовують овес, очищений від смітних домішок, щуплих і недорозвинених зерен.

Овес замочують водою, нагрітою, до 35 °С, і тримають у чанах 2 години для доведення його вологості до 30%.

Вологий овес спрямовують у варильні апарати і після томління протягом 1,5—2 год. під тиском пари 0,15—0,20 МПа (1,5—2,0 атн) пропускають крізь парову сушарку для висушування до вологості 5 - 6%, а потім охолоджують до температури, яка не перевищує температуру повітря виробничого приміщення більше як на 6—8 °С.

Лущення вівса здійснюють у лущильному посаді (колова швидкість 19—20 м/с) або відцен­тровому лущильнику.

Продукти лущення спрямовують на просіювання (сито пробивне з отворами діаметром 2,0 мм) для виділення мучки та дрібки, а потім в аспіратор для відокремлення лузги.

Відділення лущених зерен від нелущених здійснюють у падді-машинах. Нелущені зерна спря­мовують на повторне лущення, а лущені після провіювання в аспіраторі — на розмелювання.

Лущений овес розмелюють на вальцьових верстатах з такою характеристикою вальців:

1-а система — число рифлів на 1 см — 8—10, ухил 6—8%;

2-а система — число рифлів на 1 см — 10— 12, ухил 8— 10%.

Співвідношення швидкостей для обох систем — 2,5, колова швидкість вальців — 3,5 м/с, розміщення рифлів — "вістря по вістрю".

Продукти розмелу просіюють на ситі з дротяної сітки № 1,2 і шовкових № 27 і 29 або по­ліамідних ситах № 27 ПА-120 і 29 ПА-120. Схід із сита № 1,2 першої системи повертають на вальцьовий верстат 1-ї системи. Схід з інших сит спрямовують на вальцьовий верстат 2-ї системи прохід крізь сита № 27 ПА-120 і 29 ПА-120 двох систем — на контрольне просіювання.

Борошно (толокно) піддають магнітному контролю після просіювання крізь сито № 27 ПА-120 і 29 ПА-120 і спрямовують у фасувальний цех для пакування.

Пластівці "Екстра"

Технологією вироблення номерних пластівців "Екстра" передбачено застосування комплектного обладнання фірми "Бюлер-Міаг" або аналогічного.

11.14. Очищення зерна вівса в зерноочисному відділенні здійснюють шляхом:

одноразового пропуску крізь магнітний сепаратор, остюколамач DNRB-6012 із ситовим ци­ліндром з металевої сітки з отворами 2x2 мм, у якому розділяють спарені зерна та видаляють остюки;

одноразового пропуску крізь сепаратор МТRА 100/200G з аспіраційним каналом МVSF, у якому із зерна виділяють крупні домішки разом з дрібним зерном вівса проходом крізь сито з отворами 2,2x28 мм. В аспіраційному каналі методом провіювання з вівса виділяють легкі домішки;

одноразового пропуску проходу через сито з отворами 2,2 х 28 мм крізь барабанний сортувальний пристрій DSTZ-ІЕ, у якому сходом з циліндричного ситового барабану з отворами розміром 2,0—2,1 х 19 мм одержують дрібне зерно вівса, а проходом — дрібні домішки, які спрямовують залежно від їх складу у відходи І, Іl або III категорії;

одноразового пропуску основного зерна, одержаного в сепараторі, разом із зерном, одержаним у барабанному сортувальному пристрої, крізь каменевідбірник.МТSВ-100;

одноразового пропуску зерна вівса крізь трієр-кукілевідбірник циліндричний UN-201-7, у якому овес очищують від коротких домішок, дрібного та подрібненого зерна.

11.15 Очищене зерно при необхідності зволожують в апараті інтенсивного зволожування МОZА-2-125 з наступним відволожуванням.

11.16. Перед лущенням очищене зерно вівса розділяють на дві фракції за крупністю у трієрах -кукілевідбірниках циліндричних UN-201-7 та у барабанному двоциліндровому сортувальному при­строї DSTZ-D з отворами циліндричного ситового барабана 2,5 х 19 мм.

11.17. Лущення вівса здійснюють роздільно за фракціями крупності у відцентрових лущильниках ДМНВ-5117. Частота обертання ротора від 900 до 2150 об/хв; частота обертання відбивального кільця — 5 об/хв.

11.18. Для відокремлення продуктів лущення кожну фракцію окремо провіюють у циліндричних буратах DSTA-0580, в яких продукти лущення частково очищають від лузги.

Очищені від лузги продукти спрямовують в остюколамач DNRВ-6012 із штампованими отворами ситового циліндра 1,0х 16 мм, в якому вилучають з ядра вівса волоски і пух.

Під час повторного пропуску продуктів лущення крізь циліндричні бурати DSТА-0920 відбува­ється остаточне очищення продуктів лущення від залишків лузги, мучки, пуху, волосків.

Розділення лущених і нелущених зерен здійснюють у падді-машинах DNТВ-72 і DNТВ-48 окре­мо по кожній фракції. Виділене нелущене зерно піддають повторному лущенню. Ядро після падді-машин одним потоком спрямовують у барабанний сортувальний пристрій DSТZ-2DР, де з ядра виділяють зерна культурних рослин: ячменю, пшениці, жита.

11.19. Ядро вівса піддають водотепловій обробці у пропарнику DSDA-1016D і сушінню в сушарці DNСА 1403К1500. Пропарювання і сушіння здійснюють під тиском пари не нижче 0_,7 МПа. Для очищення пари від вологи перед пропарником встановлюють збірник конденсату. Температура нагрівання зерна в пропарнику повинна становити не нижче 100 °С, а у сушарці — 100—115 °С.

Збільшення вологості ядра під час пропарювання має сягати 3—4%, а зниження вологості при сушінні — 5—6%. Вологість ядра після сушарки повинна бути не менше 11,5%.

11.20. Пропарене і висушене ядро піддають шліфуванню у шліфувальній машині DSRD і на­ступному провіюванню в циліндричному бураті DSТА-0580 для звільнення одержаних круп від частинок лузги, мучки, пуху.

11.21. Вівсяні крупи пропускають крізь циліндричний трієр-кукілевідбірник для видалення ко­лотих крупинок і спрямовують як готову продукцію у бункер.

11.22. При виробництві пластівців "Екстра" крупи подають у барабанні крупорізки LYGТ для різання.

Нерозрізані крупинки після крупорізок спрямовують на повторну переробку, а розрізані — в розсійник МРАQ-207Н для поділу за крупністю.

Схід верхніх металотканих сит розсійника з отворами 2,5 х 25 мм — це нерозрізані крупинки, які після провіювання у вертикальному бураті DSТА-0400 і проходження через трієр дискового вівсюговідбірника UN-201-15 для очищення від дрібних частинок розрізаних круп спрямовують на повторну переробку в барабанні крупорізки.

Мучку і дрібку — прохід нижніх металотканих сит розсійника з отворами 0,8x0,8 мм — відбирають для наступного подрібнення на борошно.

Схід середніх металотканих сит розсійника з отворами 0,8 х 0,8 мм для середніх пластівців, як різані крупинки потрібного розміру після провіювання у вертикальному бураті DSТА-0400 і спря­мовують на пропарювання для подальшого плющення.

11.23. Пропарювання різаних круп здійснюють двома потоками у пропарниках DSDС. Тиск підведеної до пропарника пари повинен бути не менше 0,7 МПа.

Для звільнення пари від вологи перед пропарником установлюють збірник конденсату. Тем­пература нагрівання круп у пропарнику повинна бути не нижче 100 °С. Збільшення вологості круп у процесі пропарювання має становити не менше 3%. Вологість круп перед плющенням повинна бути близько 10%, температура — 80—100 °С.

11.24. Пропарені крупи живильниками DSАА-0800 подають у плющильні верстати DNQB-5008, виготовлені як двовалкові преси, призначені для плющення круп на пластівці.

Одержані пластівці спрямовують у сушильний агрегат ОТW-150С, в якому сушіння пластівців здійснюють у псевдозрідженому шару при температурі агента сушіння 80—100 °С.

Допускається замість гарячого повітря для сушіння пластівців використовувати холодне, щоб запобігти пересушуванню пластівців. Вологість пластівців після сушіння повинна бути не більше 12%.

Висушені пластівці піддають контрольному просіюванню у просіювачі пластівців для виділення з їх маси мучки проходом крізь нижнє пробивне сито з отворами ø1,2 мм і грудочок пластівців сходом з вернього сита з отворами ø12 мм.

11.25. Готові пластівці спрямовують у пересувні бункери місткістю 2 т кожний.

Час перебування пластівців у бункерах — не менше 2 і не більше 12 годин. У бункерах пластівці охолоджуються до вирівнювання вологості.

З бункерів пластівці надходять на фасувально-пакувальну установку РИЕ 4, SР-31. Вівсяні пла­стівці фасують у картонні пачки масою 1 кг. Пачки з пластівцями надходять у машину групового пакування.

11.26. Виробництво борошна передбачає операції подрібнення пластівців, дрібки, мучки в дро­барці GGМ-680 з наступним центрифугуванням борошна у віброцентрифузі МКVА 5610М і фасуванням її в фасувальній машині.

Асортимент, норми виходу та якість продукції

Базисні норми виходу продукції та відходів при переробці вівса, який відповідає за якістю вимогам ГОСТу 28673, наведені в табл. 38.

Таблиця 38

Базисні норми виходу продукції при переробці вівса

Продукти переробки	Асортимент продукції і вихід, %
неподрібненої	Неподрібненої і плющеної	Неподрібненої і пластівців	Пластівців з круп	толокна	Пластівців „Екстра”
Крупи вівсяні неподрібнені (вищий, перший, другий сорти)	45,5	29,5	39,5	-	-	-
Крупи вівсяні плющені (вищий, перший сорти)	-	15,5	-	-	-	-
Пластівці	-	-	5,5	95,5	-	50,0
Толокно	-	-	-	-	52,0	-
Разом	45,5	45,0	45,0	95,5	52,0	50,0
Мучка і дрібка кормова	15,5	16,0	16,0	4,0	9,5	13,0
Відходи l-ll категорій	2,8	2,8	2,8	-	1,3	1,3
Лузга	27,0	27,0	27,0	-	26,0	27,0
Дрібний овес	5,0	5,0	5,0	-	5,0	5,0
Відходи lll категорії, механічні втрати	0,7	0,7	0,7	0,1	0,7	0,7
Усушка	3,5	3,5	3,5	0,4	5,5	3,0
всього	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Під час переробки зерна круп'яних кондицій виробляють крупи високих сортів.

Асортимент і норми якості вівсяних круп повинні відповідати ГОСТу 3034 (з урахуванням змін І, 2, 3, 4).

Залежно під способу обробки та якості вівсяні крупи поділяють на види і сорти, наведені в табл. 39.

Таблиця 39

Види і сорти вівсяних круп

Вид	сорт	Характеристика
Крупи вівсяні неподрібнені	Вищий, перший, другий	Продукт, одержаний з вівса, який пройшов пропарювання, лущення і шліфування
Крупи вівсяні плющені	Вищий, перший, другий	Продукт, одержаний після плющення пропарених вівсяних неподрібнених круп.

Вівсяні крупи повинні відповідати вимогам і нормам, наведеним у табл. 40.

Таблиця 40

Вимоги і норми якості вівсяних круп

Найменування показників	Характеристика і норми для сорту
вищого	першого	другого	Вищого сорту, який використовують для виробництва дитячого харчування
Колір	Сірувато-жовтий різних відтінків
Запах	Властивий вівсяним пропареним крупам без пліснявого, затхлого та інших сторонніх запахів
Смак	Властивий вівсяним пропареним крупам із специфічним слабким присмаком гіркоти, без кислого та інших сторонніх присмаків.
Вологість, %, не більше	12,5	12,5	12,5	12,5
Доброякісне ядро, %, не меньше У тому числі колотих ядер, не більше	99,0   0,5	98,5   1,0	97,0   2,0	99,0   0,5
Необрушені зерна, %, не більше	0,4	0,7	0,8	0,4
Смітна домішка, %, не більше У складі: А) куколю, не більше Б) шкідливої домішки, не більше У складі шкідливої домішки-софори лисохвістної і в’язелю різнокольорового, не більше В) мінеральної домішки, не більше Г) квіткових плівок, не більше Д) мертвих шкідників, шт. В 1кг, не більше	0,3     0,1   0,05     0,02   0,1 0,05	0,7     0,1   0,05     0,02   0,1 0,05	0,8     0,1   0,05     0,02   0,1 0,05	0,3     0,1   не допускається     -   0,05 0,05     не допускається
Мучка, %, не більше	0,3	0,5	0,5	0,3
Зараженість шкідниками хлібних запасів	Не допускається
Металомагнітна домішка, мг в 1кг круп: Розміром окремих частинок у найбільшому лінійному вимірі не більше 0,3 мм і масою до 0,4 мг, не більше Розміром і масою окремих частинок понад згадані значення	не допускається	не допускається	не допускається	не допускається
Зіпсовані ядра, %, не більше	-	-	-	не допускаються
Кислотність, град., не більше	-	-	-	6,0
Мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми, клітин в 1г, не більше	-	-	-	2,5×10^4
Плісняві гриби, клітин в 1г, не більше	-	-	-	2,0×10^2
Бактерії групи кишкової палички в 1г	-	-	-	не допускаються

Примітки.

1. Крупи вівсяні неподрібнені вищого сорту, які використовують для виробництва дитячого харчування, виробляють з вівса за ГОСТом 28673, вирощеного на полях без застосування пестицидів.

2. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів в крупах не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Характеристика домішок у вівсяних крупах наведена в табл. 41.

Таблиця 41

Характеристика домішок у вівсяних крупах

Найменування домішки	Характеристика
Смітні: Мінеральна Органічна   Насіння рослин	Пісок, галька, частинки землі, руди, наждаку і шлаку Квіткові плівки, частинки стеблин, волотків, оболонки бур'янів, мертві шкідники хлібних запасів (жуки) Насіння усіх дикорослих і культурних рослин, у тому числі необроблені зерна пшениці, полби, жита, ячменю
Пошкоджені ядра	Загнилі, запліснявілі, обвуглені — всі з явно пошкод-женим ядром
Шкідлива домішка	Сажка, ріжки, софора лисохвістна, в'язіль різнокольо­ровий
Домішка, яка особливо враховується	Кукіль
Необрушені зерна	Зерна вівса, не звільнені від квіткових плівок
Колоті ядра	Розколоті ядра вівса, пшениці, полби, жита і ячменю, які проходять крізь сито з отворами діаметром 2,0 мм за ТУ 5.897-111722-95 і не проходять крізь сито № 063, належать до домішок, якщо кількість їх пере­вищує для вищого сорту — 0,5 %, для першого — 1,0 %, для другого сорту — 2,0%.
мучка	Увесь прохід "крізь сито № 063 за ТУ 14-4-1374-86

Примітка. Оброблені зерна пшениці, полби, жита і ячменю до домішок не належать. Обробленими зернами пшениці, полби, жита і ячменю вважають зерна цих культур, які пройшли технологічну обробку разом з основною культурою — вівсом і звільнені від квіткових плівок (жито) і частково від плодових і насіннєвих оболонок.

Норми якості вівсяних пластівців "Геркулес", пелюсткових і "Естра" повинні відповідати ви­могам ГОСТ 21149.

Залежно від часу варіння вівсяні пластівці "Екстра" виробляють трьох номерів:

№І—з цілих вівсяних круп;

№2—з різаних круп;

№ 3 — швидкорозварювані з дрібних різаних круп.

Вівсяні пластівці повинні відповідати вимогам і нормам, наведеним у табл. 42.

Таблиця 42

Вимоги і норми якості вівсяних пластівців

Найменування показників	Характеристика і норми для видів і номерів
„Геркулес”	„Пелюсткові”	Пластівці „Екстра”
№1	№2	№3
Колір	Білий з відтінками від кремового до жовтого
Запах	Властивий вівсяним крупам без пліснявілого, затхлого та інших сторонніх запахів
Смак	Властивий вівсяним крупам без гіркоти та інших сторонніх присмаків
Вологість, %, не більше	12,0	12,0	12,0	12,0	12,0
Зольність, (у перерахунку на суху речовину) %, не більше	2,1	1,9	2,1	2,1	2,1
Кислотність, град., не більше	5,0	5,0	5,0	5,0	5,0
Смітна домішка, %, не більше У числі смітної домішки: А) мінеральна домішка, не більше Б) квіткові плівки (вільні та одержані в результаті відділення від необрушених цілих і плющених зерен), не більше В) шкідлива домішка, і кукіль, не більше У числі шкідливої домішки: Софора лисохвістна і в’язіль різнокольоровий, не більше	0,35   0,03     0,05 0,05     0,02	0,25   0,03     0,05 0,05     0,02	0,30   0,03     0,05 0,05     0,02	0,30   0,03     0,05 0,05     0,02	0,30   0,03     0,05 0,05     0,02
Розварюваність, хв.
Зараженість і забрудненість шкідниками хлібних запасів	Не допускаються
Металомагнітна домішка, мг на 1кг круп: Розміром окремих частинок в найбільшому лінійному вимірі не більше 0,3 мм і масою до 0,4 мг, не більше Розміром і масою окремих частинок більше вищезгаданих значень	не допускається	не допускається	не допускається	не допускається	не допускається

Примітки:

1. Показники зольності та розварюваності є гарантованими і визначаються періодично, але не рідше одного разу на півроку.

2. Для визначення вмісту квіткових плівок необрушені цілі й плющені зерна повинні обов'язково очищатися від оболонок.

3. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у пластівцях вівсяних не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості про­довольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

4. Строк зберігання вівсяних пластівців — 4 місяці з дня вироблення.

Характеристика домішок у вівсяних пластівцях наведена в табл. 43.

Таблиця 43

Характеристика домішок вівсяних пластівців

Найменування домішок	Характеристика
Мінеральна	Пісок, галька, частинки землі, руди, наждаку і шлаку
Органічна	Квіткові плівки, частинки стеблин
Насіння рослин	Насіння усіх дикорослих і культурних рослин
Пошкоджені пластівці	Загнилі, пліснявілі, обвуглені — усі з явно пошкод­женим (зміненим) кольором ендосперму
Шкідлива	Сажка, ріжки, софора лисохвістна, в'язіль різнокольо­ровий

Примітка. Оброблені сплющені зерна пшениці, полби і жита до числа домішок не належать. Сплющені обрушені зерна ячменю више 1% відносять до смітних домішок.

Норми якості толокна регламентуються ГОСТом 2929 (із урахуванням змін 1, 2, 3).

Овес, який подають на розмелювання, після шеретування повинен містити в процентах, не більше:

кукілю — 0,1;

шкідливих домішок (сажки, ріжок, софори лисохвістної і в'язіля різнокольорового) — 0,05, у тому числі софори лисохвістної і в'язеля різнокольорового — 0,02.

Толокно вівсяне виробляють із постачальницького зерна вівса відповідно до ГОСТ 28673, яке подають на переробку в крупи вівсяні.

Толокно вівсяне, яке використовують для дитячого харчування, виробляють з постачальницького зерна вівса 1-го класу для круп за ГОСТ 28673, вирощеного на полях без застосування пестицидів.

Вівсяне толокно повинно відповідати вимогам і нормам, наведеним у табл. 44.

Таблиця 44

Вимоги і норми якості вівсяного толокна

Найменування показників	Характеристика і норма
толокно	Толокно, яке використовують для дитячого харчування
Колір	Від світло-кремового докремового, однотонний
Запах	Властивий толокну без пліснявого, затхлого та інших сторонніх запахів
Смак	Властивий толокну, без гіркого, кислого та інших сторонніх присмаків
Вологість, %, не більше
Зольність, (у перерахунку на суху речовину) %, не більше
Крупність, %: Залишок на ситі з шовкової тканини №27 за ГОСТ 4403, не більше Прохід крізь сито з шовкової тканини №38 за ГОСТ 4403, не меньше
Мінеральна домішка	При розжовуванні не повинно відчуватись хрускоту
Металомагнітна домішка, мг на 1кг толокна: Розміром окремих частинок в найбільшому лінійному вимірі не більше 0,3 мм і масою до 0,4 мг, не більше Розміром і масою окремих частинок більше вищезгаданих значень	не допускається	не допускається
Зараженість шкідниками хлібних запасів	не допускається
Мертві шкідники, шт. в 1кг, не більше	-	не допускається
Кислотність, град., не більше	-
Мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми, клітин в 1г, не більше	-	1,0×10^4
Плісняві гриби, клітин в 1г, не більше	-	1,0×10^1
Бактерії групи кишкової палички, в 1г	-	Не допускаються

Примітки:

Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у пластівцях вівсяних не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості про­довольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

2.Строк зберігання вівсяного толокна з дня виготовлення – 4 місяці.

Порядок розрахунку виходу круп неподрібнених, плющених, пластівців „Геркулес"

1. Для розрахунку виходу базисним за якістю вважається овес із вмістом: чистого ядра в сході з пробивного сита з отворами 1,8x20 мм — 65% до маси зерна разом з домішками; лузги — 27,0 %; дрібного зерна, яке проходить крізь сито з отворами 1,8x20 мм — 5,0%.

2. Вміст ядра (Я) і лузги (Л) в зерні визначають за формулами (в %):

де П - плівчастість вівса, %; С _д - вміст смітної домішки, %; З_а- вміст усіх зернових домішок, %; Д_з- вміст дрібних зерен вівса, %; Обр.- вміст обрушених зерен вівса у сході з сита з розмірами отворів 1,8x20 мм, %;

К_с- вміст зерен пшениці, полби, жита, ячменю у сході з сита з розмірами отворів 1,8x20 мм, %.

3. За кожний 1 % вмісту ядра більше або менше базисної норми збільшується або зменшується норма сумарного виходу круп і пластівців на 0,7 %, дрібки кормової і мучки — на 0,3 % за рахунок зменшення або збільшення норми виходу відходів І і II категорій на 1 %.

4. За кожний 1 % вмісту лузги більше або менше базисної норми збільшується або зменшується норма виходу дрібки кормової і мучки на 0,1 % і норма виходу лузги — на 0,9% за рахунок зменшення або збільшення виходу круп і пластівців.

5. За кожний 1 % переробленого дрібного зерна збільшується норма сумарного виходу круп і пластівців на 0,25%, мучки і дрібки кормової — на 0,35 %, лузги - на 0,4 % за рахунок зменшення норми виходу дрібного зерна.

Кількість переробленого дрібного зерна встановлюється за різницею між кількістю дрібного зерна, яке надійшло в приймальний бункер, і кількістю фактично відібраного дрібного зерна за відрахуванням смітних і зернових домішок.

6. При переробці вівса із вмістом пошкоджених зерен вище 0,4 % відбір круп вівсяних вищого сорту не здійснюють.

7. При переробці вівса з вмістом зерен культурних рослин (пшениця, ячмінь, полба, жито, віка, горох, кукурудза) за кожний процент фактично відібраного з відходами І— II категорій вівса, від­несеного згідно чинного ГОСТу до нормального зерна, зменшується норма виходу круп і пластівців на 0,7%, лузги — на 0,2%, мучки і дрібки кормової — на 0,1 % за рахунок збільшення виходу відходів І і II категорій.

Кількість фактично відібраного нормального зерна у відходах визначають у процентах до кіль­кості зерна, яке спрямовується на переробку, за формулою

або

де g - маса зернових відходів, кг; а - вміст нормального зерна у відходах, %;

Q - маса перероблюваної партії зерна, кг; n - фактичний вихід відходів І і 11 категорій, %.

8. За кожний процент обрушених зерен, віднесених до ядра, зменшується норма сумарного виходу круп і пластівців на 0,5 % за рахунок збільшення норми виходу мучки і дрібки кормової на 0,5 %.

9. За кожний 1% фактичної усушки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма сумарного виходу круп і пластівців на 0,35 %, норма виходу мучки і дрібки кормової — на 0,25 %, лузги — на 0,3 % і дрібного вівса — на 0,1 % за рахунок усушки.

Фактичну усушку (У) продуктів переробки визначають за формулою

де W₁- середньозважена вологість зерна у приймальному бункері, %;

W₂ - середньозважена вологість продуктів переробки, %.

При визначенні середньозваженої вологості продуктів переробки враховується вологість круп, пластівців, мучки, дрібки кормової, лузги і дрібного вівса.

10. Знижки-надбавки по кожному показнику якості зерна та усушки здійснюють з базисної норми спільного виходу круп і пластівців, а сумарна знижка-надбавка розподіляється пропорційно.

Порядок розрахунку виходу пластівців "Екстра"

1. Для розрахунку виходу базисним за якістю вважається овес з вмістом чистого ядра у сході з сита з отворами 1,8x20 мм — 65 % до маси зерна разом з домішками; лузги — 27 %; дрібного зерна, яке проходить крізь сито з отворами 1,8x20 мм — 5,0%.

2. Вміст ядра (Я) і лузги (Л) визначають за формулами (в %):

де П - плівчастість вівса, %; С_д- вміст смітної домішки, %; З_д- вміст усіх зернових домішок, %; Д_з- вміст дрібних зерен вівса, %; Обр.- вміст обрушених зерен вівса у сході з пробивного сита з отворми 1,8x20 мм, %;

К_с — вміст зерен пшениці, полби, жита і ячменю у сході з сита з розміром отворів І,8х 20 мм, %.

3. За кожний 1 % вмісту ядра більше або менше базисної норми збільшується або зменшується норма виходу пластівців на 0,75 %, мучки і дрібки кормової — на 0,25 % за рахунок зменшення або збільшення норми виходу відходів І і II категорій на 1%.

4. За кожний 1 % вмісту лузги більше або менше базисної норми збільшується або зменшується норма виходу мучки і дрібки кормової на 0,1 % і норма виходу лузги — на 0,9% за рахунок зменшення або збільшення виходу пластівців.

5. Під час переробки вівса з вмістом пошкоджених зерен вище 0,4 % пластівці не виготовляють.

6. За кожний процент обрушених зерен, віднесених до ядра, зменшується норма виходу пла­стівців на 0,57 % за рахунок збільшення норми виходу мучки і дрібки кормової на 0,57 %.

7. За кожний І % перероблюваного дрібного зерна збільшується норма виходу пластівців на 0,24%, мучки і дрібки кормової — на 0,36%, лузги — на 0,4 % за рахунок зменшення норми виходу дрібного зерна.

Кількість переробленого дрібного зерна встановлюють за різницею між його кількістю в прий­мальному бункері та кількістю фактично відібраного дрібного зерна за відрахунком смітної і зерно­вої домішок.

8. При переробці вівса з вмістом зерен культурних рослин (пшениця, ячмінь, полба, жито, віка, горох, кукурудза) за кожний процент фактично відібраного з відходами І і II категорій вівса, віднесеного згідно чинному ГОСТу до нормального зерна, зменшується норма виходу пластівців на 0,7 %, лузги — на 0,2%, мучки і дрібки кормової — на 0,1 % за рахунок збільшення виходу відходів І і II категорій.

9. За кожний 1 % фактичної усушки більше або менше базисної норми зменшується або збіль­шується норма виходу пластівців на 0,40 %, мучки і дрібки кормової — на 0,20 %, лузги — на 0,30% і дрібного вівса — на 0,10% за рахунок усушки.

Фактичну усушку (У) продуктів переробки визначають за формулою

де W₁- середньозважена вологість зерна у приймальному бункері, %;

W₂- середньозважена вологість продуктів переробки, %.

При визначенні середньозваженої вологості продуктів переробки враховують вологість пластівців, мучки кормової, лузги і дрібного вівса.

12. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПШОНА

Приниипіальна технологічна схема виробництва пшона наведена в додатку 35.

Зерноочисне відділення

12.1. Очищення проса від смітної домішки, дрібних і недорозвинених зерен (гостряка) здіснюють шляхом:

одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;

одноразового пропуску всього зерна крізь сепаратор, у якому здійснюють первинне очищення зерен від крупних, дрібних і легких домішок;

одноразового пропуску всього зерна крізь каменсвідбірну машину;

одноразового пропуску всього зерна крізь сепаратор для розділення за допомогою пробивного сита з отворами І,7х 20 мм на дві фракції крупності; на цій операції можливо використання розсійника АІ-БРУ, схема 1;

додаткового очищення сходу із сита з отворами 1,7х 20 мм в сепараторі для кращого відбору зерна дрібної фракції;

просіювання зерна дрібної фракції, одержаного з 2-ї і 3-ї сепараторних систем, у розсійнику на ситах з отворами 1,5—1,6х 20 мм;

просіювання зерна крупної фракції у розсійнику для додаткового очищення від крупних домішок (сходи із сит з отворами ø3 мм) і додаткового просіювання зерен дрібної фракції (прохід сита з отворами І,7х 20 мм);

просіювання зерна дрібної фракції, одержаного в російниках проходом сита з отворами 1,5x20 мм і 1,7х 20 мм у сепараторі. Доцільно на цій операції використовувати сепаратор АІ-БМС-6. Проходом сита з отворами 1,5— 1,6 х 20 мм і сходом із сита з отворами 1,2х 20 мм відбирають відходи І і II категорій, а проходом — відходи III категорії;

контролю сходів верхніх пробивних сит сепараторів з отворами 0 3,5 мм 2-ї і 3-ї систем у сепараторі АІ-БМС-6. Сходом із сит з отворами ø3,6 мм, а також ø3,2-3,4 мм відбирають відходи І і 11 категорій, а проходом сита ø3,2-3,4 мм — зерно проса крупної фракції.

12.2. Розміри отворів сит, які рекомендуються для машин зерноочисного відділення, наведені в табл. 45.

-Таблиця 45

Рекомендовані розміри отворів пробивних сит машин для очищення проса

Машини	Розміри отворів сит, мм*
верхнього	середнього	Нижнього
Сепаратори: 1-а система 2-а система 3-а система	Ø4-4,5 Ø3,5 Ø3,5		1,5×20 1,7×20 1,7×20
Розсійники: На крупній фракції На дрібній фракції	Ø3,0 1,6×20	Ø3,0 1,5×20	1,7×20 1,5×20
Сепаратори для контролю відходів: Крупних Дрібних	Ø4,0 Ø3,0	Ø3,6 1,5-1,6×20	Ø3,2-3,4 1,2×20

* Розмір отворів сит встановлений за ТУ 5.897-111722-95.

** Розмір отворів сит для виділення дрібного проса встановлюють 1,5x20 або 1,6x20 мм залежно від крупності зерна.

Лущильне відділення

12.3. Лущення проса здійснюють шляхом послідовного триразового пропуску крізь однодекові лущильники (вальцьодекові верстати). Лущення крупної і дрібної фракції проса на 1-й лущильній системі здійснюють роздільно.

Характеристику вальців вальцьодекових верстатів наведено в табл. 46.

Таблиця 46

Характеристика вальців вальцьодекових верстатів систем для лущення проса

Система	Колова швидкість, м/с	Зернистість абразивного матеріалу
№ за ГОСТ ом 3647	Співвідношення
1-а лущильна	15,5		1:1
2-а лущильна	15,5		1:1
3-а лущильна	15,5		1:1

Дека — гумоткана (набірна) марки РТД.

Після лущення проса у вальцьодекових верстатах кількість лущених зерен і подрібненого ядра в продуктах повинна відповідати даним, наведеним у табл. 47.

Таблиця 47

Кількість лущених зерен і подрібненого ядра в продуктах лущення проса

Система	Лущені зерна, %, не меньше	Подрібнене ядро, %, не більше
Після 1-ї системи	80-90	2,0
Після 2-ї системи	90-95	3,7
Після 3-ї системи	95-99	5,0

12.4. Після кожної лущильної системи для відділення лузги, мучки і битого ядра продукт про­віюють в аспіраторах: тричі після перших лущильних систем і двічі — після 2-ї і 3-ї.

12.5. Одержане пшоно-дранець піддають шліфуванню в шліфувальних машинах. Рекомендується застосовувати на цій операції шліфувальні машини УІ-БШП, вальцьодекові верстати, машини марки ЗШН.

12.6. Шліфоване пшоно двічі пропускають крізь аспіратори і спрямовують на контрольне просіювання у розсійник для виділення крупних домішок сходом з пробивних сит з отворами діаметром 2,3-2,5 мм або 1,8(1,9) х 20 мм, подрібнених частинок і мучки - проходом крізь сито з отворами ø1,6(1,7) мм. Допускається використання на цій операції розсійників, крупосортувалок. При використанні розсійників А1-БРУ доцільно встановлювати сита за схемою 3. Параметри роботи розсійників і крупосортувалок наведені в табл. 48.

Таблиця 48

Параметри просіювальних машин на операціях контролю пшона

Параметри	Крупосортувалки	Розсійники
Число коливань на хв.		—
Частота обертань, об/хв Ексцентриситет, мм Ухил кузова, град.	3-4	22-24 -

Готове пшоно піддають дворазовому провіюванню і після магнітного контролю спрямовують у засіки. Перед бункером-нагромаджувачем пшона встановлюють пробовідбірники.

12.7. Контролюють дрібку на ситах із дротяної сітки № 1,4* з наступним провіюванням в аспіраторах.

Вміст цілого ядра (схід із пробивного сита з отворами діаметром 1,6 мм) у дрібці не повинен перевищувати 2% від її маси.

Контроль мучки проводять на ситах із дротяної сітки № 063.

Вміст цілого ядра (схід із сита з отворами діаметром 1,6 мм) у мучці не допускається.

Контроль лузги з аспіраторів перших двох систем після лущення і аспіраторів других систем здійснюють роздільно на ситі із дротяної сітки № 1,2 з наступним провіюванням для відділення цілого і подрібненого ядра. Вміст у луззі зерна проса, ядра і його частинок (схід із сита № 1,2) у сумі не повинен перевищувати 1% від її маси.

На операціях ситового контролю дрібки, мучки і лузги допускається застосування буратів, центрифугалів, крупосортувалок і розсійників.

Асортимент, норми виходу та якість круп

Базисні норми виходу круп і відходів при переробці проса, яке за якістю відповідає вимогам ГОСТу 22983, наведені в табл. 49.

Таблиця 49

Базисні норми виходу круп і відходів при переробці проса

Продукти переробки	Вихід, %	Вихід, %, при застосуванні для шліфування машин типу А1-ЗШН або У1-БШП
Пшоно шліфоване (вищого, першого, другого, третього сортів)	65,0	60,0
Дрібка кормова	4,0	5,0
Мучка кормова	7,5	11,5
Лузга	15,5	15,5
Відходи l і ll категорій	7,0	7,0
Усушка	0,5	0,5
Відходи lll категорії та механічні втрати	0,5	0,5
Всього	100,0	100,0

При переробці проса першого класу виробляють крупи вищого і першого сортів, при переробці зерна 2-го класу — крупи другого і третього сортів.

Асортимент і норми якості пшона повинні відповідати вимогам ГОСТу 572 (із заліком змін 1, 2, 3).

Залежно від якості круп пшоно шліфоване поділяється на такі сорти: вищий, перший, другий і третій.

Пшоно всіх сортів повинно відповідати вимогам, наведеним у табл. 50.

Таблиця 50

Вимоги і норми якості сортів пшона

Найменування показників	Норма для сортів
вищий	перший	другий	Третій
Колір	Жовтий різних відтінків
Смак	Властивий пшону, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий
Запах	Властивий пшону, без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий
Вологість, %, не більше
Доброякісне ядро, %, не меньше У тому числі: Биті ядра, не більше	99,2   0,5	98,7   1,0	98,0   1,5	97,0   3,0
Смітна домішка, %, не більше В тому числі: А) мінеральна домішка, не більше Б) шкідлива домішка, не більше З них гірчака повзучого і в’язелю різнокольорового	0,3   0,05 0,05   0,02	0,4   0,05 0,05   0,02	0,4   0,05 0,05   0,02	0,7   0,05 0,05   0,02
Пошкоджені ядра, %, не більше	0,02	0,05	0,08	1,3
Нелущені зерна, %, не більше	0,3	0,4	0,6	1,0
Зараженість шкідниками хлібних запасів	Не допускається
Металомагнітна домішка, мг на 1кг круп, не більше: Розміром окремих частинок у най більшому лінійному вимірі не більше 0,3 і масою не більше 0,4 мг; Розміром і масою окремих частинок більше вищезгаданих значень	3,0     не допускається	3,0     не допускається	3,0     не допускається	3,0     не допускається

Примітки:

1. Вологість пшона шліфованого, призначеного для поточного споживання зі строком зберігання до 1 міс., допускається не більше 15%.

2. У пшоні шліфованому, призначеному для виробництва харчових концентрантів, вміст пошкоджених ядер не повинен перевищувати 0,2%.

3. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів в крупах не повинен перевищувати допустимих рівнів, встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

У таблиці 51 наведено можливі домішки в пшоні шліфованому всіх сортів.

Таблиця51

Найменування і характеристика домішок у пшоні

Найменування домішок	Характеристика
Зіпсовані ядра	Явно зіпсовані ядра від світло-коричневого до чорного кольору, а також світлі, але рихлі, які легко руйнуються при надавлюванні на ядро
Смітна: а) мінеральна б) органічна   в) насіння бір’янів г) шкідливі	Пісок, галька, руда, частинки землі, наждаку і шлаку Частинки квіткових плівок, стеблин, волотків, оболонок бур'янів,мертві шкідники хлібних запасів Насіння усіх дикорослих і культурних рослин Сажка, ріжки, пожитниця п’янка, гірчак повзучий, софора лисохвістна, термопсис ланцетний (мишатник), в’язіль різнокольоровий
Нелущені зерна	Зерна проса, не очищені від квіткових плівок
Биті ядра	Биті ядра пшона, які проходять крізь сито із решітного полотна з круглими отворами ø1,5 мм за ТУ 5.827-111722-95 і не проходять крізь сито з металотканної сітки №056 та ТУ 14-4-1374-86
Пошкодженні ядра	Ядра з плямами різної форми і кольору
Мучка	Дрібні частинки пшона, які проходять крізь сито з металотканної сітки №056 за ТУ 14-4-1374-86

Дата добавления: 2014-11-20