Порядок розрахунку виходу

1. Для розрахунку виходу базисним за якістю приймають ячмінь з вмістом (в %):

смітної домішкиї 1,0

зернової домішки 2,0

дрібного ячменю (прохід крізь пробивне сито

з отворами 2,2×20мм) 5,0

2. При відхиленні якості зерна від базисних норм за кожний 1 % вмісту в зерні смітної домішки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,4 %, кормової мучки на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп -на 0,6 %, мучки- на 0,25 %, лузги - на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми виходу відходів 1 і II категорій і відходів III категорії у рівних частинах.

3. За кожний 1 % вмісту зернової домішки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп - на 0,4 %, кормової мучки - на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп - на 0,6 %, мучки - на 0,25 %, лузги - на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми виходу відходів І і II категорій.

4. За кожний 1 % фактичної усушки більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,4 %, кормової мучки на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп - на 0,6 %, мучки - на 0,25 %, лузги на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми усушки.

Фактичну усушку (У) продуктів переробки визначають за формулою:

де W₁ — середньозважена вологість зерна в приймальному бункері, %;

W₂ — середньозважена вологість продуктів переробки, %.

При визначенні середньозваженої вологості продуктів переробки враховується вологість круп, мучки, лузги і дрібного ячменю.

5. За кожний 1 % вмісту дрібного ячменю (прохід крізь пробивне сито з отворами 2,2 х 20 мм) більше або менше базисної норми зменшується або збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,4 %, кормової мучки на 0,45 %, лузги — на 0,15 %;

б) сумарного виходу ячних круп — на 0,6 %, мучки — на 0,25 %, лузги — на 0,15 % за рахунок збільшення або зменшення норми виходу дрібного ячменю.

6. За кожний 1 % відібраного при очищенні й спрямованого в переробку дрібного ячменю збільшується норма:

а) сумарного виходу перлових круп — на 0,3 %, мучки — на 0,45 %, лузги — на 0,25 %;

б) сумарного виходу ячних круп — на 0,3 %, мучки — на 0,45 %, лузги — на 0,25 % за— рахунок зменшення норми виходу дрібного ячменю.

7. Знижки-надбавки по кожному показнику якості зерна проводяться з базисної норми виходу круп, а сумарна знижка-надбавка розподіляється пропорційно базисному виходу круп за номерами.

8. Кількість фактично відібраного дрібного ячменю визначається за масою з врахуванням смітної і зернової домішок.

9. Кількість переробленого дрібного ячменю встановлюють за різницею між його кількістю, яку визначають за аналізом зерна в приймальному бункері, та кількістю фактично відібраного дрібного ячменю.

14. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ПШЕНИЧНИХ ШЛІФОВАНИХ КРУП

Принципові технологічні схеми по виробництву круп "Полтавські" та "Артек" наведені в додатку 38. Крупи "Полтавські" та "Артек" виробляють з твердої пшениці (дурум).

Зерноочисне відділення

14.1. Пшеницю у зерноочисному відділенні очищають шляхом:

одноразового пропуску крізь скальператор для відділення найбільш крупних домішок;

одноразового пропуску всього зерна через сепаратор, у якому проводять первинне очищення від крупних, дрібних і легких домішок;

одноразового пропуску всього зерна крізь каменевідбірну машину;

поділу маси зерна на дві фракції за крупністю з метою наступного роздільного очищення одержаних потоків зерна пшениці (сходу із пробивного сита з отворами 2,4 х 20 мм і проходу цього сита) і більш ефективного відокремлення дрібних домішок. При використанні розсійників А1-БРУ сита доцільно встановлювати за схемою 2;

одноразового пропуску крупної фракції зерна (сходу із сита з отворами 2,4 х 20 мм) крізь сепаратор другого проходу для додаткового очищення від крупних домішок і додаткового виділення дрібної фракції зерна;

одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної після розсійника крізь сепаратор третього проходу, оснащеного ситами з отворами ø3,5 мм і 1,7 — 2,0x20 мм. Сходом із сита з отворами 1,7 — 2,0 х 20 мм відбирають дрібну фракцію зерна, а проходом — дрібну пшеницю, яку після контрольного просіювання у бураті спрямовують у відходи І— II категорій;

одноразового пропуску крупної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 1,7 — 2,4x20 мм, крізь вівсюговідбірник для виділення вівса, вівсюга, ячменю та інших домішок, які відрізняються від зерна пшениці за довжиною;

одноразового пропуску дрібної фракції зерна, одержаної сходом із сит з отворами 1,7 — 2,0 х 20 мм, крізь кукілевідбірник для виділення кукілю, в'юнка та інших дрібних домішок.

Розміри отворів сит у сепараторах встановлюють відповідно з крупністю зерна перероблюваної партії. Рекомендовані розміри отворів сит наведені в табл.65

Таблиця 65

Розміри отворів пробивних сит сепараторів для очищення зерна пшениці

Сепаратори	Розміри отворів сит, мм
верхнього	Нижнього
1-а система	3,5-4,0×20	1,7-2,0×20
2-а система	Ø4,5	2,4×20
3-а система	Ø3,5	1,7-2,0×20

14.2. Перед спрямуванням на лущення пшеницю зволожують теплою водою до 14,5 - 15,0 %. Термін відволожування залежно від ступеню зволожування та скловидності пшениці — від 30 хв. до 2 год.

14.3. Лущення пшениці проводять шляхом дворазової обробки в оббивальних машинах з абразивними циліндрами. Після кожного оббивального проходу продукт провіюють в аспіраторах.

Технічні характеристики оббивальних машин наведені в табл. 66.

Таблиця 66

Параметри робочих органів оббивальних машин для лущення зерна пшениці

Лущильна система	Колова швидкість бичів, м/с	Ухил бичів, %	Зазор між бичами і абразивною поверхнею, мм	Склад абразивного матеріалу, %, при зернистості
								-
			20-25	-

Після оббивальних машин кількість подрібнених зерен у продукті не повинна перевищувати 15%.

Допускається на 2-й чи обох лущильних системах оббивальні машини замінювати машинами типу А1-ЗШИ. Колова швидкість дисків при цьому повинна становити 16-18 м/с.

14.4. Відноси, одержані на оббивальних машинах і аспіраторах, спрямовують на контрольне просіювання (сито з отворами діаметром 2,5 мм або сито із дротяної сітки № 2,2). Схід із сита після провіювання надходить на 1-у шліфувальну систему, а прохід — у відходи І або II категорій.

Лущильне відділення

14.5. Лущену пшеницю спрямовують на шліфування (три системи) і полірування (три системи) з проміжним провіюванням після 2-ї шліфувальної і 2-ї полірувальної систем і проміжним просіюванням після 3-ї шліфувальної системи. Шліфування і полірування проводять в машинах типу А1-ЗШН.

Характеристика робочих органів машин типу АІ-ЗШН на операціях шліфування і полірування наведена в табл. 67.

Таблиця 67

Параметри робочих органів машин АІ-ЗШН на шліфуванні та поліруванні лущеної пшениці

Система	Колова швидкість дисків, м/с	Період обробки при одноразовому пропуску, с	Розмір отворів ситового циліндра, мм	Склад абразивного матеріалу, %, при зернистості
1-а шліфувальна	16-18	12-25	1,0×15			-	-
2-а і 3-а шліфувальні	16-18	12-25	1,0×15	-			-
1-а полірувальна	20-22	15-30	0,8×15	-
2-а і 3-а полірувальні	20-22	15-30	0,8×15	-	-

14.6. Продукти після третіх полірувальних систем сортують за крупністю на крупи "Полтавські" (чотири номери) і "Артек" з використанням сит (табл. 68).

Таблиця 68

Розмір отворів пробивних сит для сортування пшеничних круп за крупністю

Види і номери круп	Діаметр отворів двох суміжних сит, мм
Прохід	Схід
„Полтавські” №1 №2 №3 №4	3,5 3,0 2,5 2,0	3,0 2,5 2,0 1,5
„Артек”	1,5	№ 063 (із дротяної сітки)

Норма проходу і сходу для кожного з двох суміжних сит окремо повинна бути не менше 80 %.

Крупи кожного номеру просіюють на відповідних ситах, провіюють і після магнітного контролю подають у засіки.

14.7. Контроль мучки проводять на ситі із дротяної сітки № 063 з наступним пропуском крізь магнітні апарати. Вміст частинок ядра (схід із сита № 063) у мучці не повинен перевищувати 5 % від її маси.

На операціях ситового контролю мучки, лузги, відходів І і II категорій допускається вико­ристання буратів, центрифугалів, крупосортувалок і розсійників.

Асортимент, норми виходу та якість круп

Базисні норми виходу круп і відходів при переробці твердої пшениці 1- 4 класів, яка поста­чається згідно вимог ГОСТ 9353, наведені в табл. 69.

Таблиця 69

Базисні норми виходу круп, побічних продуктів і відходів при переробці пшениці в крупи

Продукти переробки	Вихід, %
Крупи „ Полтавські” №1 + №2 №3 + №4	8,0 43,0
Крупи „Артек”	12,0
Разом круп	63,0
Мучка кормова	30,0
Відходи l і ll категорій	5,3
Відходи l і ll категорій та механічні втрати	0,7
Усушка	1,0
Всього	100,0

Асортимент і норми якості пшеничних круп повинні відповідати вимогам ГОСТ 276 (з урахуванням змін 1, 2, 3).

Залежно від способу обробки і розміру крупинок пшеничні крупи поділяють на два види: "Полтавські" та "Артек". Пшеничні крупи типу "Полтавські" поділяють на номери 1, 2, 3 і 4. Пшеничні крупи "Артек" на номери не поділяють.

Пшеничні крупи виробляють з твердої пшениці 1, 2, 3 і 4 класів. Допускається використання твердої некласної пшениці, наявність домішок у якій не повинна бути більше:

смітної — 2,0 %, у тому числі пошкоджених зерен — 0,2 %;

зернової — 5,0 %, у тому числі пророслих зерен — 3,0 %;

зерна пшениці інших типів - не більше 15 %, у тому числі м'якої білозерної пшениці в твердій пшениці 3-го класу не більше 8 % і некласної — 10 %. За іншими показниками пшениця повинна відповідати вимогам 3-го класу або некласної за ГОСТ 9353.

Характеристика видів пшеничних круп повинна відповідати вимогам наведеним у табл. 70.

Таблиця 70

Характеристика видів пшеничних круп

Вид круп	Характеристика
„Полтавські”	Крупи № І — зерно пшениці, очищене від зародка й частково від плодових і насіннєвих оболонок, прошліфоване, довгастої форми з закругленими кінцями Крупи № 2 — частинки подрібненого зерна пшениці — цілком очищені від зародка й частково від плодових і насіннєвих оболонок, прошліфовані, овальної форми із закругленими кінцями Крупи № 3 і 4 — частинки подрібненого зерна пшениці різного розміру, повністю очищені від зародка й частково від плодових і насіннєвих оболонок. Частинки округлої форми прошліфовані
„Артек”	Частинки дрібноподрібненого зерна пшениці, звільнені цілком від зародка і частково від плодових і насіннєвих оболонок. Частинки круп зашліфовані

Крупи пшеничні всіх видів і номерів повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 71.

Таблиця 71

Вимоги щодо якості пшеничних круп

Найменування показника	Норма
Колір	Жовтий
Смак	Властивий пшеничним крупам, без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий
Запах	Властивий пшеничним крупам, без сторонніх запахів, не затхлий, не пліснявий
Вологість, %, не більше	14,0
Доброякісне ядро, %, не більше	99,2
Смітна домішка, %, не більше У тому числі мінеральна, не більше Шкідлива, не більше З них гірчак повзучий і в’язіль різнокольоровий, не більше Кукіль не більше	0,3 0,05 0,05   0,02 0,10
Зіпсовані ядра, %, не більше	0,20
Оброблені зерна жита і ячменю, %, не більше	3,0
Зараженість шкідниками хлібних запасів	Не допускається
Домішка насіння геліотропа опушеноплідного і триходесми сивої	Не допускається
Металомагнітна домішка, мг на 1кг крупи, не більше	3,0

Примітка. Розмір окремих частинок металомагнітних домішок у найбільшому лінійному вимірі не повинен перевищувати 0,3 мм, а маса окремих її частинок — не більше 0,4 г.

Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у крупах не повинен перевищувати до­пустимих рівнів, встановлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості про­довольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Характеристика пшеничних круп за крупністю повинна відповідати вимогам наведеним у табл. 72.

Таблиця 72

Характеристика круп пшеничних за крупністю

Вид і номер круп	Діаметр отворів, мм, двох суміжних пробивних сит	Норми проходу і сходу двох суміжних сит, %, не меньше
Для визначення
проходу	сходу
„Полтавські” №1 №2 №3 №4	3,5 3,0 2,5 2,0	3,0 2,5 2,0 1,5
„Артек”	1,5	0,63 (із дротяної сітки)

Примітки:

1. Для круп типу "Полтавська" № 2, 3, 4 і для круп типу "Артек" наявність неподрібнених зерен пшениці не допускається.

2. Для круп типу "Артек" схід визначається на ситі з дротяної сітки № 063 за ТУ 14-4-1374-86.

До домішок у пшеничних крупах усіх видів і номерів відносять наведені а табл. 73.

Таблиця 73

Характеристика домішок у пшеничних крупах

Найменування домішки	Характеристика
Смітної домішки: Мінеральна Органічна	Пісок, руда, галька, частинки землі, наждаку і шлаку Частинки квіткових плівок, стеблин, колосків, оболонок бур'янів, мертві шкідники хлібних запасів (жуки)
Шкідлива	Сажка, ріжки, гірчак повзучий, в'язіль різнокольоровий, термопсис ланцетний (мишатник)
Насіння бур’янів	Насіння усіх дикорослих і культурних рослин. Оброблені зерна жита і ячменю понад 3 %. Необроблені зерна пшениці - не закруглені, не пришліфовані,з частинками зародки
Кукіль	Насіння куколю
Пошкоджені ядра	Загнилі, запліснявілі, обвуглені та інші зерна з явно зміненим (пошкодженим) кольором ендосперму
Мучка	Прохід крізь сито з металотканої сітки № 063 за ТУ 14-4-1374-86

Примітки. Обробленими зернами жита і ячменю вважаються зерна цих культур, які пройшли технологічну обробку разом з основною культурою — пшеницею, очищені від зародка і квіткових плівок (ячменю) і частково від плодових і насіннєвих оболонок.

Дата добавления: 2014-11-20