Параметри лущильних машин на системах лущення зерна ячменю

Лущильні системи	Колова швидкість, м/с	Ухил бичів оббивалок,%	Зазор між бичами і наждачною поверхнею, мм	Склад абразивного матеріалу
Номер зернистості
1-а і 2-а (оббивалки)	20-22	8-10	15-20			-	-
3-я і 4-а (оббивалки)	19-20	8-10	15-20	-	-
3-я і 4-а (машини типу А1-ЗШН)	20-22	-		-			-

Кількість нелущених зерен у продукті після лущення (в пенсаку) не повинна перевищувати 5%, а подрібнених — до 50%.

До нелушених зерен пенсака відносять зерна, які повністю зберегли квіткову плівку.

Продукт, одержаний після кожного проходу крізь оббивальні машини, провіюють в аспіраторах, для відділення лузги.

Контроль лузги здійснюють на ситі із дротяної стіки № 1 (або пробивному ситі з отворами діаметром І мм), проходом крізь яке відбирають мучку. Лузгу перед подачею у засіки двічі "про­віюють в аспіраторах для відділення цілого і подрібненого ядра.

13.4. Лущений ячмінь (пенсак) спрямовують на шліфування (три системи) і полірування (три системи) з проміжним провіюваням після 2-ї шліфувальної і 2-ї полірувальної системи та про­міжним просіюванням після 3-ї шліфувальної системи. Шліфування і полірування проводять у машинах типу АІ-ЗШІІ.

Характеристика робочих органів машин А1-ЗШН на операціях шліфування і полірування на­ведена в табл. 54.

Таблиця 54

Параметри робочих органів машин А1-ЗШН на шліфуванні й поліруванні пенсака

Система	Розмір отворів ситового циліндру, мм	Склад абразивного матеріалу, %
Номер зернистості
1-а шліфувальна	1,0×15			-	-
2-а і 3-я шліфувальні	1,0×15	-			-
1-а полірувальна	0,8×15	-
2-а і 3-я полірувальні	0,8×15	-	-

13.5. Сортування перлових круп за крупністю проводять на п'ять номерів з використанням таких сит (табл. 55).

Таблиця 55

Діаметр отворів пробивних сит у сортувальних машинах перлових круп

Номер круп	Діаметр отворів сит, мм
прохід	Схід
	4,0	3,0
	3,0	2,5
	2,5	2,0
	2,0	1,5
	1,5	№056 (із дротяної сітки)

Крупи кожного номера провіюють і після магнітного контролю спрямовують у засіки.

13,6. Контроль мучки, у тому числі аспіраційні відноси машин, проводять на ситах з отворами діаметром 2,5 мм і ситах із дротяної сітки № І. Схід із сита з отворами діаметром 2,5 мм спря­мовують на 3-ю систему шліфування, прохід із цього сита — на 2-у систему полірування. Одержану проходом крізь сито № 1 мучку після магнітного контролю спрямовують у засіки.

Вміст частинок ядра (схід із сита з дротяної сітки № 1,2) в мучці не повинен перевищувати 5%, а у луззі — 1,5% від їх маси.

13.7. На операціях ситового контролю дрібного ячменю, лузги і мучки допускається застосування буратів, центрифугалів, крупосортувалок і розсійників.

Крупи ячмінні ячні

13.8. Процес очищення ячменю від домішок і його лущення проводять за схемою, аналогічною для вироблення перлових круп.

Для більш повного відділення квіткових плівок з поверхні пенсака його додатково шліфують шляхом разової обробки в машинах типу А1-ЗШН.

13.9. Подрібнення одержаного продукту здійснюють послідовно на чотирьох вальцьових си­стемах. Технічна характеристика вальцьових систем наведена в табл. 56.

Таблиця 56

Параметри робочих органів вальцьових, верстатів для подрібнення пенсака в крупи ячмінні ячні

Вальцьова система	Кількість рифлів на 1см кола вальців	Ухил рифлів, %	Відношення колових швидкостей вальців	Колова швидкість швидкообертового вальця, м/с	Розташування рифлів
1-а	3,5		2,5	4,0	Вістря по вістрю
2-а	4,0		2,5	4,0	-„-
3-а	4,5		2,5	4,0	-„-
4-а	5,0		2,5	4,0	-„-

13.10. Після кожної вальцьової системи продукт сортують на розсійниках і групують за крупністю. Крупні сходові продукти перших трьох систем (одержані сходами із сит з дротяних сіток № 2,8 і № 2,5) після провіювання в аспіраторах спрямовують послідовно з однієї системи подріб­нення на іншу. Крупний схід 4-ї системи після провіювання подають на 3-ю систему.

Продукти середньої крупності (одержані сходами із пробивних сит з отворами діаметром 1,8 і 1,5 мм) провіюють і шліфують у машинах типу А1-ЗШН.

Дрібні продукти (проходи крізь сито з отворами діаметром 1,8 і 1,5 мм, як суміш ячних круп різних номерів, після провіювання сортують за крупністю у розсійниках.

Мучку, яку відбирають проходом сита із дротяної сітки № 08, спрямовують на контроль.

13.11. Сортування ячних круп за крупністю проводять на три номери з використанням таких сит (табл. 57).

Таблиця 57

Розміри отворів пробивних сит у сортувальних машинах для класифікації за номерами круп ячних

Номери круп	Сита з отворами діаметром, мм
прохід	Схід
	2,5	2,0
	2,0	1,5
	1,5	№056 (із дротяної сітки)

Крупи кожного номера провіюють і після магнітного контролю подають для набивання.

13.12. Контроль мучки з аспіраційними підносами проводять на ситах № 056. Вміст частинок ядра в мучці не повинен перевищувати 5%.

На операціях ситового контролю мучки допускається застовування буратів, центрифугалів і розсійників.

При відборі борошна ячмінного кормового для комбікормів з мучки та аспіраційних відносів лущильного відділення необхідно передбачати додаткову просіювальну поверхню.

Асортимент, норми виходу і якість продукції

Базисні норми виходу круп і відходів при переробці ячменю, який відповідає за якістю вимогам ГОСТ 28672, наведені в табл. 58.

Таблиця 58

Базисні норми виходу круп ячмінних і відходів при переробці ячменю

Продукти переробки	Асортимент і вихід продукції, %, при виробництві
Круп перлових п’ятиномерних	Круп триномерних
Крупи перлові: №1 і №2 №3 і №4 №5	36, 8,0 1,0	- - -
Крупи ячні: №1 №2 №3	- - -	15,0 43,0 7,0
Разом круп	45,0	65,0
Кормова мучка	40,0	18,0
Лузга	7,0	7,0
Дрібний ячмінь	5,0	5,0
Відходи l і ll категорій	1,0	3,0
Відходи lll категорії та механічні втрати	0,7	0,7
Усушка	1,3	1,3
Всього	100,0	100,0

Асортимент і норми якості ячмінних круп повинні відповідати ГОСТ 5784 (з уражуванням змін 1, 2, 3).

Залежно від способу обробки і розміру крупинок ячмінні крупи поділяються на такі види і номери, наведені в табл. 59.

Таблиця 59

Види і номери круп ячмінних

Вид	Номер
Перлові	1, 2, 3, 4, 5
ячні	1, 2, 3

Характеристика видів ячмінних круп повинна відповідати вимогам, наведеним у табл. 60.

Таблиця 60 Характеристика видів ячмінних круп

Вид	Характеристика
Перлові	Ядро, очишене від квіткових плівок, добре відшліфоване Крупи № І і № 2 повинні мати видовжену форму ядра із за­кругленими кінцями. Крупи № 3, 4, 5 повинні бути кулепо­дібними
Ячні	Частинки подрібненого ядра різної величини і форми, повністю очищені від квіткових плівок і частково від плодових оболонок

Характеристика номерів перлових круп повинна відповідати вимогам, наведеним у табл. 61.

Таблиця 61

Характеристика номерів круп ячмінних перлових

Номери круп	Діаметр отворів (мм) двох суміжних сит для визначення	Норма проходу і сходу двох суміжних сит, %
проходу	сходу
	4,0	3,0	Не меньше 80
	3,0	2,5	-„-
	2,5	2,0	-„-
	2,0	1,5	-„-
	1,5	0,56	-„-

Примітка. Для перлових круп № 5 схід визначають на ситі із дротяної сітки № 056 за ТУ 14-4-1374-86.

Характеристика номерів ячних круп повинна відповідати вимогам, наведеним у табл. 62.

Таблиця 62

Характеристика номерів круп ячмінних ячних

Номери круп	Діаметр отворів (мм) двох суміжних сит для визначення	Номери проходу і сходу двох суміжних сит, %
проходу	сходу
	2,5	2,0	Не меньше 75
	2,0	1,5	-„-
	1,5	0,56	-„-

Примітка. Для ячних круп № 3 схід визначають на ситі із дротяної сітки № 056 за ТУ 14-4-1374-86.

Крупи ячмінні всіх видів і номерів повинні відповідати вимогам, наведеним у табл. 63.

Таблиця 63

Вимоги до якості круп ячмінних

Найменування показників	Норма для круп
перлових	Ячних
Колір	Білий з жовтуватим, іноді зеленуватим відтінком
Смак	Властивий нормальним ячмінним крупам без сторонніх присмаків, не кислий, не гіркий
Запах	Властивий нормальним ячмінним крупам, без затхлості, плісені та інших сторонніх запахів
Вологість, %, не більше	15,0	15,0
Доброякісне ядро, %, не меньше У тому числі недодир в %, не більше (для прелових круп №1,2 і ячних круп №1)	99,6     0,7	99,0     0,9
Смітна домішка, %, не більше у тому числі: а) мінеральна, не більше б) шкідлива, не більше у тому числі гірчака повзучого і вязелю різнокольорового, не більше	0,30   0,05 0,05   0,02	0,30   0,05 0,05   0,02
Мучка, %, не більше	0,20	0,40
Зараженість шкідниками хлібних запасів	Не допускається
Металомагнітна домішка, мг на 1кг круп, не більше	3,0	3,0

Примітки:

1. Розмір окремих частинок металомагнітних домішок у найбільшому лінійному вимірі не повинен переви­щувати 0,3 мм, а маса окремих її крупинок — 0,4 мг.

2. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у крупах не повинен перевищувати допустимих рівнів, установлених медико-біологічними вимогами і санітарними нормами якості продовольчої сировини і харчових продуктів, затверджених Міністерством охорони здоров'я.

Домішки до ячмінних круп усіх видів і номерів наведені в табл. 64.

Таблиця 64

Домішки в крупах ячмінних перлових і ячних

Найменування домішки	Характеристика
Смітна: а) мінеральна б) органічна   в) насіння бур’янів   г) шкідлива д) зіпсовані ядра	Пісок, галька, руда, частинки землі, наждаку і шлаку Частинки квіткових плівок, стеблин колоса, оболонки бур'янів, мертві шкідники хлібних запасів (жуки) Насіння усіх дикорослих і культурних рослин, крім оброблених зерен пшениці. Обробленими вважаються зерна пшениці, які пройшли технологічну обробку разом з основною культурою — ячменем, очищені від зародка, частково від плодових і насіннєвих оболонок, шліфовані із закругленими кінцями. Сажка, ріжки, в'язіль різнокольоровий, гірчак повзучий Загнилі, запліснявілі, підсмажені, обвуглені — всі з пошкодженим ендоспермом від коричневого до чорного кольору, а також з світлим, але пухким, легко розсипчастим ендоспермом.
Недодир	У перлових крупах № 1 і № 2 недодиром вважаються ядра, які мають за борозною залишки квіткових плівок більше, ніж на чверть поверхні ядра Уячних крупах № І наявність залишку квіткових плівок, які явно виступають за краї крупинок. Недодир відносять до домішок, якщо кількість його перевищує для перлових круп № 1 і № 2 — 0,7%, для ячних круп № 1 — 0,9%:
Мучка	Прохід крізь сито із дротяної сітки № 056 за ТУ 14-4-1374-86

Дата добавления: 2014-11-20