Тема 8. Казначейське обслуговування 2 страница

Підприємства, на яких працює 8 і більше чоловік, реєструються у відділеннях Фонду за своїм місцезнаходженням і щороку не пізніше 1 лютого подають до зазначених відділень звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Суми штрафних санкцій на підприємствах, де працює більше ніж 15 чоловік, визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. На підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, – у розмірі половини середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним, і перераховуються підприємствами та організаціями в дохід державного бюджету на рахунки 3121 «Надходження коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки», відкриті в управліннях державного казначейства.

Для зарахування коштів, що надходять як благодійні внески виконавчій дирекції та відділенням Фонду в органах казначейства відкриваються спеціальні реєстраційні рахунки за іншими власними надходженнями.

Тема 10. Облік операцій із бюджетними коштами в ДКУ

1. Організація бухгалтерського обліку

2. Облікова політика та організація облікової служби ДКУ

3. Первинні облікові документи

4. Синтетичний та аналітичний облік операцій

5. План рахунків бухгалтерського обліку виконання бюджетів

6. Надання виписок із рахунків клієнтів

1. Організація бухгалтерського обліку

Організація бухгалтерського обліку (БО) та звітності виконання державного та місцевих бюджетів здійснюється органами ДКУ на підставі Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах ДКУ, Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженого рішенням № 1 Комісії ДКУ від 17 травня 2000 року, виконання державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом ДКУ № 119 від 28.11.2000 року, розроблених відповідно до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та інших нормативних документів ДКУ.

Система обліку включає в себе бухгалтерський, бюджетний та управлінський види обліку, які ґрунтуються на єдиній методологічній та інформаційній базі і відрізняються лише формою та періодичністю розрахунку даних.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій у ДКУ й надає користувачам інформацію про стан активів, зобов'язань і результати виконання бюджетів. За даними БО складається фінансова звітність про виконання бюджетів. Бюджетний облік ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення, фінансування бюджетів, а також для контролю за результатами виконання бюджетів. Управлінський облік забезпечує керівні органи ДКУ оперативною інформацією для планування і управління бюджетними коштами, а також для оцінки та контролю за використанням бюджетних коштів.

Таким чином, бухгалтерський облік є лише однією складовою системи обліку, що включає сукупність правил, методик і процедур для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання й обміну інформацією про операції в органах ДКУ та передачі її зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Організація бухгалтерського обліку та фінансової звітності в ДКУ ґрунтуються на таких принципах: законність достовірність, повнота, оперативність, прийнятність, суттєвість, відкритість, сталість, порівняльність, своєчасність, безперервність, консолідованість, окреме відображення активів і пасивів.

Розрізняють внутрішніх користувачів економічної інформації БО (органи ДКУ та їх структурні підрозділи) та зовнішніх (МФУ та його органи, інші органи законодавчої і виконавчої влади). Першим інформація необхідна для планування, оцінки та контролю за щоденними операціями органів ДКУ та управління бюджетними коштами, другим – для оцінки минулих і майбутніх результатів виконання державного й місцевих бюджетів.

2. Облікова політика та організація облікової служби ДКУ

Облікова політика ДКУ – це сукупність принципів, методів і процедур бухгалтерського обліку, обов'язкових до виконання органами ДКУ для забезпечення належного ведення рахунків, складання зовнішньої та внутрішньої звітності.

БО і складання фінансової звітності ведеться у валюті України. Операції в іноземній валюті відображаються у БО і фінансовій звітності у валюті України (у гривні за курсом НБУ на дату здійснення операції або складання звітності).

Організація роботи бухгалтерської служби будується за принципом створення єдиного бухгалтерського підрозділу та надання працівникам прав відповідальних виконавців. Їм особисто доручається підписувати документи за групою операцій.

Бухгалтерські операції можуть виконувати працівники будь-якого структурного підрозділу, якщо це передбачено їх функціональними обов'язками і підпорядковуються головному бухгалтеру з усіх питань ведення БО. Головний бухгалтер контролює і відповідає за дотримання вимог облікової політики.

Для зменшення ризиків при виконанні операцій із виконання бюджетів проводиться розподіл між працівниками обов'язків і повноважень щодо здійснення операцій, складається список осіб, уповноважених на підписання документів, вводяться обмеження щодо розпорядження активами, здійснюється делегування повноважень. Відповідальність за організацію БО виконання бюджетів, збереження оброблених первинних документів протягом установлених строків, регістрів БО та звітності несе керівник органу ДКУ.

3. Первинні облікові документи

Підставою для здійснення БО операцій є первинні документи. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення і можуть складатися в паперовій або електронній формі, яка доступна для читання та виключає внесення змін. Електронний запис облікових регістрів повинен забезпечувати отримання таких документів на паперових носіях.

Юридичну силу первинним документам надають обов'язкові реквізити, які підлягають обов'язковій перевірці до введення документів у систему бухгалтерського обліку. До обов'язкових реквізитів належать: назва документа; номер і дата складання документа; назва й реквізити установи платника; назва та реквізити отримувача коштів; сума операції (цифрами та літерами); номери рахунків за дебетом і кредитом; назва банку, казначейства (одержувача та платника коштів) і номер його коду; дата валютування; підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення з розшифруванням підписів; призначення платежу; КЕКВ із зазначенням сум при здійсненні видатків із бюджету або перерозподілі бюджетних коштів; коди бюджетної класифікації доходів і строк настання платежу (в разі перерахування коштів до бюджету); сума ПДВ або напис «без податку на додану вартість»; на першому примірнику-відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника.

Первинні документи можуть мати й інші додаткові реквізити. Списання коштів із рахунка клієнта за його розпорядженням здійснюється не пізніше наступного робочого дня. Розрахункові документи клієнта дійсні протягом 10-ти календарних днів з дня їх виписки (день заповнення не враховується). Розрахункові документи, за якими органи ДКУ здійснюють перерахування коштів з одних рахунків на інші, повинні мати дату проведення та підписи посадових осіб ДКУ, які оформили і перевірили документ, а документи, що підлягають додатковому контролю, підпис виконавця, який здійснює первинний контроль операцій.

Усі операції Казначейства здійснюються на підставі відповідно оформлених документів, які містять інформацію про характер операції і є підставою для відображення операцій в обліку.

Прийом та оплата документів передбачає, насамперед, перевірку правильності їх складання, повноти інформації, законності операції та підтвердження прийому документа до виконання. Всю відповідальність несуть особи, які склали та підписали ці документи. ДКУ своєчасно доводить до відома клієнтів всю необхідну інформацію про зміни в інструкціях, що їх стосуються, та надають консультації з питань розрахункового обслуговування.

4. Синтетичний та аналітичний облік операцій

Система БО ДКУ передбачає максимально доцільну деталізацію відображення всіх операцій в аналітичному обліку та узагальнення й відображення бюджетних операцій у синтетичному обліку.

Аналітичний облік забезпечує детальну інформацію про операції кожного учасника бюджетного процесу, про кожного клієнта ДКУ, про стан його рахунків та операцій за ними. Така інформація надходить до Казначейства з первинними документами й узагальнюється в облікових регістрах.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій – це уніфіковані носії інформації у вигляді відомостей, книг, журналів тощо. Призначення – хронологічне, систематичне чи комбіноване групування та узагальнення інформації з первинних документів.

ДКУ самостійно розробляє та затверджує форми регістрів обліку, які повинні мати назву, період реєстрації операцій, прізвища і підписи осіб, які їх склали, та інші обов'язкові реквізити. У Казначействі ведуться такі обов'язкові облікові регістри:

- оборотно-сальдовий баланс (щоденний баланс оборотів і залишків за балансовими, бюджетними, позабалансовими рахунками та рахунками управлінського обліку);

- особові картки (в тому числі, з розподілом за кодами економічної класифікації видатків);

- сальдові та оборотно-сальдові відомості за аналітичними рахунками за формами, що додаються.

Відповідальність за правильність відображення операцій у облікових регістрах несуть особи. які склали і підписали ці регістри.

5. План рахунків БО виконання бюджетів

План рахунків БО виконання державного та місцевих бюджетів органами Державного казначейства та систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для детальної та повної реєстрації всіх фінансових операцій і забезпечення потреб складання фінансової звітності згідно з вимогами бюджетного процесу на відповідний бюджетний рік.

План рахунків передбачає групування рахунків за класами:

Ø Перший клас – Активи;

Ø Другий клас – Зобов'язання;

Ø Третій клас – Кошти бюджетів та розпорядників бюджетних коштів;

Ø Четвертий клас – Розрахунки;

Ø П'ятий клас – Результат виконання бюджету;

Ø Шостий клас – Доходи бюджету;

Ø Сьомий клас – Видатки бюджету;

Ø Восьмий клас – Управлінський облік;

Ø Дев'ятий клас – Позабалансовий облік.

Рахунки з обліку надходжень до державного бюджету відкриваються й ведуться окремо за надходженнями до загального фонду – за б/р 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету» та надходженнями коштів до спеціального фонду державного бюджету – за б/р 3121 «Надходження коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки». Кошти, що розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, зараховуються на рахунки, які відкриваються за б/р 3131 «Надходження коштів, що розподіляються між загальним і спеціальним фондами державного бюджету», а кошти, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами, зараховуються на рахунки, що відкриваються за б/р 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами». Для коштів, що тимчасово відносяться на доходи державного бюджету й підлягають розподілу, відкриваються рахунки за б/р 3411 «Кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету і підлягають розподілу». Інші кошти, тимчасово віднесені на доходи державного бюджету, зараховуються на рахунки за б/р 3412, у т.ч. для зарахування коштів, які надходять від реалізації податкової застави.

Для акумулювання коштів загального фонду державного бюджету відкриваються 3 аналітичні рахунки за б/р 3112 «Загальний фонд державного бюджету».

Для накопичення коштів спеціального фонду з рахунків, відкритих за б/р 3121 «Надходження коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки», відкриваються а/р за б/р 3122 «Кошти спеціального фонду держаною бюджету, які направляються на спеціальні видатки» окремо за кожним видом надходжень. Акумулювання коштів, що розподіляються вищестоящими органами ДКУ між загальним і спеціальним фондами державного бюджету, проводиться за а/р за б/р 3132 «Кошти, що розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету».

Рахунки розпорядників коштів бюджету, відкриті в органах ДКУ, поділяються на такі види:

1)особові рахунки:

- особові рахунки для обліку коштів до розподілу загального фонду державного бюджету;

- зведені особові рахунки головних розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду державного бюджету;

- особові рахунки для обліку коштів до розподілу спеціального фонду державного бюджету;

- зведені особові рахунки головних розпорядників за коштами, отриманими зі спеціального фонду державного бюджету;

2) реєстраційні рахунки для обліку коштів загального фонду державного бюджету;

3) спеціальні реєстраційні рахунки:

- плата за послуги, що надаються бюджетними установами;

- інші джерела власних надходжень бюджетних установ;

- інші кошти спеціального фонду.

4) рахунки для обліку депозитних сум розпорядників коштів бюджету.

Рахунки розпорядників коштів державного бюджету в органах ДКУ закриваються в кінці бюджетного року й відкриваються з початком нового бюджетного року за умови визнання цих установ розпорядниками коштів бюджету надалі.

Зведені особові рахунки головних розпорядників коштів бюджету за коштами загального та спеціального фондів відкриваються в ДКУ на центральному рівні за б/р 3513 та 3514 відповідно. Окремо ведуться особові рахунки розпорядників за коштами загального фонду державного бюджету (на б/р 3511) та їхні реєстраційні рахунки за коштами загального фонду державного бюджету (за б/р 3521).

Відповідно, особові рахунки розпорядників коштів за коштами спеціального фонду державного бюджету відкриваються за б/р 3512, а спеціальні реєстраційні рахунки – за б/р 3522 окремо за кожним з видів коштів.

6. Надання виписок із рахунків клієнтів

Виписка з рахунка клієнта – це документ установленої форм, який засвідчує залишок коштів на рахунку клієнта й інформує про операції, здійсненні за останній операційний день. Виписки видаються представникам клієнта за довіреностями або особам, які мають право першого чи другого підпису за даним рахунком. Інформація про стан рахунків надається тільки власникам, уповноваженим ним особам і державним органам, які мають право на отримання цієї інформації згідно з чинним законодавством.

До виписок із рахунків додаються документи (їх копії), на підставі яких здійснені записи по дебету та кредиту рахунка. До обов'язкових реквізитів виписок належить: номер рахунка, дата здійснення останньої та поточної операції, номер документа, номер рахунка-кореспондента, номер банку-кореспондента, умовні цифрові позначення виду операції, код валюти, сума операції, сума оборотів за дебетом і кредитом, сума вступного залишку, сума вихідного залишку та реквізити органу Казначейства, який веде рахунок. Допускаються й інші додаткові реквізити контрагентів у залежності від можливостей програмного продукту.

Станом на 1 січня ДКУ надає виписки клієнтам за всіма діючими рахунками (включаючи нульові залишки). Клієнти підтверджують ці залишки коштів на своїх рахунках до 1 лютого. Якщо протягом місяця такі підтвердження не отримані, залишок коштів вважається підтвердженим. Про неправильно відображені у виписках суми клієнт протягом 5 операційних днів має повідомити ДКУ, інакше. здійснені операції й залишок коштів вважаються підтвердженими.

Тема 11. Звітність і контроль в системі державного казначейства

1. Основні засади та завдання організації звітності про виконання бюджетів

2. Звітність бюджетних установ

3. Звітність про виконання державного та місцевих бюджетів

4. Суть, види і форми фінансового контролю

5. Організація фінансового контролю у системі казначейства

6. Внутрішній контроль в органах Державного казначейства

7. Зарубіжний досвід організації державного фінансового контролю

1. Основні засади та завдання організації звітності про виконання бюджетів

Основним видом звітності про виконання бюджету є фінансова (бухгалтерська) звітність – це система взаємопов'язаних узагальнюючих показників, що відображає фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Мета складання – формування повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів і надання її користувачам для прийняття економічних рішень. Основні форми: є баланс, звіт про виконання бюджету, звіт про рух грошових коштів, звіт про заборгованість, додатки до звітів.

Органи ДКУ складають консолідовану (зведену) фінансову звітність, включаючи звітність підвідомчих органів з виконання державного та місцевих бюджетів. Складання, зведення та надання звітності про виконання Державного бюджету України здійснює ДКУ. Загальноприйняті вимоги до фінансової звітності:

- складається на основі даних бухгалтерського обліку;

- має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів, виходячи з принципів безперервності, обачливості, превалювання суті над формою та інших принципів МСБО;

- інформація має бути зрозумілою, достовірною і порівнянною;

- звіти різних періодів повинні бути зіставними, а також порівнянними щодо різних суб'єктів бюджетного процесу.

Статистична інформація про виконання державного та місцевих бюджетів характеризує економіку держави і використовується органами законодавчої та виконавчої влади, широким колом науковців, економістів, ділових людей для найрізноманітніших цілей: планування, управління бюджетними коштами, оцінки і контролю використання бюджетних коштів. Відповідної інформації щодо виконання Державного бюджету України потребують також міжнародні фінансові організації (МВФ, Світовий банк, ЄБРР).

Звітність про виконання державного та місцевих бюджетів є сукупністю впорядкованих, взаємопов'язаних показників, які характеризують умови, кількісні й якісні результати виконання бюджетів. Показники звітності ґрунтуються на інформації поточного БО, що забезпечує її реальність і достовірність.

За призначенням фінансова звітність поділяється на внутрішню та зовнішню звітність. За обсягом показників, що відображають стан виконання бюджетів розрізняють: первинну та зведену (консолідовану) фінансову звітність. За термінами складання і подання звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною: Складанню річного звіту про виконання бюджетів має передувати обов'язкова інвентаризація активів, зобов'язань, включаючи й облік на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються та документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.

2. Звітність бюджетних установ

Звітність бюджетної установи – це спосіб узагальнення та систематизації інформації про її діяльність із метою контролю за рухом бюджетних коштів і поліпшення управління ними. Звітність складається за встановленою ДКУ методикою на підставі даних БО установи. Звіти бюджетних установ за строками складання поділяються на місячні, квартальні та річні й складаються наростаючим підсумком із початку року.

Фінансова звітність установ, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, включає такі форми:

1) № 1 «Баланс»;

2) № 2д, 2м «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

3) № 2-валюта «Звіт про виконання загального фонду кошторису установи»;

4) № 4-1д, 4-1м «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами»;

5) № 4-2м, 4-2д «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих за іншими джерелами, власних надходжень бюджетних установ»;

6) № 4-3м, 4-3д «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду»;

7) № 4-3м.1, 4-3д «Звіт про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду (позики міжнародних фінансових організацій)»

8) № 4-4д «Звіт про надходження і використання коштів, отриманих на використання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів»;

9) № 7д, 7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ»;

10)№ 7д. 1, 7м. 1 «Звіт про заборгованість бюджетних установ за окремими програмами».

До форм квартальної фінансової звітності додається пояснювальна записка, яка включає текст і додатки. До пояснювальної записки додається довідка про депозитні операції бюджетних установ, інформація за коштами, що отримані як плата за послуги, які надавались бюджетними установами (крім надходжень у натуральній формі), довідка про суми дебіторської та кредиторської заборгованості установи за операціями, які не відображаються у формі № 7д, № 7м «Звіт про заборгованість бюджетних установ». Квартальна звітність розпорядників коштів державного і місцевих бюджетів включає всі вищезазначені форми місячної звітності. Конкретні терміни подання звітів у період з 10 до 31 числа місяця, наступного за звітним кварталом, встановлюються листом ДКУ.

Річна звітність бюджетних установ включає в себе форми квартальної звітності та, крім цього, такі звітні форми:

- № 5д(м) «Звіт про рух необоротних активів»;

- № 6 «Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування»;

- № 9 «Звіт про результати фінансової діяльності»;

- № 15 «Звіт про нестачі і крадіжки грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах».

Ці форми звітності бюджетні установи складають і подають з 10 лютого до 1 березня року, наступного за звітним. Місячні, квартальні та річні звіти подаються розпорядниками коштів вищестоящим розпорядникам і відповідним органам ДКУ, в яких вони обслуговуються. Узагальнена звітність по системі подається головним розпорядникам коштів і територіальним управлінням ДКУ.

3. Звітність про виконання державного та місцевих бюджетів

Звітність про виконання бюджетів поділяється на періодичну (місячна і квартальна) та річну і формується органами ДКУ.

Зведені місячні звіти про виконання державного бюджету подаються територіальними управліннями ДКУ до ДКУ в термін з 8 до 25 числа місяця, наступного за звітним. Звіти про виконання державного бюджету складаються за показниками бюджетної класифікації наростаючим підсумком із початку року, в тисячах гривень. Місячна звітність про виконання державного бюджету включає такі і форми:

- № 1мдб „Сальдовий баланс рахунків";

- № 2мдб „Звіт про виконання державного бюджету";

- № 2-валюта „Звіт про використання коштів державного бюджету з міжнародної діяльності України";

- № 7мдб „Звіт про бюджетну заборгованість";

- Довідка про повернення кредитів, наданих із державного бюджету;

- Інформація про виконання захищених статей видатків Державного бюджету України;

- Звіт про використання коштів із резервного фонду Державного бюджету України;

- Довідка про суми залишків коштів, перерахованих у поточному році.

Звіт про виконання державного бюджету (ф. № 2мдб) складається з трьох розділів: доходи, видатки та погашення кредитів, наданих із державного бюджету в минулі роки.

Місячний звіт про виконання місцевого бюджету має три розділи: доходи (податкові, неподаткові надходження, державні цільові фонди, трансферти); видатки (за функціональною класифікацією, за економічною класифікацією); джерела фінансування дефіциту.

Звітність про виконання державного бюджету надається ДКУ ВРУ, КМУ, Рахунковій палаті та МФУ:

ü Місячна – на пізніше 15–го числа місяця наступного за звітним.

ü Квартальна ­– не пізніше 35–ти днів після закінчення звітного кварталу.

ü Річний звіт – до 25–го березня наступного року.

Зведені показники звітів про виконання бюджетів, інформація про виконання захищених статей державного бюджету України, інформація про використання коштів з резервного фонду КМУ надається – не пізніше 25–го числа місяця, наступного за звітним. Звіт про бюджетну заборгованість – не пізніше 15–го числа другого місяця наступного за звітним. Місячний звіт про фактичні надходження податків, зборів, обов'язкових платежів та інших доходів до бюджету, а також звіт про податкову заборгованість, включаючи суми недоїмки та переплат, надається органами стягнення не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

4. Суть, види і форми фінансового контролю

Фінансовий контроль – це комплекс заходів, що вживаються законодавчими та виконавчими органами влади всіх рівнів, а також спеціально створеними установами, для забезпечення законності та ефективності формування, володіння та використання фінансових ресурсів з метою захисту фінансових інтересів держави, місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання та громадян, а також успішного досягнення поставлених цілей у сфері фінансів.

Призначення фінансового контролю полягає у: сприянні успішної реалізації фінансової політики держави, дотриманні норм бюджетного законодавства; виявленні достовірності, своєчасності і повноти мобілізації коштів до бюджетів і державних цільових фондів; перевірці законності й ефективності використання фінансових ресурсів, ідо знаходяться у розпорядженні держави і концентруються у державному і місцевих бюджетах; визначенні законності й обґрунтованості витрачання бюджетних коштів бюджетними установами; контроль за реалізацією механізму міжбюджетних відносин; забезпеченні фінансових інтересів держави, державних установ та інших економічних суб'єктів.

Фінансовий контроль охоплює перевірку: дотримання вимог економічних законів (оптимальності пропорцій розподілу і перерозподілу ВВП); складання і виконання бюджетів усіх рівнів (бюджетний контроль); ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів підприємств і організацій, бюджетних установ; надходження податків, зборів, інших платежів у всі ланки бюджетної системи; законності і доцільності здійснення операцій; достовірності та повноти відображення здійснених операцій з бюджетними коштами у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності.

Розрізняють декілька видів фінансового контролю залежно від різних класифікаційних ознак (рис. 11.1.).

Важливою ознакою класифікації фінансового контролю є форма його здійснення як засіб вираження змісту об'єкта контролю. Виділяють такі форми фінансового контролю: попередній, поточний, наступний.

Основними методами фінансового контролю як конкретних способів (прийомів) його проведення є: ревізія, перевірка, обстеження, нагляд.

5. Організація фінансового контролю у системі казначейства

Невід'ємною ділянкою роботи органів казначейства є контрольна діяльність. Фінансовий контроль постійно здійснюється ДКУ, яке як зберігач державних коштів зобов'язане забезпечити ефективне й раціональне їх використання відповідно до програми Уряду.

Повноваження органів ДКУ щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства.регламентуються статтею 112 Бюджетного кодексу України та Положенням про ДКУ.

Метою фінансового контролю ДКУ є зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавства та недопущення використання бюджетних коштів не за призначенням та понаднормовано. Види контролю:

Попередній контроль – проводиться на етапі реєстрації зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, особливо на стадії санкціонування та дозволу на витрачання державних коштів. При прийнятті зобов'язань слід розмежовувати:

- поточні зобов'язання – ті, які будуть виконані та потребують повної сплати в поточному році;

- перехідні зобов'язання – ті, сплата за якими здійснюватиметься за рахунок асигнувань протягом кількох років.

Поточний контроль – здійснюється у процесі оплати рахунків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.

Рис. 11.1. Класифікація видів фінансового контролю

Дата добавления: 2014-12-08